Постанова

від 29.11.2023 по справі 481/428/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

29.11.23

22-ц/812/1198/23

Єдиний унікальний номер судової справи: 481/428/23

Номер провадження 22-ц/812/1198/23 Cуддя - доповідач апеляційного суду Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2023 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Темнікової В.І., Тищук Н.О.,

із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,

за участю: представника позивача - Карандєєва Ю.В., законного представника - ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Органу опіки та піклування виконавчого комітету

Компаніївської селищної ради Кіровоградської області

на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Вжещ С.І. в приміщенні того ж суду у справі за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Кіровоградської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2023 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Кіровоградської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив позбавити його батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на обліку у службі у справах дітей Компаніївської селищної ради Кіровоградської області перебуває неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитина, яка позбавлена батьківського піклування. Мати дитини - ОСОБА_4 , померла у 2012 році. Батько дитини - ОСОБА_5 вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2011 року визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 11 років. 06 березня 2019 ОСОБА_5 звільнився з місць позбавлення волі. Неповнолітня ОСОБА_3 згідно розпорядження голови Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 22травня 2019 року № 131-р влаштована під опіку до її сестри ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість ОСОБА_5 після повернення з місць позбавлення волі в порушення підпункту 14 пункту 27 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» до служби у справах дітей Компаніївської селищної ради із заявою про повернення йому дитини - ОСОБА_3 не звертався. У зв`язку з чим орган опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Кіровоградської області вважає, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує здобуття нею повної загальної середньої освіти. Більш того, неповнолітня ОСОБА_7 не бажає повертатися до свого батька та вважає за доцільне позбавити його батьківських прав.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд про задоволення позову.

Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2023року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим що, підстави, передбачені частиною першою статті 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав, відсутні. При цьому висновок органу опіки і піклування, як беззаперечний доказ ухилення батька від своїх батьківських обов`язків, суд вважав безпідставним, оскільки такий є недостатньо мотивованим та обґрунтованим і має рекомендаційний характер. Натомість, суд встановив, що відповідач хоча й не спілкувався з дитиною, але намагався дізнатись про дитину шляхом листування з органом опіки і піклування за місцем проживання її опікуна. Заборгованість по аліментам стягується з його пенсійних виплат, на які постановою Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області накладений арешт.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не враховано обставини, що свідчать про винну поведінку відповідача та свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками відносно своєї неповнолітньої доньки, які дають підстави для застосування до нього підпункту 2 пункту 1 статті 164 СК України. Так, судом не враховано відсутність звернення відповідача до Компаніївської селищної ради із заявою для про повернення його неповнолітньої доньки, письмове роз`яснення звернутися до служби у справах дітей за місцем походження дитини для вирішення питання повернення дитини батьку, довідки з навчальних закладів. Також не враховано, що відповідач не спілкується зі своєю донькою в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не створює умов для отримання нею освіти. Судом не взято до уваги позицію неповнолітньої щодо небажання повертатися в сім`ю батька та проживати разом з ним.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши осіб, який приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст.5ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зі змісту статті 367ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Мар`ївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області від 21 червня 2006 року батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є мати - ОСОБА_8 , батько - ОСОБА_9 (т. 1 а.с.7).

ОСОБА_9 20 серпня 2013 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_10 , прізвище після реєстрації шлюбу змінив на ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області від 20 серпня 2013 року та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00037159875 виданого Компаніївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 13 жовтня 2022 року (т. 1 а.с.8).

Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2011 року ОСОБА_5 було засуджено за ч.1 ст.115, ч.1 ст.71 КК України до 11 років позбавлення волі (т. 1 а.с. 9-11).

Згідно розпорядження голови Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 563-р від 13 липня 2012 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, яка перебуває в родині бабусі ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 . Підстави для надання статусу: мати дитини - ОСОБА_4 померла, батько дитини - ОСОБА_9 відбуває покарання в місцях позбавлення волі (т. 1 а.с.13 ).

06 березня 2019 року ОСОБА_5 звільнено умовно-достроково на підставі ухвали Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2018 року, що підтверджується довідкою про звільнення серії ДНП № 04357 (т. 1 а.с.12 ).

25 березня 2019 року ОСОБА_12 написала заяву на ім`я заступника голови Новобузької райдержадміністрації, виконувача функцій і повноважень голови райдержадміністрації Завальнюк Н. про звільнення її від обов`язків опікуна, в зв`язку зі станом здоров`я (т. 1 а.с.155).

Також, 25 березня 2019 року ОСОБА_3 написала заяву, в якій зазначила, що не бажає проживати у свого опікуна ОСОБА_13 , у зв`язку з тим, що хоче проживати разом зі своєю сестрою ОСОБА_14 (т. 1 а.с.156).

З 01 квітня 2019 року ОСОБА_12 звільнено від виконання обов`язків опікуна над малолітньою ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку передано органу опіки та піклування Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області для подальшого влаштування про що свідчить витяг з протоколу № 03 засідання комісії з питань захисту прав дитини при Новобузькій райдержадміністрації від 26 березня 2019 року та розпорядження першого заступника голови Новобузької райдержадміністрації, виконувача функцій і повноважень голови райдержадміністрації Завальнюк Н. № 87-р від 01 квітня 2019 року (т. 1 а.с.157, 147).

Згідно повідомлення начальника служби у справах дітей Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області Бондаренко Н. № 208/06-10 від 11 квітня 2019 року малолітня ОСОБА_3 10 квітня 2019 року поміщена до КЗ «Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради (т. 1 а.с.149).

Розпорядженням Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 131-р від 22 травня 2019 року опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, призначено її повнолітню сестру - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено місце проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 14, 15, 72).

З повідомлення першого заступника Новобузької міської ради Миколаївської області Славінського О. № 1339-02.12 від 06 липня 2023 року та повідомлення директора КЗ «Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Миколаївської обласної ради Клюйко С.М. № 03-602 від 27 травня 2019 року ОСОБА_3 вибула з закладу на підставі розпорядження голови Компаніївської райдержадміністрації від 22 травня 2019 року № 131-р «Про встановлення опіки над ОСОБА_3 , 2006 р.н.» (т. 1 а.с. 153-154, 159).

З довідки Криворізької гімназії № 33 Криворізької міської ради № 63 від 27 вересня 2022 року, вбачається, що в період з 2019 року по 2021 рік ОСОБА_3 навчалася у гімназії, в 2021 році закінчила 9 класів. Батько не цікавився навчанням доньки, не відвідував батьківські збори, не спілкувався з вчителями (т. 1 а.с.18).

Згідно довідки № 01-28/105 від 27 вересня 2022 року, Криворізького ліцею № 49 Криворізької міської ради ОСОБА_1 , опікун учениці 11-Г класу ОСОБА_3 , займається особисто її вихованням, рідний батько ОСОБА_9 за час навчання дитини у Криворізькому ліцеї № 49 з 01 вересня 2021 року не приймав участі у освітньому процесі та не відвідував навчальний заклад (т. 1 а.с. 19).

Із заяви ОСОБА_3 , вбачається, що її батько - ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та вона не бажає повертатися до батька, вважає за доцільне позбавити його батьківських прав (т.1 а.с. 20).

ОСОБА_1 у своїй заяві зазначає, що ОСОБА_5 не спілкується зі своєю донькою ОСОБА_3 , не піклується про її здоров`я і розвиток, не цікавиться її життям, ухиляється від виконання батьківських обов`язків (т. 1 а.с. 21).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 03-20/35/1 від 07 лютого 2023року, орган опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради вважає за доцільне постановити рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.22-25).

Постановою старшого державного виконавця Новобузького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Піскун В.В. від 02 липня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65954933 за виконавчим листом № 2/1418/504/2012 від 10 грудня 2012 року, виданим Новобузьким районним судом Миколаївської області, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку було направлено відповідачу для відома (т. 1 а.с.53).

03 листопада 2021 року відповідач звернувся до Новобузького відділу ДВС із заявою, в якій повідомив, що згідно довідок № 45/4-721 від 23 лютого 2017 року, № 45/4-4187 від 24 червня 2015 року в Софіївській виправній колонії управління державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області на обліку виконавчий лист про стягнення аліментів з нього не перебував, аліменти в установі не утримувалися. Крім того, він перебував тривалий час в нерухомому стані через переломи хребта та інших частин, був визнаний інвалідом, тому не працював, заробітку (доходу) не отримував. Тому, його мати не зверталася щодо стягнення з нього аліментів, а отримувала на його доньку соціальну допомогу як опікун (т. 1 а.с.56).

03 листопада 2021 року ОСОБА_2 надіслав на адресу Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області лист-претензію про зняття арешту з його банківського рахунку та направлення виконавчого листа № 2/1418/504/2012 від 10 грудня 2012 року за місцем його проживання до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (т.1 а.с.63-64).

17 березня 2023 року ОСОБА_2 надіслав на адресу Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області заяву про направлення виконавчого листа про стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_3 за місцем його проживання: АДРЕСА_2 (т. 1а.с. 59).

05 листопада 2021 року ОСОБА_2 звертався до голови правління АТ «Райффайзен Банк Аваль» з вимогою про розблокування його рахунку та надання можливості вільно розпоряджатися коштами соціальної допомоги (т. 1 а.с.61).

Як вбачається з довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0081471 від 30 липня 2019 року ОСОБА_2 з 29 липня 2019 року присвоєно другу групу інвалідності, інвалідність встановлена на строк до 01 серпня 2020 року (т. 1 а.с.73).

З довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №184399 від 08 червня 2022 року ОСОБА_2 з 18 травня 2022 року присвоєно третю групу інвалідності, інвалідність встановлена на строк до 01 липня 2023 року (т. 1 а.с.74).

Згідно довідки військово-лікарської комісії № 239/5 від 03.11.2022 року ОСОБА_2 не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку (т. 1 а.с. 75).

З довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №392589 від 17 серпня 2023 року ОСОБА_2 з 01 липня 2023 року присвоєно третю групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена на строк до 01 вересня 2024 року.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

За правилами статей 12, 81ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12ЦПК України).

За змістом статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Як на підставу задоволення вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 після повернення з місць позбавлення волі в порушення підпункту 14 пункту 27 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» до служби у справах дітей Компаніївської селищної ради із заявою про повернення йому дитини - ОСОБА_3 не звертався. У зв`язку з чим орган опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Кіровоградської області вважає, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує здобуття нею повної загальної середньої освіти. Більш того, неповнолітня ОСОБА_7 не бажає повертатися до свого батька та вважає за доцільне позбавити його батьківських прав.

Так, підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21), зазначено, що: «Верховний Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків».

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20), зазначено, що: «позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків».

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення його батьківських прав, покладено на позивача.

У справі, що переглядається, встановлено, що після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_2 звертався з претензійними листами до Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, Компаніївської районної державної адміністрації Кіровоградської області та ОСОБА_1 , у яких зазначав, що хоче повернути свою доньку ОСОБА_3 додому та проживати разом з нею (т. 1 а.с.66-68).

Крім того, ОСОБА_2 23 вересня 2021 року звертався до служби у справах дітей виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради із заявою про неправомірне, вирішення питання призначення опікуном неповнолітній доньці старшої сестри та передачу її їй без його згоди, після звільнення від відбування покарання. Також він наполягав на проведенні обстеження умов проживання дитини за місцем проживання її піклувальника (т. 1 а.с. 80-81).

З відповіді, наданої ОСОБА_2 начальником служби у справах дітей виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради Удовенко М. № 321 від 04 лютого 2022року вбачається, що неповнолітня дівчинка мешкає разом зі своїм піклувальником. Піклувальник дитини займається вихованням підопічної, контролює її поведінку, навчання, забезпечує дівчинку всім необхідним. Також ОСОБА_2 запропоновано звернутися до служби у справах дітей за місцем походження дитини, де неповнолітня перебуває на первинному обліку для вирішення питання повернення дитини на виховання батькові (т. 1 а.с.81).

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 пояснив, що звертався до органу піки та піклування Компаніївської селищної ради з приводу долі дитини у 2019 році та 2020 році, збирав документи необхідні для повернення доньки. Висновок органу опіки та піклування приймався без його участі. З донькою не спілкується, оскільки проживає в іншому місті та не має її номеру телефону, а опікун не бажає щоб донька спілкувалася з ним.

Отже наведе свідчить про те, що ОСОБА_2 після звільнення з місць позбавлення волі не втрачає інтерес до своєї доньки та бажає налагодити спілкування. Категорично заперечує проти позбавлення його батьківських прав.

Надані під час апеляційного розгляду органом опіки та піклування звернення до компетентних органів щодо встановлення місця проживання та реєстрацію відповідача у період з 2020 року та 2021 рік не свідчать про умисне та свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки як пояснив останній під час апеляційного розгляду він особисто звертався до позивача у 2019 році та 2020 році та якому достеменно було відомо про місце його проживання.

Щодо висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав то суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

У частинах п`ятій, шостій статті 19СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, відповідно до висновку від 07 лютого 2023 року № 03-20/35/1 орган опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради, вважає за доцільне постановити рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.22-25).

Підставою для винесення цього висновку є той факт, що ОСОБА_2 після повернення з місць позбавлення волі не звернувся із заявою про повернення дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що вказаний висновок має рекомендаційний характер, є недостатньо обґрунтованим, не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми обов`язками. Крім того, при його винесенні не враховано заперечення батька про позбавлення його батьківських прав.

Крім того, як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду була заслухана думка неповнолітньої ОСОБА_3 , яка пояснила, що не бажає спілкуватися з батьком, оскільки вважає його поганою людиною.

До того ж, колегія зауважує, що озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу свого віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.

Доказів, які свідчили би про наявність виключних підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, як і доказів неможливості змінити поведінку батька на краще та наявності у його діях вини, позивач не надав, що є його процесуальним обов`язком.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність належними та допустимими доказами винної поведінки відповідача, як батька, свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов`язками та умисного ухилення від їх виконання. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи апеляційноїскарги зводятьсядо підставпозову, та які були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд надав відповідну правову оцінку з урахуванням всіх фактичних обставин справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, і з якою погоджується колегія суддів.

Приймаючи остаточне рішення у справі, суд апеляційної інстанції враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, N 303-A, § § 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення Європейського суду з прав людини.

З урахуванням викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на законність ухваленого судового рішення, а зводяться до незгоди з ним та частково відтворюють позовні вимоги, а частково направлені на переоцінку доказів, яким суд дав належну правову оцінку в межах наданих йому законом повноважень, а тому не є підставою для скасування рішення суду.

Разом зтим,колегія вважає,що ОСОБА_2 ,починаючи з2019року не здійснивусіх необхіднихзаходів щодоповернення дитинив родину,що свідчитьпро неналежнідії щододостатньої участі увихованні дитини, здобуття освіти, утримання,що єпідставою дляпопередження ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити, що у разі відсутності реальних змін у поведінці відповідача як батька стосовно неповнолітньої доньки протягом розумного строку після ухвалення судового рішення, не виключається можливість повторного ініціювання питання про позбавлення його батьківських прав.

За такихобставин,судове рішенняслід змінити,доповнивши йогопопередженням відповідачапро необхідністьзмінити ставленнядо вихованнянеповнолітньої донькита покладаннямна органопіки тапіклування виконавчогокомітету Компаніївськоїселищної радиКіровоградської областіконтроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків, відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382ЦПК України колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Органу опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Кіровоградської області - задовольнити частково.

Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2023року змінити, доповнивши його наступним.

Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Кіровоградської області контроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків, відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст.389ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: В.І. Темнікова

Н.О. Тищук

Повний текст постанови складено 04 грудня 2023 року.