Рішення
від 18.07.2023 по справі 911/549/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2023 р. Справа № 911/549/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради

до 1. Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна"

2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Світанок"

про визнання недійсними результатів електронного аукціону, договору та скасування державної реєстрації

за участю представників:

від прокуратури: Вакуленко М.Г. (службове посвідчення № 065758 від 01.03.2023)

від відповідача 1: Бєлов А.Г. (ордер серії КС № 587294 від 19.07.2021)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради до Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" про:

- визнання недійсними результатів електронного аукціону від 19.11.2020 щодо об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 2946,20 кв.м: а саме: адміністративного корпусу загальною площею 3369,7 кв.м (частка комунальної власності 73,87% - площа 2489,2 кв.м), гаражів загальною площею 279,5 кв.м (частка комунальної власності 100%), митного складу загальною площею 149,3 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 73,2 кв.м), складу конфіскату загальною площею 126,6 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 62,0 кв.м), котельні загальною площею 49,6 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 24,3 кв.м), КПП загальною площею 18,0 кв.м (частка комунальної власності 100%) по вул. Мала Кільцева, 10/1а, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, оформлені протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-10-31-000009-2, затверджені наказом в.о. голови КУ КОР "Фонд Комунального майна" №38 від 20.11.2020;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів, які піддягали продажу на аукціоні (мала приватизація) від 20.11.2020, зареєстрованого в реєстрі за №2948, укладеного між Комунальною установою Київської обласної ради "Фонд комунального майна" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Світанок" на підставі протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-10-31-000009-2, затвердженого наказом в.о. голови КУ КОР "Фонд Комунального майна" №38 від 20.11.2020;

- зобов`язання ПСП "Агрофірма "Світанок" повернути територіальній громаді сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради спірні приміщення загальною площею 2946,20 кв.м, розташовані по вул. Мала Кільцева, 10/1а, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, придбані за 25 834 411, 01 грн на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2020, зареєстрованого в реєстрі за №294.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2021 у справі №911/549/21 позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

24.03.2021 засобами поштового зв`язку від Київської обласної прокуратури до Господарського суду Київської області надійшли: письмові пояснення стосовно недоліків позовної заяви та відповідні документи, а також позовна заява заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради до Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" про:

- скасування державної реєстрації за Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Світанок" права власності на нежитлові будівлі - групу інвентарних об`єктів загальною площею 2946,20 кв.м.: адміністративного корпусу з часткою комунальної власності 73,87% (2489,2 кв.м.), гаражів загальною площею 279,5 кв.м., митного складу з часткою комунальної власності 49% (73,2 кв.м), складу конфіскату з часткою комунальної власності 49% (62,0 кв.м.), котельні з часткою комунальної власності 49% (4,3 кв.м.), КПП загальною площею 18,0 кв.м по вул. Мала Кільцева, 10/1а, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область.

Поряд з тим відповідно до змісту позовної заяви та її прохальної частини заступник керівника Київської обласної прокуратури просив залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" та Української універсальної біржі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2021 у справі №911/549/21, зокрема:

- прийнято до розгляду позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради (далі - Київська обласна рада/позивач) до Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" (далі - КП КОР "Фонд комунального майна"/відповідач 1) та Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Світанок" (далі - ПрАТ "Агрофірма Світанок"/відповідач 2) про визнання недійсними результатів електронного аукціону, договору та скасування державної реєстрації;

- відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.04.2021;

- відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури про залучення третіх осіб;

- надано прокурору та сторонам строк для подання додаткових пояснень, доказів, клопотань, а також відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - до 26.04.2021.

21.04.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Київської обласної ради надійшло клопотання про проведення судового засідання 26.04.2021 без участі представника позивача.

26.04.2021 від прокурора надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого останній просив витребувати у Київської обласної ради належним чином засвідчені копії:

- ухваленого окремого рішення ради про затвердження групи інвентарних об`єктів (Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а) площею 3 369, 7 м2 до приватизації шляхом продажу на аукціоні;

- висновків (подання) Управління з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради щодо обґрунтування доцільності/недоцільності включення групи інвентарних об`єктів (Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а) площею 3 369, 7 м2 до переліку таких, що підлягають приватизації та можливості відчуження даного комунального майна;

- висновків за наслідками аналізу рентабельності від фінансово-господарської діяльності балансоутримувача щодо групи інвентарних об`єктів (Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а) площею 3 369, 7 м2;

- висновків і рекомендацій постійної комісії Київської обласної ради з питань управлення комунальною власністю, приватизації, житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій стосовно доцільності відчуження групи інвентарних об`єктів (Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а) площею 3 369, 7 м2.

До того ж згідно вказаного клопотання прокурор просив витребувати у КП КОР "Фонд комунального майна" належним чином засвідчені копії:

- заяв про включення групи інвентарних об`єктів (Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а) площею 3 369, 7 м2 до переліку об`єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році, заяв потенційних покупців про їх приватизацію, витягів із книг реєстрації таких заяв;

- листування органу приватизації з Управлінням з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради з метою отримання висновку щодо обґрунтування доцільності або недоцільності включення групи інвентарних об`єктів (Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а) площею 3 369, 7 м2 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, з балансоутримувачем з метою з`ясування його позиції стосовно можливості відчуження запропонованого до приватизації майна;

- доказів проведення інвентаризації групи інвентарних об`єктів (Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а) площею 3 369, 7 м2 відповідно до вимог законодавства.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 26.04.2021, 17.05.2021 у справі №911/549/21 відкладено підготовче засідання на 17.05.2021 та 14.06.2021 відповідно.

14.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПрАТ "Агрофірма Світанок" надійшли:

- відзив, згідно якого відповідач 2, зокрема, зауважив на великому обсягу позову і доданих до нього матеріалів, що спричинило необхідність у додатковому часі для складання відповідних заперечень, а тому відповідач 2 просив продовжити строк для подання цього відзиву до дня фактичного його подання;

- заява про залишення позову без розгляду, як такого, що подано без дотримання передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядку;

- заява про застосування позовної давності та, як наслідок, про відмову у задоволенні позову із відповідних підстав;

- заява про відкладення підготовчого засідання з огляду на неможливість прибуття представника відповідача 2.

Згідно приписів ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до приписів ст. ст. 113, 118, ч.ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на системний аналіз вказаних вище приписів ГПК України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата і/чи завершена та або інша стадія судочинства, а з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Водночас пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови:

- вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк;

- подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Натомість відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасника продовжений може бути тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

Так, згідно ухвали Господарського суду Київської області від 02.04.2021 у справі №911/549/21 встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - до 26.04.2021.

Водночас з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103277693872, яке надійшло до суду 13.04.2021, слідує, що ухвалу Господарського суду Київської області від 02.04.2021 про відкриття провадження у даній справі ПрАТ "Агрофірма Світанок" вручено, тобто відповідач 2 був обізнаний про відповідно надане йому право подання відзиву і строк його щонайменше 13.04.2021, тобто за 13 днів до дати першого підготовчого засідання та, відповідно, спливу строку на подання відзиву на позов.

У підготовчому засіданні 26.04.2021 представниця ПрАТ "Агрофірма Світанок" усно клопотала про відкладення розгляду справи з огляду необхідність підготувати та подати заперечення на позов у більш тривалий час у зв`язку з великий об`єм позовних матеріалів.

За таких обставин, оскільки при поданні до суду відзиву 14.06.2021, тобто після спливу відповідно встановленого строку для подання заперечень, відповідачем 2 заявлено про продовження такого строку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ПрАТ "Агрофірма Світанок" про продовження строку для подання відзиву.

Водночас відповідач 2 не скористався наданим процесуальними нормами правом та не заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву із наведенням тих об`єктивних та незалежних причин, що вплинули на подання відповідачем 2 відзиву до суду майже через 2 місяці після отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

В розрізі вказаного суд звертає увагу на те, що:

- відповідно до прохальної частини поданого відзиву відповідач 2 просив саме продовжити пропущений строк, а не поновити його, що, як встановлено судом, поза межами такого строку не допускається;

- викладені відповідачем 2 доводи про значний обсяг позовних матеріалів, як заявлене його представником у підготовчому засіданні 26.04.2021 клопотання про відкладення розгляду справи, не є клопотанням про поновлення строку, оскільки процесуальна поведінка сторони має бути однозначною та такою, яка б не змушувала тлумачити дії сторони з подвійним змістом;

- відповідач, користуючись правовою допомогою адвоката, не був позбавлений можливості проявити процесуальну обачність та скористатися передбаченими ГПК України правами та можливостями: на заявлення клопотання про продовження встановленого судом строку для подання відзиву на позов до закінчення такого строку; або ж на викладення заперечень на позов у встановлений строк із заявленням про певні процесуальні обмеження стосовно доказування;

- пропуск процесуального строку не звільняє учасника справи від дотримання передбаченого ст. ст. 118, 119 ГПК України порядку подання клопотань з метою поновлення/продовження процесуального строку, які не є тотожними за своєю процесуальними суттю та алгоритмом подання, зокрема щодо того, що продовження строку після його спливу не допускається.

З огляду на вказане, оскільки відзив відповідачем 2 подано з пропуском встановленого строку, без клопотання про його поновлення, яке не є тотожним заявленому товариством та залишеного без задоволення судом клопотання про продовження строку, суд дійшов висновку про залишення без розгляду відзиву ПрАТ "Агрофірма Світанок".

Поряд з тим заяву ПрАТ "Агрофірма Світанок" про застосування позовної давності судом прийнято, оскільки позовна давність не є інститутом процесуального права, як наслідок пов`язані із питанням строку позовної давності заяви та/або клопотання не обмежені процесуальними строками.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2021 у справі №911/549/21 відкладено підготовче засідання на 05.07.2021.

05.07.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшли заперечення на заяву відповідача 2 про застосування позовної давності та на заяву відповідача 2 про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі №911/549/21 відкладено підготовче засідання на 19.07.2021.

19.07.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли:

- від КП КОР "Фонд комунального майна" клопотання про відкладення підготовчого засідання поновлення строку на подання відзиву та надання відповідачу строку для подання відзиву до 02.08.2021;

- від Київської обласної ради клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі №911/549/21 відкладено підготовче засідання на 02.08.2021.

27.07.2021 на електронну пошту Господарського суду Київської області та 29.07.2021 через канцелярію суду від КП КОР "Фонд комунального майна" надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач 1 просив поновити строк для подання таких заперечень та у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

У підготовчому засіданні 02.08.2021 представником відповідача 1 оголошено клопотання про поновлення строку для подання відзиву, яке мотивовано змінами у керівному складі установи та, як наслідок, прийняттям рішення про отримання правової допомоги адвоката з представництва інтересів у суді лише у липні 2021 року.

За результатами розгляду вказаного клопотання у підготовчому засіданні 02.08.2021 судом, з урахуванням приписів статей 118, 119, ч. 8 ст. 165 ГПК України, задоволено клопотання КП КОР "Фонд комунального майна" про поновлення строку для подання відзиву та прийнято його до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 02.08.2021, у справі №911/549/21 відкладено підготовче засідання на 06.09.2021.

06.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшла відповідь на відзив КП КОР "Фонд комунального майна".

Ухвалами Господарського суду Київської області від 06.09.2021 та 27.09.2021 у справі №911/549/21 відкладено підготовче засідання на 27.09.2021 та 11.10.2021.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 11.10.2021 та 01.11.2021, занесеними до протоколів судового засідання від 11.10.2021 01.11.2021, у справі №911/549/21 відкладено підготовче засідання на 01.11.2021 та 23.11.2021.

Водночас ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2021 у справі №911/549/21 заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про витребування доказів задоволено частково та витребувано:

1) у Київської обласної ради у строк до 23.11.2021 належним чином засвідчені копії:

2) у Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" у строк до 23.11.2021 належним чином засвідчені копії:

23.11.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Київської обласної ради надійшло клопотання, згідно якого позивач на виконання ухвали про витребування доказів просив долучити до матеріалів справи копію Висновків та рекомендацій постійної комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації та житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій від 18.06.2020 (засідання №4).

Водночас, стосовно інших витребуваних документів, позивач повідомив про направлення до іншого відділу відповідної службової записки, відповіді на яку станом на 22.11.2021 не надано.

Також 23.11.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від КП КОР "Фонд комунального майна" надійшли:

- письмові пояснення, згідно яких відповідач 1 повідомив про відсутність у нього витребуваних ухвалою суду від 23.11.2021 документів та водночас надав суду для долучення до матеріалів справи копії журналів реєстрації наказів на перевірки 2019-2021 роки;

- клопотання про врахування, у порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України, під час розгляду даної справи висновків судів, зроблених під час розгляду справи №910/3143/21, аналогічної за суб`єктним складом, предметом позову та підставами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 23.11.2021, у справі №911/549/21 відкладено підготовче засідання на 14.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2021 у справі №911/549/21 відкладено підготовче засідання на 10.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2022 у справі №911/549/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2022 у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 08.02.2022.

07.02.2022 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Київської обласної ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2022 у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 21.02.2022, у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 22.03.2022.

Однак 22.03.2022 розгляд справи №911/549/21 по суті не відбувся, оскільки указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року строком на 30 діб, який продовжено з 26.03.2022 та з 25.04.2022 на 30 діб згідно з Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 та №259/2022 від 18.04.2022 відповідно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2022 у справі №911/549/21 призначено розгляд справи по суті 07.06.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2022 у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 05.07.2022.

04.07.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копії листа прокурора у кримінальному провадженні (в порядку ст. 93 КПК України) від 14.02.2022 №15/4-58вих.-22 на 12 арк.; копії листа ФДМ України від 14.06.2022 №10-58-7050 з додатками до нього на 8 арк.; копії витягу з ЄРДР №12021110000000631 від 30.09.2021.

Вказане клопотання мотивовано тим, що вказані документи стосуються рецензування звіту від 30.07.2020 про оцінку групи об`єктів інвентаризації по вул. Мала Кільцева, 10/1а, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область додатково підтверджують неможливість використання даних такого звіту під час проведення приватизації майна, що є предметом спору у зазначеній справі.

Водночас, за доводами прокурора, відповідні документи не могли бути подані у встановлений строк разом з позовною заявою, оскільки лише 27.06.2022 постановою процесуального керівника надано дозвіл на розголошення - листа прокурора у кримінальному провадженні (в порядку ст. 93 КПК України) від 14.02.2022 №15/4-58вих.-22 та листа ФДМ України від 14.06.2022 №10-58-7050, як відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021110000000631, матеріали якого виділено з кримінального провадження №4202110000000208.

Так, прокурор просить суд врахувати, що у позовній заяві було зазначено про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №4202110000000208 та, відповідно, про можливість подання до суду доказів, отриманих у відповідному кримінальному провадженні, пізніше, з урахуванням положень ст. 222 КПК України.

Отже, подаючи 04.07.2022 додаткові докази для долучення до зазначеної справи, прокурор зауважив про те, що прийняття рішення про використання та розголошення частини відомостей матеріалів кримінального провадження є тими причинами, які не залежали від нього при дотриманні строків на подання доказів у зазначеній справі.

Приписами ст. 207 ГПК України унормовано, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Поряд з тим приписами ч.ч. 2, 4, 8 ст. 80 ГПК України унормовано, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як слідує зі змісту протоколу судового засідання від 21.02.2022, судом за участю прокурора та представників сторін, після з`ясування наявності у вказаних учасників заяв чи клопотань, які не були заявлені в поважних причин у підготовчому засіданні та отримання відповіді про відсутність таких заяв/клопотань, розпочато розгляд справи по суті, про що відповідно повідомлено усіх присутніх у судовому засіданні.

Однак прокурором не дотримано передбачених ч. 4 ст. 80 ГПК України приписів та на повідомлено письмово суд на стадії підготовчого провадження, до початку розгляду справи по суті - 21.02.2022, як про виділення матеріалів кримінального провадження за №12021110000000631, так і про наявність певних обставин, що перешкоджають поданню матеріалів та відомостей із вказаного кримінального провадження, а також вчинення прокурором дій, спрямованих на отримання таких документів.

Саме ж лише зазначення у позовній заяві про наявність досудового розслідування у кримінальному провадженні №4202110000000208 жодним чином не свідчить про те, що прокурор повідомив суд про вчинення ним певних дій, спрямованих на отримання конкретного доказу, який не може бути поданий на стадії підготовки позовної заяви.

В розрізі зазначеного вище суд звертає увагу прокурора на те, що обставини отримання певних документів після подання позовної заяви, відкриття провадження у справі та початку її розгляду по суті, не є тими поважними та незалежними причинами, що унеможливили вчасне звернення особи до суду із відповідним клопотанням у порядку ч. 4 ст. 80 ГПК України, з урахуванням презумпції обізнаності учасників судового процесу із приписами процесуального законодавства, що є основою стадійності судового процесу, яка не може бути порушена самою лише наявністю у особи права на суд, позаяк норми ГПК України щодо процесуальних строків, у тому числі щодо подання доказів з порушенням строку, є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення процесуальних строків та балансу інтересів і прав усіх учасників судового процесу щодо реалізації ними власних прав.

За таких обставин, оскільки копії листа прокурора у кримінальному провадженні (в порядку ст. 93 КПК України) від 14.02.2022 №15/4-58вих.-22 та листа ФДМ України від 14.06.2022 №10-58-7050 прокурор подав з пропуском встановленого строку, без дотримання передбаченого процесуальними норами порядку стосовно повідомлення та обґрунтування поважності причини пропуску такого строку, суд в засіданні 05.07.2022 дійшов висновку про залишення без розгляду клопотання прокурора про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 05.07.2022, до у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 26.07.2022.

26.07.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПрАТ "Агрофірма Світанок" надійшли додаткові пояснення разом з доданими документами, які, за доводами відповідача 2, він не мав можливості подати до суду раніше, оскільки їх було отримано від ТОВ «Митний термінал Київщини» на адвокатський запит Василик У.С.

У судовому засіданні 26.07.2022, враховуючи наведені вище процесуальні приписи стосовно порядку та строків подання доказів, а також подання клопотань та заяв після початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про залишення без розгляду поданих відповідачем 2 пояснень та доданих до них документів, оскільки саме лише зазначення про те, що такі документи були отримані згідно поданого адвокатом не свідчать ані про наявність незалежних причин пропуску відповідного процесуального строку, ані про дотримання відповідачем 2 передбаченого ч. 4 ст. 80 ГПК України порядку, що полягає у тому, аби проявити розумну обачність у реалізації власних процесуальних прав у доказуванні та, відповідно, повідомити про наявність певного доказу, який не може бути подано у строки та вчинення особою всіх залежних від неї дій для його отримання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.07.2022 у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 23.08.2022.

18.08.2022 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Київської обласної ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

22.08.2022 на електронну адресу Господарського суду Київської області від Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.08.2022 у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 13.09.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 13.09.2022, до у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 04.10.2022.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 04.10.2022, 01.11.2022 у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.11.2022 та 29.11.2022 відповідно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 29.11.2021, у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 27.12.2022.

21.12.2022 від Київської обласної ради надійшли додаткові пояснення щодо суті спору, зокрема з питань, які виникли під час судового розгляду, а саме щодо обрання способу приватизації комунального майна.

27.12.2022 з 14:47 до 16:27 у місті Київ оголошено сигнал повітряної тривоги, як наслідок призначене на вказану дату засідання з розгляду справи №911/549/21 знято з розгляду, оскільки згідно розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 "Про порядок дій при оголошення повітряної тривоги" з урахування Указу Президента України "Про введення воєнного стану в України" від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами), відповідно до ст. 30 Кодексу цивільного захисту України, керуючись ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів та працівників апарату суду передбачено, зокрема, що у разі оголошення сигналу "повітряна тривога" судді та працівники апарату суду негайно мають залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

З огляду вказаного ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.2022 у справі №911/549/21 призначено до розгляду по суті на 23.01.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2023 у справі №911/549/21 залишено без розгляду подані Київською обласною радою додаткові пояснення з питань, які виникли під час судового розгляду, а саме щодо обрання способу приватизації комунального майна від 21.12.2022.

Також ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 23.01.2023, у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 14.02.2023.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 14.02.2023 та 21.03.2023, занесеними до протоколів судових засідання від 14.02.2023, 21.03.2023, у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.03.2023 та 18.04.2023 відповідно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 16.05.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 16.05.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 16.05.2023, у справі № 911/549/21 оголосив перерву у судовому засіданні до 13.06.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 04.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 04.07.2023, у справі №911/549/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 18.07.2023.

Стосовно ж поданого відповідачем 2 клопотання про залишення позову прокурора без розгляду з підстав п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з метою вирішення питання про перехід до розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.

Так, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду обгрунтовано тим, що адресоване Київській обласній раді повідомлення №15/4-85вих-21 від 19.02.2021, та сама позовна заява №154/4-88 вих21 складено та підписано в один день - 19.02.2021, як і подано в той же день до суду позовну заяву, що на переконання відповідача 2 свідчить про те, що відповідний лист був формальністю, спрямованою на введення суд в оману та створення хибного уявлення про дотримання прокурором передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядку повідомлення компетентного органу та надання йому можливості відреагувати на стверджуване порушення.

Крім того, як зауважив відповідач 2, у копії листі №15/4-85вих-21 від 19.02.2021, яка не є доказом та не посвідчена, прокурором вказано про невжиття радою дій щодо повернення у державну власність спірного нерухомого майна, а тому буде подано відповідний позов в особі ради, зокрема, про повернення майна його законному власнику.

Однак, за доводами відповідача 2, за поданим у даній справі позовом не заявлено вимоги про повернення майна його законному власнику, тоді як у листі №15/4-85вих-21 від 19.02.2021 взагалі не вказано:

- результати якого аукціону та який саме договір прокуратура просить визнати недійсним, а також яке саме майно просить повернути за підготовленим нею позовом;

- правових підстав для повернення у державну власність майна територіальної громади Київської області, яка є комунальною власністю, що створило істотні перешкоди Київській обласній раді для своєчасного розгляду такого листа та надання на нього відповіді у розумний строк.

З огляду на вказане відповідач 2 вважає, що прокурором не дотримано вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що є підставою для залишення такого позову без розгляду у порядку п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

У запереченнях на вказану заяву відповідача 2 прокурор зауважив на тих же обставинах та доводах, що і викладено у заяві про усунення недоліків, а також звернув увагу, що від Київської обласної ради не надходило жодних заперечень чи даних про оскарження дій прокуратури щодо пред`явлення відповідного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зокрема, вказано, що:

- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва;

- якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;

- якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

Так, зі змісту наявної в матеріалах справи копії адресованого Київській обласній раді повідомлення №15/4-85вих-21 від 19.02.2021 слідує, що прокурор повідомив Київську обласну раду про встановлення обставин недотримання Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» під час проведення 19.11.2020 аукціону з приватизації об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 2946,20 кв.м: а саме: адміністративного корпусу загальною площею 3369,7 кв.м (частка комунальної власності 73,87% - площа 2489,2 кв.м), гаражів загальною площею 279,5 кв.м (частка комунальної власності 100%), митного складу загальною площею 149,3 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 73,2 кв.м), складу конфіскату загальною площею 126,6 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 62,0 кв.м), котельні загальною площею 49,6 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 24,3 кв.м), КПП загальною площею 18,0 кв.м (частка комунальної власності 100%) по вул. Мала Кільцева, 10/1а, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область.

Також у повідомленні №15/4-85вих-21 від 19.02.2021 прокурором, з посиланням на невчинення відповідним органом місцевого самоврядування дій із захисту інтересів держави, повідомлено про підготовку для подання до Господарського суду Київської області позову в інтересах Київської обласної ради до ПрАТ "Агрофірма Світанок" про визнання недійсним результатів аукціону та договору купівлі-продажу об`єкту приватизації, а також повернення майна.

Усуваючи недоліки позовної заяви, разом з позовною завою у новій редакції, зокрема із заявленою у ній вимогою про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, прокурор подав до суду докази надіслання учасникам спору, у тому числі позивачу, позовної заяви в первинній редакції разом з доданими до неї документами, серед яких і копія листа №15/4-85вих-21 від 19.02.2021.

Також прокурор зазначив, що до матеріалів позовної заяви додано копії:

- скерованого Київській обласній раді листа №15/4-44вих20 від 10.11.2020 щодо виявлених порушень процедури приватизації та з пропозицією відмінити аукціон, тоді як рада листом №2426/10-01 від 18.11.2020 проінформувала про скерування листа прокурора до КП КОР "Фонд комунального майна" та не надала жодних пояснень щодо запитуваної прокурором інформації;

- скерованого Київській обласній раді, після завершення аукціону, листа №15/4-ззвих21 від 26.01.2021 щодо надання копій документів, якими супроводжувався спірний аукціон, та щодо необхідності вжиття заходів реагування на стверджуване порушення, тоді як рада листом №186/10-01 від 29.01.2021 проінформувала про скерування листа прокурора до КП КОР "Фонд комунального майна";

- листа №15/4-85вих-21 від 19.02.2021, який по суті є інформуванням Київської обласної ради про виявлене порушення втретє, і такий лист подано раді 19.02.2021 через встановлену нею скриньку для кореспонденції.

Вказане, на думку прокурора, свідчить про те, що Київська обласна рада усунулась від належного розгляду порушеного питання та прийняття законного рішення щодо захисту інтересів держави, тоді як прокурор у розумні строки повідомив відповідний орган про виявлене порушення та наміри самостійно звернутись з позовом у разі бездіяльності ради, момент же подання позову до суду аргументовано закінченням строку позовної давності для такої категорії справ 20.02.2021, а отже і необхідністю невідкладно захистити порушені інтереси держави.

Враховуючи наведене вище та наявність в матеріалах справи копій адресованих Київській обласній раді повідомлень щодо здійснення захисту інтересів держави у суді в особі відповідного органу, зокрема повідомлення №15/4-85вих-21 від 19.02.2021, разом з доказами надіслання раді таких повідомлень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення поданого у даній справі позову без розгляду.

Посилання ж відповідача 2 на недотримання прокурором розумного строку для надання можливості позивачу самостійно здійснити заходи відновлення порушеного права держави у спірних правовідносинах визнаються судом неспроможними з огляду викладені вище пояснення прокурора стосовно попереднього повідомлення ради про виявлені ним порушення, а також те, що

- часовий проміжок, який минув між повідомленням позивача та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

- критерій «розумності» строку має визначатись з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально, з формальним підходом

Схожі висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 11.03.2021 у справі №920/821/18.

Решта ж доводів відповідача 2 про те, що повідомлення №15/4-85вих-21 від 19.02.2021 подано у копії та не містить: правових підстав для пред`явлення позову щодо комунального майна з метою захисту інтересів держави, а також інформації про спірний аукціон та майно, яке слід повернути, визнаються судом неспроможними, оскільки зроблене прокурором повідомлення містить інформацію про спірний об`єкт приватизації, тоді як вимог щодо наведення правових підстав звернення до суду із позовом закон до такого повідомлення не визначає, як і не вимагає закон певної форми (лише в оригіналі) подання до суду зробленого прокурором повідомлення до компетентного органу.

Також суд звертає увагу не те, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

З огляду вказаного вище слідує, що залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Перевірка ж обставин порушення інтересів держави у спірних правовідносинах здійснюється під час розгляду справи по суті, наслідком чого, у разі встановлення відсутності порушення інтересу держави, є прийняття рішення про відмову у позові, а не залишення позову без розгляду.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача 2 про залишення позову у даній справі без розгляду.

В розрізі вказаного вище, а також оголошених представником позивача у судовому засіданні 04.07.2023 заперечень проти позову, та відповідно, можливості розгляду справи по суті судом враховано приписи ч. 5 ст. 55 ГПК України, згідно яких відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 18.07.2023, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської обласної ради від 22.06.2020 №852-35-VII «Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році»: затверджено перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2019-2020 роках, що додається; доручено Комунальній станові Київської обласної ради «Фонд комунального майна» здійснити всі дії, пов`язані із організацією підготовки аукціону на електронному майданчику в електронній торговій системі (далі - рішення від 22.06.2020 №852-35-VII).

Згідно додатку до рішення від 22.06.2020 №852-35-VII визначено такими, що підлягають приватизації, зокрема, об`єкти нерухомості по вул. Мала Кільцева, 10/1а, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область:

- інженерні мережі та споруди спільного користування (в т.ч. такі споруди - пожежна насосна станція, каналізаційно-насосна станція, пожежні резервуари, закрита трансформаторна підстанція)* (з урахуванням обмежень, встановлених статтею 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна») - загальною площею 129,20 кв.м.;

- митний склад загальною площею 72,90 кв.м.;

- склад конфіскату загальною площею 62,60 кв.м.;

- адміністративний корпус загальною площею 4695,50 кв.м.;

- гаражі загальною площею 341,30 кв.м., балансоутримувачем яких є Комунальне підприємство Київської обласної ради «Друкар».

Копії рішення від 22.06.2020 №852-35-VII та відповідного додатку до нього наявні в матеріалах справи.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії інформаційного повідомлення про проведення в електронній торгівельній системі продажу на аукціоні без умов об`єкта малої приватизації - група інвентарних об`єктів, що перебуває на балансі Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» та знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а (далі - інформаційне повідомлення), вказано, зокрема, таку інформацію:

- назва об`єкта - нежитлові приміщення загальною площею 2 946,2 кв.м.;

- відомості про об`єкт: адміністративний корпус загальною площею 3369,7 кв.м (частка комунальної власності 73,87% - площа 2489,2 кв.м); гаражі загальною площею 279,5 кв.м (частка комунальної власності 100%); митний склад загальною площею 149,3 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 73,2 кв.м); склад конфіскату загальною площею 126,6 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 62,0 кв.м); котельня загальною площею 49,6 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 24,3 кв.м), КПП загальною площею 18,0 кв.м (частка комунальної власності 100%);

- спосіб проведення аукціону: без умов;

- стартова ціна об`єкта: 25 033 344,00 грн;

- найменування організатора аукціону (органу приватизації): КУ КОР «Фонд комунального майна»;

- дата і номер рішення органу приватизації про затвердження умов продажу об`єкта приватизації: наказ КУ КОР «Фонд комунального майна» №35 від 20.10.2020 (протокол №3 від 09.10.2020 засідання аукціонної комісії).

19.11.2020 за результатами проведеного в електронній торговій системі «Прозоро.Продажі» електронного аукціону щодо об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а, переможцем визнано ПрАТ "Агрофірма Світанок" з ціною продажу лоту - 25 834 411,01 грн, що оформлено протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-10-31-000009-2, затвердженим наказом в.о. голови КУ КОР "Фонд Комунального майна" №38 від 20.11.2020 (далі - спірний електронний аукціон). Копії зазначених протоколу та наказу наявні в матеріалах справи.

На підставі вказаних вище документів 20.11.2020 між КУ КОР "Фонд Комунального майна" як продавцем та ПрАТ "Агрофірма Світанок" як покупцем укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (споруди, приміщення, об`єкта незавершеного будівництва), яка підлягає продажу на аукціоні (мала приватизація), згідно пункту 1.1. якого продавець зобов`язався передати (продати) у власність покупця нежитлові приміщенні загальною площею 2 946,2 кв.м.: адміністративний корпус загальною площею 3369,7 кв.м (частка комунальної власності 73,87% - площа 2489,2 кв.м); гаражі загальною площею 279,5 кв.м (частка комунальної власності 100%); митний склад загальною площею 149,3 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 73,2 кв.м); склад конфіскату загальною площею 126,6 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 62,0 кв.м); котельня загальною площею 49,6 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 24,3 кв.м), КПП загальною площею 18,0 кв.м (частка комунальної власності 100%) за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а (далі - спірний об`єкт приватизації/спірний об`єкт), а покупець зобов`язався прийняти (купити) зазначені нежитлові приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, що зазначені у цьому договорі, та пройти державну реєстрацію (далі - спірний договір).

Пунктами 1.2., 2.2. спірного договору визначено, що нежитлові приміщення належать продавцеві на праві комунальної власності на 7379/10000 частки, що зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.02.2019 КП КОР «Готово», реєстраційний номер об`єктом нерухомого майна: 1225403232224, номер запису про право власності: 30478129.

Ціна продажу нежитлових приміщень становить 25 834 411,01 грн.

До матеріалів справи прокурором долучено копію спірного договору, на якому приватним нотаріусом вчинено посвідчувальний напис про реєстрацію договору за №2948.

Також, за доводами прокурора, 20.11.2020 приватним нотаріусом на підставі рішення №55269948 зареєстровано за ПрАТ "Агрофірма Світанок" право власності на 7379/10000 частки нежитлових приміщень за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а (номер запису про право власності 395305058).

До матеріалів позовної заяви додано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №241179297 від 20.01.2021 (далі - інформаційна довідка №241179297 від 20.01.2021).

До того ж до матеріалів позовної заяви прокурором долучено копії квитанцій від 23.11.2020, 24.11.2020 про сплату ПрАТ "Агрофірма Світанок" на рахунок КУ КОР "Фонд Комунального майна" 23 331 076,61 грн оплати за об`єкт приватизації та 2 503 334,40 грн гарантійного внеску.

Мотивуючи звернення до суду із відповідним позовом, прокурор зауважив на встановленні ряду порушень, допущених під час проведеної органом приватизації - КУ КОР «Фонд комунального майна» процедури приватизації спірного об`єкта, а саме:

- відчуження майна, приватизація якого заборонена ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», а також не є економічно доцільною та вигідною для територіальної громади з огляду на призначення такого майна;

- недотримання порядку приватизації, установленого статтями 10-12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», зокрема щодо наявності заяв потенційних покупців на приватизацію, визначення дійсної вартості майна з проведенням його інвентаризації.

Так, в розрізі обставин доцільності приватизації спірного об`єкта та встановлених законом заборон на відчуження його окремих частин, прокурор зазначив про те, що спірний об`єкт приватизації будувався для забезпечення діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, зокрема для належної роботи митного органу - Північної регіональної митниці, до складу якої входив, зокрема, відділ митного оформлення «Святошин», що загалом забезпечувало здійснення такими органами митного оформлення за принципом «прозорого офісу», що в свій час прискорило процес митного контролю та оформлення, призвело до збільшення надходжень до держбюджету України митних платежів.

Як зауважив прокурор, відповідно збудовані об`єкти, з яких адміністративна будівля комплексу споруд Північної регіональної митниці залишилась у стані незавершеного будівництва і до сьогодні (побудована на 98%), розподілено між інвестором та територіальною громадою сіл, селищ, міст Київської області, зокрема актом від 27.12.2013 визначено частки територіальної громади і ТОВ «Митний склад Київщини» у співвідношенні 73,87% до 26,13% відповідно, та надалі належне територіальній громаді майно передано на баланс КП КОР «Друкар».

Земельні ж ділянки під вказаними об`єктами нерухомості, за доводами прокурора, оформлено на праві постійного користування за Північною регіональною митницею - в межах недобудованого адміністративного корпусу, та на праві приватної власності за ТОВ «Митний склад Київщини» - під рештою об`єктів нерухомості.

В підтвердження обставин будівництва спірних об`єктів та подальшого їх розподілу і, зокрема, закріплення у відповідному відсотковому відношенні на праві спільної часткової власності за територіальною громадою сіл, селищ, міст Київської області, прокурором до позовної заяви долучено копії:

- дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт №53/04-03 від 27.08.2004;

- акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 07.09.2004, розпорядження Києво-Святошиньскої РДА №350 від 08.09.2004 про затвердження вказаного акту;

- актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 05.11.2004;

- інвестиційного договору на завершення будівництва комплексу споруд Північної регіональної митниці №1/1 від 24.09.2004 з додатковою угодою до нього;

- витягів з рішень Київської обласної ради «Про управління об`єктами майна спільної власності територіальних громад області» за №205-16-IV від 29.09.2004 та за №224-18-IV від 18.11.2004 з додатком;

- рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради №243 від 14.12.2004 «Про визнання за ТОВ «Митний термінал Київщини» права спільної часткової власності на частину об`єктів, що входять до комплексу споруд Північної регіональної митниці, розташованого за адресою: Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1А»;

- свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ №031646 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВЕ №296787;

- державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею;

- рішення Київської обласної ради «Про передачу нерухомого майна з балансу департаменту капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації на баланс Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар»» за №651-33-VI від 23.07.2013;

- рішення Київської обласної ради «Про внесення змін до рішення за №651-33-VI від 23.07.2013» за №728-35-VI від 28.11.2013 з додатками;

- акта комісії від 07.11.2013 з додатками;

- акта приймання-передачі від 24.12.2013 та акта приймання-передачі фактичних витрат від 30.12.2013;

- акта визначення та підтвердження часток у спільній частковій власності на об`єкт незавершеного будівництва від 27.12.2013.

Водночас, на переконання прокурора, до групи інвентарних об`єктів безпідставно включено об`єкти інженерної інфраструктури та благоустрою спільного користування населеного пункту, зокрема - пожежно-насосну станцію, каналізаційно-насосну станцію, пожежні резервуари, закриту трансформаторну підстанцію.

Отже, прокурор вважає, що всі виставлені на аукціон складові групи інвентарних об`єктів нерухомості за будь-яких умов приватизації не підлягали.

Стосовно ж недотримання порядку приватизації, установленого статтями 10-12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», прокурор зазначив, що вказані приписи закону передбачають чітку послідовність дій, згідно яких окрім прийняття рішення про затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації, обов`язково має прийматись окреме рішення про приватизацію чітко визначеного об`єкта комунальної власності та, відповідно, належним чином оприлюднюватись.

Натомість, як зауважив прокурор, Київська обласна рада (як власник майна спільної власності територіальної громади) або КУ КОР "Фонд Комунального майна" (як орган приватизації) будь-якого окремого рішення про приватизацію спірного об`єкта не приймали та не публікували на офіційному сайті обласної ради чи в електронній торговій системі, як того вимагає абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».

Під час розгляду справи по суті, зокрема у судовому засіданні 04.07.2023 прокурор усно зауважив на тому, що закон передбачає окремі етапи приватизації як для державного, так і для комунального майна, та не містить щодо вказаної процедури жодних виключень, зокрема не передбачено окремої, спрощеної процедури приватизації шляхом об`єднання усіх рішень в одне рішення про приватизацію.

Також згідно викладених усно у судовому засіданні 04.07.2023 доводів прокурора, приймаючи рішення від 22.06.2020 №852-35-VII, яке не є рішенням про приватизацію, сесія Київської обласної ради не обговорювала деталі приватизації спірного об`єкту, тоді як КУ КОР "Фонд Комунального майна" не наділений повноваженнями щодо прийняття такого рішення.

Також, мотивуючи наявність порушень ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», прокурор вказав, що:

- група інвентарних об`єктів по вул. Мала Кільцева 10/1А в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району попередньо вже включалась до переліку об`єктів малої приватизації на відповідний період на підставі рішення Київської обласної ради №753-32-VII від 19.12.2019, тоді як рішення від 22.06.2020 №852-35-VII, згідно його преамбули, Київською обласною радою прийнято відповідно до подання управління комунальної власності та житлово-комунального господарства, а також висновків і рекомендацій постійної комісії ради з питань управління комунальною власністю;

- у протоколі постійної комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації, житлово-комунального господарства та провадження енергозберігаючих технологій Київської обласної ради №4 від 18.06.2020 (далі - протокол комісії №4 від 18.06.2020) у пункті 10 порядку денного засідання вказано, що згідно звернень суб`єктів господарювання, які виявили бажання придбати об`єкти нерухомості, проведено аналіз рентабельності від господарської діяльності, відтак об`єкти, що мають від`ємний баланс та зацікавили суб`єктів господарювання, пропонуються для затвердження у відповідному переліку.

З огляду на вказане, посилаючись на Положення про подання та розгляд заяви про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, заяви про приватизацію об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області груп А, Д та Ж, затвердженим рішенням Київської обласної ради від 06.09.2016 №163-07-VII (далі - Положення про подання та розгляд заяви про приватизацію), прокурор зазначив, що лише після отримання органом приватизації відповідних заяв та позитивних висновків про доцільність приватизації об`єкта КУ КОР "Фонд Комунального майна", як орган приватизації, надсилає повний пакет документів до відповідного управління Київської обласної ради з метою внесення на її розгляд відповідного питання.

Однак, за доводами прокурора, ним не виявлено будь-яких заяв про приватизацію спірного об`єкта чи про його включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, з доказами реєстрації таких заяв у відповідних журналах обліку, як і висновків і рекомендацій відповідних органів щодо рентабельності господарської діяльності балансоутримувача щодо спірного об`єкта та доцільності його приватизації, що, власне, свідчить про відсутність таких документів та порушення процедури приватизації спірного об`єкта комунальної власності.

В розрізі наведеного прокурор звернув увагу на те, що за даними КУ КОР "Фонд Комунального майна" частина приміщень спірного об`єкту (гаражі, КПП, котельня, митний склад та склад конфіскату) загальною площею 456,995 кв.м. певний час здавались в оренду ТОВ «Митний термінал Київщини» зі сплатою орендарем щомісячно 131 402,64 грн, а відповідні договори оренди на момент проведення спірного аукціону були чинними та, попри те в порушення ч. 3 ст. 21 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» не були висвітлені в повідомленні про приватизацію.

В підтвердження зазначеного прокурором до позовної заяви долучено копії:

- рішення Київської обласної ради «Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2019-2020 роках» №753-32-VII від 19.12.2019 з додатком;

- рішенням Київської обласної ради від 06.09.2016 №163-07-VII та Положення про подання та розгляд заяви про приватизацію;

- протоколу комісії №4 від 18.06.2020;

- договорів оренди №36-19 від 01.03.2019, №37-19 від 04.03.2019, №38-19 від 05.03.2019.

Вказане, на переконання прокурора, свідчить про те, що надходження до бюджету області орендних платежів не відповідає ознакам збитковості чи неефективного використання спірного майна, а економічна ефективність використання ресурсів об`єкта приватизації безспірно є позитивною та могла б бути вищою за умови належного управління балансоутримувачем таким майном шляхом передачі в оренду решти приміщень, тобто висновок про відсутність потреби у такому майні для територіальної громади не ґрунтується на дійсних обставинах.

Крім того прокурор зауважив, що в порушення вимог ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» інвентаризація спірного об`єкта нерухомості перед його відчуженням взагалі не проводилась, як наслідок стартова ціна такого об`єкта була визначена з порушенням ст. 22 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» та пункту 22 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №432.

Так, для проведення оцінки об`єктів малої приватизації, на думку прокурора, обов`язково застосовується Методика оцінки майна, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №224, і лише визначена згідно такої методики вартість комунального майна є підставою для встановлення аукціонною комісією стартової ціни об`єкта приватизації.

Водночас, долучаючи до позовної заяви копію підготовленого ФОП Власенком О.В. Звіту про оцінку майна «Визначення ринкової вартості групи інвентарних об`єктів, що перебуває на балансі КП КОР «Друкар» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а, прокурор вказав, що під час проведення такої оцінки експертом не використовувались дані поточної інвентаризації, оскільки її не було проведено, а у звіті не враховано акти від 07.04.2004, 05.11.2004 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію під`їзної дороги та котельні, як і залишено експертом поза увагою земельний компонент при визначенні ринкової вартості, з урахуванням слідування землі за нерухомістю згідно приписів ст. 120 ЗК України та 377 ЦК України, що значно збільшує вартість об`єкта приватизації.

Також прокурор звернув увагу на те, що попри виявлення конкурсною комісією по відбору суб`єктів оціночної діяльності за результатами розгляду звітів про оцінку майна невідповідності зазначених площ з площами згідно переліку об`єктів за рішенням від 22.06.2020 №852-35-VII, а також попри те, що така невідповідність має місце і у найменуваннях інвентарних об`єктів, у тому числі і на офіційному сайті електронної торгової системи «Прозоро.Продажі» та інформаційному повідомленні, не вжито будь-яких заходів до врегулювання таких невідповідностей, з`ясування причин їх виникнення, рецензію на звіт про оцінку не скеровано на доопрацювання.

До позовної заяви прокурором долучено копії:

- рішення Київської обласної ради «Про затвердження Положення про діяльність аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області» №851-35-VII від 22.06.2020 та відповідного Положення;

- протоколів аукціонної комісії №1 від 09.07.2020, №2 від 17.09.2020, №3 від 09.10.2020;

- наказів КУ КОР «Фонд комунального майна» №35 від 20.10.2020, №16 від 20.07.2020;

- протоколів засідання конкурсної комісії по відбору суб`єктів оціночної діяльності, утвореної відповідно до наказу №16 від 20.07.2020 КУ КОР "Фонд Комунального майна", за №1 від 29.07.2020, №2 від 17.08.2020, №3 від 11.09.2020, №4 від 17.09.2020.

Згідно викладених усно у судовому засіданні 04.07.2023 доводів прокурора надані на вимогу суду копії висновків та журналів реєстрації не підтверджено відповідними оригіналами, що свідчить про відсутність таких документів взагалі.

Крім того у прокурора наявні обґрунтовані підстави вважати, що публікацію інформаційного повідомлення про проведення конкурсного відбору оціночної діяльності було здійснено пізніше з огляду на відсутність відповідної публікації на офіційному сайті Київської обласної ради.

Повертаючись до визначення вартості спірного об`єкту приватизації, прокурор зауважив, що дуже важливим критерієм для визначення дійсної вартості такого майна є розташування такого майна та його мету створення/будівництва - для здійснення митного оформлення експорту/імпорту товарів, зберігання та митної обробки вантажів, тоді як експертом взято для порівняння об`єкти із значно менш економічно вигідним розташуванням та не враховано беззаперечні переваги об`єкта приватизації.

Отже, прокурор вважає, що в пропозиції приватизації спірного об`єкта вказано інформацію, яка не стосується і не підтверджує стартову вартість такого майна, а в розділі «документи аукціону» відсутні належні та достовірні дані про підстави визначення цієї ціни відповідно до Методики.

З огляду на усі зазначені вище порушення, оскільки майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ та скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, на думку прокурора, приватизація нежитлових приміщень загальною площею 2 946,2 кв.м. за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а очевидно не відповідає зазначеним вимогам закону та свідчить як про відсутність у органу приватизації необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення дій щодо відчуження такого майна на аукціоні, так і про укладення договору купівлі-продажу всупереч інтересів держави і суспільства, а приватний власник у даному випадку не може вважатися добросовісним.

Вказане і стало підставою для заявлення прокурором згідно цього позову таких вимог:

- визнати недійсними результати електронного аукціону від 19.11.2020 щодо об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 2946,20 кв.м: а саме: адміністративного корпусу загальною площею 3369,7 кв.м (частка комунальної власності 73,87% - площа 2489,2 кв.м), гаражів загальною площею 279,5 кв.м (частка комунальної власності 100%), митного складу загальною площею 149,3 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 73,2 кв.м), складу конфіскату загальною площею 126,6 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 62,0 кв.м), котельні загальною площею 49,6 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 24,3 кв.м), КПП загальною площею 18,0 кв.м (частка комунальної власності 100%) по вул. Мала Кільцева, 10/1а, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, оформлені протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-10-31-000009-2, затверджені наказом в.о. голови КУ КОР "Фонд Комунального майна" №38 від 20.11.2020;

- визнанати недійсним договір купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів, які підлягали продажу на аукціоні (мала приватизація) від 20.11.2020, зареєстрований в реєстрі за №2948, укладений між Комунальною установою Київської обласної ради "Фонд комунального майна" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Світанок" на підставі протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-10-31-000009-2, затвердженого наказом в.о. голови КУ КОР "Фонд Комунального майна" №38 від 20.11.2020;

- скасувати державну реєстрацію за Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Світанок" права власності на нежитлові будівлі - групу інвентарних об`єктів загальною площею 2946,20 кв.м.: адміністративного корпусу з часткою комунальної власності 73,87% (2489,2 кв.м.), гаражів загальною площею 279,5 кв.м., митного складу з часткою комунальної власності 49% (73,2 кв.м), складу конфіскату з часткою комунальної власності 49% (62,0 кв.м.), котельні з часткою комунальної власності 49% (4,3 кв.м.), КПП загальною площею 18,0 кв.м по вул. Мала Кільцева, 10/1а, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область (номер запису про право власності 395305058, рішення від 20.11.2020 №55269948).

Що ж до підстав заявлених вимог та обраного способу захисту порушених прав, то для визнання недійсними результатів електронного аукціону та укладеного на їх підставі договору купівлі-продажу правовими підставами прокурор обрав ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203, 204, 215, 650, 656 Цивільного кодексу України, оскільки, за доводами прокурора, правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання результатів торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів та згідно усталеної судової практики при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення такого:

- чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні;

- чи вплинули ці порушення на результати аукціону;

- чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону.

В розрізі вказаного прокурор, посилаючись на ст. 207 ГК України, зауважив, що у разі задоволення позовних вимог про визнання недійсним результатів аукціону та договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна у відповідача виникає обов`язок повернути спірне майно власнику без заявлення відповідної позовної вимоги на підставі ч. 5 ст. 216 ЦК України.

Водночас, посилаючись на ч. 3 ст. 26, п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», прокурор зазначив, що вимога про скасування державної реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем 2 є похідною від вимог про визнання недійсними результатів електронного аукціону та укладеного на їх підставі договору купівлі-продажу, оскільки у разі задоволення таких вимог державна реєстрація має бути скасована шляхом відновлення державної реєстрації речового права правонаступника на нього.

Необхідність же захисту прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах обгрунтовано порушенням інтересів територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, як представницького органу вказаного суб`єкта місцевого самоврядування, який від свого імені може набувати майнових і особистих немайнових прав та нести обов`язки щодо належного громаді комунального майна.

З огляду на вказане та очевидну незаконність відчуження об`єкта комунальної власності, який не підлягав приватизації, а також обізнаність органу місцевого самоврядування із відповідними порушеннями процедури приватизації та невжиття при цьому дій щодо захисту інтересів громади прокурор вважає, що наявні всі правові підстави для представництва у цьому спорі інтересів держави і територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради безпосередньо прокурором задля повернення майна законному його власнику - у комунальну власність територіальних громад.

Своєю чергою, попри неподання Київською обласною радою будь-яких письмових заяв по суті спору, представник ради у судовому засіданні 04.07.2023 під час розгляду справи по суті заперечила викладені прокурором доводи та заявлені вимоги, зауваживши на тому, що рішення ради про включення об`єктів приватизації і є рішенням про приватизацію, а решта вказаних прокурором порушень не відповідає дійсності.

Заперечуючи проти заявленого прокурором позову, КУ КОР "Фонд Комунального майна" зазначило, що прокурором ототожнено етапи та процедури приватизації державного і комунального майна, тоді як прямої норми про прийняття органом місцевого самоврядування окремого рішення про приватизацію закон не містить, тоді як стаття 12 закону вимагає від державного органу приватизації видання наказу.

З огляду на вказане та наявність рішення ради про включення об`єктів до переліку приватизації, яке було опубліковано, відповідач 1 вважає недоречними і доводи прокуратури про відсутність публікації рішення про приватизацію.

Стосовно ж доводів прокурора про відсутність інвентаризації відповідач 1 зазначив про можливість витребування матеріалів чинної інвентаризації, датованої 2017 роком, у балансоутримувача майна - Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар».

Крім того, на переконання відповідача 1, оцінка спірного об`єкта проведена належним чином з огляду на наявність документів як щодо звіту, так і щодо його рецензування.

Отже, КУ КОР "Фонд Комунального майна" просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Не погодившись із вказаними доводами відповідача 1, прокурор зазначив, що згідно пунктів 19, 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» закріплено обов`язковість прийняття рішень щодо відчуження комунального майна виключно на пленарних засіданнях, тоді як системний аналіз статей 10, 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» свідчить про необхідність прийняття окремого рішення про приватизацію конкретного комунального майна.

В розрізі наведеного прокурор звернув увагу на те, що:

- ч. 6 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» містить умову про те, що приватизація припиняється у випадку ухвалення місцевою радою рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об`єкта, а не рішення про затвердження переліку таких об`єктів;

- не всі об`єкти з переліку тих, що підлягали приватизації у 2020 році (всього 34 об`єкти), були виставлені до приватизації в ЕТС, і така вибірковість органу приватизації не обґрунтована та не мотивована, що додатково свідчить про те, що включення об`єкта до переліку ще не гарантує негайний початок процедури його подальшої приватизації;

- Положенням про КУ КОР "Фонд Комунального майна" передбачено обов`язок відповідної установи як формувати перелік об`єктів, що підлягають приватизації, так і розробляти проекти рішень Київської обласної ради з питань приватизації, а все наведене, на переконання прокурора, вказує на обов`язок Київської обласної ради приймати окремі рішення про приватизацію чітко визначеного комунального майна із відповідно попереднього узгодженого переліку.

Водночас, за доводами прокурора, саме бездіяльність КУ КОР "Фонд Комунального майна" як органу приватизації щодо підготовки проекту рішення Київської обласної ради про приватизацію майна і зумовила, власне, відсутність такого рішення.

Що ж до інвентаризації, то прокурор зауважив про встановлення вимог до її проведення саме Законом України «Про приватизацію державного та комунального майна» та Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, відтак лише з урахуванням Методики оцінки майна інвентаризацію мав проводити балансоутримувач - КП КОР «Друкар», а КУ КОР "Фонд Комунального майна" мало проконтролювати такий процес, а не створювати самостійно інвентаризаційну комісію.

Однак, як зауважив прокурор, КП КОР «Друкар» не проводив інвентаризацію, а звіт про оцінку майна не місить будь-яких посилань на інвентаризацію, у тому числі і минулих років.

Решта ж доводів та аргументів прокурора, викладених у відповіді на відзив, містить тотожні за змістом позовній заяві посилання та обставини.

Не погодилась із заявленим позовом і представниця ПрАТ "Агрофірма Світанок" шляхом викладення усно відповідних заперечень у судових засіданнях.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки поданий відповідачем 2 з порушенням строку відзив судом залишено без розгляду, суд дійшов висновку про залишення поза увагою викладених у судових засіданнях, у тому числі під час розгляду справи по суті, усних заперечень представника ПрАТ «Агрофірма Світанок» як таких, що не відповідають процесуальному порядку їх подання.

До того ж Приватним акціонерним товариством "Агрофірма Світанок" письмово заявлено про застосування позовної давності при вирішенні даного спору з огляду на пропуск прокурором без поважних причин передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 30 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» строку на звернення із відповідним позовом.

З огляду на пропуск строку позовної давності та ст. 267 ЦК України відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позову.

Прокурор не погодився із вказаною заявою відповідача 2 оскільки позов подано у передбачений законом строк - у тримісячний строк з моменту затвердження 20.11.2020 органом приватизації протоколу електронного аукціону та укладення договору купівлі-продажу спірного майна.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово прокурора та відповідача 1, суд дійшов таких висновків.

Приписами ч.ч. 1, 3 статті 140, ч. 1 статті 144 Конституції України унормовано, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно частин 2 статті 10, ч. 1, 4, 5, 6, 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру".

Приписами статей 1, 2, 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» унормовано, що приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику.

До об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

З огляду на вказані приписи закону та те, що нормами чинного законодавства не визначено поняття "інтерес" та поняття "інтерес держави і суспільства", як і не визначено ні орієнтованого переліку сфер, де існують державні інтереси, ні критеріїв чи способів їх визначення, суд дійшов висновку, що у вказаному спорі Київська обласна рада є уповноваженим органом на представництво інтересів територіальної громади, які є складовою інтересів держави, пов`язаних із відчуженням належного такій територіальній громаді майна в процесі приватизації та дотриманням порядку відповідної приватизації.

Так, з огляду на приписи ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права та охоронюваного законом інтересу, що здійснюється, зокрема, судом шляхом вчинення провадження у справах.

Попри вказане наявність права на пред`явлення позову ще не є безумовною підставою для здійснення такого судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації відповідного права, а тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (відповідачами).

З`ясуванню ж наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку, сприяють визначені у позові предмет і підстава позову, відтак оцінка предмету заявленого позову, наявності підстав для захисту порушеного права особи, про яке зазначено в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими обґрунтовано заявлені вимоги.

Звертаючись у даній справі до суду в інтересах держави в особі Київської обласної ради, як представницького органу територіальної громади, предметом позову прокурор обрав вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та укладеного відповідачами на їх підставі договору купівлі-продажу, а також похідну вимогу про скасування державної реєстрації права власності як способу відновлення попередньої державної реєстрації речового права.

Підставами відповідно заявлених вимог, з посиланням на ст. ст. 203, 204, 215, 216, 650, 656 Цивільного кодексу України, 207 ГК України, ч. 3 ст. 26, п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», прокурором визначено обставини порушення процедури приватизації на кожному з її етапів, починаючи зі стадії прийняття рішення про приватизацію, закінчуючи оцінкою майна та висвітлення усіх даних про таке майно у інформаційному повідомленні.

Статтею 650 ЦК України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно ч.ч. 1, 9 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 215 зазначеного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 6 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У розумінні наведених положень законодавства торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору, і така послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору.

Водночас оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа, зокрема за відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес, який полягає у тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Згідно частини 1 ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) уноромовано, що порядок приватизації державного і комунального майна передбачає:

формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації;

опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;

прийняття рішення про приватизацію;

прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності;

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни;

проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;

проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації;

перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;

затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;

затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;

опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації;

проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;

укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу;

опублікування інформації про результати приватизації;

прийняття рішення про завершення приватизації.

Приписами статей 1, 2 частини 4 ст. 11 та абзацу 3 частини 1 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення про приватизацію - рішення, що приймається органами приватизації щодо кожного об`єкта приватизації шляхом видання наказу.

Перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об`єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об`єкта комунальної власності.

Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п`яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 11 цього Закону.

Приписами статей 73, 74, 76-79 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В розрізі зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати що:

- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання;

- обов`язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони, тоді як передбачений ст. 79 ГПК України стандарт доказування "вірогідність доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов`язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Так, з наявної в матеріалах справи копії протоколу №4 від 18.06.2020 слідує, що постійною комісією з питань управління комунальною власністю, приватизації, житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій Київської обласної ради сьомого скликання обговорено на відповідному засіданні внесене до порядку денного питання про розгляд проекту рішення Київської обласної ради «Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році», зокрема поінформовано про проведення аналізу рентабельності від фінансово-господарської діяльності з огляду на наявність звернень суб`єктів господарювання, що виявили бажання придбати об`єкти нерухомості, належні територіальним громадам сіл, селищ, міст Київської області.

За результатами розгляду вказаного питання комісією прийнято рішення підтримати такий проект рішення, рекомендувати Голові Київської обласної ради включити його в проект порядку денного сесії обласної ради, а останній - розглянути та затвердити зазначений проект рішення.

Водночас, як слідує зі змісту наявної в матеріалах справи копії висновків і рекомендацій постійної комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації та житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій Київської обласної ради сьомого скликання від 18.06.2020 (засідання №4), вказаною комісією прийнято рішення підтримати проект рішення Київської обласної ради «Про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році», рекомендувати Голові Київської обласної ради включити його в проект порядку денного сесії обласної ради, а останній - розглянути та затвердити зазначений проект рішення.

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії рішенням Київської обласної ради №852-35-VII від 22.06.2020 слідує, що відповідний орган місцевого самоврядування, на підставі Регламенту Київської обласної ради VII скликання, подання управління з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства, висновків і рекомендацій постійної комісії Київської обласної ради з питань управління комунальною власністю, приватизації, житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій, прийнято рішення про затвердження переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, що підлягають приватизації у 2020 році, в додатку до якого визначено такими, що підлягають приватизації, зокрема, об`єкти нерухомості (нежилі приміщення) по вул. Мала Кільцева, 10/1а, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область.

Враховуючи вказане вище та системний аналіз ч. 4 ст. 11 та абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», згідно якого затвердження місцевою радою переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, і є рішенням про приватизацію, суд дійшов висновку про доведеність належними доказами обставин наявності прийнятого органом місцевого самоврядування рішення про приватизацію спірного об`єкту, а саме рішення Київської обласної ради №852-35-VII від 22.06.2020.

Водночас обставини публікації як загальнодоступного на офіційному вебсайті Київської обласної ради рішення №852-35-VII від 22.06.2020 учасниками даної справи, у тому числі прокурором, не спростовано.

Посилання ж прокурора на системний аналіз статей 10, 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та передбачену ними, на думку прокурора, необхідність прийняття двох окремих рішень - про затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації, та рішення про приватизацію конкретного об`єкта комунальної власності, судом визнаються неспроможними, позаяк стаття 10 вказаного закону визначає загалом усі можливі дії, що можуть бути вчинені під час приватизації як державного, так і комунального майна, і вказана у такій статті черговість дій (найменування дій) не свідчить про те, що такі (усі) дії мають бути вчинені у кожній із процедур приватизації.

Так, в розрізі вказаного, суд звертає увагу на те, що прокурором вибірково наведено ті норми закону та частини з їх тексту, які створюють відповідне уявлення щодо необхідного результату, а саме - щодо необхідності наявності двох рішень органу місцевого самоврядування в процесі приватизації, що не відповідає дійсності.

Вказаним вище спростовуються доводи прокурора про те, що закон передбачає окремі етапи приватизації як для державного, так і для комунального майна та, водночас, не передбачає окремої, спрощеної процедури приватизації шляхом об`єднання усіх рішень в одне рішення про приватизацію.

Також визнаються судом безпідставними і посилання прокурора на ч. 6 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», оскільки вказана норма не визначає, що рішення органу місцевого самоврядування про приватизацію комунального майна має бути прийнято окремо від рішення про затвердження переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Також не підтверджують необхідності прийняття окремого рішення про приватизацію комунального майна суб`єктивні доводи прокурора про вибірковість органу приватизації під час виставлення об`єктів в електронній торговій системі (продаж не усіх, включених до переліку, об`єктів), а також посилання на передбачені Положенням про КУ КОР "Фонд Комунального майна" обов`язки та повноваження відповідного органу приватизації, оскільки наявність окремо встановлених положенням повноважень органу приватизації щодо формування переліку об`єктів та щодо підготовки проектів рішення ради щодо приватизації жодним чином не свідчить про обов`язок органу місцевого самоврядування приймати окремо рішення щодо переліку об`єктів та щодо їх приватизації.

Порядок же прийняття сесією Київської обласної ради рішення від 22.06.2020 №852-35-VII, зокрема в частині обговорення/необговорення деталей приватизації спірного об`єкту, належить до дискреційних повноважень ради та, з урахуванням неоспорення законності такого рішення, не підлягає перевірці судом та наданню оцінки таким діям ради в межах розгляду зазначеної справи, як наслідок відповідні посилання прокурора відхиляються.

З огляду на зазначені межі судового розгляду судом визнаються неспроможними та такими, що не підтверджують наявність порушень під час проведення спірної приватизації:

- доводи прокурора про відсутність заяв на приватизацію спірного об`єкта, а також погоджень відповідних органів та управлінь із відповідно наданими висновками про рентабельність, оскільки згідно закону ініціювати приватизацію об`єктів комунальної власності можуть не тільки покупці, тоді як Положення про подання та розгляд заяви про приватизацію регулює саме порядок розгляду заяв покупців, а не процедуру ініціювання приватизації органом управління;

- самостійно проведений прокурором аналіз рентабельності об`єкта та, власне, сформована на цій підставі особиста думка прокурора про недоцільність приватизації об`єкта з огляду на отримання прибутку від передачі в оренду частини приміщень спірного нерухомого майна, позаяк процесуальне законодавство визначає чіткий перелік засобів доказування, до яких власна позиція особи не входить.

Стосовно ж аргументів прокурора про доцільність приватизації спірного об`єкту з огляду на мету його створення - для роботи митного органу, то суд відхиляє вказані доводи як неспроможні, оскільки станом на час прийняття рішення про приватизацію та її проведення спірний об`єкт належав на праві комунальної власності територіальній громаді, а не митному органу, і перебував на балансі КП КОР «Друкар», тоді як призначення об`єкта нерухомості під час його будівництва не свідчить про наявність у такого майна певного, обмежуючого згідно закону приватизацію, правового режиму станом на момент проведення відповідної приватизації.

Належність спірного об`єкту на праві комунальної власності територіальній громаді, та закріплення його на балансі КП КОР «Друкар» станом на момент виникнення спору - проведення приватизації, підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою №241179297 від 20.01.2021 та учасниками справи не заперечено.

Хибними визнає суд також доводи прокурора про виставлення на аукціон об`єктів інженерної інфраструктури та благоустрою спільного користування населеного пункту, які заборонені законом до приватизації, позаяк інформація щодо приватизації інженерних мереж та споруд спільного користування (в т.ч. такі споруди - пожежна насосна станція, каналізаційно-насосна станція, пожежні резервуари, закрита трансформаторна підстанція) внесена у додаток до рішення від 22.06.2020 №852-35-VII з поміткою - *з урахуванням обмежень, встановлених статтею 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

До того ж ані розміщене в електронній торгівельній системі інформаційне повідомлення про проведення аукціону спірного об`єкта, ані договір купівлі-продажу не містять умов щодо продажу та придбання в процесі приватизації інженерних мереж та споруд спільного користування (в т.ч. такі споруди - пожежна насосна станція, каналізаційно-насосна станція, пожежні резервуари, закрита трансформаторна підстанція).

Твердження прокурора про те, що КУ КОР "Фонд Комунального майна" допущено порушення вимог закону в ході проведення інвентаризації та оцінки спірного об`єкта нерухомого майна, судом відхиляються та спростовуються з огляду на таке.

Приписами ч. 4 статті 15, ч. 4 статті 22 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що для продажу об`єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об`єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування.

Стартова ціна об`єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації. У разі відсутності балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 51, 52 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003, з метою визначення стартової ціни об`єкта у матеріальній формі для приватизації, крім випадків викупу відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а також застави, аукціонна комісія використовує балансову вартість такого об`єкта приватизації (за її наявності).

З метою здійснення незалежної оцінки об`єкта у матеріальній формі забезпечується:

1) проведення балансоутримувачем об`єкта або органом приватизації (іншим суб`єктом управління об`єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) інвентаризації об`єкта за рішенням органу приватизації (іншого суб`єкта управління об`єктами державної власності або органу місцевого самоврядування);

2) відбір органом приватизації (іншим суб`єктом управління об`єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) на конкурсних засадах суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна з попереднім визначенням бази оцінки об`єктів відповідно до цієї Методики та Національного стандарту № 1;

3) надання органом приватизації (балансоутримувачем, іншим суб`єктом управління об`єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) вихідних даних для проведення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання незалежної оцінки об`єкта приватизації.

Згідно пункту 22 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №432 аукціонна комісія, утворена органом місцевого самоврядування, подає органу приватизації територіальної громади для затвердження умови продажу об`єкта приватизації, а також додаткові умови продажу (в разі наявності) протягом 15 робочих днів з моменту прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта та здійснення реєстрації права власності територіальної громади на об`єкт приватизації (у разі, коли станом на дату прийняття рішення право власності територіальної громади на об`єкт приватизації, що є нерухомим майном і має балансову вартість, не зареєстровано), а також з моменту отримання позитивного висновку рецензента на звіт незалежного оцінювача про визначення ринкової вартості майна (у разі, коли об`єкт малої приватизації, право власності на який належним чином зареєстроване, не має балансової вартості або прийнято рішення про приватизацію об`єкта на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід`ємних поліпшень).

З наявної в матеріалах справи копії протоколу №1 від 09.07.2020 слідує, що аукціонною комісією прийнято рішення, якими доручено КУ КОР «Фонд комунального майна»:

- створити комісію щодо інвентаризації об`єктів приватизації затверджених рішенням Київської обласної ради №852-35-VII від 22.06.2020 із залученням балансоутримувачів та провести інвентаризацію таких об`єктів приватизації на протязі 30 календарних днів;

- організувати проведення конкурсного відбору суб`єктів оціночної діяльності з метою проведення незалежної оцінки об`єктів приватизації, затверджених рішенням Київської обласної ради №852-35-VII від 22.06.2020.

Як слідує з наявної в матеріалах справи копії листа КУ КОР «Фонд комунального майна» №270 від 30.07.2020, відповідний орган приватизації звернувся до Комунального підприємства Київської обласної ради «Друкар» з проханням провести інвентаризацію об`єктів приватизації, створивши комісію з проведення інвентаризації та включивши до її складу працівників фонду.

З наданої КУ КОР "Фонд Комунального майна" на вимогу суду копії журналу реєстрації наказів на перевірки 2019-2021 роки слідує, що відповідним органом приватизації 18.08.2020 та 20.08.2020 зареєстровано, відповідно, накази №11-І «Щодо створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна» та №12-І «Щодо затвердження матеріалів інвентаризації».

З огляду на вказане вище та передбачені процесуальними нормами принципи доказування, зокрема "поза розумним сумнівом" та «вірогідність доказів», суд дійшов висновку про те, що доводи прокурора стосовно відсутності інвентаризації спірного майна спростовано відповідачем 1 більш вірогідними доказами.

Саме ж лише посилання прокурора на відсутність оригіналів зазначених журналів не відповідає засобам та способам доказування, позаяк сторона може подати належним чином засвідчену копію документа, тоді як інший учасник справи (прокурор) не позбавлений можливості надати власні докази, які будуть більш вірогідними у спростуванні обставин, які заперечуються.

Так, прокурор не спростував жодними іншими, більш вірогідними доказами обставини видачі КУ КОР "Фонд Комунального майна" наказів №11-І «Щодо створення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації майна» та №12-І «Щодо затвердження матеріалів інвентаризації» щодо проведення інвентаризації об`єктів приватизації, затверджених рішенням Київської обласної ради №852-35-VII від 22.06.2020.

Поряд з тим з матеріалів справи слідує, що:

- згідно підготовленого ФОП Власенком О.В. Звіту про оцінку майна «Визначення ринкової вартості групи інвентарних об`єктів, що перебуває на балансі КП КОР «Друкар» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а, вартість об`єкта оцінки з ПДВ складає 25 033 344,00 грн;

- за результатами здійсненого рецензування відповідний звіт, зокрема, за формою подання матеріалів, обґрунтованістю використаних припущень, правильністю застосування в процесі оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки;

- протоколом №4 конкурсної комісії від 17.09.2020 вирішено передати, зокрема, копію звіту про оцінку майна «Визначення ринкової вартості групи інвентарних об`єктів, що перебуває на балансі КП КОР «Друкар» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а, аукціонній комісії з продажу об`єктів малої приватизації, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, для розгляду та прийняття відповідного рішення;

- протоколом №2 від 17.09.2020 аукціонною комісією прийнято та затверджено як звіт про оцінку майна групи інвентарних об`єктів, що перебуває на балансі КП КОР «Друкар» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, 10/1а, так і рецензію на вказаний звіт.

Також зі змісту протоколу №2 від 17.09.2020 слідує, що аукціонною комісією вирішено доручити КУ КОР "Фонд Комунального майна" опублікувати інформаційне повідомлення про приватизацію об`єктів малої приватизації після надання такого повідомлення аукціонною комісією, використовуючи у роботі стартову ціну - оціночну вартість об`єктів приватизації відповідно до звітів про оцінку майна.

Надалі ж, згідно наявної в матеріалах справи копії протоколу №3 від 09.10.2020, затвердженого наказом КУ КОР «Фонд комунального майна» №35 від 20.10.2020, аукціонною комісією вирішено:

- провести в електронній торговій системі продаж об`єктів малої приватизації відповідно до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, затвердженого рішенням Київської обласної ради № 852-35-VII від 22.06.2020, через аукціон без умов;

- затвердити текст інформаційних повідомлень про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні об`єктів малої приватизації відповідно до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, затвердженого рішенням Київської обласної ради №852-35-VII від 22.06.2020;

- доручити КУ КОР «Фонд комунального майна» опублікувати інформаційні повідомлення про проведення в електронній торговій системі продажу на аукціоні об`єктів малої приватизації відповідно до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, затвердженого рішенням Київської обласної ради № 852-35-VII від 22.06.2020.

З огляду наведеного суд дійшов висновку про те, що проведена процедура визначення стартової ціни спірного об`єкта приватизації, відповідає вимогам законодавства, у тому числі і в частині затвердження уповноваженим на те органом звіту про оцінку майна та рецензії на нього, тоді як суб`єктивні припущення прокурора про наявність недоліків у відповідному звіті та рецензії до нього судом відхиляються як такі, що не відповідають способам та засобам доказування, зокрема в частині реалізації права на проведення економічної експертизи щодо ринкової вартості об`єкта приватизації, як на замовлення учасника справи, так і шляхом заявлення відповідного обґрунтованого клопотання до суду.

Отже, доводи прокурора про те, що в пропозиції щодо приватизації спірного об`єкта нерухомості вказано інформацію, що не стосується й не підтверджує стартову вартість цього майна, є помилковим та спростовується змістом інформаційного повідомлення, в якому зазначено, зокрема, стартову ціна об`єкта приватизації - 25 033 344,00 грн, яка відповідає Звіту про оцінку.

Посилання ж прокурора на невідповідність у найменуваннях інвентарних об`єктів та їх площ між відомостями рішення №852-35-VII від 22.06.2020 та відомостями звіту про оцінку майна, інформаційного повідомлення та офіційного сайту електронної торгової системи «Прозоро.Продажі» судом відхиляються, позаяк звіт та інформаційне повідомлення, в частині найменування об`єктів та їхніх площ, містять відомості, що відповідають відомостям з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Так, з наданої суду інформаційної довідки за №241179297 від 20.01.2021, слідує, що спірний об`єкт нерухомості зареєстровано до процедури приватизації під унікальним номером 1225403232224 у такому складі:

- КПП загальною площею 18,0 кв.м;

- котельня загальною площею 49,6 кв.м;

- гаражі загальною площею 279,5 кв.м;

- митний склад загальною площею 149,3 кв.м;

- склад конфіскату загальною площею 126,6 кв.м;

- незавершене будівництво, адміністративний будинок готовністю 98% загальною площею 3369,7 кв.м (складові частини об`єкта - огорожа №1-6, стоянка №І, під`їздна дорога №ІІ), що відповідає вказаній у звіті про оцінку майна та інформаційному повідомленні інформації в частині назв та площ відповідних об`єктів.

Водночас прокурором не доведено належними та достовірними доказами порушення прав та інтересів держави та територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради внаслідок зазначення у рішенні №852-35-VII від 22.06.2020 відомостей в частині назв та площ об`єктів, відмінних від зареєстрованих у реєстрі відомостей.

В розрізі доводів прокурора про передачу в оренду частини приміщень спірного нерухомого майна в оренду та відсутність відомостей про наявність відповідних договорів в інформаційному повідомленні про приватизацію, суд зазначає, що з огляду на ст. 21 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» інформаційне повідомлення про приватизацію комунального майна є заходом щодо забезпечення прозорості його приватизації з метою повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації, а також створення сприятливих умов для залучення інвестицій.

Водночас відсутність відомостей про зареєстровані права оренди та інші речові права щодо спірного нерухомого майна разом з інформаційним повідомленням не свідчить про порушення відповідачем 1 вимог закону щодо забезпечення прозорості приватизації спірного нерухомого майна, а також повного, своєчасного та достовірного інформування про таке майно як об`єкт приватизації, тоді як прямої заборони на приватизацію об`єкта, частину якого передано в оренду, Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» та чинне законодавство не містить.

Будь-яких інших порушень проведення спірного аукціону, як і недобросовісності придбання відповідачем 2 спірного нерухомого майна та, відповідно, порушення прав та інтересів держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради прокурором не доведено належними, достовірними та допустими доказами.

Підсумовуючи наведене та передбачені процесуальними нормами принципи доказування «поза розумним сумнівом» та «вірогідність доказів», суд дійшов висновку про те, що дотримання процедури проведення спірного аукціону підтверджено належними доказами, а доводи прокурора про наявність порушень ст. ст. 4, 10, 11, 12, 22 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» під час проведення спірної приватизації не знайшли свого нормативного та доказового підтвердження, що свідчить також про відсутність передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України підстав для визнання правочину недійсним.

Отже, враховуючи недоведеність прокурором обставин, наявність яких необхідна для визнання недійсним укладеного за результатами проведеного аукціону договору купівлі-продажу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу групи інвентарних об`єктів, які піддягали продажу на аукціоні (мала приватизація) від 20.11.2020, зареєстрованого в реєстрі за №2948, укладеного між Комунальною установою Київської обласної ради "Фонд комунального майна" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Світанок" на підставі протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-10-31-000009-2, затвердженого наказом в.о. голови КУ КОР "Фонд Комунального майна" №38 від 20.11.2020.

Вимога ж прокурора про визнання недійсними результатів електронного аукціону від 19.11.2020 не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства, у тому числі і статей 203, 215 Цивільного кодексу України щодо недійсності правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.

Поряд з тим, якщо торги завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту

Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №918/792/21.

Враховуючи укладення договору купівлі-продажу за результатами оскаржуваного аукціону, суд дійшов висновку про те, що не є належним та ефективним способом захисту та, відповідно, не підлягає задоволенню з цих підстав вимога прокурора про визнання недійсними результатів електронного аукціону від 19.11.2020 щодо об`єкта малої приватизації - групи інвентарних об`єктів загальною площею 2946,20 кв.м: а саме: адміністративного корпусу загальною площею 3369,7 кв.м (частка комунальної власності 73,87% - площа 2489,2 кв.м), гаражів загальною площею 279,5 кв.м (частка комунальної власності 100%), митного складу загальною площею 149,3 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 73,2 кв.м), складу конфіскату загальною площею 126,6 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 62,0 кв.м), котельні загальною площею 49,6 кв.м (частка комунальної власності 49% - площа 24,3 кв.м), КПП загальною площею 18,0 кв.м (частка комунальної власності 100%) по вул. Мала Кільцева, 10/1а, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, оформлені протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-10-31-000009-2, затверджені наказом в.о. голови КУ КОР "Фонд Комунального майна" №38 від 20.11.2020.

Крім того, враховуючи зазначену вище відмову у задоволенні вимог про визнання недійсними результатів електронного аукціону та договору суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленої прокурором, як похідної, вимоги про скасування державної реєстрації за Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Світанок" права власності на нежитлові будівлі - групу інвентарних об`єктів загальною площею 2946,20 кв.м.: адміністративного корпусу з часткою комунальної власності 73,87% (2489,2 кв.м.), гаражів загальною площею 279,5 кв.м., митного складу з часткою комунальної власності 49% (73,2 кв.м), складу конфіскату з часткою комунальної власності 49% (62,0 кв.м.), котельні з часткою комунальної власності 49% (4,3 кв.м.), КПП загальною площею 18,0 кв.м по вул. Мала Кільцева, 10/1а, село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область (номер запису про право власності 395305058, рішення від 20.11.2020 №55269948).

Стосовно ж доводів відповідача 2 про пропуск строку позовної давності щодо заявлених прокурором вимог, суд вважає за необхідне вказати, що положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права і факт його порушення або оспорювання, а тому, з огляду на встановлену вище судом необгрунтованість та безпідставність вимог прокурора суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування передбачених ст. 267 ЦК України наслідків спливу строків позовної давності до відповідних вимог позивача за зустрічним позовом.

Під час розгляду зазначеної справи судом не застосовано покладені прокурором в основу підстав для визнання недійсними результатів аукціону та договору приписи ст. 207 ГК України, оскільки згідно підпункту 1 пункту 6 Глави VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 №2275-VIII внесено зміни до таких законодавчих актів України: зокрема у Господарському кодексі України статті 87, 88, 91, 92 та 207 виключено.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати прокурора по сплаті судового збору у даній справі покладаються судом на прокурора з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог керівника Київської обласної прокуратури (б-р Лесі Українки, 27/2, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 02909996) в інтересах держави та територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради (площа Лесі Українки, 1, м. Київ, 01196, ідентифікаційний код 24572267) до Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" (вул. Полтавська, 4, м. Буча(пн), Київська обл., 08292, ідентифікаційний код 35095913) та Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Світанок" (с. Ковалівка, вул. Монастирська, 1, Васильківський р-н, Київська обл., 08652, ідентифікаційний код 03754024) про:

2. Понесені прокурором судові витрати покласти на прокурора.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.12.2023.

Суддя В.А. Ярема


Дата ухвалення рішення	18.07.2023
Оприлюднено	06.12.2023
Номер документу	115372532
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності

Ярема В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.07.2023 по справі 911/549/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —911/549/21

Рішення від 18.07.2023

Рішення
від 18.07.2023 по справі 911/549/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