Рішення

від 21.08.2023 по справі 917/28/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023 Справа № 917/28/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столб", вул. Білоруська, будинок 30, м. Київ,04050

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні системи Інфраструктур", вул. Миру, будинок 12, офіс 103, м. Полтава, Полтавська область, 36022

про стягнення 31 172,53 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без виклику сторін

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Столб" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні Системи Інфраструктур" про стягнення заборгованості в сумі 31 172,53 грн., з яких 24 004,22 грн. - основний борг, 993,66 грн. - 3% річних , 6 174,65 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.01.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач порушив умови господарського зобов`язання.

16.02.2023 (вх.№ 2092) відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на наступне:

- ТОВ "Інноваційні системи інфраструктур" надало запит щодо поставки матеріалів та обладнання з освітлення доріг України. Після отримання ціни на матеріли, та аналізу ринку найбільш вигідна за ціною виявилась комерційна пропозиція від постачальника ТОВ "Столб", директором якого є Остапчук Тарас. Директор підприємства ТОВ "Інноваційні системи інфраструктур" Левчук Вячеслав Юрійович домовився про поставку матеріалів та повідомив, що вони будуть поставлені в обсязі на суму 194 004, 22 грн згідно видаткової накладної № 201 від 24 грудня 2021, яка була виписана тільки в електронному вигляді. Далі через деякий час виникла ситуація, з невідомих причин, щодо не повної поставки матеріалів, а саме позиції № 1 та 3 згідно видаткової накладної № 201 від 24 грудня 2021 року від ТОВ "Столб".

Посилаючись на статтю 67 ГК України, відповідач зазначає, що між позивачем і відповідачем відсутній договір поставки, на підставі якого повинні належним чином виконуватись відносини між товариствами та проходити поставка матеріалів, що було зроблено навмисно та затягнуто сам процес поставки з боку ТОВ "Столб". Також немає товарно-транспортної накладної або видаткового ордеру на товар і щодо його отримання нами, куди він приїхав та інше. Директор ТОВ "Інноваційні системи інфраструктур" Левчук Вячеслав Юрійович не підписав видаткову накладну, коли відповідач переконався, що не отримав усі необхідні матеріали на його склад, було прийняте рішення відповідачем не доплачувати по цій видатковій накладній № 201 від 24 грудня 2021 року позивачу суму, еквівалентну обсягу не поставленої продукції, поки він не поставить решту товару в повному обсязі. Тому в свою чергу кошти в розмірі 24 004,22 грн з ПДВ не було доплачено по безготівковому розрахунку згідно поставки цього товару;

- з початком військової агресії Росії проти України 24 лютого 2022 року підприємство ТОВ "Інноваційні системи інфраструктур" через деякий час повідомило всіх своїх контрагентів, а також Товариство з обмеженою відповідальністю "Столб" про призупинення відносин, поставок, надання будь яких послуг по всім договорам, які були укладені між відповідачем і позивачем. А саме 16 березня 2022 року в 11.59 годин через електронну систему листування "Gmail" з електронної адреси відповідача isiroad2020@gmail.com було надіслане лист-звернення на електронну адресу директора ТОВ "Столб" Остапчука Тapaca, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо припинення відносин на невизначений час у зв`язку з воєнними діями відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Відповідач вважає, що з урахуванням повідомлення про призупинення відносин згідно договору є форс мажорними обставинами і нарахування штрафних санкцій, штрафів чи пені не повинно бути стягнуто з відповідача;

- позивач ніяким способом, ні поштовим зв`язком, ні електронною поштою не повідомив відповідача листом-зверненням або іншим документом про те, що відповідач повинен повернути борг під час воєнного стану в строк, встановлений домовленостями та умовами договору, або про те, що позивач збирається вирішувати це питання в судовому порядку і направляти позовну заяву згідно вирішення спорів по відносинам між товариствами;

- згідно річних звітів, поданих до державної податкової служби та відкритих даних, які можна перевірити в вільному доступі, фінансова звітність Відповідача за 2020 та 2021 рік, який згідно ст.55 п. 3 ГКУ є суб`єктом мікропідприємництва, нажаль є і залишається збитковою. А саме Фінансовий результат ТОВ "Інноваційні системи інфраструктур" за 2020 рік становив - Рядок 2350 - Чистого збитку = 239,8 тисяч гривень, а за 2021 рік Рядок 2350 - Чистого збитку = 719,6 тисяч гривень.

Відповідач просить суд позовну заяву ТОВ «Столб» залишити без розгляду та закрити провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд, встановив.

У жовтні 2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛБ" (надалі - позивач) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні системи інфраструктур" (надалі - відповідач) надійшло замовлення на поставку товарів, на підставі якого позивачем було сформовано рахунок на оплату № 442 від 11 жовтня 2021 року на загальну суму 194 004,22 грн з ПДВ (а.с. 9).

24 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОЛБ" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційні системи інфраструктур" товари за видатковою накладною № 201 на загальну суму 194 004,22 грн з ПДВ (а.с.10).

Позивач зазначає, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань, оплату отриманого товару здійснив лише частково в сумі 170 000,00 грн. (платіжне доручення №260 від 14.01.2022, а.с.11,12), у зв`язку з чим у ТОВ "Інноваційні системи інфраструктур" виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 24 004,22 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 993,66 грн. 3% річних та 6 174,65 грн. інфляційних втрат.

Вивчивши матеріали справи, надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За загальним правилом правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (ст. 208 ЦК України).

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Також, за приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, оскільки додана до матеріалів справи видаткова накладна № 201 від 24.12.2021 містить найменування товару, його кількість та ціну, суд приходить до висновку, що між сторонами мало місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Судом досліджено наявні у матеріалах справи докази, надані позивачем на підтвердження поставки ТОВ "Інноваційні системи інфраструктури" товару, а саме, видаткова накладна № 201 від 24.12.2021 на суму 194 004,22 грн.

Матеріалами справи також підтверджується часткова оплата відповідачем поставленого товару в сумі 170 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 № 14, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Суд зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає про непідписання видаткової накладної № 201 від 24.12.2021 на суму 194 004,22 грн директором ТОВ "Інноваційні системи інфраструктур" Левчук Вячеславом Юрійовичем у зв`язку з неповної поставкою матеріалів позивачем, а саме позиції №1 та 3 згідно видаткової накладної № 201 від 24.12.2021. Отже, відповідач визнає поставку товару позивачем по видаткової накладної № 201 від 24.12.2021, зазначаючи про неповну поставку матеріалів, а саме, позиції № 1 та 3 видаткової накладної № 201 від 24.12.2021.

Згідно ч. 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, передбачених ч.1 ст. 670 ЦК України. Товар оплачено відповідачем в сумі 170 000,00 грн. згідно видаткової накладної № 201 від 24.12.2021. Решта товару відповідачем не оплачена.

Таким чином, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 670 ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідач отримав від позивача товар на суму 194 004,22 грн. і повинен був розраховуватись за поставлений позивачем товар в сумі 194 004,22 грн після його прийняття, тобто у день поставки товару, визначений у видатковій накладній № 201 від 24.12.2021.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що обов`язок зі сплати вартості отриманого товару відповідачем було виконано не в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 004, 22 грн.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 004,22 грн. основного боргу за поставлений товар відповідно до видаткової накладеної № 201 від 24.12.2021 обгрунтовані, підтверджені наявними доказами і підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено розрахунок 3% річних (на суму боргу - 194 04,22 грн. за період з 25.12.2021 по 13.01.2022 в сумі 318, 91 та на суму боргу 24 004,22 грн за період з 14.01.2022 по 21.12.2022 в сумі 674, 75 грн.), всього в розмірі 993,66 грн, та інфляційних втрат (на суму боргу 24 004,22 грн за період січень 2022 року по листопад 2022) в розмірі 6 174,65 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд зазначає, що він здійснений позивачем правильно.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 993,66 грн - 3% річних та 6 174,65 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню судом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні Системи Інфраструктур" (36022, м. Полтава, вул. Миру, будинок 12, оф. 103, код ЄДРПОУ 43619398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Столб" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, будинок 30, код ЄДРПОУ 43370726 ) 24 004,22 грн. - основного боргу за поставлений відповідно до видаткової накладної № 201 від 24.12.2021 року товар, 6 174,65 грн. - інфляційних втрат, 993,66 грн. - 3 % річних та 2 481,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Суддя Солодюк О.В.