Рішення

від 23.11.2023 по справі 293/1348/22

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1348/22

Провадження № 2/293/84/2023

23 листопада 2023 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

з участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Кирилюка В.Л. ,

представника відповідача Могильницької І.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради, Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради про визнання незаконним та скасування розпорядження та наказу про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І.СУТЬ СПРАВИ

24.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження №103, видане 22.07.2022 Черняхівським селищним головою «Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 »;

- визнати незаконним та скасувати наказ КНП «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради № 40, виданий 04.08.2022 «Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 »;

- поновити його на посаді директора КНП «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради;

- стягнути з КНП «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 05.08.2022 по дату ухвалення рішення суду;

- стягнути з КНП «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.03.2018 між ним та Черняхівською районною радою укладено контракт, за умовами якого його призначено на посаду головного лікаря Черняхівського територіального медичного об`єднання, терміном до 23.04.2023.

22.07.2022 головою Черняхівської селищної ради видано розпорядження №103, яким контракт від 23.03.2018 року (з змінами від 05.11.2019 року, 26.06.2020, 11.12.2020) було достроково розірвано на підставі пп.1 п.23 Розділу V контракту за систематичне невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків, визначених контрактом, а саме: пп.1 п.5 Розділу ІІ, п.14. Розділу ІІІ та звільнено з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське ТМО» з 22.07.2022 згідно п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України на підставі пп.1 п.23 Розділу V контракту за систематичне невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків, визначених контрактом. Вказаному розпорядженню передували розпорядження селищного голови від 10.06.2022 року №76 «Про оголошення догани директору КНП «Черняхівське ТМО» ОСОБА_1 » та акт службового розслідування від 20.07.2022року, які позивач також вважає незаконними.

Надалі, 04.08.2022, КНП «Черняхівське ТМО» прийнято наказ №40-к «Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 », відповідно до якого його було звільнено з посади директора згідно п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України на підставі пп.1 п.23 Розділу V контракту за систематичне невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків.

Позивач не погоджуючись із законністю оскаржуваних розпорядження та наказу про дострокове розірвання контракту та його звільнення з посади директора, зазначає що звільнення мало відбуватись з дотриманням вимог п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Також позивач зазначає, що в порушення вимог трудового законодавства відповідач (Черняхівська селищна рада) повинен був навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити коли саме вони мали місце та у чому полягали, належним чином зафіксувати факт протиправного винного невиконання або неналежного виконання ним трудових обов`язків, покладених контрактом, довести, що порушення стосувалося обов`язків, які є складовими його трудової функції, наявність його вини в зазначеному порушенні та довести що правопорушення мало систематичний характер.

Не погоджуючись із актом службового розслідування від 20.07.2022, позивач зазначає, що виявленні під час службового розслідування комісія розбіжності між розмірами посадових окладів директора ТМО, зазначеними у письмових поясненнях директора ТМО від 05.07.2022 та зазначеними у відомостях особового рахунку та розрахункової картки ОСОБА_1 не свідчать про порушення ним умов контракту.

При цьому, серед переліку обов`язків директора КНП «Черняхівське ТМО» визначених в контракті, відсутній обов`язок щодо здійснення нарахування заробітної плати працівникам, в тому числі і директору. Крім того, додав, що нарахування заробітної плати директору КНП «Черняхівське ТМО» здійснювалось на підставі контракту та законодавства про оплату праці, з урахуванням змін, внесених у Постанову Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств», відповідно до якої необхідно було щомісячно обраховувати середню заробітну плату медичних працівників підприємства та забезпечувати співвідношення між такою середньою заробітною платою медичних працівників та розміром посадового окладу директора з тим, аби останній не перевищував розмірі середньої заробітної плати медичних працівників підприємства більш ніж на 60 відсотків.

Щодо розпорядження, виданого головою Черняхівської селищної ради від 10.06.2022 за №76 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення позивачу догани, зазначає, що рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 22.03.2023, яке набрало законної сили 07.06.2023, вказане розпорядження визнано незаконним та скасоване, що також спростовує факт систематичного невиконання ним своїх трудових обов`язків та законність його звільнення з займаної посади директора КНП «Черняхівське ТМО».

У зв`язку із незаконним звільненням, позивач посилаючись на норми ст.235 КЗпП України, Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 08 лютого 1995року №100, просить задовольнити як похідну вимогу, а саме, стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу до ухвалення рішення суду.

Крім того, позивач зазначив, що внаслідок незаконного звільнення з роботи, йому завдано моральної шкоди, яка виразилася в порушені його нормальних життєвих зв`язків, втрати засобів для існування (заробітної плати), погіршення стану здоров`я, приниження його як директора серед працівників підприємства звільненням з роботи з підстав систематичного порушення трудових обов`язків. Тому, просить стягнути з Черняхівської селищної ради 10000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої незаконним звільненням з роботи.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, справа №293/1348/22 передана на розгляд судді Збаражського О.М.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 29.08.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21.09.2022 представник відповідача Могильницька І.М. подала до суду відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі.

30.09.2022 представник позивача подав до суду відповідь на відзив.

Ухвалою від 03.10.2022 суд поновив позивачу строк на подання доказів, приєднав до матеріалів справи письмові докази згідно клопотання позивача від 30.09.2022 та зупинив провадження у справі №293/1348/22 до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі №293/1045/22 за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради про визнання незаконним та скасування розпорядження №76 від 10.06.2022 «Про оголошення догани директору КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 .

Ухвалою від 24.07.2023 суд поновив провадження у справі, призначив судове засідання на 06.09.2023.

06.09.2023 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд відклав розгляд справи на 17.10.2023.

17.10.2023 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, відклав розгляд справи на 23.11.2023.

23.11.2023 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд приєднав до матеріалів справи подані позивачем ОСОБА_1 20.11.2023 письмові докази, та письмові докази подані 06.09.2023 відповідачем КНП «Черняхівське ТМО».

23.11.2023 в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кирилюк В.Л. позов підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, запереченнях на відзив на позов, просили його задовольнити.

Представник відповідача Черняхівської селищної ради - адвокат Могильницька І.М. позов не визнала в повному обсязі, просила відмовити в його задоволенні, вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необгрунтованими. Зазначає, що систематичність невиконання позивачем умов, визначених в контракті без поважних причин полягає в щомісячному визначенні посадового окладу директора КНП «Черняхівське ТМО» у період з лютого 2022 по червень 2022 року у порядку, відмінному ніж передбачено умовами контракту. В зв`язку із цим, службовими особами 20.07.2020 року було проведено службове розслідування, за результатами якого директора КНП «Черняхівське ТМО» розпорядженням голови Черняхівської селищної ради від 10.06.2022 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

Оскільки зазначене дисциплінарне стягнення не було знято станом на день видачі головою Черняхівської селищної ради розпорядження про звільнення позивача з посади директора підприємства, наявність догани стало підставою для звільнення, адже виявленні порушення під час службового розслідування свідчили про систематичність порушення директором умов контракту.

Посилаючись на положення Статуту підприємства у редакції від 22.10.2021, посадову інструкцію директора та норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказала, що директор КНП «Черняхівське ТМО» та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірність обліку та статистичної звітності та організацію бухгалтерського обліку на підприємстві. З вказаних підстав просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Комунальне некомерційне підприємство «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради представника в судове засідання не направив. Згідно заяви поданої до суду 03.10.2022, т.в.о. директора КНП «Черняхівське ТМО» просив розглянути справу за відсутності їх представника.

В ході розгляду справи, суд у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні 23.11.2023, відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

23.03.2018 між Черняхівською районною радою та ОСОБА_1 укладено контракт, за умовами якого ОСОБА_1 призначений на посаду головного лікаря Черняхівського територіального медичного об`єднання на строк дії контракту, тобто з 24.04.2018 до 23.04.2023 (а.с.80-85).

05.11.2019 між сторонами контракту укладено додатковий договір про внесення змін у контракт з головним лікарем Черняхівського територіального медичного об`єднання ОСОБА_1 від 23.03.2018, відповідно до умов якого в тексті контракту змінено назву «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» на «Комунальне некомерційне підприємство» Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської районної ради Житомирської області; змінено назву посади Керівника з «головний лікар Черняхівського територіального медичного об`єднання» на «директор комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської районної ради Житомирської області. Також в новій редакції викладені п.5,6,7, 11 Розділу ІІ «Права та обов`язки сторін» контракту (а.с.86-89).

26.06.2020 Черняхівською районною радою та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №2 про внесення змін у контракт з директором комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської районної ради Житомирської області ОСОБА_1 від 23.03.2018, відповідно до умов якого розділ ІІІ «Умови матеріального забезпечення керівника» викладено в новій редакції (а.с.90-91).

Відповідно до п. 1, 3 розділу І контракту, керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію комунального закладу охорони здоров`я здійснювати поточне управління (керівництво) закладом; керівник підзвітний органу управління майном та Черняхівській райдержадміністрації у межах установлених законодавством, статутом закладу та цим контрактом (а.с.80).

Відповідно до пп.1 п.5 розділу ІІ контракту, директор підприємства зобов`язаний організовувати належне виконання завдань, передбачених статутом та укладених договорів про медичне обслуговування населення (а.с.86).

Відповідно до п. 14 розділу ІІІ контракту, за виконання обов`язків, передбачених контрактом керівнику нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності. Заробітна плата керівника складається з: посадового окладу, розмір якого встановлюється штатним розписом і визначається згідно з діючим законодавством у кратності 6 до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії на підприємстві (медичної сестри) (згідно з Постановою КМ України №859 від 19.05.1999р. «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності та об`єднань державних підприємств»); підвищення посадового окладу за наявності кваліфікаційної категорії; щомісячної доплати за роботу за спеціальністю у межах робочого часу за основною посадою у розмірі 25% до посадового окладу лікаря відповідної спеціальності (а.с.90).

