Рішення

від 22.11.2023 по справі 908/3256/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/267/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023 Справа № 908/3256/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали справи № 908/3256/23

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАХАН» (69035, м.Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 38, офіс 56, код ЄДРПОУ 42844647)

про стягнення 1028,78грн.

за участю представників:

від позивача: Науменко М.В., довіреність № 617/20-23 від 08.05.2023

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАХАН» про стягнення основного боргу в сумі 1028,78 грн. за відпущену з березня 2021 року по квітень 2021 року теплову енергію до нежитлового приміщення № 154, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 171.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.10.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3256/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст. ст. 11, 15, 16, 258, 509, 525, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193, 222 Господарського кодексу України, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 за №2633-ГУ, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за №1198 та зазначає, що Концерн "Міські теплові мережі" у період з березня 2021 року по квітень 2021 року відпустив відповідачу теплову енергію на суму 1028,78 грн до нежитлового приміщення № 154, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 171, яке відповідно до договору оренди перебувало в орендному користуванні ТОВ «МАХАН» та приватизовано шляхом викупу за договором купівлі продажу від 22.04.2021 № 07/21 та передано власнику ТОВ «МАХАН» за Актом передачі комунального майна від 11.05.2021 № 05, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зобов`язання по сплаті за спожиту теплову енергію за спірний період, відповідачем не виконано, що стало підставою звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3256/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/8267/22. Судове засідання для розгляду справи призначено на 22.11.2023 об 11 год. 40 хв.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 22.11.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

В засіданні 22.11.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» (позивач у справі) є юридичною особою, метою діяльності якої відповідно до п. 2.1 Статуту є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» згідно положень Статуту є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо. (п. 2.2 Статуту)

Концерн «Міські теплові мережі» відповідно до положень Закону України «Про природні монополії» є суб`єктом природної монополії та діє на підставі виданих ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, тому у своїй основній діяльності таке підприємство повинно дотримуватися законодавства, яке регулює відносини у сфері теплопостачання (виробництво, транспортування, постачання теплової енергії).

Для створення умов перебування та проживання осіб у жилих і нежилих приміщеннях, зокрема, шляхом забезпечення їх опаленням, законодавством України передбачено регулювання у сферах виробництва, транспортування постачання теплової енергії.

Регулювання та встановлення відносин у сфері теплопостачання (виробництво, постачання, транспортування теплової енергії) здійснюється відповідно до таких основних нормативно-правових актів: Господарський кодекс України; Закони України «Про теплопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про природні монополії»; «Про ліцензування видів господарської діяльності»; постанов Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією», від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання;

Ця ж норма Закону дає визначення терміну споживач теплової енергії як фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, передбачено, що споживач теплової енергії це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017, який набрав законної сили 10.12.2017, визначено:

житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

виконавець комунальної послуги суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

споживач житлово-комунальних послуг індивідуальний або колективний споживач;

індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

Порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг визначено у статті 13 «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до положень ч., ч. 2, 3, 6 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно з ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтею 179 ГК України визначено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язковим для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні організації, які здійснюють діяльність із постачання теплової енергії з використанням власних теплових мереж, зобов`язані забезпечити рівноправний доступ до цих мереж усіх суб`єктів господарської діяльності відповідно до укладених договорів. У разі наявності технічної можливості теплопостачальні організації, що здійснюють постачання теплової енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачений, зокрема, обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Зазначені положення кореспондуються з пунктами 4, 8 наведених вище Правил, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, споживач зобов`язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір. Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

З матеріалів справи судом встановлено, що нежитлове приміщення № 154, яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 171, відповідно до договору оренди № 455/13 від 28.01.2020 перебувало в орендному користуванні ТОВ «МАХАН» та приватизовано шляхом викупу за договором купівлі продажу від 22.04.2021 № 07/21 та передано власнику ТОВ «МАХАН» за Актом передачі комунального майна від 11.05.2021 № 05.

Як зазначив позивач у позовній заяві договір на постачання теплової енергії стосовно вказаного приміщення між позивачем та відповідачем не укладений не зважаючи на направлення позивачем відповідачу проекту договору № 207167 від 01.04.2021 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

У зв`язку із цим облік кількості відпущеної теплової енергії та нарахування оплати за відпущену теплову енергію на нежитлове приміщення № 154 по проспекту Соборний, буд. 171 у м. Запоріжжя здійснювалось на підставі особового рахунку № 207167.

Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що відпуск теплової енергії за спірний період з березня 2021 року по квітень 2021 року підтверджується рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період.

Так, до матеріалів справи позивачем надані: акти приймання-передачі теплової енергії № 207167 за березень 2021 року від 31.03.2021 на суму 737,00 грн та № 207167 за квітень 2021 року від 30.04.2021 на суму 291,78 грн.

Крім того, позивачем надані суду рахунки за теплову енергію № 207167 за березень 2021 року від 31.03.2021 на суму 737,00 грн та № 207167 за квітень 2021 року від 30.04.2021 на суму 291,78 грн.

20.06.2023 позивачем на адресу відповідача направлялася Вимога щодо погашення заборгованості за теплову енергію за березень 2021 року, квітень 2021 року в розмірі 1028,78 грн.

Відповідачем вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Предметом позову у даній справі є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАХАН» на користь позивача основного боргу в сумі 1028,78 грн. за відпущену з березня 2021 року по квітень 2021 року теплову енергію до нежитлового приміщення № 154, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд.171.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ст., ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають з договору або інших підстав, зокрема, юридичного факту, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Статтею 530 ЦК України передбачено якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як визначено в ч. 3 ст. 13, ч. 1 с. 73, ч., ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч., ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи спір, суд враховує, що теплопостачання це особливий вид комунальної послуги. Теплова енергія є специфічною товарною продукцією, яку неможливо повернути в натурі, бездоговірне споживання теплової енергії за рахунок централізованого опалення не звільняє від обов`язку її оплати.

Як слідує з матеріалів справи договірні відносини між сторонами у справі відсутні, нарахування за теплову енергію здійснювалося на підставі особового рахунку № 207167.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з частиною 5 ст. 25 цього Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

При цьому, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13.

На підтвердження відпуску Споживачу (відповідачу у справі) теплової енергії в період березень 2021 року, квітень 2021 року позивачем надано в матеріали справи акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за зазначений період.

У примітках актів приймання-передачі теплової енергії міститься вказівка про необхідність повернення оформленого належним чином одного примірника акту теплопостачальній організації, а в разі неповернення або ненадання письмових заперечень про підписання акту, він вважається погодженим.

До Вимоги щодо погашення заборгованості за теплову енергію від 14.06.2023, яка була надіслана відповідачу, додано акти та рахунки за спірний період.

Щомісячна кількість теплової енергії, відпущеної у спірний період, зазначена у актах приймання-передачі теплової енергії.

Факт постачання теплової енергії підтверджується рішеннями Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів у спірний період.

Таким чином, Концерн «Міські теплові мережі» у вищезазначений період відпустив відповідачу теплової енергії на загальну суму 1028,78 грн.

Відсутність укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуги централізованого постачання гарячої води, обов`язковість укладання якого лежить і на споживачеві, і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з відповідача на користь позивача вартості послуг з теплопостачання, оскільки між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензій чи звернення до суду.

Відповідач не виконав свої обов`язки по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії, у зв`язку з чим за ТОВ «МАХАН» виникла грошова заборгованість у розмірі 1028,78 грн.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідачем жодним чином не спростовано доводів позивача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати заборгованості у сумі 1028,78 грн за отриману теплову енергію в період з березень 2021 року по квітень 2021 року, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАХАН» (69035, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 38, офіс 56, код ЄДРПОУ 42844647) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 у Філії АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПО 32121458) заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 1028 (одна тисяча двадцять вісім) грн. 78 коп.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАХАН» (69035, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 38, офіс 56, код ЄДРПОУ 42844647) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137 на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) - 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.12.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян