Рішення

від 29.11.2023 по справі 908/2881/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/232/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023 Справа № 908/2881/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи 908/2881/23

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛОГИ АГРО ПЛЮС (70627, Запорізька область, Пологівський район, с. Федорівка, вул. Токова, буд. 1, код ЄДРПОУ 36332886)

2. ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство фінансів України, (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00013480)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антонова, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112)

про стягнення грошової суми

за участі представників:

від позивача: Якушев С.О., (в режимі відеоконференції) не приєднався

від відповідача: не прибув

від третіх осіб: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК до Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛОГИ АГРО ПЛЮС та ОСОБА_1 про солідарне стягнення суми заборгованості у розмірі 965776,23грн, яка виникла з кредитного договору № 36332886-КД-1 від 17.05.2021, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 447762,63грн, заборгованості за процентами у розмірі 70250,96 грн, заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 447762,64грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 15.09.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2881/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачами зобов`язань щодо своєчасного та повного повернення суми кредиту, сплати процентів в рамках кредитного договору № 36332886-КД-1 від 17.05.2021 від 22.12.2021. Позов обґрунтовано ст. ст. 526, 530, 554, 610, 1054 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 19.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2881/23 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження № 24/2032/23. Підготовче засідання призначено на 16.10.2023. Цією же ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство фінансів України, (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00013480).

26.09.2023 позивачем подано суду клопотання про участь у всіх судових засіданнях в режимі відео конференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

Також, 26.09.2023 позивачем подано суду заява про доручення до матеріалів справи оригіналів електронних документів.

27.09.2023 від Міністерства фінансів України до суду надійшли письмові пояснення та заявлено клопотання про залучення до участі у справі Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України. Також, просить суд розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою суду від 16.10.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антонова, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112). Підготовче судове засідання відкладено на 01.11.2023.

23.10.2023 позивачем надані суду докази надіслання позовної заяви разом з додатками Акціонерному товариству Державний експортно-імпортний банк України.

01.11.2023 від АТ Державний експортно-імпортний банк України надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 01.11.2023 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 29.11.2023.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 29.11.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не прибули, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надали, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 908/2881/23 направлялася судом відповідачам на адресу електронної пошти, яка зазначалася ними як засоби офіційного зв`язку у кредитному договорі.

Крім того, ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/2881/23 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі № 908/2881/23.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідачів не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, неявка в судове засідання представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів за наявними матеріалами.

В засіданні 29.11.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

17.05.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛОГИ АГРО ПЛЮС» (Позичальник, відповідач-1) було укладено кредитний договір № 36332886-КД-1, відповідно до пункту 1.1 якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А. 1 договору з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2 договору, в терміни на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни.

Пунктами А. 1, А.2 Кредитного договору передбачено вид кредиту - відновлговальна кредитна лінія строком не більше 36 місяців з дати укладення договору. Ліміт договору складає 1 000 000 (один мільйон) грн., у тому числі на наступні цілі: у розмірі 1 000 000,00 грн. - на придбання основних засобів та поповнення обігових коштів; у розмірі 0 грн. - на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених плі. 2.1.5, 2.2.13Договору.

Відповідно до пункту А.3 Договору термін повернення кредиту - 01.05.2024 року.

Пунктом А.4 Кредитного договору визначено рахунок для обслуговування кредиту -29094010202763, отримувач - АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до пункту А.6 Кредитного Договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Пунктом А.6.1 Кредитного договору погоджено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.14 договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 19 % річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.14 договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.14 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.6 договору. При цьому Банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6 договору та дати початку її нарахування.

Умовами пункту А.8 Кредитного договору передбачено, що проценти, встановлені п.п. А.6, А.6.1 договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3 договору. У випадку несплати процентів вони вважають простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2 договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 6.1. Кредитного договору було визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Укладення між сторонами кредитного договору підтверджується копіями кредитного договору № 36332886-КД-1 від 17.05.2021 та протоколу перевірки кваліфікованих електронних підписів.

05.08.2021 та 26.08.2021 на поточний рахунок відповідача-1 20638000204352 було перераховано кредитні кошти у загальному розмірі 1 000 000,00 грн, що підтверджується копіями виписки по рахунку 20638000204352 та платіжними дорученнями №РRОМ5ВВ36С від 05.08.2021 та №РRОМ6ВDFЕТвід 26.08.2021.

Разом з тим, 17.05.2021 між позивачем та відповідачем-1 також була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору (далі за текстом - Додаткова угода), відповідно до підпункту «а» пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно із п. 2.1. Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7%; але не більше Індекс UIRD (12міс) + 6% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентнох ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.

Де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Пунктом 2.7. Додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди.

Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за Кредитним договором відповідачу-1 було відкрито рахунок 29094010202763 (п. А.4. Кредитного договору).

Крім того, 07.12.2022 між позивачем та відповідачем-1 підписано Договір про внесення змін до Кредитного договору № 36332886-КД-1 від 17.05.2021.

17.05.2021 між позивачем та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2) було укладено договір поруки № 36332886-ДП-1 (далі Договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Дані факти підтверджуються копіями кредитного договору № 36332886-КД-1 від 17.05.2021 та Додаткової угоди № 1 від 17.05.2021 та протоколами перевірки кваліфікованих -ектронних підписів, а також копією договору поруки.

Крім того, 07.12.2022 між позивачем та відповідачем-2 підписано Договір про внесення змін до договору поруки № 36332886-ДП-1 від 17.05.2021.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 Додаткової угоди позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151. При цьому позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (Гарант) та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 (Договір гарантії), відповідно до п. 2.1. якого Гарант на умовах цього Договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара (АТ КБ «ПРИВАТБАНК») безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (у т.ч. відповідачем) своїхгрошових зобов`язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до п. 5.1. Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

За змістом п. 5.5. Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара ССГ (Сума сплати за гарантією) згідно з вимогою раз на місядь (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

Згідно із п. 6.1. Договору гарантії у разі здійснення гарантом виплати ССГ за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.

Відповідно до п. 6.2. Договору гарантії з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1. та 6.3. цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8. цього договору за таким проблемним кредитом (п. 6.2.1. Договору гарантії);

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права, підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (п. 6.2.2. Договору гарантії).

Відповідно до п. 2.13. Додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом).

За змістом п. 2.14. Додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом, до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією.

Зазначене підтверджується копіями Додаткової угоди №1 від 17.05.2021, протоколом перевірки кваліфікованих електронних підписів та Договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 31.12.2020.

Відповідач порушив свої зобов`язання за Кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.

Відповідно до підпункту «г» п. 2.3.2. Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останні день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

03.07.2023 позивачем було направлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛОГИ АГРО ПЛЮС» Повідомлення про розірвання договору № 36332886-КД-1 з вимогою до 02.08.2023, здійснити погашення заборгованості в повному розмірі.

08.08.2023 позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ «УКЕКСІМБАНК» (Агента) вимога на сплату за гарантією №179 на суму 464 081,95 грн.

31.09.2023 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 447762,64 грн.

08.08.2023 позивачем було направлено повідомлення до ТОВ «ПОЛОГИ АГРО ПЛЮС» про надсилання вимоги гаранту №179 від 08.08.2023.

З урахуванням гарантійних виплат гаранта заборгованість відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договором станом на 07.09.2023 становить 965776,23 грн., з яких 447762,63 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 70250,96 грн. - заборгованості за процентами.

Заборгованість відповідача-1 перед державним бюджетом становить 447762,64 грн.

Зазначене підтверджується копіями Повідомлення про розірвання договору № 36332886-КД-1 від 17.05.2021 та підтвердженням про відправку повідомлення на електрону поштову адресу відповідача-1, повідомлення до відповідача-1 про надсилання вимоги гаранту та підтвердженням про відправку повідомлення на електрону поштову адресу відповідача-1, вимоги на сплату за гарантією №179, виписки по рахунку НОМЕР_2 , виписки по рахунку НОМЕР_3 , виписки по рахунку НОМЕР_4 ,виписки по рахунку НОМЕР_5 , виписки по рахунку НОМЕР_6 , а також розрахунком заборгованості.

Предметом позову у даній справі є солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛОГИ АГРО ПЛЮС та ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 965776,23грн, яка виникла з кредитного договору № 36332886-КД-1 від 17.05.2021, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 447762,63грн, заборгованості за процентами у розмірі 70250,96 грн, заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 447762,64грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п., п. 1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): Кредитний договір, договір поруки, Додаткова угода № 1, Договір про внесення змін до Кредитного договору, протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео - та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

Відповідачами не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Кредитного договору, договору поруки, Додатку та Додаткової угоди до нього шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів.

Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах господарської справи відсутні та суду не надавались.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що Кредитний договір з відповідними додатками до нього та договір поруки є укладеними, чинними, дійсними та підлягає виконанню сторонами відповідно до його умов.

Таким чином, укладаючи та підписуючи кредитний договір та Додаткову угоду до нього, сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов`язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Кредитного договору № 363332886-КД-1 від 17.05.2021 позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 1 000 000,00 грн.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основною боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язаних може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Відповідно до статті 17 Бюджетного кодексу України, державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України.

Статтею 61 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» установлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5.000.000 тис. гривень, як виняток з положень статті 17 Бюджетного кодексу України, можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі).

Порядок відбору банків-кредиторів та умови надання державних гарантій на портфельній основі, а також розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформлюється шляхом укладення договору між Міністерством фінансів України та банком-кредитором і має визначати: обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних, зобовязань.

Прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом.

Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 (далі - Порядок 1151).і

Цей Порядок визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій у 2020 році для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентів України (далі -державні гарантії на портфельній основі), розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, порядок виконання гарантом гарантійних зобов`язань, а також порядок урегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора.

31.12.2020 між Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (Гарант) та АТ КБ «ПриватБанк» (далі Бенефіціар) укладено Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки суб`єктам мікропідприємництва та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», на виконання Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151(далі - Договір про надання державної гарантії).

Відповідно до п. 2.1 Договору про надання державної гарантії Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами частини своїх грошових зобов`язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Даним Договором визначено, що принципал - суб`єкт господарювання, якому надано кредит, включений до портфеля.

Портфель - сукупність усіх кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією.

За умовами п. п. 2.5, 2.6 Договору про надання державної гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд Бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70 % за кожним окремим кредитом. Ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50 %.

Згідно з п. 5.1 Договору про надання державної гарантії у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому виник гарантійний випадок.

За умовами п. 5.3 Договору про надання державної гарантії Бенефіціар зобов`язаний протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги Гаранту письмово повідомити принципалів за кредитами, включеними до вимоги, про направлення відповідної вимоги Гаранту.

Відповідно до п. 5.5 Договору про надання державної гарантії Гарант на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог, сплачує на рахунок Бенефіціара ССГ (суму сплати за гарантією) згідно з вимогою раз на місць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги), за умови що Гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору, та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

08.08.2023 позивачем було направлено на адресу Міністерства фінансів України та АТ «Укрексімбанк» (агента) вимогу на сплату за гарантією № 179 суму 464 081,95 грн.

01.09.2023 Міністерством фінансів України було перераховано на рахунок позивача суму сплати за гарантією.

Таким чином., враховуючи, що зобов`язання відповідача було забезпечено Гарантією, позивач звернувся із відповідною вимогою до Гаранта, який здійснив виплату в розмірі передбаченому гарантією.

Робота зі стягнення з Принципала Простроченої заборгованості перед державою проводиться Бенефіціаром на підставі Порядку №1151, статті 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та цього Договору відповідно до внутрішніх правил та процедур Бенефіціара та чинного законодавства України щодо організації процесу управління проблемними активами в банках України до того моменту, поки Бенефіціар не прийме обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним. Таке рішення Бенефіціара повинно бути перевірене Агентом та погоджене .з Гарантом протягом 30 Банківських днів з дати отримання Гарантом (з копією Агенту) відповідного клопотання (термін погодження Гарантом такого рішення можебути продовжений на обґрунтовану вимогу Гаранта або Агента).

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, на підставі Кредитного договору позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача 1 кредитні кошти у визначеному договором розмірі.

Погашення кредиту та процентів за користування кредитом в порядку та строки, визначені додатком № 1 «Графік платежів» до Додаткової угоди до Кредитного договору Позичальником не здійснювалось.

У зв`язку з наявністю простроченої заборгованості за Кредитним договором Банком направлено 03.07.2023 ТОВ «ПОЛОГИ АГРО ПЛЮС» Повідомлення про розірвання договору № 36332886-КД-1 з вимогою до 02.08.2023, здійснити погашення заборгованості в повному розмірі.

08.08.2023 позивачем була направлена до Гаранта та Агента вимога на сплату за гарантією №179 на суму 464 081,95 грн.

08.08.2023 позивачем було направлено повідомлення до ТОВ «ПОЛОГИ АГРО ПЛЮС» про надсилання вимоги гаранту №179 від 08.08.2023.

01.09.2023 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 447762.64 грн.

Відповідачем доказів внесення платежів за користування кредитом в повному розмірі суду не надано.

За період користування кредитом Банком нараховані проценти за користування кредитом, залишок заборгованості за якими складає 70250,96 грн.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач 1 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Аналогічні у мови сторони передбачили в Кредитному договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Стаття 554 ЦК України встановлює відповідальність поручителя перед кредитором боржника за порушення зобов`язання боржником. Так, визначено, що правовим наслідком порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, є відповідальність боржника і поручителя перед кредитором як солідарних боржників.

Станом на момент звернення до суду відповідачами заборгованість за Кредитним договором та Договором поруки погашена не була.

Невиконання відповідачами своїх договірних зобов`язань з солідарного виконання зобов`язань Позичальника перед Кредитором є порушенням не тільки умов Договору поруки і Кредитного договору, але й вищенаведених норм Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 447762,63 грн станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 447762,63 грн заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню судом.

Згідно з ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

З викладеного вбачається, за Договором про надання державної гарантії Гарант надав позивачу право здійснювати стягнення з Позичальника на свою користь. Стягнуті суми в подальшому перераховуються у погодженому порядку на рахунок Гаранта. Позичальник, у свою чергу, у п. 2.13 Додаткової угоди до Кредитного договору визнав та підтвердив, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості.

Таким чином, позивач правомірно пред`явив до відповідачів вимогу про стягнення з нього простроченої заборгованості за Кредитним договором на свою користь, у тому числі заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 447762,64 208333,34 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 викладений такий правовий висновок: Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

За період користування кредитом з 26.08.2021 по 03.08.2023 позивачем нараховані відсотки, за якими на час вирішення спору судом рахується заборгованість в розмірі 70250,96 грн.

Відповідач не надав свого контррозрахунку суми заборгованості по відсоткам за користування кредитом по Кредитному договору № 36332886-КД-1 від 17.05.2021, заявленої до стягнення.

При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне врахувати, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 та Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 300/438/18.

Умовами Кредитного договору № 36332886-КД-1 від 17.05.2021 строк кредитування визначений до 01.05.2024 включно.

Вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором № 36332886-КД-1 від 17.05.2021 позивач пред`явив Позичальнику 03.07.2023, зазначивши що з 02.08.2023 Кредитний договір № 36332886-КД-1 від 17.05.2021 є розірваним в односторонньому порядку.

Враховуючи зазначене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума прострочених процентів за період з 26.08.2021 по 02.08.2023 в розмірі 70250,96 грн.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 11589,31 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідачів в рівних частинах (по 5794,66 грн з кожного), оскільки стягнення судового збору солідарно законодавством не передбачено.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛОГИ АГРО ПЛЮС» (70627, Запорізька обл., Пологівський р-н, с. Федорівка, вул. Токова, буд. 1, код ЄДРПОУ 36332886) та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_7 ) на користь Акціонергого товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість, яка виникла з кредитного договору № 36362886-КД-1 від 17.05.2021, а саме заборгованість за тілом кредиту у розмірі 447762 (чотириста сорок сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 63 коп., заборгованість за процентами у розмірі 70250 (сімдесят тисяч двісті п`ятдесят) грн 96 коп., заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 447762,64 (чотириста сорок сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 64 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_7 ) та товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛОГИ АГРО ПЛЮС» (70627, Запорізька обл., Пологівський р-н, с. Федорівка, вул. Токова, буд. 1, код ЄДРПОУ 36332886) на користь Акціонергого товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість, яка виникла з кредитного договору № 36362886-КД-1 від 17.05.2021, а саме заборгованість за тілом кредиту у розмірі 447762 (чотириста сорок сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 63 коп., заборгованість за процентами у розмірі 70250 (сімдесят тисяч двісті п`ятдесят) грн 96 коп., заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 447762,64 (чотириста сорок сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 64 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛОГИ АГРО ПЛЮС» (70627, Запорізька обл., Пологівський р-н, с. Федорівка, вул. Токова, буд. 1, код ЄДРПОУ 36332886) на користь Акціонергого товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 5794 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн 66 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Стягнути ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_7 ) на користь Акціонергого товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 5794 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн 66 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.12.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян