Рішення

від 09.11.2023 по справі 904/7045/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2023м. ДніпроСправа № 904/7045/20

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Остапенко Л. В., м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Криворізький національний університет, 50027, м.Кривий Ріг, вул.Віталія Матусевича, буд.11, код ЄДРПОУ 37664469

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державний університет економіки і технологій, 50005, м.Кривий Ріг, вул.Медична, 16, код ЄДРПОУ 43684645

про стягнення заборгованості та зобов`язання повернути майно

Представники сторін:

від позивача: Іванченко Ірина Сергіївна

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: не з`явився

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить:

- стягнути з фізичної особи - підприємця Остапенко Ліни Валентинівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (код ЄДРПОУ 42767945, 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6) до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати в розмірі 71 163,50 грн;

- стягнути з фізичної особи - підприємця Остапенко Ліни Валентинівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (код ЄДРПОУ 42767945, 49000, м.Дніпро, вул. Центральна, 6) до Державного бюджету України неустойку в розмірі 267 694,88 грн.;

- зобов`язати фізичну особу - підприємця Остапенко Ліну Валентинівну повернути Балансоутримувачу - Державному вищому навчальному закладу "Криворізький національний університет" (код ЄДРПОУ 37664469, 50027, м.Кривий Ріг, вул.XXII Партз`їзду, 11) нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення площею 139,5 кв.м., розташоване за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Семашка, буд. 16 на першому поверсі 4-х поверхового будинку, шляхом підписання акту приймання - передачі відповідно до умов договору від 27.12.2012 № 12/02-5145-ОД.

Ухвалою суду від 30.12.2020р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

08.02.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що нею у листопаді 2016р. було передано орендоване приміщення представникам балансоутримувача - Державному вищому навчальному закладу "Криворізький національний університет", але жодних документів на підтвердження цього факту не збереглось. Відповідач надала розрахунок помилково нарахованих сум орендної плати та неустойки позивачем. Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності в частині заборгованості з орендної плати за період з 15.07.2016р. по 15.12.2016р. по договору оренди № 12/02-5145-ОД від 27.12.2012 у розмірі 4 239,67грн., за час користування майном в позадоговірний період з 15.12.2016р. по 15.12.2017р. в сумі 13 568,61грн., заборгованості з сум неустойки за період з 15.12.2016р. по 15.12.2016р. в сумі 178 819,08грн.

18.02.2021р. до суду від відповідача надійшла заява про витребування доказів.

Ухвалою суду від 18.02.2021р. зупинено провадження у справі № 904/7045/20 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро до Фізичної особи-підприємця Остапенко Л. В. до закінчення розгляду Верховним судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 910/11131/19.

Ухвалою суду від 14.06.2023р. поновлено провадження у справі № 904/7045/20, призначено підготовче судове засідання на 18.07.23р.

17.07.2023р. до суду від позивача надійшли заперечення на відзив на позов. В своїх запереченнях позивач зазначає, що листом від 18.08.2016 №18-02-04613 позивач повідомив відповідача та балансоутримувача про те, що строк дії договору оренди закінчується 26.11.2016 та просили повідомити і підтвердити документально чи направляв орган управління Міністерство освіти і науки України письмове попередження про намір використовувати майно для власних потреб. Крім того, у разі наміру подальшого використання орендованого майна, необхідно надати заяву щодо пролонгації договору оренди. даним листом відповідачу було повідомлено, що оцінка об`єкта оренди зроблена 08.11.2012, а відповідно до ст.11 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», у разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш ніж три роки тому, для продовження договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди та орендарю необхідно надати відповідні документи, необхідні для здійснення оцінки об`єкта оренди. Крім того зазначено, що орендарем не виконуються умови договору в частині сплати орендної плати, добровільного страхування державного нерухомого майна та забезпечення пожежної безпеки, та лише за наявності виконання усіх умов договору, він може бути продовжений. Водночас, листом від 18.08.2016 №18-02-04613 позивачем вказано відповідачу на те, що у разі відмови від виконання вищезазначених умов, вважати цей лист заявою про припинення договору оренди від 27.12.2012 №12/02-5145-ОД та наголошено про необхідність передати орендоване майно за актом приймання-передачі. Позивач зазначає, що він не пропустив строк позовної давності, оскільки відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Трирічна позовна давність для стягнення пені для стягнення неустойки та орендної плати у позадоговірний період закінчується уже після початку карантину, а тому строк позовної давності є продовженим.

Ухвалами суду від 18.07.2023р. залучено до участі у справі № 904/7045/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Криворізький національний університет, 50027, м.Кривий Ріг, вул.Віталія Матусевича, буд.11, код ЄДРПОУ 37664469 та витребувано у третьої особи документи стосовно передачі відповідачем нерухомого майна - нежитлове вбудоване приміщення площею 139,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Семашка, буд. 16 на першому поверсі 4-х поверхового будинку.

08.08.2023р. до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову або відзиву. В своїх поясненнях Криворізький національний університет повідомив, що наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.05.2011 № 501 «Про утворення Криворізького державного університету» реорганізовано Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана шляхом виділення його зі складу Криворізького економічного інституту та приєднання зазначеного інституту до Криворізького державного університету як структурний підрозділ. Наказом Міністерства освіти і науки України від 22.03.2016 № 298 «Про реорганізацію Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» Державний вищий навчальний заклад «Криворізький національний університет» реорганізовано шляхом виділу з його складу, серед інших, Криворізького економічного інституту та приєднання його як відокремленого структурного підрозділу до Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»; установлено, що Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» є правонаступником Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» у частині, що пов`язана з Криворізьким економічним інститутом. На виконання п. 4.3. вказаного наказу комісією з реорганізації Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» складено Передавальний акт від 29.08.2016р., затверджений Міністерством освіти і науки України. Згідно вказаного Передавального акта серед відомостей, пов`язаних з переходом балансових та позабалансових рахунків відсутні відомості про запитувану категорії документів, а саме договори оренди нерухомого майна. Натомість, у додатку 17 «Орендарі» до Передавального акта у графі № 13 містяться відомості про дебіторську заборгованість ФОП Остапенко Л.В., яка виникла у липні 2016. Інші відомості, пов`язані з відповідачем по справі № 904/7045/20, у Криворізького національного університету відсутні.

22.08.2023р. до суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Державний університет економіки і технологій (вулиця Медична,16, м. Кривий Ріг, 50005), оскільки на балансі університету перебуває спірне державне майно, що є предметом договору оренди № 12/02-5145-ОД. Ухвалою суду від 22.08.2023р. залучено до участі у справі № 904/7045/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державний університет економіки і технологій, 50005, м.Кривий Ріг, вул.Медична, 16, код ЄДРПОУ 43684645.

11.09.2023р. до суду від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача надійшли письмові пояснення. В своїх поясненнях третя особа-2 повідомила, що на момент утворення та державної реєстрації Державного університету економіки і технологій - 30.06.2020р., відповідач не займала орендоване приміщення за договором від 27.12.2012р. № 12/02-5145-ОД та не здійснювала господарську діяльність на території Університету. Станом на 30.06.2023р. за відповідачем за спірним договором існувала дебіторська заборгованість в сумі 12 536,04грн. Згідно документів, які збереглись в архіві ДУЕТ, 13.01.2014 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2012 року № 12/02-5145-ОД, згідно якої даний договір пролонгований з 27.12.2013 року по 26.11.2016 року включно. В архіві університету зберігся звіт за результатами комплексного контролю по договорах оренди об`єктів державного майна, які знаходяться на балансі Криворізького економічного інституту ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" від 05 грудня 2016 року. За даним актом перевірки стан орендованого майна задовільний, зауважень немає. В архіві університету відсутній акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності за яким можна було б визначити дату повернення з оренди відповідачем орендованого приміщення за вказаним вище договором.

Ухвалою суду від 10.10.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2023р.

Ухвалою суду від 23.10.2023р. відкладено розгляд справи по суті на 09.11.2023р.

В судове засідання з`явився представник позивача. Представники третіх осіб-1 та 2 в судове засідання не з`явились, про місце, день та час судового засідання були належним чином повідомлені.

В судовому засіданні, 09.11.2023р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2012р. між Регіональним відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Остапенко Ліною Валентинівною (далі відповідач, орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5145-ОД.

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення(далі - Майно) площею 139,5 кв.м., розміщене за адресою: 50076, м. Кривий Ріг, вул.Семашка, 16 на 1-му поверсі (ах) 4-х поверхового (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі ДВНЗ «Криворізький національний університет» (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на "08" листопада 2012 року і становить за незалежною оцінкою 341 309,00грн.

Майно передається в оренду з метою: розміщення буфету, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється (пункт 1.2 договору).

Орендар вступає у строкове платне користування державним Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передачі Майна. (п.2.1 договору).

Згідно з пункту 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції - листопад 2012 року 1 704,84грн. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень.

Відповідно до пункту 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства у розмірі 852,42грн.;

- 50% балансоутримувачу у розмірі 852,42грн.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.11. Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Згідно п.5.5. договору орендар зобов`язується у разі припинення або розірвання Договору повернути Балансоутримувачу орендоване Майно за актом приймання передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати /повної або

часткової/ орендованого Майна з вини ОРЕНДАРЯ.

Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, один примірник якого надається ОРЕНДАРЕМ ОРЕНДОДАВЦЮ у триденний термін з дати його підписання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на ОРЕНДАРЯ.

У разі ненадання у триденний строк з дати підписання акту приймання-передачі ОРЕНДОДАВЦЕВІ, зобов`язання ОРЕНДАРЯ по поверненню орендованого державного майна вважаються не виконаними, а ОРЕНДАР зобов`язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування державним майном за час прострочення.

Орендар, у разі наміру продовжити строк дії договору оренди, зобов`язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копія договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.) (п.5.20. договору)

Цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 27 грудня 2012р. по 26 грудня 2013р. включно. (п.10.1. договору)

Чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа); та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України. (п.10.9. договору)

Актом приймання - передачі від 27.12.2012р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду частину нежитлового вбудованого приміщення площею 139,5 кв м., будівлі, що знаходиться на балансі ДВНЗ «Криворізький національний університет», за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Семашка, 16.

Додатковою угодою від 20.06.2013 внесені зміни до договору, викладено наступні пункти в такій редакції:

"1.2. Майно передається в оренду з метою: розміщення буфету, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи у навчальному закладі".

" 3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2013 року 1 139,98грн. Орендна плата за наступний місяць оренди - березень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень 2013 року".

" 3.6. Орендна плата згідно розрахунку (додаток 2) перераховується таким чином:

- 50 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства у розмірі - 569,99грн.;

- 50% балансоутримувачу у розмірі - 569,99грн."

Розділ І цієї додаткової угоди набирає чинності з 11 березня 2013 року.

Додатковою угодою від 13.01.2014 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2012 № 12/02-5145-ОД внесені зміни до договору, викладено наступні пункти в такій редакції:

"1. Абзац 2 пункту 10.1. розділу 10.Строк чинності, умови зміни та припинення договору вважати абзацем 3."

"2. Викласти другий абзац пункту 10.1. в наступній редакції: "Цей договір є пролонгованим з 27.12.2013р. по 26.11.2016р. (включно)".

Від відповідача не надходила будь - яка заява щодо пролонгації договору оренди від 27.12.2012 № 12/02-5145-ОД.

Відповідно до п.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Листом від 18.08.2016 № 18-02-04613 позивач повідомив відповідача та Балансоутримувача про те, що строк дії договору оренди закінчується 26.11.2016 та просили повідомити і підтвердити документально чи направляв орган управління - Міністерство освіти і науки України письмове попередження про намір використовувати майно для власних потреб. Крім того, у разі наміру подальшого використання орендованого майна, необхідно надати заяву щодо пролонгації договору оренди.

Також, даним листом відповідачу було повідомлено, що оцінка об`єкта оренди зроблена 08.11.2012, а відповідно до ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки, тому для продовження договору оренди проводиться оцінка об`єкта оренди та Орендарю необхідно надати відповідні документи, необхідні для здійснення оцінки об`єкта оренди. Крім того зазначено, що Орендарем не виконуються умови договору в частині сплати орендної плати, добровільного страхування державного нерухомого майна та забезпечення пожежної безпеки, та лише за наявності виконання усіх умов договору, він може бути продовжений.

Водночас, листом від 18.08.2016 № 18-02-04613 позивачем вказано відповідачу на те, що у разі відмови від виконання вищезазначених умов, вважати цей лист заявою про припинення договору оренди від 27.12.2012 № 12/02-5145-ОД та наголошено про необхідність передати орендоване майно за актом приймання - передачі.

Відповідач вказаний вище лист позивача залишив без відповіді.

Наказом Регіонального відділення від 05.12.2016 № 12/02-394-ПО, договір оренди від 27.12.2012 № 12/02-5145-ОД припинено з 27.11.2016, у зв`язку з закінченням терміну його дії.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Також, умовами Договору (п. 5.5) визначено, що у разі припинення або розірвання договору, Орендар зобов`язаний повернути за актом приймання -передачі Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі між Орендарем та Балансоутримувачем, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у двотижневий термін з моменту його підписання. Обов`язок щодо складання акта приймання передачі про повернення майна покладається на Орендаря.

Однак, майно за договором оренди від 27.12.2012 № 12/02-5145-ОД не повернуто Орендарем за актом приймання передачі до теперішнього часу.

Пунктом 3.11. Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

У зв`язку з несвоєчасною та неповною сплатою Відповідачем орендної плати, утворилась заборгованість до Державного бюджету України.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету, у співвідношенні, визначеному п. 3.6. цього Договору.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено обов`язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Крім того, обов`язок орендаря щодо своєчасності внесення орендної плати за договором найму (оренди) передбачений ст. 762 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 286 Господарського кодексу України, орендна плата є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

У зв`язку з несплатою орендних платежів у відповідача за договором оренди від 27.12.2012 № 12/02-5145-ОД на момент припинення договірних відносин існує заборгованість з орендної плати за період з 15.07.2016 по 15.12.2016 у розмірі 4 239,67 грн., яка на теперішній час не сплачена.

Так, у зв`язку з неповерненням відповідачем орендованого державного майна, позивачем за договором оренди від 27.12.2012 № 12/05-5145-ОД нарахована орендна плата за час користування майном в позадоговірний період, а саме за період з 15.12.2016 по 15.12.2020 у розмірі 66 923,83грн.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 22.06.2018р. № 18-11-03977, яка була залишена відповідачем без відповіді.

Позивач просить суд стягнути заборгованість з орендної плати з відповідача за Договором оренди від 27.12.2012 № 12/02-5145-ОД в розмірі 71 163,50 грн. за період з 15.07.2016р. 15.12.2020р., неустойку в розмірі 267 694,88грн. за період з 15.12.2016р. (за 4 дня грудня) по 15.12.2020р. та зобов`язати фізичну особу-підприємця Остапенко Ліну Валентинівну повернути балансоутримувачу - Криворізькому національному університету нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення площею 139,5 кв.м., розташоване за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Семашка, буд. 16 на першому поверсі 4-х поверхового будинку, шляхом підписання акту приймання - передачі відповідно до умов договору від 27.12.2012 № 12/02-5145-ОД.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, виходячи із змісту частини 1 статті 759 та частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України № 2269-XII у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 5.5. Договору оренди передбачено, що у разі ненадання у триденний строк з дати підписання акту приймання - передачі Орендодавцеві, зобов`язання Орендаря по поверненню орендованого державного майна вважаються не виконаними, а Орендар зобов`язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Також, умовами Договору (п. 5.5) визначено, що у разі припинення або розірвання договору, Орендар зобов`язаний повернути за актом приймання-передачі Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі між Орендарем та Балансоутримувачем, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у двотижневий термін з моменту його підписання. Обов`язок щодо складання акта приймання передачі про повернення майна покладається на Орендаря.

Як вже було встановлено судом, 13.01.2014 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2012 року № 12/02-5145-ОД, згідно якої даний договір пролонгований з 27.12.2013 року по 26.11.2016 року включно.

Тобто, з 27.11.2016р. договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.12.2012 року № 12/02-5145-ОД вважається припиненим.

Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності в частині заборгованості з орендної плати за період з 15.07.2016р. по 15.12.2016р. по договору оренди № 12/02-5145-ОД від 27.12.2012 у розмірі 4 239,67грн., за час користування майном в позадоговірний період з 15.12.2016р. по 15.12.2017р. в сумі 13 568,61грн., заборгованості з сум неустойки за період з 15.12.2016р. по 15.12.2016р. в сумі 178 819,08грн.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, що установлено ст. 257 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». розділ XII «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728. 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 року «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби- COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, № 734/2023 від 06.11.2023 відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362. 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Верховний Суд в постанові у справі № 910/11131/19 від 19.04.2021 зазначив, що стягнення орендної плати можливе лише до моменту припинення дії договору, а після припинення договору належним способом захисту прав та інтересів орендодавця є застосування неустойки - самостійної форми майнової відповідальності.

Аналіз частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди. Припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі за відповідним актом.

Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.

Особливий статус зазначеної неустойки пояснюється тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Здійснюючи оцінку правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, обов`язковим є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо повернення майна в контексті його поведінки як контрагента за договором оренди.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), а тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки. Застосування неустойки з огляду на викладене згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України не виключається.

Частиною першою статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другої статті 785 Цивільного кодексу України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) у відповідача.

Тобто, необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Такого правового висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18 (пункт 51), який було підтримано постановою колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.

Після закінчення договору оренди відповідач не виконав обов`язку щодо повернення позивачу об`єкта оренди.

Докази підписання сторонами акту приймання-передачі з оренди спірного майна в матеріалах справи відсутні.

Отже, неповернення об`єкта оренди за договором у період після закінчення строку дії договору відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), а тому існують усі правові підстави для застосування до відповідача такого виду відповідальності як неустойка, передбачена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України.

Отже, з врахуванням заявленого відповідачем строку позовної давності, Постанови № 211 від 11 березня 2020 року та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» , п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та постанови Верховного Суду по справі № 910/11131/19 від 19.04.2021 в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 71 163,50грн. за період з 15.07.2016р. по 15.12.2020р. слід відмовити, стягненню підлягає неустойка за період з 12.03.2017р. по 15.12.2020р. в розмірі 252 829,54грн., а в іншій частині по стягненню неустойки слід відмовити.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути балансоутримувачу - Криворізькому національному університету (50027, м.Кривий Ріг, вул.Віталія Матусевича, буд.11, код ЄДРПОУ 37664469) нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення площею 139,5 кв.м., розташоване за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Семашка, буд. 16 на першому поверсі 4-х поверхового будинку, шляхом підписання акту приймання - передачі відповідно до умов договору від 27.12.2012 № 12/02-5145-ОД, оскільки станом на день винесення рішення відсутній підписаний сторонами акт приймання-передачі з оренди спірного майна.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 5 327,74грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в розмірі 7 503,43грн., тоді як повинен був сплатити судовий збір в розмірі 7 184,88грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Тобто, поверненню з Державного бюджету України підлягає судовий збір в розмірі 318,55грн. за клопотанням позивача. Оскільки клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору в матеріалах справи відсутнє, суд не розглядає таке питання.

Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Остапенко Ліни Валентинівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, код ЄДРПОУ 42767945) неустойку в розмірі 252 829,54грн. та судовий збір в розмірі 5 327,74грн.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця Остапенко Ліну Валентинівну ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути балансоутримувачу - Криворізькому національному університету (50027, м.Кривий Ріг, вул.Віталія Матусевича, буд.11, код ЄДРПОУ 37664469) нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення площею 139,5 кв.м., розташоване за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Семашка, буд. 16 на першому поверсі 4-х поверхового будинку, шляхом підписання акту приймання - передачі відповідно до умов договору від 27.12.2012 № 12/02-5145-ОД.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04.12.2023

(Суддя Панна С.П. перебувала на лікарняному з 20.11.2023р. по 01.12.2023р.)

Суддя С.П. Панна