Рішення

від 09.11.2023 по справі 904/4314/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4314/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Скородумовій Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради, 53407, Дніпропетровська область, м.Марганець, вуд.Єдності, 29 а, код ЄДРПОУ 40211027

до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради", 53400, Дніпропетровська область, м.Марганець, вул.Дніпровська, 2-А, код ЄДРПОУ 03340989

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06.09.2023р.) до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" про стягнення заборгованості в розмірі 4 408 000,00грн. - основна заборгованість, 33 331,73грн. - 3 % річних за період з 30.04.2023р. по 01.08.2023р., 552 630,35грн. - пеня за період з 30.04.2023р. по 01.08.2023р., 30 687,44грн. - інфляційні втрати за період з 30.04.2023р. по 01.08.2023р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору про надання поворотної допомоги (позики) № 73/21 від 07.10.2021р. в частині неповернення грошових коштів.

Ухвалою суду від 28.08.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

13.09.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). В своєму відзиві відповідач не заперечує щодо існуючої заборгованості та просить суд вирішити спір на розгляд суду. Також відповідач зазначає, що основним і єдиним джерелом доходів є надходження від населення (споживачів комунальних послуг).

Ухвалою суду від 23.10.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2023.

08.11.2023р. до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

В судове засідання відповідач не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

В судовому засіданні, 09.11.2023р., прийнято рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.10.2021 між Управлінням капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради (далі позивач, позикодавець) та Комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (далі відповідач, позичальник) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № 73/21.

Пунктом 1.1 договору визначено, що відповідно до рішення Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 07.10.2021 № 526-30/VIII, позикодавець надає грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (позики), а позичальник зобов`язується повернути надані кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Поворотна фінансова допомога надається у сумі 4 408 000грн. та використовується для потреб позичальника відповідно до напрямів господарської діяльності підприємства, а саме, на погашення заборгованості за електроенергію - 1 135 000,00грн., виплата заробітної плати та нарахувань на заробітну плату - 3 273 000,00грн. (п. 1.2 договору ).

Згідно з п. 1.3 договору, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 4 408 000,00грн. у безготівковому порядку в межах коштів, передбачених у міському бюджеті на відповідні цілі (п. 2.1 договору).

Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п. 2.2 договору).

Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на рахунок позичальника (п. 2.3 договору).

Поворотна фінансова допомога вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту перерахування коштів на рахунок позичальника (п. 2.5 договору).

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід`ємним додатком до договору, але не пізніше 30.04.2023 року (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 16.03.2023р.).

У випадку, якщо дата повернення допомоги припадає на день, який не є банківським днем, його слід перенести на наступний банківський день (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору позичальник зобов`язаний повернути поворотну фінансову допомогу до закінчення терміну, визначеного п. 3.1 договору.

Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України (п. 5.1 договору).

Поворотна фінансова допомога, повернута несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до міського бюджету відповідно до чинного законодавства України. За порушення строків повернення фінансової допомоги стягується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення (п. 5.2 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 16.03.2023).

Цей договір може бути пролонгований (продовжений) сторонами за взаємною згодою на визначений строк (п. 9.2 договору).

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов (п. 9.3 договору).

Всі зміни та доповнення до даного договору укладаються в письмовій формі та підписуються сторонами (п. 9.4 договору).

Сторони також узгодили графік повернення грошових коштів фінансової допомоги, отриманої у 2021 році згідно договору від 16.11.2021 № 79/21.

На виконання умов договору позивач здійснив безготівковий переказ грошових коштів на рахунок відповідача у сумі 4 408 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 12 від 07.10.2021р. на суму 3 273 000,00грн., № 13 від 11.10.2021р. на суму 135 000,00грн., № 14 від 19.10.2021р. на суму 1 000 000,00грн.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за спірним договором складає 4 408 000,00грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Щодо стягнення 3 % річних за період з 30.04.2023р. по 31.07.2023р. в розмірі 33 331,73грн., пені за період з 30.04.2023р. по 31.07.2023р. в розмірі 552 630,35грн. та інфляційних втрат за період з травня 2023р. по липень 2023р. в розмірі 30 687,44грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов`язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п.3.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 16.03.2023р., поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід`ємним додатком до договору, але не пізніше 30.04.2023 року.

Поворотна фінансова допомога, повернута несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до міського бюджету відповідно до чинного законодавства України. За порушення строків повернення фінансової допомоги стягується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення (п. 5.2 договору).

Заявлена позивачем пеня розрахована у сумі 552 630,35грн. за загальний період з 30.04.2023 по 01.08.2023.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що позивачем не враховано наступні положення законодавства та умови договору.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

У випадку, якщо дата повернення допомоги припадає на день, який не є банківським днем, його слід перенести на наступний банківський день (п. 3.3 договору).

Таким чином, відповідно до п.3.1 договору, а також враховуючи п. 3.3 договору, положення ст.ст.253, 254 Цивільного кодексу України відповідач повинен був повернути грошові кошти фінансової допомоги у строк до 01.05.2023 включно (оскільки останній день сплати 30.04.2023 припадає на вихідний день). Отже, прострочення виконання зобов`язання з повернення грошових коштів фінансової допомоги починатиметься з наступного дня, тобто з 02.05.2023.

Тому початковою датою періоду нарахування пені має бути 02.05.2023.

З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем та меж позовних вимог, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за загальний період з 02.05.2023 по 31.07.2023.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3 % річних та встановлено, що він виконаний не правильно в частині початкової дати періоду нарахування, а саме, з 30.04.2023 замість 02.05.2023р.

Розмір 3 % річних за період з 02.05.2023 по 31.07.2023 становить 32 969,42грн. та пеня за період з 02.05.2023 по 31.07.2023 становить 546 592,00грн.

Розмір інфляційних втрат розраховано позивачем правильно.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3 % річних за період з 02.05.2023р. по 31.07.2023р. в розмірі 32 969,42грн., пеня в розмірі 546 592,00грн. за період з 02.05.2023р. по 31.07.2023р. та інфляційні втрати в розмірі 30 687,44грн. за період з травня 2023р. по липень 2023р.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не містять визначення поняття поворотної фінансової допомоги.

Зміст вказаного поняття наведено в п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України, за яким поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Разом з цим, за своїм правовим характером вказані правовідносини відносяться до договору позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання поворотної допомоги (позики) № 73/21 від 07.10.2021р. в сумі 4 408 000,00грн., 3 % річних за період з 02.05.2023р. по 31.07.2023р. в розмірі 32 969,42грн., пеня в розмірі 546 592,00грн. за період з 02.05.2023р. по 31.07.2023р. та інфляційні втрати в розмірі 30 687,44грн. за період з травня 2023р. по липень 2023р. В іншій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 75 273,73грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради", 53400, Дніпропетровська область, м.Марганець, вул.Дніпровська, 2-А, код ЄДРПОУ 03340989 на користь Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради, 53407, Дніпропетровська область, м.Марганець, вуд.Єдності, 29 а, код ЄДРПОУ 40211027 заборгованість в сумі 4 408 000,00грн., пеню в розмірі 546 592,00грн., 3 % річних в розмірі 32 969,42грн., інфляційні втрати в розмірі 30 687,44грн. та судовий збір в сумі 75 273,73грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04.12.2023

(Суддя Панна С.П. перебувала на лікарняному з 20.11.2023р. по 01.12.2023р.)

Суддя С.П. Панна