Рішення

від 21.11.2023 по справі 381/1507/22

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/135/23

381/1507/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря - Омельчук С.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2022 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності. Позовні вимоги мотивують тим, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності позивачам 2/5 частини на підставі договору міни від 23.03.1996, договору конкретного користування будинком від 29.08.1997, свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.02.2022 та 3/5 належить відповідачці на підставі договору міни від 23.03.1996 року, договору конкретного користування будинком від 29.08.1997 року, договору дарування частини будинку від 24.05.2006 року, договору дарування частини будинку від 01.07.2016 року.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 18.10.2017 року в справі №381/3268/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зміненим рішенням апеляційного суду Київської області від 12.12.2017 року, залишеним без змін Постановою Верховного Суду від 21.03.2018 року, було «виділено у користування ОСОБА_4 житлові приміщення 1-1 площею 11,20 кв.м, 1-5 площею 14,8 кв.м., 1-6 площею 6,8 кв.м, підсобні приміщення І площею 6,10 кв.м., 1-2 площею 10,70 кв.м., 1-3 площею 1-3 кв.м., 1-4 площею 3,00 кв.м., зобов`язавши ОСОБА_4 для забезпечення ізольованого користування: демонтувати частину перегородки між приміщеннями 1-5 та 2-3 та влаштувати глуху перегородку між приміщеннями 1-5 та 2-3». Встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , виділено ОСОБА_4 у користування земельну ділянку площею 695,9 кв.м. Проте, відповідачка виділеними їй приміщеннями будинку не користується і в будинку не проживає, при цьому чинить позивачам перешкоди у користуванні і володінні ними земельною ділянкою, безпідставно вважаючи себе одноособовим власником всієї земельної ділянки.

Таким чином, позивачі і відповідачка не можуть дійти згоди щодо сумісного користування і володіння спільним майном, оскільки відповідачка не бажає в добровільному порядку визначитись із поділом будинку, господарських будівель і присадибної земельної ділянки в натурі відповідно до розміру їх ідеальних часток у вартості домоволодіння.

Враховуючи зазначені вище обставини, позивачі вважають, що будинок необхідно поділити в натурі з врахуванням договору конкретного користування та рішення суду про виділ частини будинку у користування ОСОБА_4 . Тому просять суд, поділити житловий будинок АДРЕСА_1 в натурі та визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності в новій частці на житловий будинок АДРЕСА_1 , яка складається із приміщень і господарських споруд згідно висновку судово-будівельної експертизи, та припинити їх право спільної часткової власності із співвласником ОСОБА_4 . Встановити порядок користування співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ОСОБА_4 , з іншої сторони, присадибною земельною ділянкою.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2022 року продовжено підготовче провадження строком на 30 днів.

16 листопада 2022 року адвокатом Дьячук Н.В., яка діє в інтересах відповідачки ОСОБА_4 до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилаючись на те, що відповідно до Договору міни від 23.03.1996 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 обміняли трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_12 . Згідно договору від 29.08.1997 року в конкретне користування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та в ОСОБА_4 перейшли 3/5 частини жилого будинку АДРЕСА_1 з приміщеннями по плану: 1-6,1 кв.м., 1-3 - 6,8 кв.м., 1-4 - 11,2 кв.м., 1-5 - 10,7 кв.м., 1-6 - 1,3 кв.м., 1-7-3 кв.м., 1-8 - 9,6 кв.м., а також сараї Б, Ж, В, погріб К, туалет Л, частина відмостки, частина забору частина криниці. В користування ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перейшли 2/5 частини жилого будинку АДРЕСА_1 з приміщеннями по плану: 1-1 - 14,1 кв.м., 1-2 - 3,9 кв.м., 1-3 - 20,2 кв.м., 1-10 - 7,6 кв.м., а також гараж Г, частина відмостки, частина забору, частина криниці. Відповідно до Договору дарування частини житлового будинку від 24.05.2006 року, ОСОБА_13 , та ОСОБА_7 подарували ОСОБА_4 6/20 частин жилого будинку АДРЕСА_1 . Також, відповідно до Договору дарування частини житлового будинку від 21.06.2016 року, ОСОБА_11 подарував ОСОБА_4 3/20 частини жилого будинку АДРЕСА_1 . Згідно зі Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12 лютого 2022 року ОСОБА_3 набув у власність в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 2/15 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали померлому на підставі договору міни від 23.03.1996 року та договору конкретного користування будинком від 29.08.1997 року.

Таким чином, у власності відповідачки ОСОБА_4 перебуває 3/5 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . У власності позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебуває 2/5 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

18 жовтня 2017 року рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області, яке було змінене рішенням Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_4 та виділено в її користування житлові приміщення 1-1 площею 11,20 кв.м; 1-5 площею 14,80 кв.м. та 1-6 площею 6,80 кв.м; підсобні приміщення 1 площею 6,10 кв.м., 1-2 площею 10,70 кв.м., 1-3 площею 1,30 кв.м., 1-4 площею 3 кв.м. з демонтажем частини перегородки та влаштуванням глухої перегородки; встановлено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 , виділивши у моє користування земельну ділянку площею 695,9 кв.м.

З правовстановлюючих документів на житловий будинок та рішень суду вбачається, що між сторонами склався порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою. При цьому, представник відповідача вважає обраний позивачами спосіб захисту таким, що не відповідає вимогам цивільного законодавства відповідно до ст. 367 ЦК України.

Ухвалою суді від 06 березня 2023 року за клопотанням адвоката Мельник Т.О., яка діє в інтересах позивачів ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , провадження у справі зупинено та призначено судову земельно-технічну експертизу.

16 червня 2023 року ухвалою судді поновлено провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду.

Ухвалою суду від 14 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивачів - адвокат Мельник Т.О. просила суд поділити житловий будинок АДРЕСА_1 в натурі та визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на 11/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , які складаються із приміщень і господарських споруд згідно висновку спеціаліста - ТОВ «Територіальне БТІ» від 26.06.2023 року, та припинити право спільної часткової власності позивачів із співвласником ОСОБА_4 . Встановити порядок користування співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ОСОБА_4 , з іншої сторони, присадибною земельною ділянкою за варіантом порядку користування присадибною земельною ділянкою №1 висновку експерта №2-08/06. Стягнути з відповідачки на користь позивачів судові витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в розмірі 23 900 грн., та сплачений судовий збір в розмірі 2191 грн. 07 коп.

Представник відповідачки - адвокат Дьячук Н.В. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в частині встановлення нового порядку користування присадибною ділянкою між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 , так як рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2017 року, яке було змінене рішенням Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року вже був визначений порядок користування земельною ділянкою між сторонами. Рішення судів ґрунтувалися на висновках судової земельно-технічної експертизи. Після постановлення рішення в 2017 році між сторонами склався відповідний порядок користування земельною ділянкою і більше 5 років відповідачка зі своєю матір`ю обробляли землю, яка була відведена під город. Також, адвокат Дьячук Н.В. зазначила, що в проведеній у справі земельно-технічній експертизі 4 варіант порядку користування земельною ділянкою між сторонами є найбільш наближеним до порядку користування земельною ділянкою, встановленого рішенням суду в 2017 році і відповідно до якого сторони вже використовують землю. Щодо позовних вимог про поділ житлового будинку АДРЕСА_1 в натурі та визнання за ОСОБА_14 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності в новій частці на житловий будинок та про припинення їх права спільної часткової власності вона не заперечувала.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає вимоги позивачів обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить 2/5 частин будинку АДРЕСА_1 , що підтверджено Договором міни від 23.03.1996 року, Договору конкретного користування будинком від 29.08.1997 року та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.02.2022 /а.с.17-21/.

Відповідачці ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить 3/5 частин будинку АДРЕСА_1 , що підтверджено Договором міни від 23.03.1996 року, Договору конкретного користування будинком від 29.08.1997 року, Договору дарування частини будинку від 24.05.2006 року та Договору дарування частини будинку від 01.07.2016 року.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2017 у цивільній справі №381/3268/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_15 та ОСОБА_5 , зміненим рішенням апеляційного суду Київської області від 12.12.2017 року, залишеним без змін Постановою Верховного Суду від 21.03.2018 року, було «виділено у користування ОСОБА_4 житлові приміщення 1-1 площею 11,20 кв.м, 1-5 площею 14,8 кв.м., 1-6 площею 6,8 кв.м, підсобні приміщення І площею 6,10 кв.м., 1-2 площею 10,70 кв.м., 1-3 площею 1-3 кв.м., 1-4 площею 3,00 кв.м., зобов`язавши ОСОБА_4 для забезпечення ізольованого користування: демонтувати частину перегородки між приміщеннями 1-5 та 2-3 та влаштувати глуху перегородку між приміщеннями 1-5 та 2-3.»

Встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , виділено ОСОБА_4 у користування земельну ділянку площею 695,9 кв.м.

Отже, між співвласниками склався сталий порядок користування приміщеннями будинку та господарськими спорудами, який був узгоджений як варіант поділу його в натурі.

Проте, сторони не можуть дійти згоди щодо сумісного користування і володіння спільним майном в частині визначення порядку користування присадибною земельною ділянкою, а тому для вирішення спору за клопотанням позивачів було призначено судову земельно-технічну експертизу.

Як вбачається з матеріалів справи, судовим експертом надано до суду Висновок судової земельно-технічної експертизи №2-08/06 від 08.06.2023, складений судовим експертом Дощечкіним О.В., відповідно до якого встановлено чотири можливих варіанти порядку користування 2/5 та 3/5 частинами присадибної земельної ділянки із врахуванням можливості в подальшому приватизації землі власниками будинку АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до першого варіанту порядку користування 2/5 та 3/5 частинами присадибної земельної ділянки власниками будинку АДРЕСА_1 (на якому наполягали позивачі) для обслуговування належної їм частини житлового будинку та господарських споруд у користування пропонується ділянка Б1 площею 0.0480 га (частка 2/5) заштрихована жовтим кольором на Додатку №2 до висновку, що обмежена лініями розподілу та проходить по визначеним експертом точкам.

Відповідачу ОСОБА_4 для обслуговування належної їй частини житлового будинку та господарських споруд у користування пропонується ділянка S2 площею 0.0720 га (частка 3/5) заштрихована блакитним кольором на Додатку №2 до висновку, що обмежена лініями розподілу та проходить по визначеним експертом точкам.

Відповідно до четвертого варіанту порядку користування 2/5 та 3/5 частинами присадибної земельної ділянки власниками будинку АДРЕСА_1 (на якому наполягала відповідач) для обслуговування належної їй частини житлового будинку та господарських споруд у користування пропонується ділянка S2 площею 0.0720 га (частка 3/5) заштрихована блакитним кольором на Додатку №4 до висновку, що обмежена лініями розподілу та проходить по визначеним експертом точкам.

Позивачам, згідно четвертого варіанту експертизи для обслуговування належної їм частини житлового будинку та господарських споруд у користування пропонується ділянка S 1 площею 0.0480 га (частка 2/5) заштрихована жовтим кольором на Додатку №4 до висновку, що обмежена лініями розподілу та проходить по визначеним експертом точкам.

Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам па праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

У частинах першій, третій статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Статтею 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Звертаючись до суду з позовом про виділ у натурі частки із майна, позивач повинен довести (обґрунтувати) технічну можливість виділити частку, що в даному випадку підтверджується висновком судової земельно-технічної експертизи та розрахунком спеціаліста - ТОВ «Територіальне БТІ».

Відповідно до ч.4 п.7 Постанови пленуму ВСУ № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, тобто визнати право власності на будинок за співвласниками в нових частках.

При цьому, як вбачається з інформації ТОВ «Територіальне БТІ» від 26.06.2023 року за розрахунком спеціаліста - ТОВ «Територіальне БТІ» позивачам належатиме 11/25 частин будинку, а відповідачці перейде у власність 14/25 його частин (а.с.239 т.1).

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України. Разом з тим, відповідно ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Розмірковуючи над доводами представників сторін щодо визначення можливого варіанту порядку користування 2/5 та 3/5 частинами присадибної земельної ділянки із врахуванням можливості в подальшому приватизації землі власниками будинку АДРЕСА_1 , шодо доцільності, суд враховує наступне.

На переконання суду, оскільки саме позивачами заявлено вимогу про поділ будинку в натурі і припинення право спільної часткової власності на нього, найбільш доцільним, технічно виваженим і таким, що найбільш відповідає інтересам і позивачів, і відповідачки, є варіант №1, оскільки при цьому варіанті поділ земельної ділянки є найбільш раціональним.

При цьому, відхиляючи доводи представника відповідача щодо необхідності врахування саме варіанту №4 при вирішенні спору, суд надаючи пріоритет варіанту №1 враховує, що: вхідні двері та частина вікон належної позивачам частини будинку виходять на частину земельної ділянки, що перебуватиме у їх користуванні, і при зведенні паркану по межі земельної ділянки частина вікон належної позивачам частини будинку виходитиме на земельну ділянку і не перекриватиметься парканом; у позивачів наявна можливість за потреби добудувати веранду біля вхідних дверей до будинку з метою захисту будинку від холодного повітря; наявна можливість обслуговування своєї частини будинку для проведення будь-яких ремонтних робіт без необхідності обтяження земельної ділянки відповідачки сервітутом для цієї мети; у позивачів, і у відповідачки є в користуванні город, що є важливим для приватного домогосподарства; у трьох співвласників - позивачів є технічна можливість поліпшення своїх житлово-побутових умов шляхом добудови до будинку ванної кімнати та туалету, які наразі відсутні в належній їм частині будинку, і проведення для цього водопостачання будинку; є технічна можливість облаштувати газове опалення в будинку, оскільки є місце для прибудови до їх частини будинку приміщення для розміщення газового котла, що є необхідною технічною умовою для розробки проекту газопостачання будинку (на даний час газом опалюється лише належна відповідачці частина будинку).

Отже, встановлення порядку користування земельною ділянкою за варіантом № 1 відповідатиме інтересам сторін, буде справедливим з огляду на правовідносини, які виникли між сторонами, є найбільш прийнятним, а отже забезпечить ефективний спосіб захисту прав та інтересів сторін.

Що стосується варіанту № 4 встановлення порядку користування земельною ділянкою (на якому наполягає відповідач), слід зазначити наступне.

Як вбачається з висновку експерта частина земельної ділянки, що пропонується передати у користування відповідачці за варіантом №4, знаходиться прямо перед частиною належного позивачам будинку на відстані 1 метра від будинку та вікон.

Відповідачка зазначала, що має намір використовувати дану частину земельної ділянки під садок та під город, дана земельна ділянка межує виключно із земельною ділянкою, яка виділяється позивачам, на цій частині земельної ділянки не розміщено жодних об`єктів нерухомості, належних відповідачці.

При цьому варіанті поділу земельної ділянки, усі вікна належної позивачам частини будинку виходитимуть на земельну ділянку суміжного землекористувача, у позивачів буде відсутня будь-яка можливість поліпшення своїх житлових умов шляхом здійснення добудов до будинку, зокрема, відсутня можливість збудувати приміщення для встановлення газового котла, що унеможливить облаштування газового опалення в належній позивачам частині будинку, відсутня можливість прибудувати ванну кімнату та туалет, які відсутні в частині будинку позивачів, відсутня можливість облаштувати водопостачання в належній позивачам частині будинку, оскільки смуга земельної ділянки шириною в 1 метр від стін будинку унеможливлює проведення водогінної труби та облаштування вигрібної ями.

Крім цього, матеріалами справи підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 є інвалідом І групи і потребує належних побутових умов: наявності газо- і водопостачання будинку, наявності водовідведення, наявності ванної кімнати та туалету в будинку.

Встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою за варіантом №4 позбавить позивача можливості мати належні побутові умови в будинку, також у позивачів буде відсутня можливість здійснення обслуговування та ремонту стін, вікон та даху будинку, оскільки відстань 1 метр від стіни до паркану це не дозволить і виникне необхідність обтяження належної відповідачці земельної ділянки сервітутом для обслуговування своєї частини будинку.

Отже, поділ земельної ділянки за варіантом №4 в спосіб, коли земельна ділянка суміжного землекористувача розташована перед фасадом належного іншій стороні будинку на відстані лише одного метра призведе до порушення прав трьох позивачів на вільне володіння і користування своїм майном, є обтяжливий для позивачів, оскільки використання земельної ділянки під сад та город перед фасадом їхнього будинку на відстані лише одного метра створить їм незручності в користуванні будинком, неможливість обслуговування будинку та прибудинкової території, унеможливить облаштування газо-, водопостачання, водовідведення, унеможливить прибудування ванної кімнати та туалету.

Отже, аналізуючи норми чинного законодавства, дослідивши наявні у справі належні та допустимі докази, встановивши, що житловий будинок є спільною частковою власністю сторін, проте між ними існує спір щодо порядку користування земельною ділянкою та ураховуючи висновок судової земельно-технічної експертизи №2-08/06 від 08 червня 2023 року, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, обравши перший варіант порядку користування присадибною земельною ділянкою, який є найбільш доцільним, раціональним та на якому наполягали позивачі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги доведеними та обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 235, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 356, 361, 364 ЦК України, ст..88 ЗК України, Постанова ПВСУ № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», суд -

УХВАЛИВ:

ПозовОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити.

Поділити житловий будинок АДРЕСА_1 в натурі та визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на 11/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , які складаються із приміщень і господарських споруд згідно висновку спеціаліста - ТОВ «Територіальне БТІ» від 26.06.2023 року та припинити право спільної часткової власності позивачів із співвласником ОСОБА_4 .

Встановити порядок користування співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з однієї сторони та ОСОБА_4 , з іншої сторони, присадибною земельною ділянкою за варіантом порядку користування присадибною земельною ділянкою №1 висновку експерта №2-08/06.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для обслуговування належній їм частини житлового будинку та господарських споруд у користування пропонується ділянка Б1 площею 0.0480 га (частка 2/5) заштрихована жовтим кольором на Додатку №2 до висновку, що обмежена лініями розподілу, що проходять:

-від точки F34 довжиною 6.52 м до точки М1, від точки М1 довжиною 6.66 м до точки М2 по середині замощення;

-від точки М2 довжиною 10.24 м до точки М3 по умовній межі від середини замощення до колодязя (літ «К»);

-від точки М3 довжиною 1.01 м до точки М4 по умовній межі (середина колодязя);

-від точки М4 довжиною 4.43 м до точки М5, від точки М5 довжиною 4.90 м до точки М6 по умовній межі;

-від точки М6 через точки М7, М8 до точки М9 по середині внутрішніх стін;

- від точки М9 довжиною 1.00 м до точки М10, від точки М 10 довжиною 5,8 м до точки М 11, від точки М 11 довжиною 4.82 м до точки М І2 по умовній межі (1 м від стіни будинку);

- від точки М 12 довжиною 12.91 м до точки М 13, від точки М 13 довжиною 11,32 м до точки М 14, від точки М 14 довжиною 10.55 м до точки F 29 по умовній межі;

-від точки F29 до точки F32 по фактично встановленому дерев`яному паркану;

-від точки F32до точки F33 по краю гаражу (літ. «Г»);

-від точки F33 до точки F34 по металевим воротам.

ОСОБА_4 для обслуговування належній їм частини житлового будинку та господарських споруд у користування пропонується ділянка S2 площею 0.0720 га (частка 3/5) заштрихована блакитним кольором на Додатку №2 до висновку, що обмежена лініями розподілу, що проходять:

-від точки F34 до точки F1 по металевим воротам;

-від точки F1 до точки F4 по умовній межі (межа суміжної земельної ділянки, що зареєстрована в Державному земельному кадастрі під кадастровим номером 3211200000:09:006:0052);

-від точки F4 до точки F7 по умовній межі (край крутосхилу);

-від точки F7 до точки F10 по умовній межі (край підземної частини погребу літ. «Е»);

-від точки F10 до точки F11 по умовній межі (край крутосхилу);

-від точки F11 до точки F14 по умовній межі (край крутосхилу, 1 м від житлового будинку та господарських будівель);

-від точки F14 до точки F19 по фактично встановленому паркану з сітки;

-від точки F19 через точку F20 до точки F21 по умовній межі;

-від точки F21 через точки F22, F23, F24, F25, F26, F27, F28 до точки F29 по фактично встановленому дерев`яному паркану;

-від точки F29 довжиною 10.55 м до точки М 14, від точки М 14 довжиною 11,32 м до точки М 13, від точки М 13 довжиною 12.91 м до точки М 12 по умовній межі;

-від точки М 12 довжиною 4.82 м до точки М 11, від точки М 11 довжиною 5.85 м до точки М 10, від точки М 10 довжиною 1.00 м до точки М 9 по умовній межі (1 м від стіни будинку);

-від точки М 9 через точки М 8, М 7 до точки М 6 по середині внутрішніх стін;

-від точки М6 довжиною 4.90 м до точки М 5, від точки М 5 довжиною 4.43 м до точки М4 по умовній межі до колодязя (літ «К»);

-від точки М 4 довжиною 1.01 м до точки М 3 по умовній межі (середина колодязя);

-від точки М 3 довжиною 10.24 м до точки М 2 по умовній межі по середини замощення;

-від точки М 2 довжиною 6.66 м до точки М 1, від точки М1І довжиною 6.52 м до точки F34 по середині замощення.

Каталог координат поворотних точок меж лінії розподілу між співвласниками F34, М 1 - М 14, F29, що позначений на Додатку №2 до висновку лінією червоного кольору наведений в Таблиці 2 в дослідницькій частині висновку.

Схема порядку користування земельною за адресою: АДРЕСА_1 площею 0.1200 га між співвласниками відповідно до Варіанту №1 відображена на Додатку №2 до висновку.

Стягнутиз ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати за проведення судової земельно - технічної експертизи в розмірі 23 900 ( двадцять три тисячі дев`ятсот) грн., та сплачений судовий збір в розмірі 2191 (дві тисячі сто дев`яносто одна) гривня.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 01.12.2023.

Суддя Л.М.Ковалевська