Постанова

від 23.11.2023 по справі 904/4154/15

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2023 року м.Дніпро

Справа № 904/4154/15

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання: Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" та Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 у справі № 904/4154/15

за заявою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК " Дніпрообленерго"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заявлених вимог.

До Господарського суду Дніпропетровської області 26.05.2021 надійшла заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про зобов`язання вчинити певні дії.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 у цій справі, заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про зобов`язання вчинити певні дії, з урахуванням уточненої заяви задоволено; зобов`язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" - арбітражного керуючого Дерябкіна Олександра Едуардовича, передати, а Дніпровську міську раду прийняти до комунальної власності міста Дніпра без додаткових умов об`єкти інженерної інфраструктури, що обслуговують житловий фонд, які обліковуються за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" за переліком.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що Дніпровська міська рада, як орган місцевого самоврядування, яка уповноважена управляти комунальним майном та розглядати пропозиції щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність, у цих правовідносинах не здійснює управлінських функцій, вона фактично є набувачем об`єктів житлового фонду.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 у справі № 904/4154/15, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати в частині зобов`язання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" - арбітражного керуючого Дерябкіна Олександра Едуардовича передати, а Дніпровську міську раду прийняти до комунальної власності міста Дніпра без додаткових умов об`єкти інженерної інфраструктури, що обслуговують житловий фонд, які обліковуються за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" .

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Дніпровська міська рада звернулась до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 у справі № 904/4154/15, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Регіонального Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" зазначає, що мережі води зовнішні та мережі каналізації зовнішні, у відповідності до чинного законодавства мають передаватися лише відповідному комунальному підприємству, яке надає послуги водопостачання та водовідведення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Єдине комунальне підприємство, що надає послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення споживачам міста Дніпра - Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради.

Окрім єдиного комунального підприємства, послуги водопостачання та водовідведення в місті Дніпрі надають ще два господарських товариства: Регіональна філія "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго".

Послуги водопостачання та водовідведення в районі житлового масиву Придніпровський, зокрема за адресами: вул. Карагандинська, 7а; вул. Карагандинська, 13; вул. Космонавтів, 9; вул. Електрична, 32; вул. Роторна, 21; вул. Роторна, 21а; вул. Карагандинська, 13а надаються АТ "ДТЕК Дніпроенерго", мережі водопостачання та водовідведення також експлуатуються зазначеним товариством.

Водопостачання зазначених житлових будинків здійснюється через поверхневий водозабір берегової насосної станції та насосно-фільтрувальної станції (НФС), які перебувають на балансі АТ "ДТЕК Дніпроенерго" та у користуванні відокремленого підрозділу Придніпровська ТЕС АТ "ДТЕК Дніпроенерго", які розташовані за адресою вул. Гаванська, 1.

Мереж КП "Дніпроводоканал" в межах зазначеного житлового масиву немає, тому навіть при зобов`язанні прийняти вказані в ухвалі зовнішні мережі води та каналізації, підприємство не матиме технічної можливості забезпечувати послугами централізованого водопостачання та централізованого водовідведення мешканців зазначених вулиць.

На переконання водоканалу саме ліквідатор має виходити з ініціативою щодо підготування проекту рішення міської ради, ухвала суду не є безумовною підставою для прийняття до комунальної власності зовнішніх мереж води та каналізації, а зазначення про прийняття мереж без додаткових умов не замінює та не скасовує порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій.

За доводами скаржника, у зв`язку з тим, що зазначені в ухвалі зовнішні мережі водопостачання та водовідведення експлуатуються іншим господарським товариством, а надавати послуги споживачам по вказаним адресам КП "Дніпроводоканал" не має технічної можливості, відсутні законні підстави для передачі до комунальної власності зовнішніх мереж.

В обґрунтування апеляційної скарги Дніпровська міська рада зазначає, що разом з відомчим житловим фондом передаються відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо).

26.05.2020 Дніпровською міською радою було отримано лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 25.05.2020 № 05-10-02759 стосовно вирішення питання щодо прийняття до комунальної власності міста об`єктів державного житлового фонду, що значаться на балансах господарських товариств, які знаходяться в стадії ліквідації.

Дніпровською міською радою було надано відповідь на цей лист, де було визначено дії, які необхідно вжити балансоутримувачу для передачі об`єктів (копію цього листа було долучено Дніпровською міською радою до матеріалів справи).

Але, як вбачається з листа департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 12.10.2021 звернень щодо прийняття у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади житлових будинків за адресами: Квартал, 20; вул. Фідера, 11; вул. Космонавтів, 9; вул. Карагандинська, 7, 7 А, 13, 13 А; вул. Електрична, 32; вул. Роторна, 21,21 А не надходило, а отже і відповідні проекти рішень міської ради не готувались, акти приймання-передачі об`єктів житлового фонду не підписувались.

За доводами скаржника, відповідним комунальним підприємствам зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення передаються разом з відомчим житловим фондом, а отже зобов`язання Дніпровську міську раду прийняти до комунальної власності міста об`єкти інженерної інфраструктури, які обслуговують житловий фонд, є передчасним, оскільки на теперішній час об`єкти житлового фонду до комунальної власності міста передано не було.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Згідно поданого відзиву Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що чинним законодавством України передбачена процедура передачі у разі ліквідації підприємства-банкрута об`єктів комунальної (інженерної) інфраструктури до комунальної власності територіальної громади в особі відповідного органу місцевого самоврядування.

На переконання скаржника, саме Регіональним відділенням, як органом, уповноваженим в даному випадку управляти державним майном, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації, але перебуває на його балансі, було прийняте управлінське рішення щодо передачі до комунальної власності територіальної громади міста Дніпро 16-ти мереж інженерної інфраструктури, які обслуговують житловий фонд та обліковуються на балансі ТОВ "Дніпробетон", про що було видано відповідний наказ від 03.12.2019 № 12/10-35-УДМ.

6.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Дніпроводоканал" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 у справі № 904/4154/15; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.09.2023 о 15:00 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 у справі № 904/4154/15; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.10.2023 о 14:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2023 об`єднано апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 у справі № 904/4154/15 до розгляду з апеляційною скаргою Комунального підприємства "Дніпроводоканал" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 у справі № 904/4154/15.

В судовому засіданні 12.10.2023 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в судове засідання на 23.11.2023 о 16:30 год.

У судовому засіданні 23.11.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7.Встановлені судом обставини справи.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" перебуває на стадії ліквідації.

До Господарського суду Дніпропетровської області 26.05.2021 надійшла заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про зобов`язання вчинити певні дії, в якій фонд просить зобов`язати ліквідатора Дерябкіна Олександра Едуардовича передати, а Дніпровську міську раду прийняти до комунальної власності міста Дніпра без додаткових умов об`єкти інженерної інфраструктури, що обслуговують житловий фонд, які обліковуються за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон".

8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду від 13.06.2023 в частині задоволення клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про зобов`язання Дніпровську міську раду прийняти до комунальної власності міста Дніпра об`єкти інженерної інфраструктури.

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Застосування для вирішення спору у цій справі норм цього закону, поряд із нормами введеного в дію 21.10.2019 КУзПБ, зумовлено моментом виникнення спірних правовідносин та однаковим їх правовим регулюванням за змістом відповідних норм цих законодавчих актів (частини тринадцятої статті 41 Закону про банкрутство, частини сьомої статті 61 КУзПБ).

Частиною першої статті 42 Закону про банкрутство передбачено, що всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних і територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Згідно з частиною дев`ятою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" у разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

У частині тринадцятій статті 41 Закону про банкрутство передбачено, що у разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством.

Так само, КУзПБ у частині сьомій статті 61 визначає, що у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.

Верховний Суд акцентує, що обов`язку ліквідатора передати зазначені об`єкти до комунальної власності територіальної громади кореспондує обов`язок органу місцевого самоврядування прийняти такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом. Ці обов`язки є чітко встановленими, а не дискреційними.

Тлумачення змісту цих норм дає підстави для висновку, що відмова органу місцевого самоврядування від виконання імперативного припису спеціальних законодавчих актів (законів) щодо передачі/прийняття об`єктів житлового фонду банкрута до комунальної власності територіальних громад не може бути обґрунтована недоцільністю таких дій тощо.

Частиною третьою статті 41 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" визначено, що рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У силу положень частин першої, другої статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до даних інформаційно-пошукової підсистеми "Майно, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, обліковується господарськими організаціями або залишилося після ліквідації підприємств та організацій" інформаційно-пошукової системи "Етап", який веде Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" значиться 16 об`єктів державної власності, а саме: об`єкти інженерної інфраструктури, що обслуговують житловий фонд, який вже передано до комунальної власності:

- 2221.1.20239861.5.ААББЕК368 Газопостачання, № з/п 1, інв. №16023 (місто Дніпро, Квартал, 20);

- 2224.1.20239861.5.ААББЕК369 Лінія електромереж, № з/п 2, інв. №16024 (м. Дніпро, вул. Фідера, 11);

- 7120.7.20239861.5.ААББЕК370 Мережі комунікаційні зовнішні, № з/п 3, інв. № 16025 (місто Дніпро, вул. Космонавтів, 9);

- 2222.1.20239861.5.ААББЕК371 Мережі води зовнішні, № з/п 4, інв. №16018 (м. Дніпро, вул. Карагандинська, 13);

- 2222.1.20239861.5.ААББЕК372 Мережі води зовнішні, № з/п 5, інв. №16013 (м. Дніпро, вул. Карагандинська, 7а);

- 2222.1.20239861.5.ААББЕК373 Мережі води зовнішні, № з/п 6, інв. №16026 (м. Дніпро, вул. Космонавтів, 9);

- 2222.1.20239861.5.ААББЕК374 Мережі води зовнішні, № з/п 7, інв. №16022 (м. Дніпро, вул. Електрична, 32);

- 2222.1.20239861.5.ААББЕК375 Мережі води зовнішні, № з/п 8, інв. №16010 (м. Дніпро, вул. Роторна, 21);

- 2222.2.20239861.5.ААББЕК376 Тепломережа зовнішня, № з/п 9, інв. №16014 (м. Дніпро, вул. Карагандинська, 7а);

- 2224.1.20239861.5.ААББЕК377 Електроосвітлення зовнішнє. № з/п 10, інв. №16017 (місто Дніпро, вул. Карагандинська, 13);

- 2224.1.20239861.5.ААББЕКЗ78 Електроосвітлення зовнішнє. № з/п 11, інв. №16012 (місто Дніпро, вул. Карагандинська, 7а);

- 2223.1.20239861.5.ААББЕК379 Мережа каналізації зовнішня № з/п 12 інв. №16008 (місто Дніпро, вул. Роторна, 21а);

- 2223.1.20239861.5.ААББЕК380 Мережа каналізації зовнішня № з/п 13 інв. №16016 (місто Дніпро, вул. Карагадинська, 13а);

- 2224.1.20239861.5.ААББЕК381 Електроосвітлення зовнішнє № з/п 14 інв. №16009 (місто Дніпро, вул. Роторна, 21а);

- 2224.1.20239861.5.ААББЕК382 Електроосвітлення зовнішнє № з/п 15 інв. №16027 (м. Дніпро, вул. Космонавтів, 9);

- 2224.1.20239861.5.ААББЕК383 Електроосвітлення зовнішнє № з/н 16 інв №16021 (місто Дніпро, вул. Електрична, 32).

Наказом регіонального відділення державного майна №12/10-35-УДМ від 03.12.2019 прийнято управлінське рішення щодо передачі до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра зазначених вище 16-ти мереж інфраструктури що обслуговують житловий фонд.

Також матеріали справи свідчать про те, що 26.05.2020 Дніпровською міською радою було отримано лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 25.05.2020 № 05-10-02759 стосовно вирішення питання щодо прийняття до комунальної власності міста об`єктів державного житлового фонду, що значаться на балансах господарських товариств, які знаходяться в стадії ліквідації.

Дніпровською міською радою було надано відповідь на цей лист, де було визначено дії, які необхідно вжити балансоутримувачу для передачі об`єктів, тобто Дніпровською міською радою було визначено умови для передачі спірного майна.

Проте, суд першої інстанції вказавши, що об`єкти інженерної інфраструктури, які обслуговують житловий фонд, не можуть бути включені до ліквідаційної маси банкрута, а норми Закону про банкрутство та КУзПБ передбачають обов`язкове та безумовне передання цих об`єктів до комунальної власності територіальної громади міста, дійшов правильного висновку про наявність і достатність підстав для зобов`язання відповідача прийняти до комунальної власності житлові будинки, що обліковуються на балансі банкрута.

Такий висновок відповідає встановленим у справі обставинам та висновкам щодо застосування відповідних положень статей 41, 42 Закону про банкрутство, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 911/2012/17 (пункти 6.15 - 6.18).

З огляду на викладене апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про зобов`язання Дніпровську міську раду прийняти до комунальної власності міста Дніпра об`єкти інженерної інфраструктури прийняти без додаткових умов належні боржнику об`єкти інженерної інфраструктури за переліком.

Верховний Суд у постанові від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13 (на яку посилаються скаржники у касаційних скаргах) зокрема зазначив, що системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми цього Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

До того ж, Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі № 5023/182/12 (на яку також посилаються скаржники), правовідносини у якій є подібними до справи, яка переглядається, дійшов висновку про те, що бездіяльність міської ради щодо прийняття об`єктів житлового фонду підприємства боржника до комунальної власності є протиправною, оскільки нормами Закону про банкрутство передбачено обов`язкове передання об`єктів житлового фонду, виявлених під час ліквідаційної процедури, до комунальної власності територіальних громад міста, при цьому, таке передання є безумовним, тобто відбувається без жодних додаткових умов.

Аналогічні правові позиції викладено також у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 905/2432/19.

Ці висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ (відповідно до пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство), оскільки чинний Кодекс (стаття 61) містить аналогічне правове регулювання порядку передачі ліквідатором об`єктів житлового фонду банкрута та їх прийняття органом місцевого самоврядування

Враховуючи наведене, апеляційний суд зазначає, що вимоги апеляційних скарг щодо відмови у задоволенні клопотання регіонального відділення не відповідають наведеним вище висновкам Верховного Суду та положенням законодавства, оскільки передання об`єктів житлового фонду та інженерної інфраструктури, виявлених під час ліквідаційної процедури, до комунальної власності територіальних громад міста відбувається в обов`язковому та безумовному порядку.

При цьому, Дніпровська міська рада, як орган місцевого самоврядування, яка уповноважена управляти комунальним майном та розглядати пропозиції щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність, у цих правовідносинах не здійснює управлінських функцій, вона фактично є набувачем об`єктів житлового фонду, що спростовує доводи апеляційної скарги водоканалу стосовно експлуатації спірних мереж іншими господарськими товариствами.

Згідно із частиною четвертою статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998 наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (справа "Хамідов проти Росії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Висновки суду першої інстанції про задоволення клопотання є такими, що ґрунтуються на повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин справи та правильній правовій оцінці спірних правовідносин.

Колегія суддів відхиляє доводи водоканалу стосовно того, що саме ліквідатор має виходити з ініціативою щодо підготування проекту рішення міської ради, ухвала суду не є безумовною підставою для прийняття до комунальної власності зовнішніх мереж води та каналізації, оскільки процедура ліквідації боржника триває вже достатньо тривалий час, з 17.08.2017, проте питання щодо передачі об`єктів інженерної інфраструктури до комунальної власності досі не вирішено. При цьому, нормами КУзПБ не заборонено ставити перед судом питання щодо передачі об`єктів комунальної власності іншими учасниками справи.

Більш того, Ініціатива щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", відповідно до положень якої встановлено, що ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

За встановлених вище обставин, доводи наведені в апеляційних скаргах не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції.

9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" та Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 у справі № 904/4154/15 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.06.2023 у справі № 904/4154/15 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Головне управління ДПС у Запорізькій області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 04.12.2023.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко