Рішення

від 28.11.2023 по справі 909/875/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/875/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Оліфіренко О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна

компанія "Нафтогаз України"

вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601

до відповідача: Комунального підприємства "Галичтеплосервіс"

вул. Винниченка, 5, м. Галич,

Галицький р-н, Івано-Франківська обл., 77100

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 119 990,93 грн.

За участю:

від позивача: Міненко В. М. (поза межами суду);

від відповідача: Патригура П. Я. (в залі суду).

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Галичтеплосервіс" про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 119 990,93 грн, з яких: 83 160,34 грн основний борг, 5 310,18 грн 3% річних та 31 520,41 грн інфляційні втрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення договірних зобов`язань за договором на постачання природного газу № 20/21-5209-БО-15 від 29.09.2020 відповідач не провів оплату за спожитий природний газ у встановлені договором строки та в повному обсязі, у зв`язку з чим виник основний борг у сумі 83 160,34 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за спожитий природний газ, позивач здійснив нарахування відповідачу 3% річних у сумі 5 310,18 грн та інфляційних втрат у сумі 31 520,41 грн.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Приписами ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства та визнання відповідачем позову суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - постачальник) та Комунальним підприємством "Галичтеплосервіс" (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу № 20/21-5209-БО-15 від 29.09.2020 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставляти споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

У пункті 2.1 договору сторони узгодили, що постачальник передає споживачу у жовтні 2020 - квітні 2021 замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 205 тис. куб. метрів.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі (п. 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.8 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі.

Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за період постачання означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді (п. 3.11 договору).

Згідно з п. 4.2 договору ціна за 1000 куб.м природного газу визначається сторонами щомісячно шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.

Пунктом 5.1 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до пункту 6.2 договору споживач зобов`язується у т.ч. прийняти газ в кількості, зазначеній в п. 2.1 даного договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 9.3 договору).

Відповідно до п. 11.1 договору, договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з до 30.04.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

До договору постачання природного газу № 20/21-5209-БО-15 від 29.09.2020 сторонами укладено ряд додаткових угод, а саме: додатковими угодами № 1 від 26.10.2020, № 2 від 23.11.2020, № 3 від 22.12.2020, № 4 від 29.01.2021, № 5 від 26.02.2021, № 6 від 26.03.2021 та № 7 від 28.04.2021 вносилися зміни до п. 4.2 договору щодо ціни природного газу і умови проведення розрахунків. Окрім того, додатковою угодою № 6 від 26.03.2021 внесено зміни до договору, зокрема в 2.5 щодо кількості та фізико-хімічних показників природного газу, в 3.10 щодо порядку та умов передачі природного газу та п. 7.2 щодо відповідальності сторін.

На виконання умов договору за період з жовтня 2020 до квітня 2021 постачальник передав, а споживач прийняв природний газ на загальну суму 1 278 013,03 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2020 на суму 24 595,37 грн, від 30.11.2020 на суму 118 362,60 грн, від 31.12.2020 на суму 241 998,18 грн, від 31.01.2021 на суму 339 896,54 грн, від 28.02.2021 на суму 415 321,32 грн, від 31.03.2021 на суму 85 931,48 грн, від 30.04.2021 на суму 51 907,54 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 39/9-1012-23 від 29.05.2023 з вимогою погасити заборгованість.

Вищезазначена претензія залишена без розгляду та відповіді, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення 83 160,34 грн заборгованості за спожитий природний газ, 5 310,18 грн 3% річних та 31 520,41 грн інфляційних втрат.

Зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відносини між суб`єктами ринку природного газу в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу (далі - Правила), Кодексом газотранспортної системи, Кодексом газорозподільних систем.

Згідно з Правилами постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил (п. 3 розділу І).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторони в договорі встановили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 5.1 договору).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов`язання щодо поставки природного газу відповідачу в період з жовтня 2020 до квітня 2021 на загальну суму 1 278 013,03 грн, а відповідач здійснив часткову оплату.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений газ у період з жовтня 2020 до квітня 2021 становить 83 160,34 грн.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 83 160,34 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Положеннями частини 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 5 310,18 грн за період з 27.04.2021 до 30.06.2023 та інфляційних втрат у сумі 31 520,41 грн (розрахунок інфляційних втрат здійснено з урахуванням індексів інфляції за травень 2021 - червень 2023) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 684,00 грн (платіжне доручення № 0000039027 від 08.09.2023).

Інших судових витрат позивач не заявив.

За правилами, встановленими пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, судовий збір в сумі 2 684 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 46, 123, 129, 191, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Галичтеплосервіс" про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 119 990,93 грн задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Галичтеплосервіс" (вул. Винниченка, 5, м. Галич, Галицький р-н, Івано-Франківська обл., 77100; ідентифікаційний код 37953159) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 20077720) 83 160,34 грн основного боргу, 5 310,18 грн 3% річних, 31 520,41 грн інфляційних втрат та 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.12.2023.

Суддя С. М. Кобецька