Рішення

від 28.11.2023 по справі 920/1113/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2023м. СумиСправа № 920/1113/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/1113/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛТЕКС» (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Небесної Сотні, буд. 2, код 32393877)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40030, м. Суми, вул. Друга залізнична, буд. 10, код 33698892)

про стягнення 276 820, 72 грн

УСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач з позовною заявою до відповідача, у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛТЕКС» 276 820 (двісті сімдесят шість тисяч вісімсот двадцять) грн 72 коп, з яких: суми основного боргу - 275 562 (двісті сімдесят п`ять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 28 коп, суми 3 % річних - 1 358 (одна тисяча триста п`ятдесят вісім) грн 44 коп, а також 4 152 (чотири тисячі сто п`ятдесят дві) грн 31 коп судового збору.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.09.2023 справу № 920/1113/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою суду від 28.09.2023 у справі № 920/1113/23 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/1113/23; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами; призначити розгляд справи по суті на 02.11.2023 без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановити позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до статті 166 ГПК України; встановити відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення із урахуванням вимог статей 167, 251 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду від 28.09.2023 отримана відповідачем 10.10.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзиву на позов чи письмових заперечень по суті позовних вимог до суду не подав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Представником відповідача було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи №920/1113/23 від 01.11.2023 б/н (вх. № 1094/23 від 01.11.2023), де останній повідомляє, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» планує вирішити питання врегулювання заявленої до стягнення в даній справі заборгованості в добровільному порядку до ухвалення судового рішення.

Ухвалою від 02.11.2023 у справі № 920/1113/23 судом постановлено задовольнити клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40030, м. Суми, вул. Друга залізнична, буд. 10, код 33698892) про відкладення розгляду справи від 01.11.2023 б/н (вх. № 1094/23 від 01.11.2023); відкласти розгляд справи № 920/1113/23 по суті на 28.11.2023, без повідомлення (виклику) учасників справи про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом враховано, що у клопотанні про відкладення розгляду справи відповідачем не заперечується наявність заборгованості перед позивачем, а після відкладення розгляду справи на 28.11.2023 жодного документу від відповідача до суду не надходило. Підтвердження вирішення питання врегулювання заявленої до стягнення в даній справі заборгованості в добровільному порядку до ухвалення судового рішення в матеріалах справи відсутні, але при цьому станом на 28.11.2023 вичерпується визначений ст. 248 ГПК України строк розгляду справи.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини третьої статті 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, наявних у матеріалах справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛТЕКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» укладено договір поставки № 118.

На підставі Договору поставки № 118 від 10.05.2023 року (надалі - Договір) товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛТЕКС» у строк, встановлений Договором, було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» товар на загальну суму 275 462,28 (двісті сімдесят п`ять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 28 коп. у т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 1041 від 31.05.2023 року на суму 194 644,80 грн.; № 1043 від 31.05.2023 року на суму 80 817,48 грн.

Згідно п. 1.1. Договору постачальник бере на себе зобов`язання за замовленням покупця поставити робоче взуття код ДК021:2015:18810000 0 (Взуття різне, крім спортивного та захисного), а покупець прийняти цей товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору постачальник здійснює поставку Товару, протягом 30 (тридцяти) робочих днів від дати отримання заявки від покупця.

Згідно п 3.2. Договору оплата Товару (партії Товару), визначеного у Специфікаціях за цим Договором, здійснюється Покупцем протягом 30 календарних днів після підписання акту приймання-передачі Товару.

Відповідно до Акту приймання передачі товару від 31.05.2023 позивачем було передано відповідачу 76 пар черевик робочих на загальну суму 42 809, 28 грн; 27 пар чобіт робочих на загальну суму 13 786, 20 грн; 54 пари чобіт гумових на загальну суму 21 906, 00 грн; 5 пар валянок з галошами на загальну суму 2 352, 00 грн.

Акти приймання-передач товару було підписано сторонами 31.05.2023, строк виконання зобов`язання, а саме розрахунку був по 30.06.2023 включно.

Відповідач всупереч умовам Договору оплату не здійснив, внаслідок чого прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 275 462 (двісті сімдесят п`ять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 28 коп, у т.ч. ПДВ.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою за вих. № 2765/08- 01 від 01.08.2023 про сплату боргу в сумі 275 562,28 грн. Відповіді на вимоги відповідачем не надано.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексуУкраїни).

Проте, в порушення умов договору та вимог ст.ст. 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав умови Договору поставки від 10.05.2023 № 118, не розрахувався у повному обсязі та у встановлені договором строки, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно з ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 цього Кодексу).

Даючи оцінки твердженням відповідача щодо дати поставки та надання форс - мажорних обставин суд зазначає наступне.

Згідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правову оцінку.

Ураховуючи те, що факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 275 562, 28 грн основного боргу не заперечується, а також те, що фактично на момент розгляду справи зобов`язання перед позивачем відповідачем не виконано, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 275 562, 28 грн основного боргу визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що судом було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог також в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 1 358, 44 грн.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір в загальній сумі 4 152, 31 грн згідно із платіжною інструкцією від 01.09.2023 № 8521, й ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40030, м. Суми, вул. Друга залізнична, буд. 10, код 33698892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛТЕКС» (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Небесної Сотні, буд. 2, код 32393877) 275562,28 грн (двісті сімдесят п`ять тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні двадцять вісім копійрк) основного боргу, 1358,44 грн (одна тисяча триста п`ятдесят вісім гривень сорок чотири копійки) 3 % річних, а також 4152,31 грн (чотири тисячі сто п`ятдесят дві гривні тридцять одна копійка) витрат по сплаті судового збору .

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 04.12.2023.

СуддяЮ.А. Джепа