Рішення

від 30.11.2023 по справі 947/8788/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/8788/23

Провадження № 2/947/1894/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.,

за участю секретаря Торгонської В.М.,

за участю сторін:

представника позивача адвоката Касьяненко Ю.Я.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняв м.Одесі заявупредставника позивачаОб`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«КОРОЛЬОВА 31» адвоката КасьяненкоЮ.Я.про ухваленнядодаткового судовогорішення уцивільній справі№ 947/8788/23за позовноюзаявою Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «КОРОЛЬОВА31»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 947/8788/23 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.11.2023 року позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» (місцезнаходження: 65113, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 31, код юридичної особи 40618606) суму боргу за надані житлово-комунальні послуги за період з квітня 2019 року по грудень 2022 року у розмірі 5480 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 50 копійок, суму інфляційних витрат у розмірі 1 138 (одну тисячу сто тридцять вісім) гривень 81 копійку, три відсотка річних у сумі 477 (чотириста сімдесят сім) гривень 48 копійок, та суму судового збору у розмірі 805 (вісімсот п`ять) гривень 20 копійок та з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» (місцезнаходження: 65113, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 31, код юридичної особи 40618606) суму боргу за надані житлово-комунальні послуги за період з квітня 2019 року по грудень 2022 року у розмірі 5480 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 50 копійок, суму інфляційних витрат у розмірі 1 138 (одну тисячу сто тридцять вісім) гривень 81 копійку, три відсотка річних у сумі 477 (чотириста сімдесят сім) гривень 48 копійок, та суму судового збору у розмірі 805 (вісімсот п`ять) гривень 20 копійок.

В решті позовних вимог було відмовлено.

17.11.2023 до суду надійшла заява представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» адвоката Касьяненко Ю.Я. про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 947/8788/23 за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу заяву про ухвалення додаткового рішення було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» адвокат Касьяненко Ю.Я. у судове засідання 14.11.2023 року з`явився, та просив суд задовольнити вказану заяву про розподіл витрат на правничу допомогу.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 14.11.2023 року з`явилась, та просила суд відмовити у задоволені заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно доч.3та ч.4ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно ч.3ст.133ЦПКУкраїнидо витрат,пов`язанихзрозглядом справи,належатьвитрати: напрофесійнуправничу допомогу; пов`язанііззалученнямсвідків,спеціалістів,перекладачів,експертівтапроведенням експертизи; пов`язанізвитребуваннямдоказів,проведеннямоглядудоказів заїхмісцезнаходженням,забезпеченнямдоказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Статтею 141 ЦПК України визначено наступний розподіл судових витрат між сторонами:

1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

4. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

5. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

6. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

7. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

9. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

10. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

11. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.

12. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

13. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"(далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону №5076-VIвстановлено,що представництво-вид адвокатськоїдіяльності,що полягаєв забезпеченніреалізації праві обов`язківклієнта вцивільному,господарському,адміністративному таконституційному судочинстві,в іншихдержавних органах,перед фізичнимита юридичнимиособами,прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно достатті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі№ 301/1894/17.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

З матеріалів справи вбачається, що інтереси Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» у суді представляв адвокат Касьяненко Ю.Я.

До позову було надано копію Договору про надання правової допомоги №01-03/21 від 01.03.2021 року та ордер серії ВН № 1230974 від 01.03.2023 року, на підтвердження повноважень представника позивача, копію Додаткової угоди №3 до договору про надання допомоги №01-03/21 від 01.03.2021 року, копію додатку №1 до додаткової угоди, копію Акту прийому-передачі від 13.03.2023 року наданих послуг.

Відповідно до Акту від 13.03.2023 року приймання-передачі наданої правової допомоги за договором загальна вартість наданих послуг склала 5000 гривень 00 копійок.

Разом зтим,документів,що свідчатьпро оплатунаданих послуг,пов`язанихіз наданнямправничої допомоги,оформлені увстановленому закономпорядку (квитанціядо прибутковогокасового ордера,платіжне дорученняз відміткоюбанку абоінший банківськийдокумент,касові чекита ін.),які бзасвідчували факттого,що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» дійсно понесло витрати на правничу допомогу, матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення не містять.

При цьому, при застосуванні правової позиції до даних правовідносин, суд надає пріоритет висновкам, які викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі№ 301/1894/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимог представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» адвокат Касьяненко Ю.Я. про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені вимог представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КОРОЛЬОВА 31» адвоката Касьяненко Ю.Я. про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст додаткового рішення складено 04.12.2023 року.

Суддя Петренко В. С.