Рішення

від 01.12.2023 по справі 179/1619/23

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1619/23

2/179/521/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 року смт.Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого - судді Кравченко О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Хорольської І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно по праву спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно по праву спадкування за заповітом.

Позивач в позові посилається на те, що його мати, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із земельної ділянки (паю) площею 5,740 га, згідно державного акту приватної власності на землю Серії ІІ ДП №006892 від 03.11.2000 року, та домоволодіння в АДРЕСА_1 з приватизованою присадибною земельною ділянкою площею 0,85 га, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ДП від 07.07.1995 року. Присадибна ділянка включає земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1222382000:02:001:0136, та земельну ділянку площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1222382000:02:001:0121. Домоволодіння складається з житлового будинку (літ.А в технічному паспорті), сіней (літ.а), сараю (літ.Б,В,Г,Д,Е), колодязя (літ.К). огорожі (№1-3). Загальна площа будинку складає 37,7 м2, житлова - 19,4 м2.

Відповідно до ст. 1235 ЦК України позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом, так як за життя мати склала заповіт, по якому все своє майно заповіла йому.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року позивачу було надано додатковий строк для прийняття спадщини. Після набрання рішенням законної сили він звернувся до Магдалинівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. На частину спадкового майна - земельну ділянку площею 5,7400 га, нотаріальною конторою йому видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Отримати свідоцтво про право на спадщину на інше майно він не має можливості, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Успадковане нерухоме майно перейшло до матері у власність по договору купівлі-продажу жилого будинку від 17.07.1986 року, посвідченого секретарем Дмухайлівської сільської ради. Після придбання даного домоволодіння його мати даний договір купівлі-продажу в органах технічної інвентаризації не зареєструвала. Згідно довідки БТІ інформація про реєстрацію договору відсутня. У зв`язку з даними обставинами нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва та про необхідність звернення до суду для вирішення питання щодо захисту спадкових прав.

На підставі наведених обставин, позивач звертається до суду та прохає визнати за ним право власності на: домоволодіння в АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку загальною площею 37,7 м2 , житловою площею 19,4 м2 (літ.А в технічному паспорті), сіней (літ.а), сараю (літ.Б,В,Г,Д,Е), колодязя (літ.К), огорожі (№1-3); присадибну земельну ділянку загальною площею 0,8500 га, що включає земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1222382000:02:001:0136, та земельну ділянку площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1222382000:02:001:0121, по праву спадкування за заповітом.

Ухвалою від 13 вересня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву. Витребувано з Магдалинівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 12 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження та цивільна справа призначена до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити (а.с.70).

Представник відповідача - Чернеччинської сільської ради у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність за наявними документами с матеріалах справи. У прийнятті рішення повністю покладається на розсуд суду (а.с.72).

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю позивача (а.с.41,45).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, про що було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а. с.5).

Відповідно до заповіту від 12 серпня 2011 року, посвідченого секретарем виконкому Дмухайлівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 усе своє майно заповіла синові, ОСОБА_1 (а.с.42).

Як вбачається з договору купівлі-продажу жилого будинку від 17.07.1986 року, посвідченого виконавчим комітетом Дмухайлівської сільської ради народних депутатів Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрованого в реєстрі за №55, ОСОБА_2 придбала жилий будинок, що знаходиться в с.Дмухайлівка Магдалинівського району Дніпропетровської області (а.с.6).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , складеного 30.06.1995 року КП «Магдалинівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 зазначена власником вказаного домоволодіння, яке складається з житлового будинку (літ.А в технічному паспорті), сіней (літ.а), сараю (літ.Б,В,Г,Д,Е), колодязя (літ.К). огорожі (№1-3). Загальна площа будинку складає 37,7 м2, житлова - 19,4 м2. Житловий будинок та господарські споруди побудовані у 1964, 1985 та 1986 роках. (а.с.7-9).

Відповідно до виписки з погосподарської книги, виданої Дмухайлівським старостинським округом Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 з 14.02.1986 року до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була зареєстрована та мешкала по АДРЕСА_1 , номер об`єкта ПГО 0239-5 в погосподарській книзі №3, відкритий до дня смерті на ОСОБА_2 (а.с.71).

Відповідно до інформаційної довідки Комунального підприємства «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 21.08.2023 року №400/02-23, відповідно до акту прийому-передачі від 05.11.2021 року серед переданих КП «Новомосковське МБТІ`ДОР» від КП «Магдалинівське БТІ» паперових носіїв інформації - інвентаризаційні справи, реєстрові книги та інші матеріали, що стосуються реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , в КП «Новомосковське МБТІ» ДОР» не зареєстровано. З 01.01.2013 р. підприємства БТІ в Україні не входять до системи органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (а.с.26).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП від 07.07.1995 року, виданого Дмухайлівською сільською радою народних депутатів, ОСОБА_2 також належала земельна ділянка площею 0,85 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Дмухайлівської сільської ради (а.с.10).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.09.2021 року, земельна ділянка площею 0,6000 га з кадастровим номером 1222382000:02:001:0121, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП від 07.07.1995 року (А.с.11-15).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.09.2021 року, земельна ділянка площею 0,2500 га з кадастровим номером 1222382000:02:001:0136, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП від 07.07.1995 року (а.с.16-21).

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 року у справі №179/547/23 ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.45).

07 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Магдалинівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері (а.с.48).

Постановою державного нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори Сушко В.Б. від 15.08.2023 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,2500 га кадастровий номер 1222382000:02:001:0136, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та земельну ділянку площею 0,6000 га кадастровий номер 1222382000:02:001:0121, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що спадкоємцем не надано правовстановлюючого документа на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. (а.с.54).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , окрім позивача ОСОБА_1 , відсутні (а.с.36-54).

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1260-1265 цього Кодексу.

За змістом частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Верховний Суд України, зазначив у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення у особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеномуст.392 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (з 03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Як вбачається з копії технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , житловий будинок збудований у 1964 році, господарські споруди збудовані у 1964 та 1984, 1985 роках.

З 1948 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" та постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків".

Згідно зі статтею 1 Указу кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Тобто ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №95, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Згідно з п.3.4, 3.5, 3.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за №7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 №19-32/319), листом Міністерства юстиції України від 21.02.2005 №19-32/319, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку. З цього ж положення вбачається, що рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Згідно п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (із змінами та доповненнями) затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 року №1127 ( в редакції постанови КМУ від 23 серпня 2016 року №553) - для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Згідно з частинами першою та третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За положеннями статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналогічні роз`яснення містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», згідно яких свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач в установлений судом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво на домоволодіння не зміг, оскільки у спадкодавця, померлої ОСОБА_2 були відсутні правовстановлюючі документи на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 , належало ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу жилого будинку від 17.07.1986 року, посвідченого виконавчим комітетом Дмухайлівської сільської ради народних депутатів Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрованого в реєстрі за №55, технічного паспорту на житловий будинок від 30.06.1995 року та випискою з погосподарської книги, виданої Дмухайлівським старостинським округом Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ОСОБА_2 належали земельні ділянки: з кадастровим номером 1222382000:02:001:0136 площею 0,2500 га з цільовим цільове призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та земельна ділянка з кадастровим номером 1222382000:02:001:0121 площею 0,6000 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру.

Враховуючи те, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 , оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на зазначене домоволодіння та земельні ділянки, з урахуванням викладених позивачем обставин та досліджених у судовому засіданні письмових доказів, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 80-81, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно по праву спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 по праву спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

- домоволодіння в АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку загальною площею 37,7 м2, житловою площею 19,4 м2 (літ.А в технічному паспорті), сіней (літ.а), сараю (літ.Б,В,Г,Д,Е), колодязя (літ.К), огорожі (№1-3);

- земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 1222382000:02:001:0136, та земельну ділянку площею 0,6000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1222382000:02:001:0121, які знаходяться в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач - Чернеччинська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 20241361, юридична адреса: 51110, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Гупалівка, вул.Р.Савченко, 40-а.

Суддя О.Ю.Кравченко