Рішення

від 28.11.2023 по справі 920/887/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2023м. СумиСправа № 920/887/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С. В., при секретарі судового засідання Щербак Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/887/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмашт"

(вул. Українська, буд. 4, м Кам`янське, Дніпропетровська обл.,

51925; код за ЄДРПОУ 05669819),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РУСЛАН-КОМПЛЕКТ"

(вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська обл., 42000;

код за ЄДРПОУ 34421440),

про стягнення 2 168 389,80 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Донець О.Є. (самопредставництво,

витяг з Статуту ПАТ «Дніпровагонмаш»),

від відповідача не прибув;

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

28.07.2023 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 2168389 грн 80, що становить суму попередньої оплати за товар за договором № 255 від 23.12.2021; також просить судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 справу розподілено судді Заєць С.В.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.08.2023 відкрито провадження у справі № 920/887/23 та призначено підготовче засідання на 12.09.2023, 10:30; позивачу та відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

12.09.2023 через електронну пошту відповідачем надіслано до суду Клопотання від 12.09.2023, б/н (вх.№3500; 5749/23) відповідно до змісту якого відповідач просить суд: надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами справи; поновити термін для подачі відзиву на позовну заяву; підключити адвоката Брайко Ю.В. (ІПН НОМЕР_1 ) до електронного суду для отримання процесуальних документів у справі №920/887/23.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 10 год. 24 хв. до 10 год. 39 хв. 12.09.2023 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 12.09.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 12.09.2023 призначено підготовче засідання на 26.09.2023, 10:20; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву до 20.09.2023.

25.09.2023 через електронну пошту відповідачем надіслано до суду Клопотання від 25.09.2023, б/н (вх.№6026/23) відповідно до якого відповідач просить суд перенести підготовче засідання у справі №920/887/23 на іншу дату та подовжити термін для подачі відзиву на позовну заяву до 09.10.2023.

Ухвалою суду від 26.09.2023 Клопотання відповідача від 25.09.2023, б/н (вх.№6026/23) - задоволено частково; відкладено підготовче засідання на 05.10.2023, 11:40; подовжено відповідачеві вдруге строк на подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України до 02.10.2023.

03.10.2023 через електронну пошту відповідачем надіслано до суду відзив від 02.10.2023, б/н (вх.№6227) на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 05.10.2023 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №920/887/23 до 19.10.2023, 10:40.

Ухвалою суду 05.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 08.11.2023; повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "РУСЛАН-КОМПЛЕКТ" (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська область, 42000, код за ЄДРПОУ 34421440) про дату, час і місце судового засідання на 19.10.2023, 10:40.

12.10.2023 позивачем через електронну пошту надіслано до суду відповідь від 12.10.2023, №2/10-388 (вх.№6453/23) на відзив, яка повторно була надіслана позивачем поштою 18.10.2023 (відповідь від 12.10.2023, №2/10-388 (вх.№6597) на відзив).

У підготовчому судовому засіданні 19.10.2023 у справі №920/887/23 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 21.11.2023 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 21.11.2023 встановлено:

Представник позивача у судове засідання в режимі відеоконференції прибув, представник відповідача у судове засідання не прибув.

Копія ухвали від 19.10.2023, яка направлялась на зазначену позивачем адресу відповідача, повернулась на адресу суду з відміткою на поштовому конверті "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом було зроблено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким підтверджена адреса відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві.

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Ухвалою від 21.11.2023 року було відкладено розгляд справи по суті та додатково повідомлено відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська область, код за ЄДРПОУ 34421440)про дату наступного судового засідання шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Господарського суду Сумської області.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судом розпочато розгляд справи по суті, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що вся його документація знаходиться в окупованому місті Мелітополь, за фактичним місцем здійснення господарської діяльності, а тому підтвердити чи спростувати інформацію, яка викладена в позовній заяві немає можливості.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 28.11.2023 на підставі частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне:

23.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Руслан-комплект» (далі - постачальник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством «Дніпровагонмаш (далі - покупець, позивач) укладено договір поставки №2055 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору за цим договором постачальник зобов`язується поставити та передати, у власність Покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар в асортименті, кількості і за цінами, які зазначені в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 1.2. за цим Договором номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, базисні умови, строки поставки товару та інші умови узгоджуються Сторонами в Специфікаціях, які після їх підписання є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що товар повинен бути поставлений Покупцю в строки і на умовах, викладених у Специфікаціях, які після підписання представниками Сторін та скріплення їх печатками складають невід`ємну частину цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору покупець сплачує постачальнику за товар за договірними цінами, всі ціни вказані в Специфікаціях до цього Договору та є звичайними, справедливими, ринковими.

Згідно з п. 4.1. Договору визначений порядок розрахунків за товар викладений у Специфікаціях, які після підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками складають невід`ємну частину цього Договору.

Сторони підписали три Специфікації до Договору:

- Специфікація №1 від 23.12.2021 на суму 1 466 640грн у т.ч. ПДВ (надалі Специфікація №1 до Договору);

- Специфікація №2 від 19.01.2022 на суму 796 320грн у т.ч. ПДВ (надалі Специфікація №2 до Договору);

- Специфікація №3 від 04.02.2022 на суму 4 004 280грн у т.ч. ПДВ (надалі Специфікація №3 до Договору);

Відповідно до пунктів 4 Специфікацій №1, 2, 3 до Договору здійснюються у порядку 100% передоплати за узгоджену партію товару наступним чином: 50% попередня оплата та 50% протягом 5-ти банківських днів після одержання письмового повідомлення Постачальника про готовність партії товару до відвантаження.

Поставка товару здійснюється відповідно до пунктів 2 Специфікацій №№1,2,3 (п. 2.1. Договору).

На виконання п. 4. Специфікації №1 до Договору за платіжними інструкціями №7030 від 29.12.2021 позивач перерахував відповідачу 733 320,00 грн; №7480 від 20.01.2022 позивач перерахував відповідачу 366 660,00 грн; № 7603 від 25.01.2022 позивач перерахував відповідачу 366 660,00грн з призначенням платежу "оплата згідно договору поставки №255 від 23.12.2021 року, ПДВ 20% - 122220,00; 61110,00; 61110,00».

На виконання п. 4. Специфікації №2 до Договору за платіжними інструкціями №7608 від 25.01.2022 позивач перерахував відповідачу 398 160,00 грн; №8217 від 17.02.2022 позивач перерахував відповідачу 398 160,00 грн; з призначенням платежу "оплата згідно договору поставки №255 від 23.12.2021 року, ПДВ 20% - 66360,00; 333690,00».

На виконання п. 4. Специфікації №3 до Договору за платіжними інструкціями №8216 від 17.02.2021 позивач перерахував відповідачу 2 002 140,00 грн; з призначенням платежу "оплата згідно договору поставки №255 від 23.12.2021 року, ПДВ 20% - 333690,00».

Позивач здійснив передплату по Договору за товар на зальну суму 4 265 100,00 грн.

В свою чергу Відповідач частково здійснив поставку товару по Договору на загальну суму 2 096 710,20 грн

Як зазначає позивач, унаслідок прострочення відповідачем зобов`язання за договором, виконання таких зобов`язання втратило інтерес для позивача.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав в повному обсязі, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача 2 168 389,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з поставки товару, які врегульовані § 1 та § 3 Глави 54 ЦК України.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1)вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2)надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 2 ст. 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав звої зобов`язання за п. п. 3.1. Договору та пунктів 4 Специфікацій №1,2,3 та перерахував відповідачу 50% попередньої оплатив, в той час як відповідач порушивши п. 2.1. Договору не поставив позивачу товар в повному обсязі, у зв`язку з чим виконання зобов`язань відповідача за Договором перед позивачем втратило інтерес для позивача.

Твердження відповідача зазначене у відзиві не спростовують позовних вимог та підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 168 389,80 грн є законними, обґрунтованими та доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 2 168 389,00 грн як платежу (попередньої оплати за товар), що здійснений позивачем згідно з Договору, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги як законні та обґрунтовані.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 32 525,85 грн .

Щодо стягнення судового збору.

Як доказ сплати судового збору позивачем до позову додане платіжна інструкція №15621 від 24.07.2023 в сумі 32 525,85 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 35 525,85 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 3, 13, 123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» про стягнення 2 168 389 грн 80 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2В, м. Ромни, Сумська обл., 42000; код за ЄДРПОУ 34421440) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровагонмашт" (вул. Українська, буд. 4, м Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51925; код за ЄДРПОУ 05669819) 2 168 389 грн 80 коп. суми попередньої оплати товару за договором №255 від 23.12.2021, 32 525 грн 85 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати Приватному акціонерному товариству "Дніпровагонмашт" наказ після набрання рішенням законної сили згідно зі ст. 327 ГПК України

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повний текст рішення підписаний 04.12.2023.

Суддя С.В. Заєць