Постанова

від 29.11.2023 по справі 904/5630/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/5630/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від прокурора: Шустова В.А., посвідчення №069879 від 01.03.2023, прокурор відділу;

від Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської м/р: Маркіна Т.М., довіреність №01-17/02н від 22.02.2023, самопредставництво;

інші учасники процесу не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 (повне рішення складено 11.11.2021, суддя Бондарєв Е.М.) у справі №904/5630/21

за позовом: Керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради в особі Кам`янської міської ради, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до відповідача-1 Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до відповідача-2 Фізичної особи - підприємця Зінченко Андрія Анатолійовича, м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про визнання недійсними протоколу уповноваженої особи про визначення переможця спрощеної процедури закупівлі товару та договору про закупівлю товару за публічні кошти №0501/2 від 05.01.2021

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради та Кам`янської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №04/56-1242вих-21 від 01.036.2021 про:

- визнання недійсним рішення уповноваженої особи Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради про визначення переможцем спрощеної процедури закупівлі з предметом закупівлі ДК 021:2015:15220000-6 Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені (Риба морожена Хек) та відповідний протокол № 5 від 18.12.2020;

- визнання недійсним договір №0501/2 від 05.01.2021 про закупівлю товару за публічні кошти.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: пропозиція учасника (ФОП Зінченко А.А.) не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, оскільки той транспортний засіб, документи на який надав учасник, за технічним станом непридатний для перевезення відповідних продуктів харчування (відсутні потужності, які дозволяють транспортувати заморожену рибу при температурі не вище, ніж -18°С). ФОП Зінченко А.А. не має наявних потужностей та транспортних засобів для перевезення замороженої риби, які б забезпечили збереження її якості та встановлених ДСТУ4378:2005 характеристик.

Таким чином, керівник Кам`янської окружної прокуратури стверджує у позовній заяві, що у даному випадку має місце порушення економічних інтересів держави, у зв`язку з неправомірним використанням бюджетних коштів, а також соціальних гарантів учнів, в т.ч. прав на безпечні умови навчання.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у даній справі в задоволенні позову відмовлено.

Дане рішення суду мотивоване тим, що матеріали справи не містять жодних доказів подання позивачами чи прокурором відповідної скарги про визнання недійсним рішення замовника оформленого протоколом №5 від 18.12.2020 до органу оскарження.

Щодо вимоги про визнання недійсним спірного договору, місцевий суд зазначив, що з урахуванням приписів ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст. 220, ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора. З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції встановив, що прокурором та позивачем не зазначено та не доведено, яким вимогам цивільного законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Не погодившись із зазначеним рішенням, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у справі № 904/5630/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що у порушення положень ст. 236 ГПК України місцевим судом жодним чином необґрунтовано відмову у задоволені позову прокурора, що позбавляє прокурора можливості виявити мотиви прийнятого рішення.

Так, апелянт зазначає, що відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо визнання недійсним рішення уповноваженої особи КЗ «НВК № 25 «Волошка» про визначення переможцем спрощеної процедури закупівлі оформлене протоколом № 5 від 18.12.2020, суд навів у рішенні єдиний аргумент, а саме: «матеріали справи не містять жодних доказів подання позивачами чи прокурором скарги про визнання недійсним рішення замовника оформленого протоколом №5 від 18.12.2020 до органу оскарження». Однак, як вважає скаржник, що згідно з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» після укладення договору за результатами проведеної закупівлі виключається застосування будь-якого порядку оскарження закупівлі, окрім судового.

На думку прокурора, судом першої інстанції взагалі не надано оцінки жодному з доводів прокурора стосовно порушення сторонами при укладені спірного договору вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Апелянт доводить, що пропозиція учасника (ФОП Зінченко А.А.) не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, оскільки той транспортний засіб, документи на який надав учасник, за технічним станом непридатний для перевезення відповідних продуктів харчування (відсутні потужності, які дозволяють транспортувати заморожену рибу при температурі не вище, ніж -18°С). ФОП Зінченко А.А. не має наявних потужностей та транспортних засобів для перевезення замороженої риби, які б забезпечили збереження її якості та встановлених ДСТУ4378:2005 характеристик.

Прокурор звертає увагу, що зважаючи на той факт, що договір № 0501/2 від 05.01.2021 укладено сторонами, яким достовірно було відомо про неможливість транспортування продуктів харчування відповідно до вимог ДСТУ 4378:2005, отже про наявні порушення вимог ч.13 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні закупівлі сторонам було відомо в момент вчинення правочину, чим порушено ч.1 ст. 203 ЦК України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у справі №904/5630/21.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 зупинено провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у справі №904/5630/21 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/1061/20.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2022 поновлено провадження у справі 904/5630/21. Розгляд апеляційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у справі №904/5630/21 призначено у судовому засіданні на 08.12.2022, оскільки обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі №904/5630/21 усунуті.

08.12.2022 судове засідання не відбулось через відсутність електроенергії, відповідно до Акту Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2022 у зв`язку з аварійним/екстреним відключенням енергопостачання в м. Дніпро з 09 год 22 хв до 13 год 07 хв 08.12.2022.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022 розгляд апеляційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у справі №904/5630/21 призначено в судове засідання на 24.01.2023 об 14 год. 40 хв.

Департаментом з гуманітарних питань Кам`янської міської ради та Комунальним закладом "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради надано відзиви на апеляційну скаргу в яких просять оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради зазначає, що оспорюваний прокуратурою Договір на закупівлю товару за публічні кошти від 05.01.2021 №0501/2 достроково розірваний 01 грудня 2021 року, відповідна інформація розміщена за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-07-006413-b.?

У додаткових поясненнях Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради зазначає про те, що обраний прокурором спосіб захисту не є ефективним і в разі застосування двосторонньої реституції, як наслідку визнання правочину недійсним, призведе до завдання збитків державі, в інтересах якої заявлено позов.

Так, Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради стверджує, що предметом закупівлі була риба морожена Хек по ціні 66,04 гривень за кілограм - https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-12-07-006413-b. Відповідно до орієнтовного моніторингу середніх цін на основні продукти харчування та споживчі товари по Дніпропетровській області за жовтень 2022 року, який розміщено на офіційному сайті Дніпропетровської обласної державної адміністрації за посиланням https://adm.dp.gov.ua/storage/app/media/Gromadskosti/Vidkryti%20dani/Biudzhet/Monitorynh%20tsin/2022/october%202022.pdf ціна риби мороженої становить 145,84 грн. за кілограм (пункт 50). Орієнтовний моніторинг середніх цін на основні продукти харчування та споживчі товари по Дніпропетровській області за листопад 2022 року наразі на сайті відсутній.

Таким чином, на думку Департамента, зважаючи на приписи ч. 1 статті 216 ЦК України, у разі визнання договору недійсним, відповідач -2 буде зобов`язаний повернути відповідачеві -1 отримані від останнього 49 391,49 грн за поставлені 747,9 кілограмів риби по ціні 64,08 гривень за кілограм, що виключає можливість проведення повторної закупівлі 747,9 кг риби за ці кошти, а відповідач -1 відшкодувати відповідачеві 2 вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, тобто у розрізі цін жовтня 2022 року ця сума складає 109 073,74 грн.

24.01.2023 у судовому засіданні оголошена перерва до 23.02.2023 на 11:00.

23.02.2023 в судове засідання відповідач 2 не з`явився.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2023 зупинено провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у справі №904/5630/21 до закінчення перегляду справи №905/1907/21 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою 01.02.2023 Великою Палатою Верховного Суду у вказаній справі призначено судове засідання на 05.04.2023.

Як вбачається з ухвали Великої Палати Верховного Суду, заступник керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради (далі - Рада) та комунального закладу «Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради» далі - школа) до ТОВ «АС» про стягнення на користь школи 365 870,72 грн.

Позов мотивовано тим, що Школа та ТОВ «АС» порушили вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-3III) та умови укладеного між ними договору постачання природного газу, оскільки без належних підстав уклали додаткові угоди, якими внесли зміни до істотних умов Договору, а саме збільшили ціну за одиницю товару та зменшили загальні обсяги поставки газу.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення відсутністю підстав для представництва Прокурором інтересів держави в суді, оскільки позов подано в інтересах держави в особі Ради, яка не є головним розпорядником коштів обласного бюджету на загальноосвітні санаторні школи-інтернати або стороною Договору, а Школа не є суб`єктом владних повноважень. При цьому позовна заява містить вимогу про стягнення грошових коштів саме на користь школи, що свідчить про визначення Прокурором порушення прав комунального закладу, а не територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.

З означеного вбачається, що правовідносини у справі №904/5630/21 та № 905/1907/21 є подібними, оскільки в обох випадках прокурор звертається в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та комунального підприємства.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 оприлюднена 26.06.2023.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено частково.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі №905/1907/21 скасовано в частині залишення без розгляду позову заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області, поданого в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради. Справу в цій частині передано до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі №905/1907/21 залишено без змін.

Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2023 поновлено провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у справі №904/5630/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.10.2023 об 10 год. 50 хв.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

05.10.2023 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів -членів колегії Кощеєва І.М. та Дарміна М.О. про що на офіційному веб-сайті Центрального апеляційного господарського суду було розміщено повідомлення для учасників судового процесу.

У зв`язку з усуненням зазначених обставин, ухвалою суду від 16.10.2023 розгляд апеляційної скарги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у справі №904/5630/21 призначено у судовому засіданні на 29.11.2023 о 11:00 год.

В судовому засіданні 29.11.2023 прокурор підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 про відмову в задоволенні позову скасувати, ухвалити нове рішення у справі № 904/5630/21 про задоволення позову.

Представник Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради в судовому засіданні 29.11.2023 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у справі № 904/5630/21 залишити без змін.

Інші учасники процесу явку представників у судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" 07.12.2020 Комунальним закладом "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради оголошено про проведення спрощеної/допорогової закупівлі за №UA-2020-12-07-006413-b, предмет закупівлі є риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені (риба морожена хек), що відповідає ДК 021:2015:15220000-6, у кількості 2300 кг.

Відповідно до Додатку №1 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, риба свіжоморожена має бути розміром 25-30 см, випотрошена, без голови. Філе природнього кольору без наявних кров`яних потоків, належної структури. Риба та рибне філе фасоване по 10 кг в гофрованих коробках, ряди перемотані поліетиленовою плівкою, сухої заморозки. В умовах поставки товару (п.3 Додатку №1) вказано, що товар повинен відповідати санітарним вимогам, мати посвідчення якості (декларацію виробника), висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, маркування на упаковці, транспорт, яким постачається товар повинен мати санітарний паспорт, дійсний на момент поставки.

За результатами проведеної процедури закупівлі протоколом №5 від 18.12.2020 переможцем спрощеної процедури визначено Фізичну особу - підприємця Зінченко Андрія Анатолійовича.

Між 05.01.2021 між Комунальним закладом "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради (далі - замовник) в особі директора Кульчиковської Т.О. та Фізичною особою-підприємцем Зінченко Андрієм Анатолійовичем (далі - постачальник) укладено договір №0501/2 про закупівлю товару за публічні кошти (далі - договір).

Згідно з умовами п.п. 1.1 договору постачальник зобов`язався поставити та передати у власність протягом 2021 року замовнику товари по предмету: ДК 021:2015:15220000-6 Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені (риба морожена Хек) (далі - товар), а замовник прийняти і оплатити такий товар.

Ціна договору визначена на підставі вартості пропозиції учасника-переможця спрощеної закупівлі становить 151 900,00 грн без ПДВ, що передбачається з урахуванням транспортних витрат на поставку (п.3.1 договору).

Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, але не пізніше 31.12.2021. Датою укладання договору є дата підписання його сторонами (п.10.1 договору).

Керівник Кам`янської окружної прокуратури стверджує, що пропозиція учасника (ФОП Зінченко А.А.) не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, оскільки той транспортний засіб, документи на який надав учасник, за технічним станом непридатний для перевезення відповідних продуктів харчування (відсутні потужності, які дозволяють транспортувати заморожену рибу при температурі не вище, ніж -18°С.).

Керівник Кам`янської окружної прокуратури зазначає, що зважаючи на той факт, що договір №0501/2 від 05.01.2021 укладено сторонами, яким достовірно було відомо про неможливість транспортування продуктів харчування відповідно до вимог ДСТУ 4378:2005, про наявні порушення вимог ч.13 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" при проведенні закупівлі, сторонами в момент вчинення правочину порушено ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, вказаний договір повинен вважатися недійсним.

Кам`янською окружною прокуратурою скеровано запит до Кам`янської міської ради як до засновника закладу освіти, за рахунок коштів якого утримується останній, у якому звернуто увагу на порушення вимог ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" при проведенні процедури закупівлі продуктів харчування.

Згідно з відповіді виконавчого комітету Кам`янської міської ради №8вих-21/278 від 19.04.2021 Кам`янська міська рада не втручається у господарську діяльність комунального закладу, оскільки вказаний заклад освіти фінансово-господарську діяльність здійснює самостійно. Одночасно зазначено, що у разі виявлення порушення вимог законодавства про публічні закупівлі Кам`янська міська рада не заперечує щодо представництва інтересів органу місцевого самоврядування у суді.

Крім того, Кам`янською окружною прокуратурою скеровано запит до Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради як органу, що здійснює управління підпорядкованими закладами освіти з питань організації освітнього процесу та фінансового забезпечення (п.2.7. Положення про департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради) із вказівкою на порушення вимог ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" при проведенні процедури закупівлі продуктів харчування.

Відповідно до інформації, наданої Департаментом з гуманітарних питань за вихідним №01-13/17 від 26.04.2021, ФОП Зінченко А.А. було визначено переможцем у спрощеній процедурі закупівлі продуктів харчування, проведеною КЗ "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради. У ході розгляду пропозиції ФОП Зінченко А.А. замовником виявлені невідповідності в інформації та документах щодо транспортного засобу, яким планувалось здійснення поставки продуктів, та запропоновано усунути таку невідповідність. У зв`язку з цим ФОП Зінченко А.А. надано документи на інший автомобіль, яким планується здійснювати перевезення продукції, та який містить переносну морозильну камеру. Департамент з гуманітарних питань не вбачав підстав для представництва його інтересів у суді.

Кам`янською окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду, скеровано запити в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" на адресу замовника продуктів харчування - КЗ "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради та постачальника ФОП Зінченко А.А., у яких сторони повідомлено про виявлені порушення вимог діючого законодавства при укладенні оскаржуваного договору.

Листом №69 від 31.03.2021 КЗ "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад та листом №11 від 30.03.2021 ФОП Зінченко А.А. повідомили прокуратуру про відсутність повноважень представляти інтереси держави у даному випадку, в т.ч. шляхом звернення до суду.

Кам`янською окружною прокуратурою за вих.№04/56-85вих-21 від 24.03.2021 направлено відповідну інформацію до Східного офісу Держаудитслужби з метою вжиття заходів реагування у межах компетенції на виявлені порушення.

За результатами опрацювання інформації Кам`янської окружної прокуратури Східним офісом Держаудитслужби за вихідним № 040431-17/2278-2021 від 07.04.2021 повідомлено окружну прокуратуру про те, що спрощена процедура закупівлі не підпадає під проведення моніторингу, тому Східним офісом Держаудитслужби відповідний моніторинг не проводився.

Листами №04/56-1005вих-21 від 20.05.2021 та №04/56-1004вих-21 від 20.05.2021 керівник Кам`янської окружної прокуратури керуючись ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради та Кам`янську міську раду про наявність підстав для звернення Кам`янською окружною прокуратурою до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради та Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради до КЗ "НВК-ДНЗ (ясла-садок) - загальноосвітня школа І ступеня №25"Волошка" КМР та ФОП Зінченко А.А. про визнання недійсним рішення уповноваженої особи КЗ "НВК №25 "Волошка" про визначення переможцем спрощеної процедури закупівлі з предметом закупівлі ДК 021:2015:15220000-6 риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені (риба морожена хек) та відповідного протоколу №5 від 18.12.220, а також визнання недійсним договору №0501/2 від 05.01.2021 про закупівлю товару за публічні кошти.

Таким чином, керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області посилаючись на те, що зазначене вище є підставою для звернення прокурору до суду за захистом інтересів держави, оскільки спеціально уповноваженим органом державної влади, який здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі (Держаудитслужбою) не вжито заходів щодо захисту інтересів держави у даних спірних правовідносинах, просить визнати недійсним рішення уповноваженої особи Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради про визначення переможцем спрощеної процедури закупівлі з предметом закупівлі ДК 021:2015:15220000-6 Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені (Риба морожена Хек) та відповідний протокол № 5 від 18.12.2020 та визнати недійсним договір №0501/2 від 05.01.2021 про закупівлю товару за публічні кошти.

Питання щодо представництва прокурором інтересів громадянина або держави в господарському суді, а також особливості здійснення ним окремих форм представництва таких інтересів врегульовані положеннями Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В силу положень ч. 3 ст. 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Отже, обов`язковими умовами на звернення прокурора до суду в інтересах держави є обґрунтування в позовній чи іншій заяві, скарзі: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

За змістом частини 1 статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 23 цього Закону передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

При цьому згідно з абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Водночас, положеннями ч. 4 ст. статті 23 Закону України «Про прокуратуру» регламентовано, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже держава у цивільних (господарських) правовідносинах діє через органи державної влади.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (аналогічний висновок викладено у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справі № 923/199/21.

На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників. Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц ).

У пункті 91 постанови Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21 зазначено, що оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним.

Подібні висновки щодо недопустимості представництва прокурором інтересів держави в особі державного чи комунального підприємства/закладу, яке не є суб`єктом владних повноважень, але є самостійним суб`єктом права, та безпідставності звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі таких підприємств викладені у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 917/562/21, від 07.12.2021 у справі № 903/865/20 та інших.

Звертаючись з позовом у цій справі, прокурор, зокрема, посилався на порушення уповноваженою особою Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради та відповідачем 2 законодавства про публічні закупівлі при укладенні оспорюваного договору.

Колегія судів зазначає, що Кам`янська міська рада є органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах щодо визнання недійсним оспорюваного договору, оскільки стороною оспорюваного договору є Комунальний заклад "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради, яке є комунальним підприємством, створеним Кам`янською міськрадою, отже, є одержувачем бюджетних коштів, і закупівля проводилась за бюджетні кошти.

Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради є виконавчим органом Кам`янської міської ради, що здійснює управління підпорядкованими закладами освіти з питань організації освітнього процесу та фінансового забезпечення відповідно до п.2.7. Положення про департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради (в редакції, що діяла на час подання позову до суду).

При цьому, прокурор звертався до Кам`янської міськради з запитом про порушення закладом освіти, засновком якого є міськарада, вимог ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні процедури закупівлі продуктів харчування, яка в свою чергу повідомила листом №8вих-21/278 від 19.04.2021, що Кам`янська міська рада не втручається у господарську діяльність комунального закладу, оскільки вказаний заклад освіти фінансово-господарську діяльність здійснює самостійно. Одночасно зазначено, що у разі виявлення порушення вимог законодавства про публічні закупівлі Кам`янська міська рада не заперечує щодо представництва інтересів органу місцевого самоврядування у суді.

Відповідно до інформації, наданої Департаментом з гуманітарних питань за вихідним №01-13/17 від 26.04.2021 на запит Кам`янської окружної прокуратури, у ході розгляду пропозиції ФОП Зінченко А.А. замовником виявлені невідповідності в інформації та документах щодо транспортного засобу, яким планувалось здійснення поставки продуктів, та запропоновано усунути таку невідповідність. У зв`язку з цим ФОП Зінченко А.А. надано документи на інший автомобіль, яким планується здійснювати перевезення продукції, та який містить переносну морозильну камеру. Департамент з гуманітарних питань не вбачав підстав для представництва його інтересів у суді.

Разом з цим, Кам`янською окружною прокуратурою за вих.№04/56-85вих-21 від 24.03.2021 направлено відповідну інформацію до Східного офісу Держаудитслужби з метою вжиття заходів реагування у межах компетенції на виявлені порушення. За результатами опрацювання інформації Кам`янської окружної прокуратури Східним офісом Держаудитслужби за вихідним № 040431-17/2278-2021 від 07.04.2021 повідомлено окружну прокуратуру про те, що спрощена процедура закупівлі не підпадає під проведення моніторингу, тому Східним офісом Держаудитслужби відповідний моніторинг не проводився.

Оскільки позивачі самостійно не звернулись до суду, прокурор звернувся до Кам`янсько міськради та Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради з листами №04/56-1005вих-21 від 20.05.2021 та №04/56-1004вих-21 від 20.05.2021 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття «компетентний орган» у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 2 статті 10 цього Закону передбачено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 4, 8 статті 60 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частинами 2, 4 статті 61 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами 1, 2 статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Апеляційним судом встановлено, що Кам`янська міськрада є засновником Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради, управляє закріпленим за нею майном, затверджує міський бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням такого бюджету, відповідно до законодавства.

З урахуванням вищезазначеного, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Отже, оскільки засновником Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради та власником її майна є територіальна громада в особі Кам`янської міської ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання міського бюджету, зокрема законність та ефективність використання відповідачем 1 коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, судова колегія констатує, що Кам`янська міськрада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів міського бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, від 22.08.2023 у справі № 924/564/22, від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 відступила від протилежних висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 (підпункт 1.2. пункту 5.27) та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, у яких Верховний Суд відхилив доводи прокурора щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, з посиланням на те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинне реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин, а також з посиланням на те, що відповідні органи місцевого самоврядування не були сторонами договорів про закупівлю.

Таким чином, Кам`янська міська рада та Департамент з гуманітарних питань Кам`янської міської ради, будучи наділеними владними повноваженнями, не здійснили належного захисту інтересів громади в судовому порядку у спірних правовідносинах.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими висновок суду першої інстанції про те у даній справі прокурор підтвердив підстави для представництва.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги прокурора в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради та Департаменту з гуманітарних питань Кам`янської міської ради про визнання недійсним рішення уповноваженої особи Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради про визначення переможцем спрощеної процедури закупівлі з предметом закупівлі ДК 021:2015:15220000-6 Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені (Риба морожена Хек) та відповідний протокол № 5 від 18.12.2020 та визнання недійсним договір №0501/2 від 05.01.2021 про закупівлю товару за публічні кошти.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в разі встановлення порушення права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміють відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладення правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 Цивільного кодексу України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладення договору (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20).

Частинами 1 і 2 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Проте згідно із частиною 5 статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 Цивільного кодексу України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (подібний правовий висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Господарського процесуального кодексу України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак спосіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 зазначено, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження, суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України). Аналогічні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 наголосила, що, фактично уточнюючи висновок, викладений в пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення вимоги саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України).

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 уточнила висновки щодо застосування норм матеріального права (частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 Цивільного кодексу України), викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, щодо ефективності визнання недійсним договору про закупівлю у випадку, коли вимогу про проведення двосторонньої реституції не було заявлено одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, сформулювавши свій висновок таким чином:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 виснувала про те, що торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Наслідком визнання тендеру недійсним є визнання договору про закупівлю послуг недійсним (постанова ВПВС від 29.01.2019 у справі № 819/829/17).

З огляду на викладене апеляційний суд зазначає, що відсутні підстави для визнання недійсним та скасування рішення уповноваженої особи Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради про визначення переможцем спрощеної процедури закупівлі з предметом закупівлі ДК 021:2015:15220000-6 Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені (Риба морожена Хек) та відповідного протоколу № 5 від 18.12.2020, оскільки оспорюване рішення вичерпало свою дію фактом укладення оспорюваного договору про закупівлю послуг №0501/2 від 05.01.2021 (схожа за змістом позиція міститься у постанові ВПВС від 13.03.2019 у справі №915/105/18).

Крім того, вимоги про визнання недійсним рішення уповноваженої особи Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загальноосвітня школа 1 ступеня №25 "Волошка" Кам`янської міської ради про визначення переможцем спрощеної процедури закупівлі з предметом закупівлі ДК 021:2015:15220000-6 Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені (Риба морожена Хек) та відповідний протокол № 5 від 18.12.2020 не забезпечують ефективне відновлення порушеного права учасника у спрощеній процедурі закупівель та не гарантують можливість отримати ним відповідне відшкодування.

Якщо у позові не заявлено вимоги про застосування двосторонньої реституції, суд має розглянути питання щодо ефективності способу захисту в цілому, і якщо проведення двосторонньої реституції не відновить права позивача, а погіршить його становище, або взагалі є неможливим, то це є підставою для відмови у задоволенні позову про визнання договору недійсним, адже невідворотнім наслідком такого задоволення є двостороння реституція (постанова Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №904/1907/15).

Отже, враховуючи встановлені обставини у даній господарській справі, обраний прокурором спосіб захисту у вигляді визнання укладеного договору №0501/2 від 05.01.2021 про закупівлю товару недійсним без застосування наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції, не є ефективним, оскільки не призведе до повернення сторін у первісний стан, який існував до укладення договору.

Таким чином, апеляційний суд доходить до висновку про неефективність обраних прокурором способів захисту та наявність підстав для відмови в позові з мотивів, викладених у цій постанові.

За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи. Разом з тим, наявні підстави для зміни мотивувальної частини рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у справі №904/5630/21.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 269-270, 275, 277, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у справі №904/5630/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2021 у справі №904/5630/21 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 04.12.2023.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін