Рішення

від 06.07.2022 по справі 405/4533/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/4533/20

Провадження №2/405/650/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2022 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Іванової Л.А.,

при секретарі - Дерев`янко А.В., Нетесі С.М.,

за участю:

представника позивача ФГ «Підкевич Микола Васильович» - Підкевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №405/4533/20 за позовом фермерського господарства «Підкевич Микола Васильович» (вул. Горького, буд. 46, с. Плетений Ташлик, Маловисківський район, Кіровоградська область) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Фермерське господарство «Підкевич Микола Васильович» звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з даним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього на користь ФГ «Підкевич Микола Васильович», код ЄДРПОУ 22224148, 20 342 грн. 68 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та витрати з визначення вартості матеріального збитку в розмірі 1 500 грн., зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що 09.06.2020 року близько 15:10 год. в м. Кропивницькому на перехресті вул. Преображенська та вул. Архангельська, водій транспортного засобу «МUSSTANG», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, та внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3 б, 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобіль «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав значні механічні пошкодження, однак в добровільному порядку відповідач ОСОБА_1 відмовився відшкодувати завдану шкоду. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 червня 2020 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином, діями відповідача позивачу ФГ « Підкевич Микола Васильович» було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 20 342, 68 грн., що підтверджено протоколом технічного огляду транспортного засобу від 26.06.2020 року, звітом про оцінку автомобіля від 27.06.2019 року № 106/19. Крім того, згідно з висновком звіту №175 про оцінку автомобіля «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , складеного 17.06.2020 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 станом на 17 червня 2020 року складає 10 171, 34 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 станом на 17 червня 2020 року складає 20 342, 68 грн. Відповідно до розрахункової квитанції серії ВААВ № 492186 від 15.06.2020 року сума послуги за визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 складає 1500 грн.

З огляду на викладене вище, та враховуючи, що відповідальність за шкоду несе безпосередній винуватець ДТП, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ФГ «Підкевич Микола Васильович», код ЄДРПОУ 22224148, - 20 342 грн. 68 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та витрати з визначення вартості матеріального збитку в розмірі 1 500 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) в судове засідання учасників справи. Надано сторонам процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача ФГ «Підкевич Микола Васильович» Підкевич М.М. (діє на підставі довіреності від 01.06.2022 року за № 8) в судовому засіданні підтримав позов з підстав, зазначених у ньому, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом про дату, час та місце судового засідання повідомлявся як шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, так і шляхом направлення SMS- повідомлення зі змістом судових повісток, а також через оголошення на офіційному веб - порталі судової влади України в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, про причини неявки суду невідомо, заяви, клопотання, а також відзив на позов відповідач не подавав, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, при цьому, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України), при цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст.16 ЦК України, серед яких, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п.8 ч.2 ст.16 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, враховуючи норми ч.3 ст.13, ст.49 ЦПК України, позивач, який вважає, що його суб`єктивне право порушене, самостійно визначає предмет та підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову, - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та обґрунтування необхідності його захисту.

Тлумачення вказаних процесуальних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Крім того, визначаючи розподіл тягаря доведення у даній цивільній справі, суд прийшов до переконання про необхідність застосування до спірних правовідносин правила частини 3 ст.12 ЦПК України, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У розумінні наведеного правила необхідно враховувати також правило частини 6 ст.81 ЦПК України, згідно з яким доказування не може гуртуватися на припущеннях, і саме таке розуміння процесуального закону найбільшою мірою відповідатиме засадничим принципам цивільного процесу: принципам змагальності сторін та диспозитивності цивільного процесу.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності/відсутності підстав для стягнення майнової, завданої джерелом підвищеної небезпеки у заявленому позивачем розмірі.

З огляду на зазначені положення процесуального Закону судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 09.06.2020 року біля 15:10 год. в м. Кропивницький, на перехресті вул. Преображенська та вул. Архангельська, водій транспортного засобу «MUSSTANG», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.2.3 б, 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Зазначені факти встановлені постановою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 25.06.2020 року (справа № 405/3530/20), яка 07.07.2020 року набрала законної сили, та якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, порушення відповідачем ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, зокрема, п.2.3 б), п.10.1 ПДР, що спричинило ДТП, та винуватість відповідача встановлено постановою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 25.06.2020 року, тому, з урахуванням положень ч.6 ст.82 ЦПК України, ці обставини є встановленими та доведенню не підлягають.

Тим самим, внаслідок ДТП, з вини відповідача ОСОБА_1 , був пошкоджений автомобіль «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2015 року випуску, який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить позивачу фермерському господарству « ОСОБА_3 » на праві власності.

Відповідно до схеми місця ДТП, яка сталася 09 червня 2020 року, за участю транспортних засобів «МUSSTANG», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , зазначено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих в ДТП, і, зокрема, транспортний засіб «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження задньої лівої двері та передньої лівої двері, та пошкодження лакофарбового покриття даних деталей.

Крім того, за даними Схеми місця ДТП також встановлено, що на час ДТП відповідач ОСОБА_1 не мав обов`язкового полісу ОСЦПВ, на підставі чого відносно нього була винесена постанова серії ЕАМ №2660502 за ч.1 ст.126 КУпАП.

Окрім того, з метою встановлення розміру спричиненого матеріального збитку позивачем було проведено оцінку пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , про що ФОП ОСОБА_2 , оцінювачем (свідоцтво №3149 про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів ФДМУ від 11.10.2002 року), складений звіт № 175 від 17.06.2020 року про оцінку вартості майна, за яким вартість матеріального збитку, нанесеного в результаті ДТП власнику колісного транспортного засобу марки «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 20 342 грн. 68 коп.

Крім того, згідно з протоколом технічного огляду транспортного засобу від 15 червня 2020 року (Додаток №3 до звіту №175), оцінювачем ФОП ОСОБА_2 виявлено пошкодження транспортного засобу «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить СФГ « ОСОБА_3 », пов`язані з подією, а саме: Двері ПЛ - глибока подряпина в нижній центральній частині; Двері ЗЛ - деформація в передній частині на площі (1х1) дм з обмеженням доступу до пошкодження та деформація в центральній частині площі (1х1) дм з обмеженням доступу до пошкодження, глибока подряпина.

У постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 753/21177/16-ц зроблено висновок, що визначення розміру матеріального збитку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Згідно зі ст.ст. 7, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до частини другої статті 32 цього Закону оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Крім того, механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092.

Відповідно до пункту 1.3 Методики її вимоги є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ; визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ (пункт 1.4 Методики).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників); відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості) (пункт 2.4 Методики).

Пунктом 3.9 Методики передбачено, що фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв`язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників.

Згідно з пунктом 4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ.

Суд зауважує, що з наданих позивачем доказів судом встановлено факт пошкодження в ДТП автомобіля позивача ФГ « ОСОБА_3 », яка мала місце 09 червня 2020 року; належність автомобіля позивачу; вина водія (відповідача) ОСОБА_1 в ДТП, яка мала місце 09.06.2020 року, і, відповідно, в заподіянні шкоди.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (діяльністю, пов`язаною з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, тощо) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідач ОСОБА_1 на момент ДТП, яка мала місце 09.06.2020 року, мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом, що вбачається зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.06.2020 року, також вбачається, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована.

З огляду на зазначене, суд вважає, що розмір матеріальної шкоди, завданої позивачеві, підтверджується наданим суду експертним висновком суб`єкта оціночної діяльності, при цьому, суд також враховує, що відповідач при судовому розгляді справи не довів суду інший розмір прямого збитку чи фактичних витрат та не спростував звіт №175 про оцінку вартості легкового автомобіля марки «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить фермерському господарству «Підкевич Микола Васильович», а так само розмір матеріального збитку, визначеного позивачем, шляхом подання суду відповідних належних та допустимих доказів.

З огляду на викладене, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги фермерського господарства «Підкевич Микола Васильович» до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 20 342, 68 грн. є доведеними, на підставі чого на користь позивача у зв`язку з пошкодженням внаслідок ДТП, яка мала місце 09.06.2020 року, транспортного засобу «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 матеріальна шкода, визначена оцінювачем у звіті № 175 про оцінку вартості майна - легкового автомобіля «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить фермерському господарству « ОСОБА_3 », в розмірі 20 342 грн. 68 коп.

Позивачем ФГ «Підкевич Микола Васильович» також понесено витрати в розмірі 1500 грн. за проведення експертної оцінки легкового автомобіля марки «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому, як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт від 17.06.2020 року, складеного виконавцем ФОП ОСОБА_2 , з одного боку, та платником ОСОБА_4 , з другого боку, на підставі попередньо укладеного договору № 175 на виконання експертної оцінки майна від 15.06.2020 року, звіт №175 за оцінку колісного транспортного засобу марки «ТОYОТА RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 за договірною ціною становить 1500 грн., які були сплачені Замовником, що підтверджується розрахунковою квитанцією серії ВААВ №492186 від 15.06.2020 року, відповідач ОСОБА_1 , в свою чергу, не звертався під час розгляду справи з запереченнями стосовно неспівмірності заявлених позивачем витрат за проведення оцінки колісного транспортного засобу, на підставі чого зазначений розмір витрат за проведення оцінки колісного транспортного засобу підлягає стягненню в розмірі 1 500 грн. з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ФГ «Підкевич Микола Васильович».

З огляду на викладене, враховуючи доведеність вини відповідача ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, який керував транспортним засобом марки «МUSSTANG», державний номерний знак НОМЕР_1 , відсутність на час ДТП страхування цивільно-правової відповідальності відповідача, з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів, підтверджуючих здійснення Моторним (транспортним) страховим бюро України виплат на відшкодування позивачу ФГ «Підкевич Микола Васильович» заподіяної шкоди , а також в контексті правовідносин, які склались в даній справі, враховуючи, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, з метою і як найкращого захисту порушених прав позивача, який протягом тривалого часу з моменту ДПТ, яка мала місце 09.06.2020 року, не отримав відшкодування внаслідок ДТП завданих збитків, суд вважає, що право потерпілого на повне відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди не була застрахована.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш ИВ :

Позов фермерського господарства «Підкевич Микола Васильович» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь фермерського господарства «Підкевич Микола Васильович», код ЄДРПОУ 22224148, - 20 342 (двадцять тисяч триста сорок дві) грн. 68 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та витрати з визначення вартості матеріального збитку в розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь фермерського господарства «Підкевич Микола Васильович», код ЄДРПОУ 22224148, судовий збір в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова