Постанова

від 21.11.2023 по справі 914/94/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. Справа №914/94/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.Б.

представники сторін в судове засідання не з`явились

розглядаючи апеляційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації б/н від 11.08.2022 (Вх. №ЗАГС 01-05/2008/22,01-05/2009/22 від 15.08.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.07.2022 (повний текст рішення складено 18.07.2022 )

та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2022 (повний текст рішення складено 22.07.2022 )

у справі № 914/94/22

за позовом Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, м. Львів;

до відповідача 1 Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів;

до відповідача 2 Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів;

про зобов`язання прийняти неоплачені та фактично виконані роботи, стягнення 710 907,00 грн

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області Дочірнім підприємством "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" подано позов до Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації та до Служби автомобільних доріг у Львівській області про зобов`язання прийняти неоплачені та фактично виконані роботи, стягнення 710 907,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до умов договору підряду № 78-07/18 від 31.07.2018 на позивача покладено обов`язки по забезпеченню безперервного безпечного руху на автомобільних дорогах та що виконані ним роботи здійснені з дотриманням будівельних норм і правил, державних і галузевих стандартів. Тому позивач стверджує, що відповідач 1 вважається таким, що прострочив виконання обов`язку по оплаті робіт з 22.05.2020, а відповідач 2 з 16.01.2019.

Позивач заявляє вимоги до Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації та до Служби автомобільних доріг у Львівській області про зобов`язання прийняти неоплачені та фактично виконані роботи шляхом підписання типових форм актів та довідок на суму 710 907,00 грн, і до Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації як правонаступника сторони договору- Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації, про стягнення 710 907,00 грн.

На думку позивача, безумовною підставою для здійснення розрахунків в даному випадку є акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-26) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3). Складені Акти форми №КБ-2В не містять жодних зауважень, зазначень про будь-які недоліки щодо якості/кількості/обсягів виконаних робіт зі сторони САД у Л/о та/або Департаменту та підтверджують виконання підрядником відповідних робіт. Оскільки зазначені Акти форми № КБ-2в - є первинними документами в розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відтак в них містяться основні відомості про господарські операції, які були здійснені ДП Львівський облавтодор на користь САД у Л/о та Департаменту.

Разом з тим, позивач звернув увагу, що матеріали справи не містять жодного письмового припису встановленої форми, актів перевірок та/або інших письмових зауважень щодо виконаних робіт по договору. Департаментом не подано жодного доказу, щоб доводив те, що зі сторони останнього було видано хоча б якісь плани-завдання по Договору протягом 2018 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.07.2022 у справі №914/94/22 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації на користь Дочірнього підприємства Львівський облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України заборгованість у розмірі 710 907,00 грн та 10 663,61 грн відшкодування витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 18.07.2022 заяву Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про стягнення витрат на професійну правову допомогу задоволено частково. Стягнуто з Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації на користь Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України 5 333,33 грн витрат на професійну правову допомогу. Відмовлено в стягненні решти витрат на професійну правову допомогу.

Рішення суду мотивовано тим, що предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до предмету доказування у справі. При цьому, заявлена позивачем вимога щодо підписання актів та довідок не призведе до поновлення порушеного права позивача, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення. З врахуванням вищенаведеного суд вважає, що позивач обрав неправильний спосіб захисту в частині зобов`язання прийняти неоплаені та фактично виконані роботи, що унеможливлює задоволення його позовних вимог і не призводить до поновлення його законних прав та інтересів.

Щодо вимог про стягнення заборгованості у розмірі 710 907,00грн судом першої інстанціїї встановлено, що від Служби автодоріг у Львівській області та Департаменту не надходило жодного письмового припису встановленої форми та/або інших письмових зауважень щодо виконаних робіт по договору №78-07/18. Вказане свідчить, що роботи, які зазначені в Актах форми № КБ-2в на загальну суму 710907,00 грн, були виконані з дотриманням будівельних норм і правил, державних та галузевих стандартів, та інших нормативних документів. Відповіді Служби автодоріг у Львівській області та Департаменту про те, що вказані роботи не замовлялися та не виконувалися - не відповідають дійсності. До матеріалів справи відповідачі не подали жодних доказів на спростування факту невиконання позивачем робіт на вказану суму, а лише посилаються на відсуніть планів-замовлень на ці роботи та відсутність відповідного фінансування. В той же час, ні відповідачем-1 ні відповідачем-2 не надано суду в обґрунтування своїх заперечень планів-Замовлень на прийняті та оплачені в цьому самому періоді на тих самих дорогах роботи.

Короткий зміст вимог апеляційної скари та відзиву на апеляційну скаргу.

Департаментом дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації подано апеляційну скаргу б/н від 11.08.2022 (Вх. №ЗАГС 01-05/2008/22,01-05/2009/22 від 15.08.2022), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2022 у справі №914/94/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що судом неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, судом при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального права та процесуального права.

Зокрема, скаржник вважає, що позовні вимоги про зобов`язання прийняти виконані роботи та підписати акти і довідки не відповідають ефективним способам захисту прав, а тому задоволенню не підлягають.

Скаржник зазначає, що договір № 78-07/18 безпосередньо передбачає лише загальний передбачуваний обсяг та види робіт, що означає необхідність їх подальшої конкретизації сторонами в процесі виконання договору. Механізм такої конкретизації предмету договору № 78-07/18 прямо передбачено самим цим договором і передбачає щомісячне доведення Департаментом дорожнього господарства Службі автомобільних доріг об`ємів та видів робіт в межах виділеного бюджетного фінансування. На основі цього Служба автомобільних доріг як замовник за договором № 78-07/18 надає ДП «Львівський облавтодор» (підряднику) План-Завдання із чіткою розбивкою по видах та обсягах робіт. Далі ДП «Львівський облавтодор» (підрядник) виконує ці роботи, а Служба автомобільних доріг (замовник) їх приймає і оплачує за умови одержання відповідного бюджетного фінансування.

Скаржник вважає, що системне тлумачення змісту договору № 78-07/18 свідчить, що умовою виконання підрядником конкретних видів робіт/послуг в межах загального їх переліку є забезпечення їх реальним фінансуванням за рахунок бюджетних коштів, що стає можливим лише за умови доведення Департаментом обсягів такого фінансування Службі як замовнику із подальшим направленням Службою на адресу ДП «Львівський облавтодор» як підряднику конкретних видів та обсягів робіт,

На думку скаржника, у даній справі ДП «Львівський облавтодор» заявило вимоги про прийняття і оплату робіт, виконання яких не було замовлено з боку Служби і не забезпечене реальним бюджетним фінансуванням відповідно до доведених Департаментом конкретних об`ємів та видів робіт. Такі роботи виконані підрядником поза межами предмету договору №78-07/18, а відтак прийняттю і оплаті замовником не підлягають. ДП «Львівський облавтодор», уклавши на основі вільного волевиявлення договір № 78-07/18, тим самим погодилося на ті умови, які передбачені його змістом. Відповідно, скаржник вважає, що навіть якщо припустити виконання ним певного обсягу робіт з порушенням встановленого умовами даного договору порядку, такі роботи прийняттю і оплаті не підлягають.

Отже, скаржник вважає, що правовою підставою для виконання тих чи інших видів і об`ємів робіт підрядником була наявність відповідного Плану - Завдання. Позивачем не надано доказів щодо наявності відповідних Планів - Завдань на види і об`єми робіт, зазначені в актах виконаних будівельних робіт, заборгованість за виконання яких, є предметом позову. Покликання суду першої інстанції на те, що відповідачем 1 (Департаментом) не надано суду планів-завдань на інші (не спірні) періоди, є необгрунтованими, оскільки відповідно до умов договору, Плани-Завдання зобов`язаний був надавати замовник (Служба автомобільних доріг Львівської області) підряднику (ДП «Львівський облавтодор»). Департамент, який не був стороною цього договору, не складав і не подавав Планів- Завдань, а тому об`єктивно не міг їх надати суду. Відтак, оскільки замовник не доводив плани об`ємів та видів послуг/робіг, правові підстави для перевірки та прийняття таких актів та стягнення заборгованості відсутні.

На думку скаржника, у даній справі виконані підрядником роботи не підлягають прийняттю та оплаті не у зв`язку із їх невідповідністю умовам договору, тендерній документації, нормативним документам, а на тій підставі, що такі роботи не охоплюються предметом укладеного між сторонами договору. Тому замовник в даному випадку не повинен був складати та надсилати на адресу підрядника письмові приписи, акти перевірок чи інші подібні документи.

Також, скаржник зазначає, що замовником за договором № 78-07/18 є Служба автомобільних доріг Львівської області, яка уклала цей договір в інтересах Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку ЛОДА. Департамент дорожнього господарства ЛОДА, не будучи стороною договору підряду про закупівлю послуг від 31.07.2018 № 78-07/18, не є стороною у зобов`язанні, що виникло на підставі цього договору. Відтак, Департамент дорожнього господарства ЛОДА не має по відношенню до ДП «Львівський облавтодор» жодних обов`язків, в тому числі щодо оплати виконаних робіт. Отже, оскільки у спірних матеріальних правовідносинах Департамент дорожнього господарства ЛОДА не несе жодних обов`язків по відношенню до ДП «Львівський облавтодор», з позиції процесуального права останній є неналежним відповідачем по заявлених щодо нього позовних вимогах.

Отже, на думку скаржника, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 (Департаменту) заборгованості на суму 710 907,00 грн не підлягає задоволенню, оскільки відповідні роботи, оплату за які вимагає позивач, не охоплюються предметом договору № 78-07/18; Департамент не є стороною за договором № 78-07/18, а тому є неналежним відповідачем по цій

Також, скаржник зазначає, що, виходячи із вищенаведеного та беручи до уваги приписи ст. 129 ГІ1К України щодо розподілу судових витрат, стягнення з вВідповідача 1 (Департаменту) на користь позивача судових витрат є безпідставним, а тому оскаржуване рішення від 07.07.2022 в частині стягнення суми судового збору теж підлягає скасуванню. З тих самих підстав підлягає скасуванню додаткове рішення від 18.07.2022 про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

Дочірнє підприємство Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючсь на те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими, рішення суду ухвале у відповідності до вимог чинного законодавства, судом вірно застосовано норми процесуального та матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Зокрема, позивач зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною, необгрунтованою та покликаною на затягування виконання судового рішення у справі № 914/94/22. Департаментом як балансоутримувачем та як замовником по договору не заперечується факт виконання робіт на автомобільних дорогах Сокальського, Радехівського районів Львівської області на суму 710 907,00грн. Матеріали справи № 914/94/22 не містять жодного належного і допустимого доказу, який би спростовував виконання робіт на суму 710 907,00грн.

Позивач зазначає, що не виконував жодного поточного дрібного ремонту, що передбачений ГБН Г.1 -218-182:2011, а здійснював лише обов`язкове експлуатаційне утримання, що покликане на забезпечення безпеки дорожнього руху. Предмет договору передбачений п. 1.2. - найменування послуг: «ГБН Г. 1-218-182:2011, COY 42.1-37641918-105:2013. (45233142-6 Ремонт доріг) - Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сокальського, Радехівського районів Львівської області».

Позивач також вважає, що скаржником не заперечується тієї обставини, що роботи, які виконувалися протягом листопада-грудня 2018 року на суму 710 907,00грн належать до імперативного експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення та покликані на забезпечення безпеки дорожнього руху. Балансоутримувач підтверджує те, що Підрядник зобов`язаний забезпечувати безпеку дорожнього руху та в повній мірі відповідає за належне утримання дороги, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху.

Позивач також зазначає, що Департамент чітко стверджує, що саме ним як замовником було здійснено оплати по договору, а не САД у Л/о. Департамент зазначає, що ними виконано свої зобов`язання по договору в повному обсязі, прийнято і оплачено роботи, що виконувались за завданням замовника, на суму 19 363 409,80грн.

На думку позивача, скаржником не надано жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували те, що з їх сторони було видано хоча б якісь Плани- завдання на суму 18 920 982,95 грн по договору протягом 2018 року, а також, не надано відповідачем-1 і самих Планів-завдань. Зазначене додатково вказує, що саме відповідачем-1 вчинялися дії щодо перешкоджання у виконанні умов договору зі сторони позивача, а такі документи апріорі не видавалися.

Позивач зазначає, що Департамент не заперечує того факту, що неможливо довести об`єми та обсяги необхідних робіт на зимове експлуатаційне утримання, оскільки наперед не відомо, який буде температурний режим, яка випаде кількість опадів та які погодні умови будуть спостерігатись на відповідних ділянках дороги. Сам факт підписання Договору підряду від 31.07.2018№ 78-07/18 про закупівлю послуг: Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сокальського, Радехівського районів Львівської області, передання для надання послуг автомобільні дороги та зобов`язання підрядника забезпечувати безперервний безпечний рух підтверджує правомірність вчинення дій Позивача. Факт невиконання спірних робіт за підрядним договором покладається на Замовника, який жодним чином, жодними доказами не спростував факту очевидності виконання спірних робіт.

ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» також зазначає, що ним у справі № 914/94/22 понесено судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн, які правомірно стягнуто судом з відповідача-1.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2022, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 апеляційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації залишено без руху для усунення встановлених недоліків, а саме: зобов`язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 15 995,41 грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 07.07.2022 у справі №914/94/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації б/н від 11.08.2022 на рішення Господарського суду Львівської області від 07.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2022 у справі №914/94/22 та призначено розгляд справи на 11.10.2022.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 призначено розгляд справи №914/94/22 на 08.11.2022.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2022, 06.12.2022, 20.12.2022, 02.02.2023, 23.02.2023, 16.03.2023 розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувались перерви до 06.04.2023.

06.04.2023 розгляд вказаної справи не відбувся у зв`язку із відпусткою головуючого судді Галушко Н.А. з 04.04.2023 по 06.04.2023.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2023 призначено розгляд справи №914/94/22 на 04.05.2023.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Львівської області від 07.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2022 у справі №914/94/22 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №914/2355/21. Зобов`язано учасників справи повідомити Західний апеляційний господарський суд про результати розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №914/2355/21.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 поновлено провадження у справі №914/94/22 та призначено розгляд справи на 31.10.2023, в судовому засіданні оголошено перерву до 21.11.2023.

Представники сторін в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції підтримали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

31.07.2018 між Службою автомобільних доріг у Львівській області, що діяла на підставі довіреності N01н-3244/01-03 від 03.07.2018, розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації № 1214/0/5-17 від 08.12.2017 Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення до сфери управління Львівської обласної державної адміністрації в інтересах Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації (у зв`язку з припиненням діяльності, з 28.01.2020 правонаступником є Департамент дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації) та Дочірнім підприємством Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України укладено договір підряду № 78-07/18 про закупівлю послуг: поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сокальського, Радехівського районів Львівської області.

Згідно із п. 1.1 договору підрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій надавати в установлений цим договором термін послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сокальського, Радехівського районів Львівської області, згідно Переліку послуг (робіт), які визначені Додатком № 3 до тендерної документації, а замовник зобов`язується прийняти згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином надані послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження на його рахунок коштів, передбачених на ці цілі.

Пунктом 1.2 договору передбачено найменування послуг: ГБН Г. 1 -218-182:2011, СОУ 42.1-37641918-105:2013, (45233142-6 Ремонт доріг) - Поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сокальського, Радехівського районів Львівської області.

Відповідно до п. 1.3 договору протяжність автомобільних доріг згідно предмету даного договору становить - 709,5 км. Перелік доріг, що доручаються підряднику для надання послуг за предметом договору, визначений додатком 1, що є невід`ємною частиною договору.

Підрядник приймає право на надання послуг/виконання робіт з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сокальського, Радехівського районів Львівської області, технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них, що знаходяться на балансі департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України Про дорожній рух (п. 1.4 договору).

Пунктом 5.2 договору сторони узгодили, що місце надання послуг: автомобільні дороги загального користування місцевого значення Сокальського, Радехівського районів Львівської області.

Згідно із п. 5.1 договору термін надання послуг: з дати підписання договору по 31.12.2018 згідно з Графіком надання послуг (додаток №5), що є невід`ємною частиною договору. Підрядник починає надання послуг, в строк зазначений в Графіку надання послуг.

Поряд з цим, в графіку надання послуг (Додаток N 5 до Договору підряду № 78-07/18 від 31.07.2018) зазначається вид послуг: поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сокальського, Радехівського районів Львівської області.

Підрядник зобов`язаний: забезпечити надання послуг у терміни (строки) встановлені даним договором; забезпечити надання послуг, якість яких відповідає вимогам даного договору, будівельним нормам та діючим національним стандартам (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 7.2.1 договору підрядник несе відповідальність в тому числі за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконані послуг, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди.

Додатковими угодами №№1-14 до договору, протягом серпня грудня 2018 в договір, а саме в п. 1.3 договору сторонами вносились зміни щодо ціни договору, вартості зобов`язань замовника з державного та місцевого бюджетів.

Як вбачаєься із матеріалів справи, на виконання своїх договірних зобов`язань, ДП Львівський облавтодор виконало роботи (здійснило експлуатаційне утримання) на автомобільних дорогах Сокальського, Радехівського районів Львівської області (виконання робіт яких є предметом договору № 78-07/18 від 31.07.2018) на загальну суму 710 907,00 грн, що підтверджується:

- в розрізі Філії Радехівський райавтодор ДП Львівський облавтодор довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2018 року на суму 222 975,00 грн та грудень 2018 року на суму 347 509,00 грн, актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (завізованими представником Служби автомобільних доріг у Львівській області - О. Богуш), актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року та підсумковими відомостями ресурсів щодо акту форми №КВ-2в за листопад та грудень 2018 року;

-в розрізі Філії Жовківська ДЕД ДП Львівський облавтодор - довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018 року на суму 347 509,00 грн; актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року та підсумковими відомостями ресурсів щодо акту форми №КБ-2в за грудень 2018 року

Тобто всього позивачем по відповідних об`єктах за листопад і грудень 2018 складено актів на суму 710 907,00 грн.

Також позивачем подано підписані ним підсумкові відомості ресурсів, звіти про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами за листопад і грудень 2018, подано подорожні листи вантажного/службового автомобіля, товарно-транспортні накладні щодо поставки солі, вантажні накладні, наряди-завдання (на дорожньо-будівельний механізм), акти приймання-передачі, табелі обліку використання робочого часу, виконаних робіт, рахунки, журнали ведення та виконання робіт, накладні на поставку бензину, які складались у спірний період і стосувались робіт, пов`язаних і спрямованих на заготівлю, підготовку матеріалів для проведення експлуатаційного утримання доріг.

Згідно до протоколу зборів представників трудового колективу ДП Львівський автодор 07.12.2018 у м. Львові відбулися збори представників трудового колективу ДП Львівський облавтодор, за участі Одиноцького М.П. заступник начальника управління дорожнього господарства та інфраструктури ЛОДА та Кандибора Р.В. начальника Служби автомобільних доріг у Львівській області, за наслідками зустрічі складено протокол.

Слухали ОСОБА_1 директора ДП Львівський облавтодор, який погодився з існуючими проблемами і розповів про можливі шляхи подолання питань, наголосивши на необхідності утримання доріг в належному стані; ОСОБА_2 , який відмітив зростання фінансування з місцевого бюджету та необхідність роботи в зимовий період з урахуванням необхідного безпечного проїзду дорогами Львівської області; ОСОБА_3 , який сказав, що на даний час Служба автомобільних доріг може приймати роботи з безпеки дорожнього руху. Всі інші роботи можуть бути прийняті у випадку виділення Укравтодором додаткового фінансування.

Згідно протоколу вирішили звернутися до керівництва Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації та Служби автомобільних доріг у Львівській області, як замовників, з клопотанням про здійснення перевірки та прийняття, а при наявності фінансових можливостей і оплати робіт, виконаних ДП Львівський облавтодор у 2018.

Для врегулювання ситуації з оплатою робіт Об`єднана профспілкова організація працівників ДП Львівський облавтодор зверталась до народної депутатки Піпи Н.Р., голови Львівської обласної державної адміністрації Козицького М.З., міністра інфраструктури України Криклія В.А.

29.12.2018 позивачем надіслано вимогу вих. № 14-08/2977 в порядку, передбаченому ст. 530 ЦК України на суму 710 907,00 грн з додатками актами форми КБ-2в, довідками форми КБ-3, підсумковими відомостями ресурсів, договірні ціни, локальні кошториси, дефектні акти для підписання та повернення в одному примірнику, а також з вимогою оплати в семиденний строк з моменту отримання вимоги.

Листом від 11.01.2019 №17-176/01-04 відповідач 2 відмовив у задоволенні вимоги щодо заборгованості за виконані роботи з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Львівської області, документи додані до вимоги повернув.

Позивач звертався до відповідача 1 з вимогою від 03.04.2020 про здійснення в семиденний строк з моменту отримання вимоги оплати виконаних робіт в сумі 710 907,00 грн.

У відповіді на вимогу відповідач-1 зазначив, що вказаний у вимозі перелік актів приймання виконання будівельних робіт і довідок про вартість виконання будівельних робіт Департаментом не замовлялись і відповідно до п. 4.1, п. 4.2, п. 5.3 договору підстави для оплати виконаних позивачем робіт відсутні.

Зазначені факти матеріалами справи підтверджені, відповідачами не спростовувались.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення Дочірного підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації та Служби автомобільних доріг у Львівській області про зобов`язання прийняти неоплачені та фактично виконані роботи та стягнення 710 907,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини внаслідок укладення договору підряду.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частинами 1, 2 та 3 статті 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за змістом якої цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За частинами 1- 4 статті 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1 ст.853 ЦК України).

За змістом ст.882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Правова позиція щодо застосування судами ч.4 ст.882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

За загальним правилом при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг / виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг / виконання робіт), а не первинні документи (такі правові висновки викладені у пунктах 7.13, 7.14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21).

З матеріалів справи вбачається та правомірно встановлено судом першої інстанції, що між сторонами виникли правовідносини з будівельного підряду на підставі договору № 78-07/18 від 31.07.2018. Позивачем складено акти виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад і грудень 2018 на загальну суму 710 907,00 грн.

За обставинами, встановленими судом у справі, відповідачі відмовлялися від підписання актів та довідок, а також від здійснення платежів за надісланими позивачем вимогами, посилаючись на те, що зазначені в актах виконаних робіт роботи/послуги не замовляли.

Позивач просить суд зобов`язати відповідачів прийняти неоплачені та фактично виконані роботи шляхом підписання типових форм актів та довідок на суму 710 907,00 грн.

Як зазначив суд першої інстанції, позивач стверджував, що упродовж 2018 року на виконання договору виконав роботи (здійснив експлуатаційне утримання) на автомобільних дорогах Сокальського, Радехівського районів Львівської області (виконання робіт яких є предметом договору № 78-07/18 від 31.07.2018) на загальну суму 710 907,00 грн, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів до актів форми № КБ-2в у розрізі Філії Радехівський райавтодор ДП Львівський облавтодор, Філії Жовківська ДЕД ДП Львівський облавтодор роботи/послуги, що були виконані, відповідають переліку послуг/робіт на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення 709,5 км).

При цьому суд зауважив, що жодним із відповідачів, та зокрема, відповідачем-1, до якого заявлена вимога про стягнення коштів, не спростовується сам факт виконання позивачем робіт, зазначених у актах за листопад і грудень 2018 року, які пов`язані із чищенням автомобільних доріг в зимовий період.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до пункту 6.3.1 договору серед обов`язків підрядника передбачено виконання послуг у порядку, встановленому договором згідно з діючими нормативними документами, забезпечення безперебійного безпечного руху транспорту, цілісності дороги та споруд на ній в межах фінансування; якісне та своєчасне виконання послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг відповідно до вимог нормативних актів, визначених у пункті 2.1 договору, та інших актів, виконання яких є обов`язковим.

Відповідно до пункту 2.1 договору підрядник виконує передбачені договором послуги, якість яких відповідає, серед іншого, СОУ 42.1-37641918-105:2013 Стандарт організації України. Класифікація робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, П Г.1-218-118:2005 Єдині правила зимового утримання автомобільних доріг, П Г.1-218-113:2009 Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування.

Згідно з п. 6.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чином надані послуги в порядку, передбаченому розділом 4 цього договору: приймати надані послуги згідно з Актом прийняття виконаних робіт (форма КБ-2) за умови дотримання підрядником п.2.1 договору; приймати надані послуги згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ №3) та рахунків на оплату.

Суд першої інстанції також зауважив, що позивач долучив інформацію Львівського регіонального центру з гідрометеорології протягом грудня 2018 року стосовно прогнозу погоди по Львівській області, згідно якого, зважаючи на складні погодні умови, керуючись договірними положеннями, нормами та стандартами, ДП Львівський облавтодор як підрядна організація зобов`язана була виконувати роботу по забезпеченню умов безпечного руху на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення Стрийського району Львівської області.

Жодних заборон від Департаменту дорожнього господарства стосовно виконання робіт із забезпечення безпечного руху на автомобільних дорогах у зв`язку з такими прогнозами погоди та погодними умовами підрядник не отримував. Тому позивач продовжував виконувати свої обов`язки як підрядник згідно із чинним договором з урахуванням норм і стандартів для забезпечення умов безпечного руху на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення Сокальського, Радехівського районів Львівської області. За наслідками надання підрядником складено акти виконаних робіт на загальну суму 710 907,00 грн, сума, зміст і факт виконання яких відповідачами не заперечуються та не спростовані.

Суд першої інстанції установив, що на виконання своїх договірних зобов`язань, ДП Львівський облавтодор виконало роботи (здійснило експлуатаційне утримання) на автомобільних дорогах Сокальського, Радехівського районів Львівської області (виконання робіт яких є предметом договору № 78-07/18 від 31.07.2018) на загальну суму 710 907,00 грн, що підтверджується:

- в розрізі Філії Радехівський райавтодор ДП Львівський облавтодор довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2018 року на суму 222 975,00 грн та грудень 2018 року на суму 347 509,00 грн, актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (завізованими представником Служби автомобільних доріг у Львівській області - О. Богуш), актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року та підсумковими відомостями ресурсів щодо акту форми №КВ-2в за листопад та грудень 2018 року;

-в розрізі Філії Жовківська ДЕД ДП Львівський облавтодор - довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018 року на суму 347 509,00 грн; актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року та підсумковими відомостями ресурсів щодо акту форми №КБ-2в за грудень 2018 року

Також позивачем подано підписані ним підсумкові відомості ресурсів, звіти про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами за листопад і грудень 2018, подано подорожні листи вантажного/службового автомобіля, товарно-транспортні накладні щодо поставки солі, вантажні накладні, наряди-завдання (на дорожньо-будівельний механізм), акти приймання-передачі, табелі обліку використання робочого часу, виконаних робіт, рахунки, журнали ведення та виконання робіт, накладні на поставку бензину, які складались у спірний період і стосувались робіт, пов`язаних і спрямованих на заготівлю, підготовку матеріалів для проведення експлуатаційного утримання доріг.

Колегія суддів зазначає, що наказом Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) від 15.11.2005 затверджені Єдині правила зимового утримання автомобільних доріг (далі - Правила), які визначають комплекс заходів із зимового утримання автомобільних доріг, виконання яких забезпечує покращення умов безперебійного та безпечного руху транспорту у зимовий період. Правила містять, зокрема, вимоги до транспортно-експлуатаційного стану доріг у зимовий період, порядок підготовки та організації робіт із зимового утримання.

Відповідно до пункту 1.1 Правил заходи із зимового утримання автомобільних доріг повинні виконуватись у найкоротші строки та з наявністю відповідних ресурсів.

Пунктом 7.4.13 Правил передбачено, що для запобігання утворенню сніжно-льодяного накату за прогнозованого різкого зниження температури атмосферного повітря снігоочищення розпочинають негайно після отримання повідомлення метеослужби. Роботи не припиняють до повного прибирання снігу.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.06.2023 у справі №914/2355/21 за позовом ДП "Львівський облавтодор" до Департаменту дорожнього господарства Львівської ОДА, Служби автомобільних доріг у Львівській області про зобов`язання прийняти неоплачені та фактично виконані роботи за договором підряду про закупівлю послуг від 31.07.2018 № 77-07/18 шляхом підписання типових форм актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми № КБ-3) за грудень 2018 року на суму 462 473,00 грн та стягнення з Департаменту дорожнього господарства заборгованості в розмірі 462 473,00 грн Верховний Суд, посилаючись на наведені положення Правил, зазначив таке "враховуючи викладене, а також те, що умовами договору прямо перебачений обов`язок підрядника, зокрема, забезпечувати безперервний безпечних рух транспорту, а у разі виникнення умов, що створюють загрозу безпеці руху транспортних засобів та пішоходів невідкладно з моменту отримання відповідного повідомлення або фактичного виявлення обставин, вживати заходи для відновлення безпечних умов для їх пересування, відсутність планів-завдань не може бути перешкодою для виконання підрядником робіт з належного утримання автомобільних доріг для забезпечення безпечного руху транспорту".

З огляду на викладене об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 914/2355/21 зауважила, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за виконані позивачем роботи.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 914/2355/21 зазначила про необхідність відступити від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.11.2022 у справі №914/1904/21, про те, що коли відсутні плани-завдання замовника, то сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору підряду всупереч частині 1 статті 853 Цивільного кодексу України, за змістом якої у замовника виникає обов`язок прийняти роботу, яка виконана підрядником саме відповідно до умов договору підряду та наявності підстав для звільнення замовника від обов`язку оплачувати виконані підрядником роботи за відсутності планів-завдань та підписаних актів виконаних робіт.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що виконання підрядником робіт, пов`язаних з зимовим утриманням доріг, було передбачено сторонами у договорі, а відсутність планів-завдань з боку замовника не звільняла підрядника від обов`язку негайно приступити до виконання робіт відповідно до правил зимового утримання доріг.

Так, умовами договору від 31.07.2018 № 78-07/18 визначено обов`язок підрядника, зокрема, надання передбачених договором послуг, якість яких відповідає, серед іншого, П Г.1-218-118:2005 Єдині правила зимового утримання автомобільних доріг, а саме зимове утримання доріг для забезпечення безперебійного та безпечного руху на автомобільних дорогах у зимовий період, які включають очистку доріг від снігу, захист доріг від снігових заметів та боротьбу із зимовою слизькістю, снігоочищення розпочинають негайно після отримання повідомлення. Також згідно з пунктом 7.2.1 договору передбачена відповідальність підрядника саме за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно із чинними нормативами при виконанні послуг, що призвели до ДТП.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відмова відповідачів від підписання актів та їх неоплата на вимогу позивача не є беззаперечною підставою для звільнення замовника від обов`язку оплатити виконані роботи.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідачів прийняти неоплачені та фактично виконані роботи шляхом підписання типових форм Актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-26) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми № КБ-3) на суму 710 907,00 грн, суддва колегія зазначає таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог ст.853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.09.2019 у справі N 921/254/18, від 15.10.2019 у справі N 921/262/18).

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.06.2019 у справі N 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі N 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі N 917/1489/18.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Відповідний висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 23.12.2021 у справі № 910/13/21 підсумував, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, не визнається, оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач самостійно визначає предмет, підстави позову, обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, зазначає суб`єктний склад у судовому процесі. Позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, суб`єктний склад цих конкретних спірних правовідносин, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку. Верховний Суд з огляду на вище вказані міркування висновує, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Адже, рішенням суду має вирішуватись питання про захист визначених, конкретних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, а не ілюзорних та абстрактних, тобто ним мають усуватись перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою, яка звернулася з позовом, свого права. Під час розгляду справи суд має перевірити вищевказане у розрізі доводів та доказів як позивачів так і відповідача, з огляду на тягар доказування, ураховуючи принцип змагальності та диспозитивності, завдань господарського судочинства в цілому.

Аналізуючи такі висновки, беручи до уваги мету позову - захист порушеного права позивача на отримання плати за виконані роботи, суд виходить з того, що предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до предмету доказування у справі. При цьому, заявлена позивачем вимога щодо підписання актів та довідок не призведе до поновлення порушеного права позивача, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

З врахуванням вищенаведеного суд вважає, що позивач обрав неправильний спосіб захисту, що унеможливлює задоволення його позовних вимог і не призводить до поновлення його законних прав та інтересів. Предметом позову може бути певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способовим захисту права, під якими слід розуміти заходи, прямо передбачені з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.

Беручи до уваги всі наведені обставини, зокрема й ту, що підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від його підписання, правомірним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

В зв`язку із наведеним не підлягає задоволенню заява відповідача-2 про застосування строків позовної давності до позовних вимог, заявлених до нього, оскільки відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 зазначає, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними.

Беручи до уваги, що вимоги визнано необгрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, у суду немає підстав стверджувати про сплив позовної давності.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 заборгованості в сумі 710907,00грн, судова колегія зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що ДП Львівський облавтодор протягом 2018 року здійснило експлуатаційне утримання на автомобільних дорогах Сокальського, Радехівського районів Львівської області, перелік яких міститься у відповідних актах приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2В (зважаючи на Додаток № 3 Договору).

Згідно ч. 1, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки проводяться замовником підряднику після підписання сторонами та Департаментом дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської області державної адміністрації Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) і Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та СОУ, які складаються підрядником і подаються для підписання замовнику та Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської області державної адміністрації не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати замовником наданих послуг, замовник може здійснювати подекадно проміжні платежі за надані послуги. Представник замовника на протязі п`яти робочих днів відповідно до погодженого сторонами Графіку здачі виконаних обсягів робіт перевіряє виконання робіт згідно представленого акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт, в межах виділених бюджетних асигнувань доведених Департаментом дорожнього господарства, транспорту та зв`язку Львівської обласної державної адміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи, акти форми № КБ-2в за 2018 рік на суму 710 907,00 грн надавались Службі автодоріг у Львівській області та Департаменту для перевірки їх фізичних і вартісних показників, проте не були оплачені.

Від Служби автодоріг у Львівській області та Департаменту не надходило жодного письмового припису встановленої форми (Додаток №2 договору) та/або інших письмових зауважень щодо виконаних робіт по договору №78-07/18.

Вказане свідчить, що роботи, які зазначені в Актах форми № КБ-2в на загальну суму 710 907,00 грн, були виконані з дотриманням будівельних норм і правил, державних та галузевих стандартів, та інших нормативних документів.

Крім того, складені Акти форми №КБ-2В не містять жодних зауважень, зазначень про будь-які недоліки щодо якості/кількості/обсягів виконаних робіт зі сторони Служби автодоріг у Львівській області та/або Департаменту. Водночас, вони підтверджують виконання підрядником робіт на загальну суму 710 907,00 грн. Оскільки, зазначені Акти форми № КБ-2в - є первинними документами в розумінні положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відтак в них містяться основні відомості про господарські операції, які були здійснені ДП Львівський облавтодор на користь Служби автодоріг у Львівській області та Департаменту, згідно договору № 78-07/18.

На підтвердження виконання зазначених робіт Філією Радехівський райавтодор АП Львівський облавтодор протягом листопада 2018 року на суму 222 975,00 грн та грудня 2018 року на суму 140 423,00 грн до позовної заяви долучені відповідні журнали обліку виконаних робіт по зимовому утриманні автомобільних доріг загального користування Сокальського, Радехівського районів Львівської області 2018-2019 років, табелі обліку робочого часу, рахунки; акти заготівлі і переробки матеріалів, акти вивозки матеріалів по ДРП, видаткові накладні; відомості, звіти про виконання робіт та витрати матеріалів по поточному ремонту, зимовому утриманню та озелененню автомобільних доріг місцевого значення у співставленні з виробничими нормами, підсумкові відомості ресурсів приготування ПСС, калькуляції, накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, наряд-завдання на період роботи; тощо.

До матеріалів справи відповідачі не подали жодних доказів на спростування факту невиконання позивачем робіт на вказану суму, а лише посилаються на відсутність планів замовлень на ці роботи та відсутність відповідного фінансування. В той же час, ні відповідачем-1 ні відповідачем-2 не надано суду в обґрунтування своїх заперечень планів-замовлень на прийняті та оплачені в цьому самому періоді на тих самих дорогах роботи.

Як стверджує позивач, встановлено судом в ході розгляду справи в суді першої інстанції та не заперечувалось сторонами - в зазначеному періоді плани- завдання не були складені та всі роботи виконані на підставі вимог укладеного договору та Додатків до нього.

З огляду на приписи статті 849 ЦК України та умови договору замовник мав широке коло прав (повноважень) щодо здійснення контролю ходу та якості надання підрядником Послуг за цим договором і впливу на поведінку підрядника в разі невиконання/неналежного виконання ним умов Договору. Звичайно такі права реалізуються замовником на власний розсуд. Жодних доказів застосування замовником будь-яких відповідних заходів щодо підрядника відповідач суду не надав, що свідчить на користь висновку про належне виконання останнім робіт (надання послуг) за Договором підряду.

Також, судова колегія зазначає, що переглядаючи в касаційному порядку рішення судів у справі № 914/2355/21 за касаційною скаргою ДП "Львівський облавтодор", Верховний Суд відступив від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.11.2022 у справі № 914/1904/21 про те, що коли відсутні плани-завдання замовника, то сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору підряду всупереч частині 1 статті 853 Цивільного кодексу України, за змістом якої у замовника виникає обов`язок прийняти роботу, яка виконана підрядником саме відповідно до умов договору підряду та наявності підстав для звільнення замовника від обов`язку оплачувати виконані підрядником роботи за відсутності планів-завдань та підписаних актів виконаних робіт.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21 дійшла висновку про те, що оскільки «умовами договору прямо перебачений обов`язок підрядника, зокрема, забезпечувати безперервний безпечних рух транспорту, а у разі виникнення умов, що створюють загрозу безпеці руху транспортних засобів та пішоходів невідкладно з моменту отримання відповідного повідомлення або фактичного виявлення обставин, вживати заходи для відновлення безпечних умов для їх пересування, відсутність планів-завдань не могло бути перешкодою для виконання підрядником робіт з належного утримання автомобільних доріг для забезпечення безпечного руху транспорту». Водночас, за висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, виконання підрядником робіт, пов`язаних з зимовим утриманням доріг, було передбачено сторонами у договорі, а відсутність заявок з боку замовника не звільняла підрядника від обов`язку негайно приступити до виконання робіт відповідно до правил зимового утримання доріг» (пункти 7.21, 7.27 постанови від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за виконані роботи.

