Рішення

від 30.11.2023 по справі 347/1914/23

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/1914/23

Провадження № 2/347/506/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді - Гордія В.І.,

з секретарем - Корбутяк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Рожнівської сільської ради про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: служба у справах дітей виконавчого комітету Рожнівської сільської ради про розірвання шлюбу.

Сторони в шлюбі мають одну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що 04.04.1995 року у виконавчому комітеті Рожнівської сільської ради між нею і відповідачем було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу у них є двоє дітей: ОСОБА_6 , 1996 р.н., яка на даний час повнолітня, та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Причиною розірвання шлюбу стали часті непорозуміння між ними щодо ведення домашнього господарства, різні погляди на життя. Вважає, що шлюб носить формальний характер і примирення між ними неможливе. Місце проживання неповнолітньої дитини просить визначити із нею.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з наведених у позові підстав, а також категорично заперечила щодо висновку органу опіки та піклування Рожнівської сільської ради в якому вказано про можливість спільної опіки батьків над неповнолітнім сином почергово, відповідно до узгодженого батьками графіку. Мотивує це тим, що дитина не буде мати свого визначеного місця проживання, постійно буде у розгубленому та неспокійному стані через систематичну зміну її місця проживання, що може негативно відобразитись на його поведінці та навчанні, а також в подальшому, вплинути на його психологічний розвиток. Просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі, шлюб розірвати і визначити місце проживання неповнолітнього сина з нею.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, щодо розірвання шлюбу не заперечує, а в частині визначення місця проживання дитини просить врахувати висновок органу опіки та піклування наданий суду і визначити батькам спільну опіку над неповнолітньою дитиною з почерговим проживанням дитини у обох батьків.

Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Рожнівської сільської ради, І.Павлюк, в судове засідання не з?явилася, подала до суду заяву, в якій просять розгляд справи проводити без представника служби, а рішення прийняти згідно чинного законодавства.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. Згідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя, що передбачено ч.1 ст.110 СК України.

Згідно до ст.112 Сімейного кодексу України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 04.04.1995 року у виконавчому комітеті Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, про що було зроблено актовий запис №6,що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим повторно 11.04.2017 року (а.с.2). Однак, на даний час, зазначені в позовній заяві обставини свідчать про те, що надії на збереження сім`ї немає, а шлюб між сторонами носить формальний характер. Крім того, позивачка миритися не бажає, а відповідач не заперечує щодо задоволення позову в цій частині.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

А тому, з урахуванням вищенаведених обставин та в інтересах сторін, шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки шляхів для збереження сім`ї суд не вбачає.

Згідно до ч.2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. У позовній заяві позивачка просить залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Статтею 160 СК України передбачено право батьків на визначення місця проживання дитини. Зокрема, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (ч.1 ст.161 СК України).

Як видно із наявного у матеріалах справи висновку органу опіки та піклування Рожнівської сільської ради затвердженого 05.10.2023 року рішенням виконавчого комітету Рожнівської сільської ради №147, - комісія з питань захисту прав дитини рекомендувала для збереження і розвивання належних відносин з кожним з батьків в майбутньому, розглянути можливість спільної опіки з почерговим проживанням малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у помешканні кожного з батьків за відповідним попередньо узгодженим між батьками графіком (а.с.29-31).

В судовому засіданні сторони ствердили, що до розірвання шлюбу не чинили перешкод один одному у спілкуванні та вихованні з сином, і не мають наміру перешкоджати у його вихованні та спілкуванні з ним і надалі. При цьому, відповідач в судовому засіданні вказав, що визначення місця проживання малолітньої дитини лише з батьком є, на його думку, неправильним.

У своїй постанові від 22.06.2021 року по справі № 347/1996/20, провадження № 61-8155св21, Верховний Суд висловив наступний правовий висновок: «У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Аналіз наведених норм права, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із суб`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах».

Зважаючи на те, що в судовому засіданні сторони підтвердили, що спору щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини між ними немає, то беручи до уваги заявлені вимоги, суд вважає, що неповнолітнього сина слід залишити на виховання та проживання із матір?ю, що найкраще відповідатиме на даний час інтересам дитини.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 104, 110-112, 113, 160-161 СК України, та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04.04.1995 року у виконавчому комітеті Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, про що було зроблено актовий запис №6, - розірвати.

Неповнолітню дитину: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити на проживання та виховання матері ОСОБА_1 .

При реєстрації розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище - « ОСОБА_1 ».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.І. ГОРДІЙ