Постанова

від 28.09.2023 по справі 521/16911/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/16911/23

Номер провадження 3/521/11999/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Непоради О.М.,

за участю секретаря - Зубчевського Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі матеріали, що надійшли з Одеської митниці ДМС України, за протоколом складеним відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «Центр митної логістики», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України,

за участю сторін провадження:

представника Одеської

митниці ДМС України - Анточ Н.О.,

особи, що притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №0932/50000/23 від 16.05.2023 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 25.07.2022 між ТОВ "СЕРГЕОС ЛТД" (ЄДРПОУ 22467721) та компанією «VIGLIA OLIVES SA» (Греція) було укладено договір №1 щодо поставок товарів в Україну.

В рамках зазначеного зовнішньоекономічного договору в зону діяльності Одеської митниці прибув вантажний автомобіль р.н. BH7833PP/ BH9222XI з товаром «Оливки та маслини консервовані» вагою брутто 21550 кг (згідно CMR від 08.05.2023 б/н). 11.05.2023 декларантом ТОВ "ЦЕНТР МИТНОЇ ЛОГІСТИКИ" ОСОБА_1 , підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером № 23UA500500015953U9.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 , митному органу надані: інвойс №155 від 08.05.2023, пакувальний лист №155 від 08.05.2023, CMR від 08.05.2023 б/н, сертифікат походження товару № A 1272118 від 08.05.2023, контракт №1 від 25.07.2022 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД № 23UA500500015953U9 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем та відправником товару є компанією «VIGLIA OLIVES SA» (Греція), а покупцем та одержувачем є ТОВ «СЕРГЕОС ЛТД» (65031, м. Одеса, вул. Проценка, буд. 50/1, кв.322, ЄДРПОУ 22467721).

Згідно графи 31 МД № 23UA500500015953U9 заявлено товар «Консервовані маслини чорні та оливки, без додання оцту чи оцтової кислоти, незаморожені, не для дитячого харчування, у первинній упаковці: "грецькі" чорні маслини цільні в жерстяних банках по 2,5кг. MAMMOTH -2100ж/б; "грецькі" зелені оливки цільні в жерстяних банках по 2,5кг. MAMMOTH -1260ж/б; "грецькі" чорні маслини без кісточок в жерстяних банках по 2,0кг. MAMMOTH -245ж/б; "грецькі" зелені оливки без кісточок в жерстяних банках по 2,0кг. MAMMOTH -385ж/б.; "грецькі" маслини КАЛАМАТА цільні в жерстяних банках по 13кг. -135ж/б. Дата виготовлення: 04-05/2023р. Термін придатності 3 рокі. Виробник: "VIGLIA OLIVES SA". Торгівельна марка -"ELEOFYTO". Країна виробництва - Греція. GR (вага брутто 21550 кг, нетто 11415 кг)» код УКТЗЕД визначено та заявлено 2005700000 (ставка мита 10%).

16.05.2023 в результаті проведення митного огляду встановлено, що опис товару візуально відповідає даним, зазаначеним у митній декларації та товаросупровідним документам, однак вагові характеристики не відповідають заявленому.

Так, під час огляду товару встановлено, що вага нетто товару «маслини Kalamon з кісточкою» одного із заявлених артикулів - EX JUMBO 161-180 p/kg, за однією металевою банкою складає 19 кг. Заявлена вага нетто за однією банкою складає 13 кг.

Таким чином встановлена невідповідність у заявленій вазі нетто товару з фактичними даними. Заявлена загальна вага нетто з врахування фактичної кількості 135 металевих банок - 1755 кг., встановлена загальна вага нетто складає - 2565 кг., що на 810 кг більше ніж заявлено.

Відповідно до «Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу» затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації. Тобто, декларант зобов`язаний заявити відомості про товари, які мають містити достатній перелік інформації для їх розпізнання та однозначного віднесення до коду згідно з УКТЗЕД у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення, згідно з основними правилами інтерпретації УКТЗЕД. Митним кодексом України передбачено обов`язок особи - декларанта задекларувати товари за встановленою формою.

Відповідно до графи №54 відповідальною особою за заповнення та надання до митного органу України документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема МД від 15.05.2023 № 23UA500500015953U9 є директор ТОВ «ЦЕНТР МИТНОЇ ЛОГІСТИКИ» гр. України ОСОБА_1 , яка відповідно до вимог ст. 266 МК України несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у повному обсязі.

Таким чином, директором ТОВ «ЦЕНТР МИТНОЇ ЛОГІСТИКИ» гр. України ОСОБА_1 , було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 МК України та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України.

На підставі вищевказаних обставин, у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про ПМП за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 вину не визнав та надав до суду письмові пояснення по суті складеного протоколу, відповідно до яких просив провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ст.472МК України та застосувати до нього стягнення відповідно до санкції вказаної статті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, за кваліфікуючими ознаками: недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 25.07.2022 між ТОВ "СЕРГЕОС ЛТД" (ЄДРПОУ 22467721) та компанією «VIGLIA OLIVES SA» (Греція) було укладено договір №1 щодо поставок товарів в Україну.

В рамках зазначеного зовнішньоекономічного договору в зону діяльності Одеської митниці прибув вантажний автомобіль р.н. BH7833PP/ BH9222XI з товаром «Оливки та маслини консервовані» вагою брутто 21550 кг (згідно CMR від 08.05.2023 б/н). 11.05.2023 декларантом ТОВ "ЦЕНТР МИТНОЇ ЛОГІСТИКИ" ОСОБА_1 , підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером № 23UA500500015953U9.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 , митному органу надані: інвойс №155 від 08.05.2023, пакувальний лист №155 від 08.05.2023, CMR від 08.05.2023 б/н, сертифікат походження товару № A 1272118 від 08.05.2023, контракт №1 від 25.07.2022 та інші товаросупровідні документи.

В результаті проведення митного огляду встановлено, що вага нетто товару «маслини Kalamon з кісточкою» одного із заявлених артикулів - EX JUMBO 161-180 p/kg, за однією металевою банкою складає 19 кг. Заявлена вага нетто за однією банкою складає 13 кг.

Таким чином встановлена невідповідність у заявленій вазі нетто товару з фактичними даними. Заявлена загальна вага нетто з врахування фактичної кількості 135 металевих банок - 1755 кг., встановлена загальна вага нетто складає - 2565 кг., що на 810 кг більше ніж заявлено.

Тобто, є певні розбіжності фактичної ваги товарів із вказаними у товаросупровідних документах та митній декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно та всебічно з`ясувати усі обставини справи, зокрема, чи мало місце адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного її вирішення при цьому, встановити істину по справі необхідно з аналізу наявних доказів, які відповідно чинного законодавства, представляють собою будь які фактичні дані, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини і мають суттєве значення для правильного вирішення справи по суті.

Диспозицією ст.472МК України передбачено, що відповідальність настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар. Тобто, відповідальність може наступати лише у випадку, коли особі відомі усі необхідні реквізити товару, що підтверджуються відповідними документами, однак особа їх не декларує за встановленою формою.

Отже, основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто, незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Так, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути митна декларація.

Статтею 257 МК України, визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року №8, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

На думку митного органу, порушення особи полягало в порушенні процедури декларування та недекларуванні за встановлено формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про кількість товару. Однак, при складанні протоколу, митним органом не були враховані наступні обставини, а саме те, що ст. 257 МК України крім поняття декларування, визначена мета декларування товарів. Так, частиною першою вказаної статті передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 7 ст. 257 КУпАП встановлено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Тобто, декларування передбачає внесення в митну декларацію не будь яких або усіх відомостей, а саме відомостей, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

При цьому, як зазначає у своїх запереченнях ОСОБА_1 , він є директором ТОВ «Центр митної логістики», основною діяльністю якого є діяльність митного брокера. Декларування товарів які надходять на адресу ТОВ "СЕРГЕОС ЛТД" здійснюється на підставі договору №04/08-2016 від 04.08.2016 року.

25.07.2022 між ТОВ "СЕРГЕОС ЛТД" (ЄДРПОУ 22467721) та компанією «VIGLIA OLIVES SA» (Греція) було укладено договір №1 щодо поставок товарів в Україну, та покупцем придбано партію наступного товару: чорні маслини цільні в жерстяних банках по 2,5кг. MAMMOTH -2100ж/б; "грецькі" зелені оливки цільні в жерстяних банках по 2,5кг. MAMMOTH -1260ж/б; "грецькі" чорні маслини без кісточок в жерстяних банках по 2,0кг. MAMMOTH -245ж/б; "грецькі" зелені оливки без кісточок в жерстяних банках по 2,0кг. MAMMOTH -385ж/б.; "грецькі" маслини КАЛАМАТА цільні в жерстяних банках по 13кг. -135ж/б.

Об`єм партії за інвойсом №155 від 08.05.2023 становив вага нето суха 11415 кг., вага брутто 21550 кг.. Разом з партією товару йшли відповідні товаросупровідні документи.

На підставі наявних товаросупровідних документів, 11.05.2023 декларантом ТОВ «Центр митної логістики» ОСОБА_1 була підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ40ДЕ» № 23UA500500015953U9 на вищевказаний товар.

100% товару було задекларовано у повному обсязі з зазначенням його точних відомостей. Митні платежі сплачено в повному обсязі.

При цьому, в інвойсі та інших товаросупровідних документах було заявлено та визначено чисту вагу нетто товару без врахування первинної упаковки. Про що прямо та чітко зазначено: NET DRAINED WIGHT 11415 кг.

Більш того, маркування товару «Black olives whole v kalamon in 13 kg tin/ex. jumbo» також містить відомості щодо чистої сухої ваги нето товару у банках без розсолу на рівні 13 кг.

На виконання вимог параграфу 2 розділу ІІ Порядоку №651 на підставі наявних товаросупровідних документів при декларуванні товару декларантом обрано наступний підхід для заявлення ваги нетто товарів: чиста вага (без урахування маринаду, розсолу), про що прямо зазначено в електронному інвойсі та графі 31 МД.

При цьому, актом митного огляду підтверджено 100 % декларування товару у МД № 23UA500500015953U9 та його повну відповідність за описом, кількістю, маркуванням. В рамках митного огляду жодного товару, який не був би задекларований не виявлено.

Вага нетто з розсолом в МД не зазначалася, так як відповідно вимог параграфу 2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.05.2012 №651, при декларуванні товарів у МД має бути використаний лише один метод зазначення ваги нетто. Графа 38 МД не має місця для зазначення двох показників ваги нетто.

Судом встановлено, що в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу до МД № 23UA500500015953U9 зазначено, що опис, кількість маркування вага брутто, відповідає даним зазначеним у МД. В результаті проведення митного огляду перевірено товар заявлений у позиції 5 товару 1- «грецькі» маслини Каламата цільні в жерстяних банках по 13 кг 135 ж/б, відповідно до маркування на товарі та за результатами зважування має: вагу брутто 20 кг., вагу маслин з розсолом 19 кг. (нетто), чиста вага маслин 13 кг (сухе нетто). Фактична вага всієї товарної позиції брутто 2700 кг., вага маслин з розсолом 2565 кг. (нетто), чиста вага маслин 1755 кг (сухе нетто).

При заповненні МД № 23UA500500015953U9, ОСОБА_1 відображав відомості (опису, вагових, кількісних характеристик товарів) із товаросупровідних документів, складених компанією відправника «VIGLIA OLIVES SA» (Греція), та одержувачем ТОВ «СЕРГЕОС ЛТД», таким чином ОСОБА_1 не мав наміру не декларувати товари або заявляти у декларації неточні та недостовірні дані про товари, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 3 ст. 335 МК України та п. 2.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631, для здійснення митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного оформлення митну декларацію, рахунок або інший документ, який визначає вартість товару (інвойс), та у випадках, встановлених Митним кодексом України також декларацію митної вартості.

Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у разі поміщення товарів у митний режим імпорту в графі 31 митної декларації зазначаються відомості про найменування та кількість товару згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, тобто згідно з інвойсом.

Так, в результаті проведення митного огляду встановлено, що є певні розбіжності фактичної ваги товарів із вказаними у товаросупровідних документах та митній декларації.

Однак, слід зауважити, що ОСОБА_1 в свої поясненнях вказує, що при декларуванні ним задекларовано 100 % товарів з зазначенням його точних та достовірних відомостей, а саме: назви (найменування) товару, кількості переміщуваного товару, загальної сухої ваги нетто 11415 кг., загальною вагою брутто 21550 кг.

Стаття 508МК України встановлює, що у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

До процесуальних дій належать:1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо, відповідно до статті502,515 МК Українипризначається експертиза.

Відповідно до статей 268, 460 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Однак, слід зауважити, що митницею документально, у встановлений законодавством спосіб, не доведено, що зміна фактичної кількості окремих позицій товарів вплинула на збільшення митних платежів, тобто викладені в протоколі про порушення митних правил №0932/50000/23 факти призводять до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання.

Дана обставина має значення для правильної кваліфікації дій особи, стосовно якої складено протокол, оскільки як визначено в ч.ч. 1, 2ст. 268 МК України- допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Таким чином, митницею на припущеннях зроблено висновок про відсутність підстав для застосування в даному випадку положень статей 268, 460 МК України.

Статтею 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Враховуючи, що митним органом не надано будь яких достовірних даних про зменшення митних платежів (взагалі нічого не роз`яснено про зміну платежів), суд приходить до висновку, що працівниками митниці дана кваліфікація діям гр. ОСОБА_1 на підставі припущень, які були зроблені передчасно, не беручи до уваги застосування положень ст.ст.268та460 МК України, зокрема, можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_1 заповнював митну декларацію № 23UA500500015953U9 на підставі представлених компанією отримувачем ТОВ «СЕРГЕОС ЛТД» документів (зокрема інвойс №155 від 08.05.2023, пакувальний лист №155 від 08.05.2023, CMR від 08.05.2023 б/н, сертифікат походження товару № A 1272118 від 08.05.2023, контракт №1 від 25.07.2022 та інших товаросупровідних і комерційних документів), відповідно до попередньо досягнутих домовленостей.

Зазначені докази в сукупності вказують на відсутність наміру особи на вчинення недекларування позицій товарів у митній декларації, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченогост. 472 МК України.

Статтею 495 МК Українита статтями251,252 КУпАПвстановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод(далі Конвенція).

Відповідно дост. 19 Закону України "Про міжнародні договори України",ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.51КУпАПстосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

У рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Так, митним органом лише зазначено про кількісну невідповідність даним, заявленим у товаросупровідних документах. Також, митним органом не надано інформації стосовно того, чи призвела вказана різниця у кількості товару до звільнення від митних платежів або зменшення їх розміру.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Попри це, хотілося б звернути увагу на те, що процес про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наведені норми та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним вст. 62 Конституції України(тобто, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першоюстатті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Суд, беручи до уваги наведені обставини та норми закону, приходить до висновку, що у діях декларанта відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченогост. 472 МК України, що є підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП.

Згідност. 283 КУпАП України, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, отже, у зв`язку з закриттям провадження по справі, товар, вилучений митними органами відповідно до протоколу, підлягає поверненню його власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку, після сплати всіх необхідних зборів, податків та платежів.

На підставі вищевикладеного та керуючисьст. 62 Конституції України, п.1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП, ст.ст.268,460,472,527,528,529 МК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом про порушення митних правил № 0932/50000/23, щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0932/50000/23 від 16.05.2023 року товар, повернути ОСОБА_1 , або уповноваженій ним особі, в установленому законом порядку, для подальшого митного оформлення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О.М. Непорада