Рішення
від 28.11.2023 по справі 528/1158/23
ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області


Справа №: 528/1158/23

Провадження № 2/528/324/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 листопада 2023 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без технічної фіксації засобами в порядку загального спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз», Філія - Полтавське обласне управління Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України», третя особа: Гребінківський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Полтавська область про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в:

18 серпня 2023 року ОСОБА_1 , що діє як законний представник ОСОБА_2 звернулася до Гребінківського районного суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз», Філія Полтавське обласне управління Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України», третя особа: Гребінківський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), яким просить зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що ОСОБА_2 є біологічною донькою ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 02.07.2021року; копії витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00036366027 від 03.08.2022 року; №00037431673 від 08.11.2022 року, копія свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 10.06.2022 року). Рішенням виконавчого комітету Гребінківської міської ради від 21.12.2022 року №159, надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 . Рішенням виконавчого комітету Гребінківської міської ради від 21.12.2022 року №160, встановлено опіку над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адреою: АДРЕСА_1 , опікуном над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, в тому числі земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320886000:00:005:0075 площею 5,1908 га, яка розташована за межами населених пунктів Гребінківської територіальної громади згідно Державного акту від 25.07.2001 року серія ІІ-ПЛ №007892 та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 126289989 від 04.06.2018 року.

ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 14.11.2022 року №70624786.

Однак, коли законний представник ОСОБА_1 звернулася до Приватного нотаріуса Радзівон Н.В. за оформленням Свідоцтв про право на спадщину за законом, їй було повідомлено про неможливість видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із тим, що на все рухоме та нерухоме майно, що належало ОСОБА_3 , Гребінківським районним відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) накладено обтяження (арешти), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13.04.2023 року.

З метою отримання інформації щодо накладення обтяження (арешту) на рухоме та нерухоме майно, що належало ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулася до Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Полтавська обл. із заявою від 25.01.2023 року. Листом від Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Полтавська обл. Грицай Т.О. було проінформовано, що відсутні законні підстави надання інформації, зазначеної у зверненні, оскільки заявник не являється стороною (представником) виконавчого провадження, що підтверджується листом від 31.01.2022 за №825/17.4-36.

З метою повідомлення про смерть ОСОБА_3 , проханням закінчити виконавчі провадження та зняти арешти на майна ОСОБА_3 , як це передбачено пунктом 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» ОСОБА_1 30.03.2023 року було направлено заяву про закінчення виконавчого провадження до Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Полтавська обл., що підтверджується заявою від 30.03.2023 року.

Відповідно до п.п. 4.16 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок) видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п.п. 4.18 п. 4 глави 10 розділу II Порядку якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Таким чином, у зв`язку із арештом, накладеним на все рухоме та нерухоме майно, що належало ОСОБА_3 , - ОСОБА_2 , прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_3 , не має змоги отримати правовстановлюючі документ на спадкове майно, і, відповідно, - володіти, користуватися, розпоряджається цим майном на власний розсуд.

Отже, на підставі викладеного позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області 13.09.2023 року відкрито спрощене провадження за вищевказаною позовною заявою і призначене судове засідання на 09.10.2023 на 10 год. 00 хв. року з викликом сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано з Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Полтавської області: копії всіх Постанов про накладення арештів на майно (рухоме і нерухоме), що належало ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; інформацію щодо всіх наявних обтяженнях, накладених на майно (рухоме і нерухоме), що належало ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

зобов`язано посадових осіб державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Полтавської області надати витребувані судом дані протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали (а.с.33-36).

20.09.2023 року на виконання ухвали суду від 13.09.2023 року від Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли копії витребуваних документів, де стороною виконавчого провадження є ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: супровідний лист № 14195/17.4-36, копія постанови про арешт майна боржника від 19.05.2021 року по ВП № НОМЕР_6, копія постанови про арешт майна боржника від 08.02.2022 року по ВП № НОМЕР_7, копія постанови про арешт майна боржника від 27.01.2023 року по ЗВП № НОМЕР_8 (а.с.41-51).

03.10.2023 року на виконання ухвали суду від 13.09.2023 року від Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло повідомлення з додатками, що на виконанні Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебували ВП, але боржником борги не сплачено, що унеможливлює державному виконавцю зняти арешти з майна боржника. Арешт з майна боржника може бути знятий зі рішенням суду. (а.с.53,54).

09.10.2023 року розгляд справи відкладено на 07.11.2023 року о 13-00 год. в зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

В судовому засіданні 07.11.2023 року розгляд справи відкладено на 28.11.2023 року о 15 год. 00 хв. у зв`язку з відсутністю підтвердження належним чином повідомлення відповідачів про розгляд справи.

28.11.2023 року позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Потапенко А.М. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, натомість представником позивача адвокатом подано заяву про проведення розгляду справи без участі сторони позивача. На заявлених позовних вимогах наполягають, просять задовольнити (а.с.76).

Представники відповідачів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз», Філія Полтавське обласне управління Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від них не надходило заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи.

Представник третьої особи: Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явилася, вона належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Від нього не надходило заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 є біологічною донькою ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 02.07.2021; копями витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00036366027 від 03.08.2022 року; №00037431673 від 08.11.2022, копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 10.06.2022 року (а.с.9).

Рішенням виконавчого комітету Гребінківської міської ради від 21.12.2022 року №159 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 (а.с.13).

Рішенням виконавчого комітету Гребінківської міської ради від 21.12.2022 року №160 встановлено опіку над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначено ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , опікуном над дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, в тому числі земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320886000:00:005:0075 площею 5,1908 га, яка розташована за межами населених пунктів Гребінківської територіальної громади, що підтверджується копією Державного акту від 25.07.2001 року серія ІІ-ПЛ №007892 та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 126289989 від 04.06.2018 року (а.с.15,16,18-22).

З відповідей начальника Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рибченко Т. від 31.01.2022 року на звернення позивача вбачається, що ОСОБА_6 не надано інформацію щодо виконавчих проваджень, які перебували на виконанні у Гребінківському відділі ДВС відносно ОСОБА_7 , оскільки вона не є стороною (представником сторони) виконавчого провадження (а.с.25,26).

З матеріалів ВП, наданих на виконання ухвали суду по справі від 13.09.2023 року, вбачається, що державним виконавцем винесено постанови про арешт майна боржника та відповідно ВП завершено на підставі п. 2, 3 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 41-45).

У ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

З огляду на ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У ч. 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 299/2931/17 (провадження № 61-35013св18).

За ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на час прийнятті постанови про арешт майна боржника) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постанова про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п`ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на майно особі, яка має заборгованість перед стягувачем, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 3 Закону виконавчий лист, виданий судом, є виконавчим документом, який відповідно до цього Закону підлягає примусовому виконанню.

Частиною першою статті 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Враховуючи, що виконавець зобов`язаний вживати всіх заходів, спрямованих на виконання судового рішення, на час прийняття постанови було відкрито виконавче провадження, накладення арешту на майно боржників забезпечує виконання судового рішення, тому доводи скарги в частині незаконності дій державного виконавця по прийняттю постанови про накладення арешту є правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

В рамках виконавчих проваджень виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» постановами від 19.05.2021 року, 08.02.2022 року та 27.01.2023 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_3 . Після закінчення проваджень, арешт не був знятий.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У цій правовій ситуації відмова в задоволенні позову щодо зняття арешту, накладеного на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 , в тому числі і на земельну ділянку, у виконавчих провадженнях, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у випадку закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , що діє як законний представник ОСОБА_2 не є стороною у виконавчих провадженнях, наявність арешту на майно спадкодавця є порушенням права власності особи на річ, тому позовні вимоги про звільнення майна з-під арешту підлягають до задоволення.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 81, 83, 89, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз», Філія - Полтавське обласне управління Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України», третя особа: Гребінківський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Полтавська область про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 03.12.2023 року.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка діє, як законний представник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1: Акціонерне Товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», код ЄДРПОУ 05524713, (юридична адреса: 37503, вул. Л.Толстого, буд. 87, м. Лубни, Полтавська область).

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз», код ЄДРПОУ 39581002, (юридична адреса: 37503, вул. Л.Толстого, буд. 87, м. Лубни, Полтавська область).

Відповідач 3: Філія - Полтавське обласне управління Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України», код ЄДРПОУ 09331508, (юридична адреса: 36014, вул. Соборності, буд. 63А, м. Полтава).

Третя особа: Гребінківський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), код 34931970, (місцезнаходження: 37400, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Гребінка, Лубенський район, Полтавська область).

Повний текст рішення складено 30.11.2023.

Суддя М. О. Вітківський

СудГребінківський районний суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення28.11.2023
Оприлюднено05.12.2023
Номер документу115358182
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Судовий реєстр по справі —528/1158/23

Рішення від 28.11.2023

Цивільне

Гребінківський районний суд Полтавської області

Вітківський М. О.

Рішення від 28.11.2023

Цивільне

Гребінківський районний суд Полтавської області

Вітківський М. О.

Ухвала від 13.09.2023

Цивільне

Гребінківський районний суд Полтавської області

Вітківський М. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні