Рішення

від 24.10.2023 по справі 908/3150/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/72/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2023 Справа № 908/3150/21(908/2885/23)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 35)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК (69019, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, 4)

про стягнення заборгованості 15 995,71 грн

в межах справи №908/3150/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК (69019, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, 4)

кредитори 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю Завод газоочисного обладнання, код ЄДРПОУ 32027814 (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 247)

2/ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області

3/ Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

4/ Комунальне підприємство Управління капітального будівництва

5/ Головне управління ДПС у Запорізькій області

6/ Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Новокузнецька-57

7/ Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами СТАНДАРТ ІНВЕСТ

8/ Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Індустріалбанк

9/ Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізька будівельна компанія РАССВЕТ

10/ ОСОБА_1

11/ Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівський ДБК

12/ Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький домобудівний комбінат

13/ Акціонерне товариство РАССВЕТ

14/ Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна будівельна компанія РАССВЕТ

15/ Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго

16/ Товариство з обмеженою відповідальністю Вільна енергетична компанія ПАЛІВЕНЕРГО

17/ Управління Служби безпеки України в Запорізькій області

18/ Державне підприємство Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи, в особі філії ДП Укрдержбудекспертиза у Запорізькій області

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК, код ЄДРПОУ 30616508 (69019, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, 4)

Розпорядник майна боржника Бурцева І.Ю.

Судове засідання з технічних причин не відбулось

СУТЬ СПОРУ:

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева О.О. здійснює провадження у справі № 908/3150/21 про банкрутство відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК.

У справі триває процедура розпорядження майном, повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Бурцева Ірина Юріївна.

15.09.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (№8835 від 14.09.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК боржника у справі про банкрутство № 908/3150/21.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2023 позовну заяву розподілено судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.09.2023 року прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК про стягнення 15 995,71 грн, для розгляду в межах справи № 908/3150/21 про банкрутство відповідача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.10.2023 о 10-30. Встановлено відповідачу згідно з вимогами ч. 1 ст. 251 ГПК України строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

До суду 24.10.2023 надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України. Позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 16 559,48 грн.

Отже, судом розглядається сума у розмірі 16 559,48 грн.

Предметом спору у даній справі є неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг№ 12857 від 01.01.2019, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 16 559,48 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.

За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Між ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» (далі - Позивач, Постачальник) та ТОВ "Запорізький ДБК" (далі - Відповідач, Боржник, Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 12857 від 01.01.2019 (далі - Договір, додається), шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" - Додаток 3 до Договору.

Згідно з Розділом 2 Договору «Предмет Договору», Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У відповідності з розділом 3 Договору, умови надання універсальних послуг Відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору.

Згідно з розділом 5 Договору "Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії", Відповідач розраховується з Позивачем за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Відповідачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Позивача.

Відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із змінами та доповненнями (далі ПРРЕЕ), дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4 Додатку 3 до Договору "Спосіб та термін оплати", розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.

5.10. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

В порушення умов Договору в частині оплати вартості електричної енергії та п. 4.12 ПРРЕЕ у Відповідача виник борг за спожиту електричну енергію, обсяг якої підтверджується повідомленнями ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 23.05.23 N° 007-66/2918, від 21.07.23 N°007-65/3885, від 19.10.2023 №077-66/5147 з додатком N°l, в яких зазначена інформація щодо споживання електричної енергії ТОВ "Запорізький ДБК" (код ЄДРПОУ 30616508) з 01.02.2022 по 30.08.2023, у розмірі 14 928,36 грн.

На вимогу п. 6 ч. 3 ст. 162 ГПК України, для вжиття заходів досудового врегулювання спору, Боржнику було направлено вимогу від 08.03.2023 № 306 з додатками (рахунки на сплату заборгованості за січень - грудень 2022, січень серпень 2023) для сплати суми боргу. Проте, вимога була залишена Споживачем без уваги.

Таким чином в порушення умов Договору в частині оплати вартості електричної енергії у період з 01.02.2022 по 30.08.2023 у Споживача існує заборгованість у сумі 14 928,36 грн, яка до теперішнього часу не сплачена.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч., ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, тому до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 ЦК України, яка передбачає оплату наданих послуг, в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Сторони досягли всіх суттєвих умов договору, встановили його предмет, ціну, строк дії, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України договір вважається укладеним. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач довів суду факт невиконання з боку відповідача своїх зобов`язань за договором та наявність заборгованості в сумі 14 928,36 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 14 928,36 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення 3% річних від прострочення зобов`язання в розмірі 445,95 грн, які нараховані за загальний період з 24.09.2022 по 23.10.2023 та інфляційні нарахування за період прострочення з 01.10.2022 року по 30.09.2023 року в сумі 1 185,17 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 24.09.2022 по 23.1.2023 суд дійшов висновку про задоволення в розмірі 445,95 грн.

Наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд визнав виконаним вірно, а вимогу заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період прострочення з 01.10.2022 року по 30.09.2023 року в сумі 1 185,17 грн такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК (69019, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, 4, код ЄДРПОУ 30616508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 35, код ЄДРПОУ 42093239) заборгованість у розмірі 16 559 (шістнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 48 коп., з яких: 14 928 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять вісім) грн. 36 коп боргу, 445 (чотириста сорок п`ять) грн. 95 коп 3% річних, 1 185 (одна тисяча сто вісімдесят п`ять) грн. 17 коп. інфляційних втрат, та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … рішення складено та підписано 04.12.2023.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.