Крім того, судова колегія відхиляє покликання скаржника на відсутність бюджетного асигнування для оплати виконаних робіт з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Встановивши належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором підряду щодо виконання ремонтних робіт, суди дійшли обґрунтованих висновків про стягнення з відповідача суми оплати за виконані роботи та відхили посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Отже, скаржник своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

У матеріалах справи відсутні, а сторонами не подані докази претензій відповідачів щодо обсягу та/або якості виконаних робіт (наданих послуг) на момент отримання замовником спірних актів та довідок. За вказаних обставин, враховуючи, що спірний договір був укладений в інтересах Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації підлягає до стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованості в розмірі 710 907,00 грн.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

Посилання скаржника на те, що у даній справі виконані підрядником роботи не підлягають прийняттю та оплаті не у зв`язку із їх невідповідністю умовам договору, тендерній документації, нормативним документам, а на тій підставі, що такі роботи не охоплюються предметом укладеного між сторонами договору, судовою колегією не беруться до уваги, оскільки спростовуються наведними вище обставинами.

Щодо прийнятого судом додаткового рішення у даній справі судова колегія зазначає таке.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 18.07.2022 заяву Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про стягнення витрат на професійну правову допомогу задоволено частково. Стягнуто з Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації на користь Дочірнього підприємства Львівський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України 5 333,33 грн витрат на професійну правову допомогу. Відмовлено в стягненні решти витрат на професійну правову допомогу.

Скаржник в апеляційній скарзі просить скасувати додаткове рішення, однак не наводить мотивів для скасування.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

У позовній заяві позивачем зазначено, що у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України остаточний розмір судових витрат та докази їх понесення будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.

Крім того, 21.06.2022 представником відповідача подано заяву щодо подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат.

15.07.2022 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якій позивач просив суд стягнути з Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн. (заява з додатками скерована до суду згідно поштового штемпеля - 12.07.2022).

Ухвалою суду від 15.07.2022 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання щодо вирішення питання про судові витрати пов`язані з розглядом справи на 18.07.2022.

В судове засідання 18.07.2022 представники відповідачів явки представників не забезпечили.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача, Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", представляв адвокат Усачук А.В., на підставі довіреності від 07.07.2021.

Повноваження Усачука А.В, як адвоката, підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №1858 від 26.06.2020.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію договору від 28.01.2021 про надання правової допомоги, укладеного між ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Сенатор» (Об`єднання), відповідно до умов якого клієнт доручає, а Об`єднання зобов`язується надавати йому, згідно з умовами даного договору, комплексну правову допомогу з представництва інтересів клієнта в судах загальної юрисдикції будь-якої інстанції, включаючи адміністративні, господарські суди, підготовки усіх необхідних правових документів, а клієнт зобов`язується прийняти вказані послуги та оплатити їх на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору при розрахунку вартості правової допомоги враховується час, витрачений Об`єднанням, його учасниками та співробітниками (людино-години), для виконання завдань ( доручень) клієнта.

Згідно із п. 4.2 договору визначення вартості наданих Об`єднанням на користь клієнта послуг здійснюється з розрахунку вартості однієї людино-години надання послуг, що становить 800,00 грн ( без ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою надання належної професійної (правничої) допомоги позивачу, адвокатом із врахуванням умов договору у межах справи № 914/94/22 надано правову допомогу в обсягах та на умовах визначених договором загальною вартістю 16 000,00 грн, що підтверджується актом приймання наданих послуг від 30.12.2021 №12.9 на суму 16 000,00 грн, з якого вбачається, що адвокатом надано послуги з консультування клієнта та складання процесуальних документів (у тому числі, але не виключно: проект позовної заяви) щодо стягнення заборгованості за виконані та неоплачені роботи у 2018 році на суму 710 907,00 по договору від 31.07.2018 №78-07/18 про закупівлю послуг: поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Сокальського, Радехівського районів Львівської області.

Разом сума наданої правової допомоги клієнту включає 20 год.00 хв. та становить 16 000,00 грн.

Відповідачами клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу суду не подано.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом із тим згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 цього Кодексу).

У відповідності до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №918/1045/20).

Згідно п.2 ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч.6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування. істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З огляду на подані позивачем докази понечення витрат на правову допомогу та враховуючи наведені положення процесуального законодавства, судова колегія правомірно прийшла до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Усачук А.В. професійної правничої допомоги позивачу у даній справі на суму 16 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши подані позивачем матеріали, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлена сума судових витрат є достатньо обґрунтована, відповідає критерію розумності та підтверджена матеріалами справи, заперечень щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачами не подано.

За правилами п 3.ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог у справі № 914/94/22, наявні підстави, передбачені нормою п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України для покладення на сторін судових витрат понесених на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося з позовом до суду з трьома вимогами.

Оскільки розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн не розподілений щодо кожної позовної вимоги суд вважає, що вартість правової допомоги адвоката щодо кожної з вимог, які були предметом розгляду, є рівним і становить 5 333,33 грн. (16000,00:3=5333,33).

Судом ухвалено рішення, яким в задоволенні двох немайнових вимог відмовлено, майнову вимогу задоволено. Відтак, з Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації підлягає до стягнення третина вартості витрат на професійну правову допомогу в розмірі 5 333,33 грн.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувані рішення вказаним вимогам відповідають.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваних рішень, доводи сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення від 10.02.2021 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2022 у справі №914/94/22 відповідають матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, прийняті з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваних рішень немає.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення від 07.07.2022 та додаткове рішення від 18.07.2022 Господарського суду Львівської області у справі №914/94/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Департаменту дорожнього господарства Львівської обласної державної адміністрації б/н від 11.08.2022 (Вх. №ЗАГС 01-05/2008/22,01-05/2009/22 від 15.08.2022) без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04.12.2023.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.