Рішення

від 14.09.2023 по справі 917/118/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2023 Справа № 917/118/23

За позовом Першого заступника керівника Решетилівської окружної прокуратура Полтавської області, вул.Покровська, 22, м. Решетилівка, Полтавська область,38400 в інтересах держави в собі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, вул. Касьяна, 29, м. Кобеляки, Полтавського району Полтавської області, 39200

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вом солар", вул. Успенська,44, м. Одеса, 65048

про стягнення 2 388 563,64 грн, розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н. І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про стягнення 2 388 563,64 грн. заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі від 19.08.2019, укладеного між Красненською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області та ТОВ "Вом солар" щодо земельної ділянки площею 25,4146 га, кадастровий номер 5321884201:01:001:0528, скасування державної реєстрації права оренди та припинення права оренди, повернення земельної ділянки.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що відповідач неналежним чином виконує свої договірні зобов`язання зі сплати орендної плати, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, в зв`язку з чим Договір від 19.08.2019 підлягає розірванню, а земельна ділянка площею 25,4146 га, кадастровий номер 5321884201:01:001:0528 поверненню у комунальну власність.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 23.02.2023 на 09 :55 год. та встановлено учасникам справи строки на вчинення процесуальних дій.

Ухвалою суду від 13.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи призначено на 11.05.2023 на 10:15 год., оскільки судове засідання, призначене на 23.02.2023 на 09:55 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою від 11.05.2023 розгляд справи відкладено на 28.06.2023р. на 11:50 год.

Ухвалою суду від 28.06.2023 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2023 на 10:00 год.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив. Ухвали суду від 24.01.2023, від 11.05.2023, від 28.06.2023, які направлялись судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та яка співпадає з адресою відповідача згідно ЄДРПОУ, повернулись до суду з відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній», «адресат відмовився».

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зазначає, що копії ухвал, що направлялися відповідачу за адресою згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Успенська, будинок, 44, м. Одеса, Одеська область, 65048 ) повернулися до суду із поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання", "адресат відмовився".

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило. Відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав. Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: "свідоме неотриманнясудової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду".

Також, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь - яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 14.09.2023 ухвалено рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Рішенням тридцять дев`ятої позачергової сесії сьомого скликані Красненської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 09.08.2019 надано ТОВ ВОМ СОЛАР в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 25,4146 га із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення кадастровий номер 5321884201:01:001:0528, розташовану в межах с. Красне на території Красненської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування електростанції з використанням енергії сонця.

На підставі зазначеного рішення 19.08.2019 між Красненською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області та ТОВ ВОМ СОЛАР укладено договір оренди земельної ділянки № 08/19-0528 площею 25,4146 га кадастровий номер 5321 884201:01:001:0528 (договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 19.08.2019 № 32896935).

Відповідно п. 1 договору оренди від 19.08.2019 орендодавець на підставі рішення № 1 тридцять дев`ятої сесії від 09.08.2019 Красненської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області надає із земель запасу комунальної власності, а орендар приймає у строкове платне користування із зміною цільового призначення для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій земельну ділянку з кадастровим номером 5321884201:01:001:0528, яка розташована в межах с. Красне на території Красненської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.

Пунктами 2 та 3 вказаного договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 25,4146 га, у тому числі, за земельними угіддями: 25,4146 га - землі, які використовуються для технічної інфраструктури. На земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні.

Договір оренди від 19.08.2019 укладено строком на 25 років (п. 7 зазначеного договору).

Згідно п. 8, 9, 10 договору оренди земельної ділянки від 19.08.2019 орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі в гривні у розмірі 6 % від її нормативно грошової оцінки на рік на розрахунковий рахунок Красненської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно не пізніше 30 числа кожного місяця наступного за звітним, який дорівнює календарному місяцю, рівними частками у розмірі 1/12 частини річної орендної плати, а саме: 73 312,74 грн.

Згідно п. 22 договору оренди земельної ділянки орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно п. 25 орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 30 договору оренди визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим договором. За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору (п. 33 договору).

Красненська сільська рада Кобеляцького району Полтавські області виконала свої зобов`язання за договором оренди землі в повної обсязі, передавши відповідачу земельну ділянку, яка являється предметом вищевказаного договору. Однак відповідач неналежним чином виконує свої договірні зобов`язання зі сплати орендної плати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість по договору оренди від 19.08.2019 року.

Правонаступником всього майна, прав та обов`язків Красненської сільської ради відповідно до рішення першої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради № 1 від 18.11.2020 та витягу з ЄДРПОУ є Кобеляцька міська рада Полтавського району Полтавської області (позивач).

Так, за період з 01.11.2019 по 30.09.2022 заборгованість ТОВ ВОМ СОЛАР становить 2 388 563,64 грн., що підтверджується розрахунком, наданим Кобеляцькою міською радою, а саме: за період з 01.11.2019 по 31.12.2019сума заборгованості склала 1 15 705,96 грн.; за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 сума заборгованості склала 733 290,14 грн.; за період з 01.01.2021по 31.12.2021 сума заборгованості склала 879 752,88 грн.; за період з 01.01.2022 по 30.09.2022 сума заборгованості складає 659 814,66 грн.

Отже, ТОВ ВОМ СОЛАР допустило несплату орендної плати у розмірі, визначеному у Договорі, порушивши принцип повної сплати орендної плати.

Таким чином, ТОВ ВОМ СОЛАР обов`язку щодо сплати орендної плати у визначеному за вищевказаним договором оренди землі розмірі не виконало, внаслідок чого за діючим договором оренди землі виникла заборгованість зі сплати орендної плати на загальну суму 2 388 563,64 грн.

Щодо підстав представництва прокурора в суді, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до рішення першої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради № 1 від 18.11.2020 та витягу з ЄДРПОУ Кобеляцька міська рада Полтавького району Полтавської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Красненської сільської ради.

Таким чином, Кобеляцька міська рада фактично є стороною договору оренди, тобто є тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні фукції у спірних правовідносинах.

Решетилівською окружною прокуратурою 20.10.2022 скеровано на адресу Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області лист щодо самостійного вжиття заходів по стягненню з ТОВ ВОМ СОЛАР суми заборгованості за користування земельною ділянкою в примусовому порядку, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Необхідність втручання органів прокуратури з метою захисту інтересів держави виникла у зв`язку з тим, що протягом розумного строку зазначений орган самостійно не звернувся до суду з відповідним позовом, а лише 21.12.2022 звернувся до органів прокуратури з проханням вжиття заходів прокурорського реагування шляхом звернення до суду з позовом про стягнення суми заборгованості, розірвання договору оренди та поверненні земельної ділянки, оскільки у нього відсутнє достатнє фінансування для сплати судового збору за подачу позовної заяви до суду. Наведена обставина свідчить про те, що Кобеляцька міська рада фактично самоусунулася від виконання покладених на неї повноважень щодо стягнення заборгованості по орендній платі за користування ТОВ ВОМ СОЛАР спірною земельної ділянкою та не вжила достатніх заходів щодо поновлення інтересів держави. Бездіяльність міської ради щодо стягнення заборгованості в судовому порядку може призвести до втрати такої можливості в майбутньому.

Враховуючи викладене, підставами для подачі даного позову та представництва інтересів Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області є тривале невжиття останньою жодних заходів, спрямованих на стягнення коштів з відповідача та є виключними випадками, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру на усунення виявлених порушень та захисту інтересів держави.

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, Решетилівською окружною прокуратурою, попередньо (лист від 16.01.2023р.) повідомлено Кобеляцьку міську раду Полтавського району Полтавської області про здійснення представництва її інтересів у суді при стягненні заборгованості по орендній платі з ТОВ ВОМ СОЛАР, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладених у позові, дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України Про оренду землі).

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом 14.1.136 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з статтею 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому згідно з пунктом 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідач взяті на себе зобов`язання по договору оренди землі від 19.08.2019 р. у встановлений договором строк не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем у період з 01.11.2019 по 30.09.2022 по орендній платі в сумі 2 388 563,64 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за землю у розмірі 2 388 563,64 грн є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про розірвання спірного договору оренди землі, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У статті 141 Земельного кодексу України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті "д" частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 30 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

У даному випадку порушення умов Договору є "істотним" з огляду на довготривале невнесення відповідачем орендної плати, на сплату якої розраховував позивач (орендодавець), надаючи земельну ділянку у користування.

При укладенні договору оренди земельної ділянки від 19.08.2019 Красненська сільська рада Кобеляцького району, а в подальшому Кобеляцька міська рада розраховувала на поповнення бюджету шляхом отримання плати за оренду землі. Проте, незважаючи на взяті, згідно договору оренди, на себе зобов`язання, відповідач ухиляється від їх належного виконання, в результаті чого Кобеляцькій міській раді завдана матеріальна шкода, у вигляді ненадходження коштів до бюджету в сумі 2 388 563,64 грн.

Разом із цим, ст. ст. 16, 611 ЦК України, передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Тобто, систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою є підставою для стягнення суми заборгованості в судовому порядку, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Бездіяльність відповідача в частині систематичної несплати орендної плати за земельну ділянку є порушенням вимог договору оренди земельної ділянки, діючого земельного та податкового законодавства, що призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету та завдаєістотної шкоди інтересам держави.

Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди.

Несплата орендної плати ТОВ "ВОМ СОЛАР" за користування земельною ділянкою за період з 01.11.2019 по 30.09.2022 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2 388 563,64 грн, є істотним порушенням умов п.п. 8,9,10 Договору, і є підставою для розірвання зазначеного договору оренди.

Тривале та систематичне невиконання відповідачем умов договору оренди землі від 19.08.2019 з урахуванням вимог ст. ст. 782, 651 ЦК України, статті 141 Земельного кодексу України та п. 30 договору має наслідком його розірвання в судовому порядку.

Відтак, позовні вимоги прокурора в частині розірвання договору оренди землі від 19.08.2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В свою чергу розірвання зазначеного договору свідчить про відсутність правових підстав для займання відповідачем орендованої земельної ділянки та про його обов`язок її повернення на користь орендодавця.

Згідно частини 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

У пункті 16 Договору встановлено, у разі припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержав її в оренду.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, вимога прокурора про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу - Кобеляцькій міській раді Полтавського району Полтавської області також є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державі реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного закону Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь - яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною третьою статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Ефективним способом захисту порушених прав в даному випадку є також скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди за ТОВ ВОМ СОЛАР щодо земельної ділянки площею 25,4146 га кадастровий номер 5321884201:01:001:0528, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.08.2019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1897924553218 номер запису про інше речове право № 32896935) та припинення права оренди ТОВ ВОМ СОЛАР.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та припинення права оренди, повернення земельної ділянки, є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно п.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч.2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а саме: стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 2 388 563,64 грн, розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.08.2019, повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та припинення права оренди.

За статтею 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача має бути відшкодований сплачений прокурором судовий збір у розмірі 43 880,45 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВОМ СОЛАР (ЄДРПОУ 42004039, вул. Успенська,44, м. Одеса, Одеська область, 65048) до місцевого бюджету Кобеляцької міської ради Полтавської області (ЄДРПОУ21051562 одержувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Кобеляки/18010600, номер paxyнку UA718999980334109812000016682) заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 2 388 563,64 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Розірвати договір оренди землі від 19.08.2019, укладений між Красненською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ВОМ СОЛАР щодо оренди земельної ділянки площею 25,4146 га кадастровий номер 5321884201:01:001:0528, який зареєстровано 19.08.2019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1897924553218, номер запису про інше речове право 32896935).

4. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за ТОВ ВОМ СОЛАР щодо земельної ділянки площею 25,4146 га кадастровий номер 5321884201:01:001:0528 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1897924553218, номер запису про інше речове право 32896935) та припинити право оренди ТОВ ВОМ СОЛАР.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ВОМ СОЛАР", (ЄДРПОУ 42004039,вул. Успенська 44, м. Одеса, 65048) повернути Кобеляцькій міській раді Полтавської області (ЄДРПОУ 21051562, вул. Касьяна, 29, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200) земельну ділянку площею 25,4146 га кадастровий номер 5321 884201:01:001:0528.

6. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ВОМ СОЛАР , (ЄДРПОУ 42004039, вул. Успенська,44, м. Одеса, 65048) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р UA 118201720343 130001000006160, банк ДКСУ м. Київ МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910060) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 43 880,45 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.