Відповідно до пп.1 п. 23 розділу V контракту, контракт може бути розірваний, а керівник звільнений з посади з ініціативи органу управління майном до закінчення строку дії контракту, у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин своїх обов`язків, визначених контрактом (а.с.84).

11.12.2020 між Черняхівською селищною радою та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №3 про внесення змін у контракт з директором комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської районної ради Житомирської області Ніколайчуком В.В. від 23.03.2018 (зі змінами від 05.11.2019, 26.06.2020), за умовами якого будо змінено назву юридичної особи на Комунальне некомерційне підприємство «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради, та змінено назву органу управління на «Черняхівська селищна рада» (а.с.92).

Відповідно до п. 1.1 розділу І посадової інструкції директора КНП «Черняхівське ТМО» затвердженої 17.01.2022, директор КНП «Черняхівське ТМО» призначається на посаду та звільняється із неї за розпорядженням голови Черняхівської селищної ради на основі контракту (конкурсного відбору) відповідно до чинного законодавства. Пунктом 1.4 визначено, що директор безпосередньо підпорядковується голові Черняхівської селищної ради та директору департаменту охорони здоров`я обласної державної адміністрації (а.с.133). Із директором укладають договір (контракт), у якому визначають строк найму, права та обов`язки, відповідальність, умови звільнення з посади та інші умови праці за погодженням сторін (п.1.5 посадової інструкції).

Згідно п.10.4 розділу 10 Статуту Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради від 22.10.2021, засновник має право здійснювати контроль фінансово-господарської діяльності підприємства та контроль за якістю і обсягом надання медичної допомоги. Підприємство надає засновнику, за його вимогою, бухгалтерський звіт та іншу документацію, яка стосується фінансово-господарської, кадрової, медичної діяльності (а.с.130).

Розпорядженням №98 голови Черняхівської селищної ради 15.07.2023 ініційовано провести службове розслідування щодо фактів, викладених в доповідній записці від 27.06.2022 про порушення директором КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 умов контракту від 23.03.2018 року зі змінами (а.с.34-35).

Актом службового розслідування від 20.07.2022, проведеного по факту порушення директором КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 умов контракту від 23.03.2018 року (зі змінами від 05.11.2019, 26.06.2020, 11.12.2020) встановлено розбіжності між розмірами посадових окладів директора ТМО, зазначеними у письмових поясненнях директора ТМО від 05.07.2022 та зазначеними у відомостях особового рахунку та розрахункової картки ОСОБА_1 (лист ТМО 1769 від 17.06.2022 з додатками), а також у наказах директора ТМО №47 від 24.02.2022року, №77 від 28.03.2022, №102/2 від 26.04.2022, №129 від 26.05.2022, №167 від 29.06.2022 та листі ТМО №1819 від 24.06.2022, тобто порушення умов контракту при обрахунку посадового окладу директора ТМО у період лютий-червень 2022 у порядку відмінному від того, що визначений чинним контрактом (а.с. 22-28).

22.07.2022 головою Черняхівської селищної ради видано розпорядження №103, відповідно до якого контракт укладений 23.03.2018 року (з змінами від 05.11.2019, 26.06.2020, 11.12.2020) між Черняхівською районною радою та ОСОБА_1 достроково розірвано на підставі пп.1 п.23 Розділу V контракту за систематичне невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків, визначених контрактом, а саме: пп.1 п.5 Розділу ІІ, п.14. Розділу ІІІ та звільнено з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське ТМО» з 22.07.2022 згідно п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України на підставі пп.1 п.23 Розділу V контракту за систематичне невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків, визначених контрактом.

Згідно п. 1 вказаного розпорядження, контракт від 23.03.2018 достроково розірвано з директором КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 з 22.07.2022, а у випадку його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування його у відпустці - з дати, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документів про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки, на підставі пп.1 п.23 Розділу V контракту за систематичне невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків, визначених контрактом, а саме: пп.1 п.5 Розділу ІІ, п.14 Розділу ІІІ; пунктом 2 вказаного розпорядження, ОСОБА_1 звільнено з посади директора КНП «Черняхівське ТМО» 22.07.2022 згідно пункту 8 частини 1 статті 36 КЗпП на підставі пп.1 п.23 Розділу контракту за систематичне невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків визначених контрактом.

Підставами виданого розпорядження зазначені: контракт 23.03.2018 року (з змінами від 05.11.2019, 26.06.2020, 11.12.2020) з директором Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 ; розпорядження селищного голови від 10.06.2022 року №76 «Про оголошення догани директору КНП «Черняхівське ТМО» черняхівської селищної ради ОСОБА_1 та акт службового розслідування від 20.07.2022 року (а.с.20-21).

04.08.2022 КНП «Черняхівське ТМО» видано наказ №49-к «Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 » (а.с.96).

