Рішення

від 01.12.2023 по справі 521/19576/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/19576/23

Провадження № 2/521/5036/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2023 року місто Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

за участю секретаря судового засідання Трояненко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Житлово-будівельний кооператив «Моряк-1» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

У серпні 2023 року до Малиновського районного суду м. Одеса звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Житлово-будівельний кооператив «Моряк-1» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що володіє на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 24230667), ремонт квартири проводився позивачем за власний кошт у 2021 році. 02.05.2023 квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 24230667), яка належить Позивачці на праві власності, було затоплено із квартири АДРЕСА_2 , яка належить Відповідачеві на праві приватної власності. Факт затоплення підтверджується актом про затоплення, аварії в системі зливної каналізації/ центрального опалення/гарячого чи холодного водопостачання №1 від 02.05.2023, складеним комісією у складі представників ЖБК «Моряк-1».

З метою визначення обсягу шкоди, завданої затопленням, позивач звернувся до Одеської філії ТОВ «Судова незалежна експертиза України». За результатами проведеного дослідження складено висновок № №ED-2512-1-2109.23будівельно-технічногодослідження від29.05.2023 згідно з яким матеріальна шкода становить 39 386, 56 грн. Також позивачами понесені витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження у сумі 8842,00 грн. На думку позивача, матеріальну шкоду завдано її майну з вини відповідача.

Ухвалою Малиновського районного суду від 22.09.2023 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2023.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 20.11.2023 не з`явився, заяв чи клопотань не надала.

Третя особа Житлово-будівельний кооператив «Моряк-1» явку представника до суду не забезпечила, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та завчасно, жодних заяв та клопотань не надала.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачці на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 24230667), зазначене підтверджується договором купівлі-продажу від 19.08.2008, №2065 (копія додається) та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 26.08.2008.

Квартира АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 (відповідачці) на праві приватної власності, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, знаходиться над квартирою АДРЕСА_3 .

Факт затоплення підтверджується актом про затоплення, аварії в системі зливної каналізації/ центрального опалення/гарячого чи холодного водопостачання №1 від 02.05.2023, складеним комісією у складі представників ЖБК «Моряк-1», а саме начальника голови ЖБК/сантехніка Мармусевича Євгена Сергійовича та члена правління ЖБК ОСОБА_3 та власника квартири АДРЕСА_4 цього будинку ОСОБА_4 (копія додається). Обстеження було проведено у присутності позивачки та квартирантів, що проживають в квартирі Відповідача. Під час обстеження було встановлено:

- по АДРЕСА_5 сталося заливання із системи водопостачання та водовідведення квартири АДРЕСА_6 внаслідок чого виникло затоплення квартири АДРЕСА_3 , яка знаходиться поверхом нижче, по всій площі, а саме візуально видно затоплення стелі по всій площі квартири, стін (намокли шпалери у кімнаті та коридорі), стояча вода на підлозі коридору, ванни та кухні;

- причиною затоплення є вихід з ладу водонагріваючого пристрою (бойлеру), розташованого у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_6 .

Таким чином, джерело затоплення знаходиться у квартирі АДРЕСА_2 .

Висновком будівельно-технічногоекспертного дослідження№ED-2512-1-2109.23 від 29.05.2023 встановлено, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі АДРЕСА_3 , які необхідно провести для усунення пошкоджень, заподіяних залиттям, станом на момент складання висновку становить 39386,56грн. (тридцять дев`ять тисяч триста вісімдесят шість грн.56 коп.).

Отже, підставою звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є пошкодження майна, належного позивачу на праві власності, яке відбулось внаслідок затоплення її квартири.

3. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Водночас, відповідачем не було надано жодного доказу, який би свідчив, що затоплення квартири АДРЕСА_1 , відбулося не з його вини.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІУ від 24.06.2004р., в редакції, що діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, споживач зобов`язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідача підтверджується актам залиття від 02.05.2023. Оцінка доказів в їх сукупності, вказує на те, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось внаслідок несправності, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач. Така вина полягає у бездіяльності ОСОБА_2 у проведені своєчасного ремонту та заміні санітарно-технічних приладів і пристроїв. Зазначений акт у силу статей 77,78 ЦПК України є належним і допустимим доказом.

Також при вирішені спору судом враховується, що відповідно до частини другої ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини 4 та 5 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Таким чином, позивачами доведена протиправність бездіяльності відповідача ОСОБА_2 , а також причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття їх квартири.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачів, не заявляв та не надав доказів стосовно розміру спричиненої позивачам майнової шкоди, хоча це є її процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Згідно ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь позивачів слід стягнути витрати, пов`язані з проведенням будівельно-технічної експертизи у розмірі 8842,00 грн. (вісім тисяч вісімсот сорок дві грн.). Сума витрат підтверджується договором від 09.05.2023 №ED-2514-1-2109.23 про проведення за заявою ОСОБА_1 будівельно-технічного експертного дослідження приміщення квартири АДРЕСА_1 (копія договору додається). Вбачається, що таких матеріальних витрат позивач не понесла б, якби не залиття квартири, спричинене халатним ставленням відповідача до стану його квартири, а тому також підлягають відшкодуванню. Такі витрати вважаються майновими збитками й обов`язок стосовно їхнього відшкодування охоплюється приписами пункту 1 частини другої статті 22 ЦК, адже є витратами, які мусили бути зроблені позивачами для відновлення свого порушеного права (тобто реальними збитками).

На підставіст.141ЦПКУкраїнисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір по справі складає 1073,60 грн., які сплачені позивачем у повному обсязі при зверненні до суду покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Житлово-будівельний кооператив «Моряк-1» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 ) матеріальну шкоду заподіяної внаслідок залиття квартири у сумі 48228, 56 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 ) судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 01.12.2023 року.

Суддя О.С. Леонов

01.12.23