Рішення

від 04.12.2023 по справі 185/10082/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/10082/23

Провадження № 2/185/3357/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2023 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Падафи А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу ЄУ № 185/10082/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просять суд виділити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в натурі та визнати право власності як на окремий об`єкт нерухомого майна на 2/3 частини із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з господарчими будівлями та спорудами, у складі: в житловому будинку під літ. А-1, а2, а3, а4, А5 наступні приміщення: 1-1 передня 2,2 кв.м., 1-2 санвузол 5,1 кв.м., 1-3 житлова 19,3 кв.м., 1-4 житлова 11,0 кв.м., 1-5 житлова 5,2 кв.м., 1-6 коридор 8,0 кв.м., 1-7 житлова 6,7 кв.м., 1-8 комора 5,4 кв.м., 1-9 кухня 6,4 кв.м, 1-10 коридор 4,3 кв.м., 1-11 житлова 9,2 кв.м., 1-12 коридор 3,7 кв.м., Літ.: В1 літня кухня, Г1 сарай, пдГ підвал, г2 вхід у підвал, Д1 сарай, Ж1 гараж, З1 вбиральня, И1 літній душ, І1 сарай, 1 свердловина, 2 вигрібна яма, 3 ганок, 4 хвіртка, ворота, 5 хвіртка, 6 паркан, визнати право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 по 1/4 частині за кожним, визначити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 1/4 частку у спільній сумісній власності на земельну ділянку яка розташована за адресою АДРЕСА_2 за кадастровим номером 1212400000:02:038:0242 та припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що позивачам - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також відповідачу ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу № 122 від 08.02.2002р. належить 2/3 частини житлового будинку та земельна ділянка за адресою, АДРЕСА_1 . Земельна ділянка приватизована, та має кадастровий номер 1212400000:02:038:0242, площею 0,0609. Зазначена частина будинку, та земельної ділянки є спільною сумісною власністю позивачів та відповідача. Під час складання договору купівлі-продажу нотаріус не зазначив частки власників. У зв`язку з чим на даний час кожен з власників не може розпоряджатися своєю часткою, так як вона не визначена. Власником іншої частини будинку є відповідач ОСОБА_4 , на підставі договору дарування № 495 від 27.05.2014 року. Рішенням Павлоградської міської ради № 753 від 13.11.2013 року було дозволено розподіл домоволодіння АДРЕСА_1 на два окремих домоволодіння відповідно до частин, які належать власникам з присвоєнням окремих адрес. Попередній власник 1/3 частини зазначеного будинку зареєструвала свою частину як окремий будинок, з окремою адресою, та подарувала його відповідачу ОСОБА_4 . На даний час відповідач володіє окремим будинком по АДРЕСА_3 , та земельною ділянкою розміром 0,0290 га з кадастровим номером 1212400000:02:038:0179, які були у складі будинку АДРЕСА_1 . Між позивачами та відповідачем виникають спори про порядок користування і володіння будинком, а також земельною ділянкою. Угоди про спосіб виділення частки позивачів із загального майна укласти не можливо.

Без визначення часток за позивачами ти відповідачем на земельну ділянку та будинок, після його виділу в натурі, по 1/4 частині відповідно на кожного, сторони не можуть повноцінно скористуватися своїм правом щодо розпорядження власною часткою спірної земельної ділянки та будинку, тому звертаються до суду.

Позивачі, представник позивачів в судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить 2/3 частини (по 1/6 частині за кожним) житлового будинку АДРЕСА_1 , вказаного під літерою «А»: приміщення 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, сіни, ганок, погріб Г цегляний, сарай Б- цегляний, вбиральня Е дерево, тр. Колодязь № 4, газ. тр, огорожа № 1,3,5,6,7,8,9,10,11 дерево, що розташовані на земельній ділянці прощею 894 кв.м., в тому числі приватизовано 609 кв. м., наданої для обслуговування житлового будинку, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 08.02.2002 № 122, та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 349147547 від 04.10.2023.

Земельна ділянка для обслуговування зазначеного житлового будинку за кадастровим номером 1212400000:02:038:0242, площею 0,0609 га належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 08.02.2002 № 122 та витягами з Державного реєстру речових прав № 335951401 від 16.06.2023, № 335951579 від 16.06.2023, № 335951839 від 16.06.2023, № 335951122 від 16.06.2023.

Рішенням Павлоградської міської ради № 753 від 13.11.2013 було дозволено розподіл домоволодіння АДРЕСА_1 на два окремих домоволодіння відповідно до частин, які належать власникам з присвоєнням окремих адрес:

- ОСОБА_5 , власниці 1/3 частини домоволодіння за адресою - АДРЕСА_4 ;

- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , власникам 2/3 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 .

ОСОБА_5 здійснила виділ своєї частини домоволодіння АДРЕСА_1 та зареєструвала своє право власності на цю частину як на окреме домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно до договору дарування житлового будинку № 495 від 27.05.2014 ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_4 житловий будинок розташований в АДРЕСА_3 та згідно технічного паспорта від 14.05.2014 виконаного КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвен6таризації» має наступні характеристики: А будинок, загальна площа 47,7 кв.м., житлова площа 28,9 кв.м, а1 сіни, Д убиральня, № 2 ворота з хвірткою, матеріали стін к.гл.обк.цегл. та земельну ділянку розміром 0,0290 га з кадастровим номером 1212400000:02:038:0179, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 349147547 від 04.10.2023.

Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 володіє окремим будинком по АДРЕСА_3 , та земельною ділянкою розміром 0,0290 га з кадастровим номером 1212400000:02:038:0179, для його обслуговуванням, які були у складі домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 22217404 від 27.05.2014, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25954612 від 22.08.2014, свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 22.08.2014.

Відповідно до розпорядження міського голови виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області «Про зміну назв вулиць та провулків міста Павлограда» № 61-р від 17 лютого 2016 року в рамках Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» у місті Павлоград перейменовані вулиці, зокрема, вулиця «Дзержинського» перейменована на « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідно до ч.2 ст.183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч. 1 ст. 183).

Подільну річ можна поділити на частини, кожна з яких може бути використана для тих же цілей, для яких річ призначалась до її поділу. Наприклад, житловий будинок може бути поділений на дві частини або більше. При цьому повинна бути збережена можливість використання кожної із частин будинку як житло. Неподільна річ у разі її поділу втрачає своє цільове призначення.

Згідно ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Стаття 379 цього ж Кодексу встановлює, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст.380 ЦК України).

Таким чином, виходячи з аналізу змісту наведених вище норм слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Згідно з висновком судового експерта Копилової В.М. № 24/23 від 11.10.2023 відповідно до технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1 , житловий будинок складався з двох квартир, квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 . Частина житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 належала ОСОБА_4 , на даний час демонтована, інша частина будинку складається з п`яти житлових кімнат, та використовується як окремий житловий будинок. Загальна площа даної частини будинку в житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 , 86,5 м.кв., що відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Загальні положення» (7), та таблиці № 1- Типи квартир і їх площі залежно від кількості житлових кімнат. Внутрішня висота будинку становить 2,60 м, в прибудовах 2,25 м. Будівля житлова, має властивості окремого об`єкту з окремим входом/виходом із будівлі. У частині вказаного будинку площа кімнат має такі параметри: (прим. 1-1-передня, площею 2,2 кв.м.; прим 1-2 санвузол, площею 5,1 кв.м.); прим. 1-3 - житлова, площею 19,3 кв.м.; прим. 1-4 - житлова, площею 11,0 кв.м.; прим. 1-5 - житлова, площею 5,2 кв.м.; прим. 1-6 - коридор, площею 8,0 кв.м), прим. 1-7 - житлова, площею 6,7 кв.м.; прим. 1-8 - комора, площею 5,4 кв.м.); прим. 1-9 - кухня, площею 6,4 кв.м.; прим. 1-10-коридор, площею 4,3 кв.м.; прим. 1-11- житлова, площею 9,2 кв.м.; прим. 1-12 - коридор, площею 3,7 кв.м, відповідно до плану БТІ. Отже, враховуючи вимоги ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Загальні положення», досліджувана частина будинку та прибудови до будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , Павлоградська територіальна громада, має властивості окремого об`єкту, який можливо використовувати за призначенням, як житловий будинок.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Як роз`яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Згідно ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Оскільки документальне оформлення поділу в натурі житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 не можливо, так як іншим співвласником вже зареєстроване та відчужене право власності на 1/3 частину будинку як на окремий об`єкт права власності, то укласти договір про виділ 2/3 частини цього майна, в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 364 ЦК України, на даний час не можливо, тому позивачі мають право на звернення до суду за захистом свого майнового права шляхом здійснення виділу в натурі належної їм 2/3 частки у спільному майні.

Згідно з положеннями статей21,24,41 Конституції України, статей319,358 ЦК Українивсі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи із вищезазначеного, правовий режим спільної часткової власності визначаєтьсяглавою 26 ЦК Україниз урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно дост. 364 ч.1 ЦК Україниспіввласник має право на виділ в натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Враховуючи викладене, те що сторони є співвласниками спірного нерухомого майна, мають відповідне, гарантоване законом право на виділення в натурі їх 2/3 частки у спірному домоволодінні, яка фактично є окремим будинком, суд вважає необхідним провести розподіл в натурі часток спірного домоволодіння, виділивши в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна 2/3 частини із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визначивши рівні частки співвласників. При цьому суд враховує, що відповідач не заперечував про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.86 Земельного кодексу України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Частиною 1 статті 88 ЗК України визначено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Згідно з ч.5 ст.88 ЗК України учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки.

За нормами ч.2 ст.120 ЗК України у разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об`єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.

При набутті позивачами та відповідачем за договором купівлі-продажу від 08.02.2002 № 122 права власності на 2/3 частини житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 1212400000:02:038:0242 за адресою АДРЕСА_1 , державним реєстратором право власності на будинок було зареєстровано з визначенням часток по 1/6 частині кожному співвласнику, а право власності на земельну ділянку зареєстровано як спільна сумісна власність.

Невизначеність часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, який належить співвласникам на праві спільної часткової власності, позбавляє сторін можливості належним чином використовувати та реалізовувати своє право власності .

При виділі 2/3 частини спірного житлового будинку в натурі як окремого об`єкта права власності з визначенням часток співвласників, належним способом захисту прав сторін буде визначення їх часток права власності і на земельну ділянку на якій розташований житловий будинок та яка надана для його обслуговування, та належить сторонам на праві спільної сумісної власності, з урахуванням рівності часток співвласників.

Приймаючи доуваги викладене,що сторонидійсно єспіввласниками об`єктунерухомого майната земельноїділянки,є технічнаможливість виділитичастку внатурі вокремий об`єктнерухомого майна,відповідачем позовнівимоги визнано,суд вважаєпозовні вимогитакими,що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 5, 12, 13,81,89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна 2/3 частини із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з присвоєною адресою « АДРЕСА_2 », загальною площею 86,5 кв. м з надвірними будівлями та спорудами.

Визнати право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 по частині за кожним, припинивши право спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визначити, що частка ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1212400000:02:038:0242 для обслуговування житлового будинку площею 0, 0609 гектара, розташована за адресою АДРЕСА_2 , складає за кожним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 .

Суддя А. С. Зінченко