04.02.2022 директором КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 видано наказ №25/2, яким наказано забезпечити співвідношення між середньою заробітною платою медичних працівників КНП «Черняхівське ТМО» та посадовим окладом директора таким чином, щоб останній не перевищував середню заробітну плату медичних працівників більш ніж на 60 % у відповідності до пп.1-1 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №859 від 19.05.1999року кожного місяця (а.с.69).

Наказом директора «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 №47 від 24.02.2022 визначено посадовий оклад директора КНП «Черняхівське ТМО» у лютому 2022року. Наказом директора «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 №77 від 28.03.2022 визначено посадовий оклад директора КНП «Черняхівське ТМО» у березні 2022року. Наказом директора «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 №102/2 від 26.04.2022 визначено посадовий оклад директора КНП «Черняхівське ТМО» у квітні 2022року. Наказом директора «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 №179 від 26.05.2022 визначено посадовий оклад директора КНП «Черняхівське ТМО» у травні 2022року. Наказом директора «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 №167 від 29.06.2022 визначено посадовий оклад директора КНП «Черняхівське ТМО» у червні 2022року (а.с.70-79).

10.06.2022 Черняхівською селищною радою видано розпорядження «Про оголошення догани директору КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 , відповідно до п.1 якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану з 10.06.2022 директору КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 за неналежне виконання обов`язків передбачених контрактом, а саме порушення умов контракту, передбачених п.п.1 п.5 розділ ІІ, у результаті чого було порушено п.10.4 розд.10 Статуту підприємства (ненадання на запит Засновника запитуваної інформації). Підставою зазначено акт щодо порушення умов контракту директором КНП «Черняхівське ТМО» ОСОБА_1 від 06.06.2022 (а.с.156).

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 22.03.2023 визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Черняхівської селищної ради №76 від 10.06.2022 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани директору КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 07.06.2023. Вказаним рішенням встановлено, що відповідачем при накладанні стягнення у вигляді догани на директора КНП «Черняхівське ТМО» ОСОБА_1 не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну ним шкоду, не враховані всі обставини, з яких вчинено проступок, не доведено його вини у несвоєчасному наданні інформації на запит селищної ради, не доведено факту порушення позивачем трудової дисципліни, не зазначено, які дії та/або бездіяльність позивача призвели до порушення та в чому полягає таке порушення (а.с. 222-231).

Відповідно до акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради, проведеної 14.06.2023 Управлінням північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області за період 01.01.2020 по 31.12.2022 встановлено наступне: "Згідно умов Контракту з колишнім директором КНП "Черняхівське ТМО" ОСОБА_1 від 23.03.2018 року (зі змінами від 05.11.2019, 26.06.2020, 11.12.2020) посадовий оклад директора визначається у кратності 6 до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії на підприємстві (медичної сестри). Однак, протягом періоду з 01.07.2020 по 31.12.2020 колишньому директору КНП "Черняхівське ТМО" ОСОБА_1 посадовий оклад нараховувався у кратності 6 до мінімальної заробітної плати, а не до посадового окладу (ставки) працівника основної професії на підприємстві (медичної сестри). У січні 2021 року колишнім директором КНП "Черняхівське ТМО" ОСОБА_1 видано наказ від 14.01.2021 №6 «Про внесення змін до штатного розпису і до посадових окладів працівників КНП "Черняхівське ТМО" у зв`язку з підвищенням мінімальної заробітної плати», яким директору підприємства встановлено посадовий оклад у кратності 5 до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії на підприємстві (медичної сестри), а не у кратності 6, як передбачено Контрактом. Аналогічний розмір посадового окладу директору підприємства (у кратності 5) встановлено наказом КНП "Черняхівське ТМО" від 04.01.2022 №4/1 «Про внесення змін до штатного розпису і до посадових окладів працівників КНП "Черняхівське ТМО" у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Ревізією встановлено, що протягом 2021 року та січня 2022 року колишньому директору КНП "Черняхівське ТМО" ОСОБА_1 посадовий оклад нараховувався у кратності 5, однак не до посадового окладу (ставки) працівника основної професії на підприємстві (медичної сестри), а до мінімальної заробітної плати.

У липні 2022 року згідно наказу КНП "Черняхівське ТМО" від 29.07.2022 №204 «Про виплату недоплаченої заробітної плати директору КНП "Черняхівське ТМО"» колишньому директору КНП "Черняхівське ТМО" ОСОБА_1 здійснено перерахунок посадового окладу відповідно до умов Контракту від 23.03.2018 року (зі змінами від 05.11.2019, 26.06.2020, 11.12.2020) - у кратності 6 до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії на підприємстві (медичної сестри) та донараховано за період з липня 2020 року по січень 2022 року включно 106224,52 гривень.

Згідно підпункту І-1 постанови КМУ № 859 (зі змінами внесеними постановою КМУ від 15.12.2021 №1334) з 1 січня 2022 року розмір посадового окладу керівника закладу охорони здоров`я повинен забезпечувати співвідношення між середньою заробітною платою медичних працівників та не може перевищувати розмір середньої заробітної плати медичних працівників підприємства більш як на 60 відсотків. Однак, після прийняття постанови КМУ від 15.12.2021 №1334, зміни до Контракту з колишнім директором КНП "Черняхівське ТМО" ОСОБА_1 від 23.03.2018 року (зі змінами від 05.11.2019, 26.06.2020, 11.12.2020) не внесені та обмеження щодо розміру посадового окладу керівника закладу охорони здоров`я, які встановлені підпунктом І-1) постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859, Контрактом не передбачені.

При цьому, колишнім директором КНП "Черняхівське ТМО" ОСОБА_1 у період з січня 2022 року по червень 2022 року видані накази від 28.01.2022 №21/6, від 03.02.2022 №25/2, від 24.02.2022 №47, від 28.03.2022 №77, від 26.04.2022 №102/2, від 26.05.2022 №129, від 29.06.2022 №167, якими щомісячно визначався посадовий оклад директора (граничний розмір) із розрахунку середньої заробітної плати медичних працівників (лікарів та медичних сестер) та коефіцієнту 1,6. Ревізією встановлено, що протягом лютого - липня 2022 року нарахований колишньому директору КНП "Черняхівське ТМО" ОСОБА_1 посадовий оклад не перевищував розміру середньої заробітної плати медичних працівників підприємства більш як на 60 відсотків.

Однак, у січні 2022 року (з урахуванням донарахованої заробітної плати медичним працівникам у лютому місяці за січень) посадовий оклад директора Підприємства не повинен був перевищувати 36726,11грн., при цьому фактично за січень 2022 року колишньому директору КНП "Черняхівське ТМО" ОСОБА_1 нараховано посадовий оклад у розмірі 40950,00 грн (з урахуванням проведеного перерахунку у липні 2022 року згідно умов Контракту), що на 4223,89 грн. більше від визначеного граничного розміру посадового окладу директора із розрахунку середньої заробітної плати медичних працівників (лікарів та медичних сестер) та коефіцієнту 1,6, чим порушено вимоги підпункту «г» постанови КМУ № 859.

Водночас, всупереч вимог п.1 наказу КНП "Черняхівське ТМО" від 29.07.2022 №204 «Про виплату недоплаченої заробітної плати директору КНП «Черняхівське ТМО» при перерахунку заробітної плати колишньому директору КНП "Черняхівське ТМО" ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 не проведено перерахунок відпускних, внаслідок чого недонараховано заробітної плати за час відпустки в сумі 5333,75 грн. Враховуючи вищевикладене, актом ревізії встановлено, що колишнім директором КНП "Черняхівське ТМО" Ніколайчуком В.В. недоотримано заробітної плати за час відпустки в сумі 1109,86 гривень".

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ та ОЦІНКА СУДУ

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Порядок укладення контрактів із керівниками підприємств, установ та організацій державної форми власності визначений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» (далі - постанова КМУ № 203).

В пункті 5 постанови КМУ № 203 зазначено - рекомендувати місцевим органам виконавчої влади при укладенні контрактів з керівниками підприємств, що є у комунальній власності, застосовувати порядок, передбачений Положенням, затвердженим цією постановою.

Положенням про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженим постановою КМУ № 203, визначено, що контракт з керівником підприємства укладається за попереднім погодженням з органом, до номенклатурної групи якого належить ця посада, згідно з пунктом 2 цієї постанови. Розгляд матеріалів і прийняття рішення про погодження контракту здійснюється у місячний строк з дня подання відповідних матеріалів.

Пунктом 7 Положення про порядок укладання контракту встановлено, що відповідно до статті 24 КЗпП України контракт укладається в письмовій формі у 2-х примірниках, які зберігаються у кожної із сторін і мають однакову юридичну силу. Контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами, якщо інше не передбачено умовами контракту, і може бути змінений тільки за угодою сторін у письмовій формі. Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про призначення керівника на посаду (наймання на роботу) з дня, встановленого за угодою сторін у контракті.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру».

Частинами восьмою, десятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова в межах своїх повноважень видає розпорядження. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з частинами 1, 2, 7 ст.235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір; при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік; якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про оплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу; рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Припинення трудового договору можливе на підставах, передбачених контрактом (пункт 8 статті 36 КЗпП України).

У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання. У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 КЗпП України з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом (пункти 17 і 21 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170).

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц).

П.3 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Вимогами ст. 147-1КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень передбачений ст.149 КЗпП України.

Так, згідно вимог зазначеної статті до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. У справах, у яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Розглядом справи встановлено, що 22.07.2022 головою Черняхівської селищної ради видано розпорядження №103, яким контракт від 23.03.2018 року (з змінами від 05.11.2019 року, 26.06.2020, 11.12.2020) було достроково розірвано на підставі пп.1 п.23 Розділу V контракту за систематичне невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків, визначених контрактом, а саме: пп.1 п.5 Розділу ІІ, п.14. Розділу ІІІ та звільнено з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське ТМО» з 22.07.2022 згідно п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України на підставі пп.1 п.23 Розділу V контракту за систематичне невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків, визначених контрактом.

Вказаному розпорядженню передували розпорядження селищного голови від 10.06.2022 року №76 «Про оголошення догани директору КНП «Черняхівське ТМО» ОСОБА_1 » виданого на за результатами проведеного службового розслідування від 20.07.2022року.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги стверджує, що його звільнення носить характер дисциплінарного стягнення, а формулювання звільнення є тотожним п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, яка передбачає звільнення працівника з ініціативи власника за систематичне невиконання працівником трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосувалися заходи дисциплінарного стягнення, тому вважав, що звільнення мало б здійснюватись на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, а не п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України. Крім того, позивач вказав, що вважає звільнення незаконним, через відсутність умов, визначених сторонами в контракті, для його дострокового розірвання.

Відповідно до положень п.8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Водночас, відповідно до положень ч.3 ст.21 КЗпП України контракт може встановлювати умови розірвання договору, в тому числі достроково.

Слід зазначити, що в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду справи трудових спорів» зазначено, що вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 8 ч.1 ст.36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Так, відповідно до розпорядження та наказу про звільнення позивача, Черняхівська селищна рада, як на підставу звільнення посилається на пп.1 п.23 Розділу V контракту, а саме систематичне невиконання без поважних причин умов та обов`язків визначених контрактом, а саме пп.1 п.5 розділу ІІ, п.14 розділу ІІІ.

Як вбачається із положень пп.1 п.5 розділу ІІ, директор підприємства зобов`язаний організовувати належне виконання завдань, передбачених статутом та укладених договорів про медичне обслуговування населення (а.с.86).

Положеннями пп.1 п.23 Розділу V контракту передбачено, що контракт може бути розірваний, а керівник звільнений з посади з ініціативи Органу управління майном до закінчення строку дії контракту у разі систематичного невиконання керівником без поважних причин умов та обов`язків визначених контрактом, тощо (а.с.84).

Розділом ІІІ контракту встановлені умови матеріального забезпечення керівника. Так згідно п. 14, за виконання обов`язків, передбачених контрактом керівнику нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності. Заробітна плата керівника складається з: посадового окладу, розмір якого встановлюється штатним розписом і визначається згідно з діючим законодавством у кратності 6 до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії на підприємстві (медичної сестри) (згідно з Постановою КМ України №859 від 19.05.1999р. «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності та об`єднань державних підприємств»); підвищення посадового окладу за наявності кваліфікаційної категорії; щомісячної доплати за роботу за спеціальністю у межах робочого часу за основною посадою у розмірі 25% до посадового окладу лікаря відповідної спеціальності (а.с.90).

Аналізуючи вказані положення контракту та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що такі порушення не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, відповідач не надав доказів на підтвердження порушення позивачем умов контракту, які давали б підстави для звільнення відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Як встановлено розглядом справи, причиною звільнення позивача з посади директора Черняхівське ТМО слугувало систематичне порушення позивачем умов контракту, що виразилось в прийнятті директором КНП «Черняхівське ТМО» наказу №25/2 «Про визначення посадового окладу директора КНП «Черняхівське ТМО» у відповідності до порядку Постанови №100» (а.с.69,116), та подальшому визначенні на підставі наказів директора КНП Черняхівське ТМО розмірів посадового окладу директора, що приймались на виконання зазначеного наказу, що призвело до обрахування розміру посадового окладу директора у період з 03.02.2022 по 31.05.2022 у порядку, відмінному ніж той, що передбачений чинним контрактом.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Згідно із нормами трудового законодавства діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості випливає із змісту ст. 138 Кодексу законів про працю України, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вина працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника (керівника), якщо вони мають законний характер.

Таким чином, згідно ст. 147-149 Кодексу законів про працю України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків. Отже, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням пояснення працівника.

Встановлено, що серед переліку обов`язків директора КНП «Черняхівське ТМО» визначених в контракті, відсутній обов`язок щодо здійснення нарахування заробітної плати працівникам, в тому числі і директору, або здійснювати контроль за таким нарахуванням, дотримання законодавства, яке регулює порядок нарахування заробітної плати, тощо.

Крім того, як встановлено актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради, проведеної 14.06.2023 Управлінням північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області за період 01.01.2020 по 31.12.2022, нарахування заробітної плати директору КНП «Черняхівське ТМО» здійснювалось на підставі діючого контракту та законодавства про оплату праці, з урахуванням змін внесених у Постанову Кабінету Міністрів України №859 від 19.05.1999 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств», відповідно до якої необхідно було щомісячно обраховувати середню заробітну плату медичних працівників підприємства та забезпечувати співвідношення між такою середньою заробітною платою медичних працівників та розміром посадового окладу директора з тим, аби останній не перевищував розмірі середньої заробітної плати медичних працівників підприємства більш ніж на 60 відсотків.

Відтак, можна дійти висновку, що вина позивача в нарахуванні заробітної плати у січні 2022 року не встановлена належними та допустимими доказами.

В підтвердження правомірності винесеного розпорядження та наказу про звільнення представник Черняхівської селищної ради зазначив, що звільненню позивача з посади директора КНП «Черняхівське ТМО Черняхівської селищної ради передувало розпорядження видане головою Черняхівської селищної ради 10.06.2022, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом, вказане стягнення на час видачі розпорядження про звільнення з посади директора не було знято, що стало підставою для звільнення позивача з посади директора КНП «Черняхівське ТМО».

Однак, з такими твердженнями представника відповідача суд не може погодитись, адже рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 22.03.2023, розпорядження №76 видане головою Черняхівської селищної ради 10.06.2022 визнано незаконним та скасовано з тих підстав, що відповідачем при накладанні стягнення у вигляді догани на директора КНП «Черняхівське ТМО» ОСОБА_1 не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну ним шкоду, не враховані всі обставини, з яких вчинено проступок, не доведено його вини у несвоєчасному наданні інформації на запит селищної ради, не доведено факту порушення позивачем трудової дисципліни, не зазначено, які дії та/або бездіяльність позивача призвели до порушення та в чому полягає таке порушення.

Відтак, твердження відповідача про систематичне невиконання трудових обов`язків позивачем, передбачених контрактом від 23.03.2018 є хибним.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.05.2019 по справі № 452/970/17 (пункт 41) дійшла висновку, що звільнення працівника на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України з формулюванням причини - невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом, - не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував чи неналежним чином виконував працівник, без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень.

Суд звертає увагу на те, що законодавець поклав обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку саме на роботодавця. Під час обрання виду стягнення роботодавець повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц, від 20 лютого 2019року у справі № 757/28453/14-ц, від 01 липня 2020 року у справі №760/7225/16-ц.

Отже, суд дослідивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що розпорядження та наказ про звільнення позивача з посади директора КНП «Черняхівське ТМО» прийняті без врахування обов`язкових складових дисциплінарного проступку, а саме: дій або бездіяльності позивача, вчинення ним порушення або неналежного виконання трудових обов`язків, його вини та наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на нього обов`язків. Крім того, суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідачем Черняхівською селищною радою не доведено факту систематичного невиконання позивачем умов та обов`язків, передбачених контрактом, не зазначено, які дії та/або бездіяльність позивача призвели до порушення та в чому полягає таке порушення, що позбавляє суд можливості встановлення причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням, за наявності останніх.

Таким чином, наявні підстави визнати незаконним та скасувати розпорядження № 103, видане 22.07.2022 Черняхівським селищним головою «Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 », визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради №40, виданий 04.08.2022 «Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 ».

Щодо вимог позивача про поновлення на роботі, слід зазначити наступне.

У постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14 Верховний Суд України вказав, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Одночасно стаття 23 КЗпП України визначає, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) укладеним на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Особливою формою трудового договору є контракт, у якому умови, у тому числі щодо строку його дії, встановлюються за угодою сторін.

Закінчення строку дії контракту є підставою для припинення трудових відносин (стаття 36 КЗпП України).

Таким чином, підписуючи строковий трудовий договір, працівник надає згоду на роботу на певній посаді на визначений строк і погоджується на припинення такого договору після закінчення строку, на який його укладено.

Вирішуючи питання про поновлення працівника, який працював за строковим трудовим договором, необхідно враховувати відсутність підстав для поновлення на роботі такого працівника у разі, якщо на момент ухвалення судом рішення у справі строк трудового договору закінчився. У такому разі суд може змінити дату звільнення на пізнішу - ту, що відповідає даті закінчення трудового договору, а також формулювання підстави звільнення - на пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору).

Відповідну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 761/4523/16-ц.

Як встановлено п. 27 розділу VI контракту, дія контракту, укладеного 23.03.2018 між Черняхівською районною радою та ОСОБА_1 , припинилась 23.04.2023. Згідно з пунктом 25 розділу V контракту за два місяці до закінчення терміну дії контракту він може бути за угодою сторін продовжений або укладений на новий термін (а.с.85).

Положення цього контракту не передбачають автоматичного продовження його дії.

Оскільки для продовження дії трудового договору, укладеного на певний строк, вимагається волевиявлення на продовження трудових відносин як роботодавця, так і працівника, у цій справі сторони визначені контрактом дії не вчинили і згоди щодо продовження його дії чи переукладення на новий строк не дійшли, а судове рішення не може замінювати визначену контрактом від 23.03.2018 процедуру, тому суд дійшов висновку про те, що правові підстави для поновлення позивача на роботі за встановлених обставин відсутні, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Проте, у зв`язку із тим, що дія контракту на час винесення судом рішення припинилась, підлягає зміні дата звільнення позивача з «04 серпня 2022 р.» на «23 квітня 2023 р.» і формулювання підстави звільнення з «згідно пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України на підставі пп.1 п.23 Розділу V Контракту за систематичне невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків, визначених Контрактом», на «у зв`язку з закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України».

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, а якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплати за попередні два місяці роботи.

У справі встановлено, що заробітна плата позивача у червні 2022 року становила - 44809,48 гривень, у липні 2022 року - 33190,63 гривні. Кількість фактично відпрацьованих годин у червні становила - 176 годин, у липні - 120 годин. Отже, середня вартість відпрацьованої години позивача становить 263 гривні 51 копійка, із розрахунку (44809,48грн +33190,63грн)/(176год.+120год.).

Час вимушеного прогулу слід рахувати з першого дня звільнення, тобто з 05.08.2022 по 23.04.2023 - останній день дії контракту.

При цьому, згідно ч.6 ст.6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX від 15 березня 2022 року у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні)Кодексу законів про працю України.

Враховуючи норми тривалості робочого часу в годинах у 2022 та 2023 роках при 40 годинному робочому тижні, час вимушеного прогулу позивача за період з 05.08.2022 по 23.04.2023 склав 1463 робочі години.

Отже, загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача з Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради, становитиме 385515,13 грн. без утримання податків та обов`язкових платежів, із розрахунку 263,51грн х 1463 годин.

Доказів на спростування зазначених обставин відповідачами під час розгляду справи не надано, та судом не здобуто.

Щодо вимог позивача про відшкодування завданої моральної шкоди.

Відповідно до частин 1,3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин - 04.08.2022) відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди», встановлено що відповідно до ст. 237-1 КЗпП ( 322-08 ) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Умови відшкодування моральної (немайнової) шкоди, передбачені укладеним сторонами контрактом, які погіршують становище працівника порівняно з положеннями ст. 237-1 КЗпП (322-08) чи іншим законодавством, згідно зі ст. 9 КЗпП є недійсними.

Враховуючи вищенаведені вимоги Закону, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди в наслідок незаконного звільнення з роботи. При визначенні її розміру, суд враховує тривалість та істотність вимушених змін у житті позивача, посаду, яку він обіймав, моральні страждання та переживання у зв`язку із звільненням з роботи та щодо його поновлення на роботі, ступінь вини відповідача, втрату джерела доходів, що вплинуло на добробут його сім`ї, зниженням репутації в очах підлеглих працівників, те, що позивач змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, звертатися додатково за правовою допомогою, витрачати на це свій час, захищати свої порушені права в суді.

З урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи принцип розумності, достатності та справедливості, суд приходить до висновку, що визначений позивачем розмір моральної шкоди в розмірі 10000 грн відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань позивача, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі RuizTorija v. Spain від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Таким чином, дослідивши матеріали справи, надавши об`єктивну оцінку зібраним доказам по справі та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до вимог ч.1 та 2 ст.141 ЦПК України, яка регулює порядок розподілу судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленими ним позовними вимогами щодо скасування розпорядження та наказу про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади.

Однак, під час звернення із позовом до суду позивачем вказані вимоги не оплачені.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2022 рік складає 992,40 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача про скасування розпорядження №103, виданого 22.07.2022 Черняхівським селищним головою «Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 » та наказу КНП «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради № 40, виданого 04.08.2022 «Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 », задоволені в повному обсязі, суд стягує з відповідачів на користь держави не сплачений позивачем судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі по 992,40 грн. з кожного.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження № 103, видане 22.07.2022 Черняхівським селищним головою «Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 ».

3. Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради №40, виданий 04.08.2022 «Про дострокове розірвання контракту та звільнення з посади директора КНП «Черняхівське ТМО» Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 ».

4. У задоволенні позову в частині поновлення на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради відмовити. Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради з «04 серпня 2022 р.» на «23 квітня 2023 р.» і формулювання підстави звільнення з «згідно пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України на підставі пп.1 п.23 Розділу V Контракту за систематичне невиконання директором без поважних причин умов та обов`язків, визначених Контрактом», на «у зв`язку з закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України».

5. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.08.2022 по 23.04.2023 в розмірі 385515 (триста вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) гривень 13 копійок. Вказана сума визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

6. Стягнути з Черняхівської селищної ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

7. Стягнути з Черняхівської селищної ради та Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради в дохід держави судовий збір в розмірі по 992 гривень 40 коп., з кожного.

8. Стягнути з Черняхівської селищної ради та Комунального некомерційного підприємства «Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати у виді судового збору в розмірі по 496 гривень 20 коп., з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

адреса проживання: АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідачі:

Черняхівська селищна рада

адреса місцезнаходження:

Житомирська область, смт Черняхів, Майдан Рад, 1

код ЄДРПОУ 04344156

Комунальне некомерційне підприємство

«Черняхівське територіальне медичне об`єднання» Черняхівської селищної ради

адреса місцезнаходження: Житомирська область, смт Черняхів, вул. І.Франка, 42-З

код ЄДРПОУ 01991955

Повне рішення складено та підписано 04.12.2023.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