Рішення

від 04.12.2023 по справі 904/4398/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2023м. ДніпроСправа № 904/4398/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", 49107, м.Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034

до Комунального закладу "Павлоградський фаховий медичний коледж" Дніпропетровської міської ради", 51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, Промислова, будинок 13, код ЄДРПОУ 02011137

про стягнення заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального закладу "Павлоградський фаховий медичний коледж" про стягнення заборгованості в розмірі 11 958,00грн. за спожиту електричну енергію в грудні 2018р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору про постачання електричної енергії за державні кошти № 12994-00 л/с 965 від 03.01.2018р. в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 21.08.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

04.09.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В своєму відзиві відповідач зазначає, що згідно звіту про споживання електроенергії за грудень 2018 року від 12.12.2018 року та акту звіряння за особовим рахунком № 965 станом на 01.01.2019р., сформований 08.01.2019 року, підтверджується відсутність заборгованості по сплаті за активну електроенергію. Також відповідач посилається на строк позовної давності, посилаючись на ст.257 ЦК України.

12.09.2023р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій звертає увагу на те, що відповідачем в період з 12.12.2018р. по 31.12.2018р. включно було спожито електричної енергії в обсязі 9 211 кВт*год., загальний обсяг спожитої електричної енергії за повний місяць грудень 2018р. становить 23 424 кВт*год. Позивач зазначає, що строк позовної давності не пропущений, посилаючись на п.п.12, 19 Перехідних та кінцевих положень ЦК України.

За змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012р.).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2018р. між ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" (перейменовано на АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", надалі - постачальник) та Комунальним вищим навчальним закладом "Павлоградський медичний коледж" Дніпровської обласної ради (змінено найменування на Комунальний заклад "Павлоградський фаховий медичний коледж" Дніпропетровської міської ради", надалі - споживач) був укладений договір № 12994-00 л/с 965 про постачання електричної енергії за державні кошти.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується у січні - грудні 2018 році постачати Споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 320 кВт, величини якої по об`єктах Споживача визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач оплатите Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та/або «Загальна схема електропостачання» , які є невід`ємними частинами даного договору.

Згідно п.1.2. договору, найменування товару; електрична енергія, ДК 021:2015 09310000 - 5 електрична енергія (електрична енергія).

Кількість обсягу електричної енергій яку Постачальник зобов`язується постачати визначається згідно із додатками до Договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу», «Порядок розрахунків» та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до п.3.2 договору, прогнозована вартість активної електричної енергії визначається як добуток прогнозованого обсягу споживання активної електричної енергії за даними додатку "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу» на тариф, що діяв на дату укладення цього договору.

Вартість фактично спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу енергії, визначеного за фактичними показами розрахункових засобів обліку \ розрахунковому періоді та підтверджених Актом прийняття-передавання товарної продукції на тариф, що діяв протягом цього розрахункового періоду.

Сума прогнозованої плати за перетікання реактивної електроенергії визначається виходячи із фактичної вартості плати за перетікання реактивної електроенергії відповідного розрахункового періоду у році, що передує року укладення нього Договору.

Сума фактичної плати за перетікання реактивної електроенергії визначається розрахунковим шляхом згідно додатку до Договору «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Розрахунки за придбану електричну енергію проводяться Споживачем на підставі рахунка на оплату спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії. Порядок проведення розрахунків наведений у додатку до Договору "Порядок розрахунків". (п.4.1. договору)

Цей договір набирає чинності з 03 січня 2018р. і діє до 31.12.2018р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Термін дії цього договору, а також його умови можуть бути переглянуті за узгодженням сторін, на підставах та у відповідності до законодавства в сфері електроенергетики та державних закупівель.

Сторони цього договору домовились, що відповідно до статті 631 ЦКУ та статті 180 Господарського кодексу України, умови цього договору в частині постачання електричної енергії застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання і діють з 01 січня 2018р. по 31.12.2018р.

Сторони цього договору домовилися, що у відповідності до частини 5 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. (п.10.1. договору)

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію в грудні 2018р. в загальному обсязі 23 424 кВт*год на загальну суму 30 050,26грн., про що свідчать акт № 241/965/12/1 прийняття -передавання товарної продукції за грудень 2018.

Як вбачається зі звіту про споживання електроенергії КЗВО "Павлоградський медичний коледж" Дніпропетровської обласної ради" за грудень 2018р., відповідачем було спожито з 01.12.2018р. по 12.12.2018р. - 14 213 кВт*год.

Листом від 14.07.2023р. № 231 відповідач повідомив, що в період з 12.12.2018р. по 31.12.2018р. включно відповідачем було спожито електричної енергії в обсязі 9 211 кВт*год, що підтверджується також показниками лічильників станом на 12.12.2018р. та 01.01.2019р. (а.с.24)

Позивачем був виставлений відповідачу до оплати рахунок за грудень 2018р. № 241/965/12/1 від 01.01.2019 на суму 30 050,26грн.

Відповідач частково сплатив заборгованість на суму 18 092,26грн., що підтверджується банківською випискою.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за спірним договором становить 11 958,00грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд враховує, що відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст.267 ЦК України передбачено можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Згідно зі статтями 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За ч. 5 ст. ст. 261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, заборгованість виникла за грудень 2018р.

Також суд враховує, що відповідно до положень п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжено та триває на даний час.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Через військову агресію Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб (Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022). Законом України від 24.02.2022 №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який у свою чергу продовжено та триває на даний час.

Отже на час дії установленого на території України карантину та воєнного стану строки, визначені статтями 257 Цивільного кодексу України, були продовжені.

З огляду на те, що строк позовної давності продовжується на період дії карантину та воєнного стану, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності за заявленими вимогами, який було продовжено на строк дії карантину та воєнного стану з 12.03.2020.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п.10.1. договору, він набирає чинності з 03 січня 2018р. і діє до 31.12.2018р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Стосовно долученого відповідачем до матеріалів справи двостороннього акту звіряння від 01.01.2019р. господарський суд зазначає наступне.

21.12. 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 916/499/20 досліджував питання щодо використання акту звірки взаєморозрахунків, як доказу господарської операції. Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018р. у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018р. у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019р. у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.

Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

З врахуванням вищевикладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 11 958,00грн.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 684,00грн.

Керуючись ст.ст.2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального закладу "Павлоградський фаховий медичний коледж" Дніпропетровської міської ради", 51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, Промислова, будинок 13, код ЄДРПОУ 02011137 на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", 49107, м.Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034 заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 11 958,00грн. та судовий збір в розмірі 2 684,00грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 04.12.2023

(Суддя Панна С.П. перебувала на лікарняному з 20.11.2023р. по 01.12.2023р.)

Суддя С.П. Панна