Рішення

від 17.11.2023 по справі 908/2853/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/174/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2023 Справа № 908/2853/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2853/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю МАНКІ БРАЗЕРЗ, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, оф. 7

представник: Борисенков В.С., 69015, м. Запоріжжя, вул. Стешенко, 23/32

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ЗП СІТІ СЕРВІС, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11

про стягнення 340 907,26 грн

СУТЬ СПОРУ:

12.09.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 11.09.23 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю МАНКІ БРАЗЕРЗ (далі ТОВ МАНКІ БРАЗЕРЗ) до товариства з обмеженою відповідальністю ЗП СІТІ СЕРВІС (надалі ТОВ ЗП СІТІ СЕРВІС) про стягнення заборгованості згідно договору суборенди нежитлового приміщення від 15.08.21 № 15/08-2021-МАЯК у розмірі 340 907,26 грн.

12.09.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2853/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 18.09.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2853/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позові зазначає, що в порушення умов договору суборенди нежитлового приміщення №15/08-2021-МАЯК від 15.08.21 не сплатив оренду плату та комунальні платежі за період січень-червень 2022 р. Загальна сума заборгованості становить 340 907,26 грн, з яких заборгованість з орендної плати становить 210 672,00 грн, заборгованість з відшкодування комунальних послуг становить 130 235,26 грн.

02.10.23 на адресу суду від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли (не надано).

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2853/23 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 121, 174, 176, 234, 235, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали Господарського суду Запорізької області від 18.09.23 про відкриття провадження у справі.

Про отримання 27.09.23 вказаної ухвали уповноваженою особою відповідача свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2853/23.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/2853/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 17.11.23.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.21 між ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРС» - орендар та ТОВ «ЗП СІТІ СЕРВІС» суборендар укладено договір №15/08-2021-МАЯК суборенди нежитлового приміщення (надалі договір), за умовами якого орендар зобов`язується передати суборендарю у тимчасове платне користування («суборенду») частину нежитлового приміщення №7 літ. Л1-11 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, а саме: приміщення на п`ятому поверсі, надалі іменується приміщення.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 від 15.08.21 до договору, сторони погодили, що відповідно до умов договору з 15.08.21 орендар передає суборендарю в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення №7 літ. Л1-11 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, на п`ятому поверсі, площею 109,0 кв.м.

15.08.21 сторонами підписано відповідній акт приймання-передавання нежитлового приміщення.

В п. 1 додаткової угоди №2 від 27.08.21 сторони погодили, що відповідно до умов договору з 15.08.21 орендар передає суборендарю в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення №7 літ. Л1-11 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, на п`ятому поверсі, площею 30,0 кв.м. Загальна площа, яка передана в оренду на момент укладання цієї додаткової угоди, складає 139,0 кв.м.

27.08.21 сторонами підписано відповідній акт приймання-передавання нежитлового приміщення.

В п. 1 додаткової угоди №3 від 13.10.21 сторони погодили, що відповідно до умов договору з 15.08.21 орендар передає суборендарю в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення №7 літ. Л1-11 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, на п`ятому поверсі, площею 13,0 кв.м. Загальна площа, яка передана в оренду на момент укладання цієї додаткової угоди складає 152,0 кв.м.

13.10.21 сторонами підписано відповідній акт приймання-передавання нежитлового приміщення.

Додатковою угодою №4 від 13.10.21 сторони визначили, що станом на 13.10.21 в цілому по договору суборенди нежитлового приміщення №15/08-2021-Маяк від 15.08.21 усього загальна площа, яка передана в оренду становить 152,0 кв.м.

Відповідно до п. 3.1. договору, строк оренди приміщення складає 2 роки і 11 місяців та починає перебіг з моменту передачі приміщення суборендарю за атом приймання-передачі приміщення та закінчується у дату повернення приміщення за атом приймання-передачі приміщення від суборендаря орендарю.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що розмір орендної плати у цілому складає 1 117 200,00 грн за 2 роки і 11 місяців, яка сплачується щомісячно рівними частинами по 31 920,00 грн до 10-го числа поточного місяця, за який проводиться розрахунок.

В п. 4.2. договору сторони погодили, що за умов інфляції орендна плата наприкінці кожного року суборенди коригується на офіційно встановлений індекс інфляції. Якщо суборендар користується орендованим майном не повний місяць, то для розрахунку індексації береться частина орендної плати за фактичний строк користування майном у такому місяці.

Відповідно до п. 4.4. договору, незважаючи на те, що для зручності суборендаря орендар може до 10-го числа кожного відповідного місяця виставляти суборендарю рахунок, суборендар зобов`язаний сплачувати орендну плату не пізніше строку, зазначеного в даному договорі, незалежно від факту одержання суборендарем таких рахунків.

За умовами п. 4.8. договору, в орендну плату не входять витрати на комунальні послуги (вода, електроенергія, опалення, послуги утримання будинку і прибудинкової території, сигналізація, вивіз сміття, ліфту, охорони тощо). Щомісячні витрати за послуги утримання будинку і прибудинкової території складають 95,00 грн за 1 кв.м. Оплата зазначених платежів відшкодовується орендарю суборендарем на підставі виставлених рахунків, що підлягають безумовній оплаті. При цьому, суборендар сплачує орендарю одноразовий авансовий платіж за електроенергію за два місяці. У разі припинення цього договору, авансовий платіж повертається орендарем суборендарю повністю.

За період січень травень 2022 р. позивачем виставлено відповідачу рахунки для оплати суборенди на загальну суму 10 000,00 грн.

Також за період січень червень 2022 р. позивачем виставлено відповідачу рахунки для оплати орендної плати на суму 210 675,00 грн та для оплати комунальних платежів на суму 130 235,26 грн, а всього на суму 340 907,26 грн.

При цьому, акти надання послуг (по комунальним послугам) за період січень-червень 2022р. підписані з боку відповідача без зауважень.

Відповідачем зазначені рахунки не оплачені, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Вирішуючи спір у цій справі по суті суд виходив з наступного.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у т.ч. боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено надання позивачем відповідачеві відповідних послуг. При цьому, відповідачем доказів оплати заборгованості не надано, правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальній сумі 340 907,26 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката Борисенкова В., останнім надано засвідчені належним чином копії:

- договору про надання правничої (правової) допомоги від 13.12.21, укладеного між адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» та ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРС»;

- договору про надання послуг від 04.09.23, укладеного між АО «ЛЕГЕС» та адвокатом Борисенковим В.С. щодо надання за завданням замовника послуг ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРС» під час вирішення спору з ТОВ «ЗП СІТІ СЕРВІС» щодо стягнення заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення від 15.08.21 за №15/08-2021-МАЯК;

- додаткова угода від 04.09.23 № 3 до договору про надання правової допомоги від 13.12.21 щодо визначення вартості послуг, що надаються по договору;

- акту приймання-передачі послуг від 26.09.23, відповідно до якого адвокатським об`єднанням станом на 26.09.23 надано послуги вивчено матеріали, складено та подано до Господарського суду Запорізької області позовну заяву ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРС» до ТОВ «ЗП СІТІ СЕРВІС» про стягнення заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення №15/08-2021-МАЯК від 15.08.21, вартість наданих послуг становить 6000,00 грн;

- рахунку №11/09 від 26.09.23 на суму 6000,00 грн;

- платіжної інструкції №183 від 29.09.23 на суму 6000,00 грн.

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 001202 від 05.01.17;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1139615 від 07.09.23.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхі дного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд враховує, що:

- спір між сторонами у цій справі доведено до суду з вини відповідача (доказів зворотнього матеріали справи не містять і суду не надано);

- розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи;

- відповідачем заперечення по суті заяви про стягнення витрат на правову допомогу не надавалися, клопотання про зменшення розміру таких витрат не подавалося.

З урахуванням викладеного, а також приймаючи до уваги наданий позивачем пакет документів (договір про надання правової допомоги від 13.12.21, додаткову угоду № 3 від 04.09.23, договір про надання послуг від 04.09.23, акт приймання-передачі послуг від 26.09.23, рахунок № 11/09 від 26.09.23, платіжну інструкцію від 29.09.23 № 183), суд дійшов висновку про те, що представником позивача Борисенковим В.С. при підписанні заяви про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу від 29.09.23 допущено описку в частині зазначення найменування довірителя (замість ТОВ «МАНКІ БРАЗЕРС» зазначено ТОВ «ТД Металург Запоріжжя»).

За викладених обставин сума витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача за наслідками розгляду даної справи.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 126, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЗП СІТІ СЕРВІС (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, код ЄДРПОУ 44329050) на користь товариства з обмеженою відповідальністю МАНКІ БРАЗЕРЗ (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, оф. 7, код ЄДРПОУ 43741413) заборгованість за договором суборенди нежитлового приміщення №15/08-2021-МАЯК від 15.08.21 у сумі 340 907 (триста сорок тисяч дев`ятсот сім) грн 26 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп., 5 113 (п`ять тисяч сто тринадцять) грн 61 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України … повний текст рішення складено 04.12.2023.

Суддя В.Л. Корсун