Постанова

від 04.12.2023 по справі 185/7098/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10132/23 Справа № 185/7098/23 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого- судді Демченко Е.Л.

суддів Макарова М.О., Пищиди М.М.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ АКБ Конкорд на заочнерішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2023 року по справі за позовом акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2023 року акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Конкорд (далі - АТ АКБ Конкорд) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що згідно кредитного договору №60.18.000483 від 09 грудня 2020 року, укладеного між ними та ОСОБА_1 , останньому було надано кредит у сумі 50.000 грн. на платіжну картку зі сплатою 35 відсотків за користування кредитом. Кінцевий термін повернення - до 08 грудня 2022 року.

Посилаючись нате,що ОСОБА_1 допустив значнепорушення взятихна себезобов`язань,у зв`язкуз чимстаном на19березня 2023року виниклазаборгованість закредитним договором№60.18.000483у загальномурозмірі 90 759,75 грн., яка складається з заборгованості за супроводження простроченої/несанкційованої заборгованості 7 490,13 грн., простроченої заборгованості по тілу кредиту у розмірі 50 000 грн., простроченої заборгованості по відсоткам по кредиту у розмірі 15 269,62 грн., заборгованості за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 18 000 грн., просили суд ухвалити рішення, яким стягнути вказану заборгованість та стягнути судовий збір.

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ АКБ Конкорд заборгованість за кредитом №60.18.000483 від 09 грудня 2020 року у сумі 70 937,85 грн, зокрема: 50 000 грн. - за тілом кредиту, 13 447,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 7 490,13 грн. - за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості. Стягнуто судовий збір.

В апеляційній скарзі АТАКБ Конкорд, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками у розмірі 15 269,62 грн. та заборгованості за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 18 000 грн., та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити ці вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що у підписаній заяві, що становить кредитний договір №60.18.000483 від 09 грудня 2020 року, позичальник визнав, прийняв та погодився із усіма без виключення умовами публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 15 269,62 грн. та заборгованості за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 18 000 грн.

Відповідач своїм правом, передбаченим ст.360 ЦПК України, не скористався.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України).

Зважаючи на те, що ціна позову становить 90 759,75 грн. та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині відмовлених позовних вимог (заборгованості за відсотками у розмірі 15 269, 62 грн. та заборгованості за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 18 000 грн,), в іншій частині рішення не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом (стаття 367 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що 09 грудня 2020 року відповідач та АТ АКБ "Конкорд" уклали кредитний договір шляхом підписання заяви про надання кредиту/кредитний договір №60.18.000483.

Відповідно до вказаної заяви ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 50 000 грн., на платіжну картку із сплатою 35% річних, строком повернення до 08 грудня 2022 року.

Договором встановлена плата за супроводження простроченої/ несанкціонованої заборгованості у розмірі 7% на місяць.

Відповідно дорозрахунку заборгованості,станом на19березня 2023року банкомрахується заборгованістьза кредитнимдоговором №60.18.000483у загальномурозмірі 90 759,75 грн., яка складається з заборгованості за супроводження простроченої/несанкційованої заборгованості 7 490, 13 грн., простроченої заборгованості по тілу кредиту у розмірі 50 000 грн., простроченої заборгованості по відсоткам по кредиту у розмірі 15 269, 62 грн, заборгованості за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 18 000 грн.

Частково задовольняючипозовні вимогисуд першоїінстанції встановив,що позивачнараховував відсоткипісля спливустроку договору/кредитування,що невідповідає вимогамматеріального праваі неузгоджується ізправовою позицієюВеликої ПалатиВерховного Судуу справі№444/9519/12від 28березня 2018року,де вмотивованозаконодавчо врегульованеприпинення нарахуванняпроцентів іззакінченням строкудії кредитногодоговору.Також встановив,що заявапідписана позичальником немістить погодженоїумови просплату позичальникомплати зарозрахунково-касовеобслуговування.У зв`язкуз чимстягнув накористь позивачазаборгованість 50000грн.за тіломкредиту,13447,72грн.-заборгованість попроцентам закористування кредитом,7490,13грн.-за супроводженняпростроченої/несанкціонованоїзаборгованості,а всього70937,85грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині у зв`язку з наступним.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами 1,2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в п. 91 постанови від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа №14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року (справа №202/4494/16-ц) також міститься правовий висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зав`язку з чим колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в частині стягнення заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 13 447,72 грн., та доводи апеляційної скарги в частині наявності підстав для стягнення заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 15 269, 62 грн., відхиляє.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За частинами 1,2,4 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За ч.1 ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В матеріалах справи відсутні докази ознайомлення відповідача із відповідними Умовами кредитування, зокрема про можливість нарахування банком заборгованості за розрахунково-касове обслуговування. Анкетою-заявою на отримання кредитного ліміту, заявою про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки/договору платіжної картки №60.18.000483, яка, як наголошує позивач, становить кредитний договір між сторонами, вказане нарахування не передбачене. Паспортом споживчого кредиту також вказане нарахування не передбачене.

Крім того, частиною 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

За змістом частин 1,2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Частиною 3 вказаної вище статті визначено перелік несправедливих умов договору. А відповідно до частини 4 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, що діяла на час укладення вищевказаного кредитного договору, дано визначення терміну послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Таким чином, відмовляючи у стягненні на користь банку частини суми, яка перевищує встановлений позичальнику кредитній ліміт, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення і яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення відсотків за кредитним договором у межах строку дії договору та відмови у стягненні заборгованості за розрахунково-касове обслуговування.

Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

В зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст.141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осібна ліквідацію АТ АКБ Конкорд залишити без задоволення.

Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 04 грудня 2023 року.

Головуючий: Е.Л. Демченко

Судді: М.О. Макаров

М.М. Пищида