Рішення

від 29.11.2023 по справі 910/15073/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2023Справа № 910/15073/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс-клімат Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма

«Грінінвестбуд»

про стягнення 386.277,95 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

25.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс-клімат Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Грінінвестбуд» про стягнення 386.277,95 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору підряду № 11 ПО від 22.04.2021 позивачем виконано свої зобов`язання із виконанням монтажних робіт та постачання матеріалів для таких робіт на загальну суму 2.290.654,74 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року (акт від 30.12.2021) та січень 2023 року (акт від 16.01.2023), а також видатковими накладними № РН-0000008 від 25.05.2021 та № РН-0000020 від 30.12.2021. Відповідачем частково оплачено виконані позивачем роботи та використані матеріали на загальну суму 1.914.019,67 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 3891 від 24.05.2021, № 3902 від 25.05.2021, № 4089 від 08.06.2021, № 4911 від 27.10.2021, № 5122 від 18.11.2021. Позивач звертався до відповідача з вимогою № 27/02/1-23 від 27.02.2023, проте відповіді не отримано. Враховуючи викладене, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 386.277,95 грн, з яких 376.635,07 грн боргу, 3.389,71 грн інфляційних втрат та 6.253,17 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 відкрито провадження у справі № 910/15073/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 29.09.2023 було 03.10.2023 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105492752874 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 29.09.2023 (номер відправлення 0105492752874) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 07.11.2023 з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день (07.11.2023) невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 29.09.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Грінінвестбуд» (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оазіс-клімат Плюс» (далі - підрядник, позивач) укладено договір підряду № 11 ПО (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник надає завдання, а підрядник зобов`язується виконати виготовлення робочого проекту для ТОВ «АРС Лонга Студіо», належним чином виконати монтажні роботи монтажу та запуску систем вентиляції та кондиціонування повітря з застосуванням системи «Rooftop» у торгівельній залі на об`єкті розташованому за адресою: Нове будівництво магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: Київська область, Обухівський район, Васильківська територіальна громада, с. Митниця, автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса, ділянка км 44+070 - км 44+170 праворуч.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору виконані позивачем роботи у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 376.635,07 грн та за несвоєчасне виконання грошового зобов`язанні позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 3.389,71 грн та 6.253,17 грн - 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна за цим договором є твердою та складає 2.290.654,74 грн, в тому числі ПДВ 20% - 381.775,79 грн.

Згідно з п. 2.2 договору оплата робіт за цим договором здійснюється в наступному порядку:

- Замовник перераховує підряднику передоплату в сумі 1.526.000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 254.333,33 грн; здійснюється замовником в термін з 23 квітня по 30 квітня 2021 року;

- Перший проміжний розрахунок складає 327.000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 54.500,00 грн та здійснюється замовником в термін з 17 травня по 21 травня 2021 року;

- Другий проміжний розрахунок складає 327.000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 54.500,00 грн та здійснюється замовником в термін з 28 травня по 20 червня 2021 року;

- Остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює протягом 5 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт.

Матеріли справи містять наступні рахунки-фактури:

- № СФ-00354 від 23.04.2021 на суму 1.526.000,00 грн (монтаж систем вентиляції, кондиціонування);

- № СФ-00372 від 25.05.2021 на суму 117.634,67 грн (комплект автоматики ПВ1, комплект автоматики ПВ3);

- № СФ-0377 від 01.06.2021 на суму 196.385,00 грн (відводи на шині, врізка, врізка на шині, дросель-клапан, заглушки, переходи на шині, повітропровід на шині);

- № СФ-0559 від 17.11.2021 на суму 465.980,33 грн (монтаж систем вентиляції, кондиціонування);

- № СФ-0432 від 26.08.2021 на суму 1.465.980,32 грн (монтаж систем вентиляції, кондиціонування).

Також позивачем надано до матеріалів справи видаткову накладну № РН-0000008 від 25.05.2021 на суму 117.634,67 грн та видаткову накладну № РН-0000020 від 20.12.2021 на суму 196.385,00 грн.

З наявних в матеріалах справи виписок з АТ «Укрсиббанк» за особовим рахунком позивача вбачається, що відповідачем згідно договору № 11ПО від 22.04.2021 було перераховано позивачу 1.914.019,67 грн, а саме:

згідно платіжного доручення № 3891 від 24.05.2021 на суму 400.000,00 грн (за монтаж системи вентиляції згідно договору № 11 ПО від 22.04.2021 та рахунку № СФ-00354 від 23.04.2021);

згідно платіжного доручення № 3902 від 25.05.2021 на суму 117.634,637 грн (оплата обладнання згідно договору № 11 ПО від 22.04.2021 та рахунку № СФ-00372 від 25.05.2021);

згідно платіжного доручення № 4089 від 08.06.2021 на суму 196.385,00 грн (оплата матеріалів та обладнання згідно договору № 11 ПО від 22.04.2021 та рахунку № СФ-0377 від 01.06.2021);

згідно платіжного доручення № 4911 від 27.10.2021 на суму 1.000.000,00 грн (за монтаж системи вентиляції згідно договору № 11 ПО від 22.04.2021 та рахунку № СФ-0432 від 26.08.2021);

згідно платіжного доручення № 5122 від 18.11.2021 на суму 200.000,00 грн (за монтаж системи вентиляції згідно договору № 11 ПО від 22.04.2021 та рахунку № СФ-0559 від 17.11.2021).

Відповідно до п. 5.3 договору виконані підрядником роботи приймаються уповноваженими представниками обох сторін шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт з обов`язковим зазначенням у ньому їх вартості.

В матеріалах справи наявні наступні акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), які з боку відповідача не підписані та не скріплені печаткою:

№ 1 за грудень 2021 року на суму 475.586,09 грн;

№ 2 за січень 2023 року на суму 177.424,65 грн.

Також наявні наступні акти вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, які з боку відповідача також не підписані та не скріплені печаткою

від 30.12.2021 на суму 1.124.413,91 грн (додатково до акту № 1);

від 16.01.2023 на суму 199.210,42 грн (додатково до акту № 2).

Отже, загальна сума вказаних актів складає 1.976.635,07 грн.

Також позивачем подано наступні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), які з боку відповідача не підписані та не скріплені печаткою

за грудень 2021 року на суму 1.600.000,00 грн;

за січень 2023 року на суму 376.635,07 грн.

Відповідно до п. 9.1 договору будь-які повідомлення, що направляється сторонами одна одній, вважаються надісланими належним чином, якщо вони скріплені печаткою направляючої сторони і отримані уповноваженим представником іншої сторони з його відміткою про дату отримання на примірнику документа направляючої сторони або спрямовані поштою (цінним листом) і додатково факсом або електронною поштою (для прискорення отримання інформації).

З матеріалів справи вбачається, що 03.02.2023 позивачем направлено на адресу відповідача (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13) разом з листом № 03/02 від 03.02.2023 для підписання наступні документи:

акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року, акт вартості устаткування, що прибавається виконавцем робіт до акту № 1 за грудень 2021 року;

акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2023 року, акт вартості устаткування, що прибавається виконавцем робіт до акту № 2 за січень 2023 року,

що підтверджується поштовою накладною за номером відправлення № 4900099098940 та описом вкладення у цінний лист за номером відправлення № 4900099098940.

Відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, строк пересилання рекомендованої кореспонденції між обласними центрами України, в нашому випадку з міста Дніпро до міста Київ становить 3 дні + 1 день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання + 1 день при пересиланні рекомендованої кореспонденції.

Відтак, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази направлення позивачем на адресу відповідача листа за номером відправлення № 4900099098940 від 03.02.2023 та на нормативні строки пересилання поштових відправлень, позивачем було здійснено відправлення актів приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 належним чином, а відповідач мав можливість отримати їх - 07.02.2023.

Також позивачем надано скрін-шот екрану, з якого вбачається, що 06.02.2023 з електронної адреси позивача oasis-climate@ukr.net на електронну адресу відповідача greeninvesthud@gmail.com (яка зазначена як офіційна для здійснення зв`язку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), направлено лист, в якому позивач просив підписати документи, що додаються до нього (наведені у листі № 03/02 від 03.02.2023).

За змістом статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Оскільки матеріалами справи підтверджено направлення на адресу відповідача акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акту вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 30.12.2021, акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2023 року, акту вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 16.01.2023, проте останнім дані акти підписаними повернуто не було, та матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо підписання цих актів, вони вважаються прийнятими та підписаними відповідачем 06.02.2023.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги п. 2.2 договору, який встановлює, що остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює протягом 5 банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт, відповідач був зобов`язаний сплатити позивачу за виконані роботи у строк до 11.02.2023 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно п. 4.2 договору замовник зобов`язаний прийняти та оплатити роботи в порядку і строки, передбачені даним договором.

Проте, в супереч п.п. 2.1 та 4.2 договору, відповідачем було здійснено лише часткову оплату за виконані позивачем роботи та використані матеріали, а саме сплачено 1.914.019,67 грн, з яких 314.019,67 грн (за матеріали та обладнання за накладними № РН-0000008 від 25.05.2021 на суму 117.634,67 грн та № РН-0000020 від 20.12.2021 на суму 196.385,00 грн) та 1.600.000,00 грн (за роботи та матеріали за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року; актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 30.12.2021 до акту № 1 за грудень 2021 року).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в повному обсязі не виконав зобов`язання по сплаті виконаних робіт у січні 2023 року, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої відповідачем не заперечується, що складає 376.635,07 грн (2.290.654,74 грн - 1.914.019,67 грн).

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 27/02/1-23 від 27.02.2023 про сплату заборгованості у розмірі 376.635,07 грн.

В підтвердження направлення на адресу відповідача листа-вимоги № 27/02/1-23 від 27.02.2023 позивачем надано поштову накладу від 27.02.2023 за номером відправлення 4900099458998 та опис вкладення у цінний лист за номером відправлення № 4900099458998.

Відповідачем відповіді на лист-вимогу № 27/02/1-23 від 27.02.2023 не надано та докази сплати останнім 376.635,07 грн матеріали справи не містять.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 376.635,07 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті виконаних робіт, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3.389,71 грн інфляційних втрат та 6.253,17 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань.

Стаття 625 Цивільного кодексу України надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, встановити інший, ніж три проценти річних, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.

Умовами договору інший розмір процентів не визначений.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Такий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування 3.389,71 грн інфляційних втрат та 6.253,17 грн 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача) та вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс-клімат Плюс» підлягають задоволенню.

У п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява № 63566/00) «Проніна проти України» зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Грінінвестбуд» (01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, код ЄДРПОУ 43370417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс-клімат Плюс» (49000, м. Дніпро, просп. Яворницького Дмитра, 76-А, офіс 201, код ЄДРПОУ 39921092) 376.635 (триста сімдесят шість тисяч шістсот тридцять п`ять) грн 07 коп. основного боргу, 3.389 (три тисячі триста вісімдесят дев`ять) грн 71 коп. інфляційних втрат, 6.253 (шість тисяч двісті п`ятдесят три) грн 17 коп. 3 % річних та 5.794 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн 19 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова