Рішення

від 22.11.2023 по справі 922/3769/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023м. ХарківСправа № 922/3769/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, 61037) до Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" (вул. Космічна, 21-А, м. Харків, 61165) про стягнення 701'849,50 грн за участю представників:

позивача - Підгорного Б.Б.;

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія", в якому просить стягнути заборгованість за невиконання зобов`язань за Договором про постачання теплової енергії № 1364 від 01.03.2002 в сумі 701'849,50 грн за період: березень 2021; квітень 2021; листопад 2021; грудень 2021; січень 2022; лютий 2022; березень 2022; квітень 2022.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.08.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

17 листопада 2023 року позивачем були надані письмові пояснення (вх. 31625), які досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2023 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 22.11.2023 не з`явився, письмовий відзив не надав.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.08.2023 та інші ухвали суду були направлені судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Космічна, 21-А, м. Харків, 61165. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "інші причини".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.

01.03.2002 між КП "Харківські теплові мережі" (позивач, постачальник) та Харківським обласним Державним підприємством по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" (відповідач, споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії № 1364 (надалі - Договір), відповідно до якого позивач зобов`язувався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором. Теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та гаряче водопостачання.

Відповідно до розділу 10 Договору він набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2025. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії Договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Згідно з п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.4. Договору, якщо відповідач розраховується за показниками приладів обліку, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію відповідач здійснює до 25-го числа поточного місяця.

У відповідності до п. 6.5. Договору відповідач, який не має приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначає згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел позивача та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання відповідача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується відповідачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

На підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальному сезоні 2021-2022 позивач здійснював постачання теплової енергії у приміщення відповідача за адресою: м. Харків, вул. Космічна, 21-А.

Станом на момент подання позовної заяви до суду по особовому рахунку відповідача 17300 - 1910 обліковувалася заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за Договором в сумі 701'849,50 грн, яка утворилася за період: березень 2021 року; квітень 2021 року; листопад 2021 року; грудень 2021 року; січень 2022 року; лютий 2022 року; березень 2022 року; квітень 2022 року.

Як убачається з матеріалів справи відповідачу були направлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, які в повному обсязі сплачені не були.

Позивач зазначає, що відповідачем суму основного боргу за Договором у розмірі 701'849,50 грн не сплачено.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу, а споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу" від 10.11.2021 № 1209 (далі Постанова № 1209), встановлено що, механізм зміни теплопостачальною організацією (виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води) розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) застосовується до споживачів теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) з урахуванням диференціації тарифів, що визначається згідно з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги".

Зокрема, Постановою № 1209 було внесені зміни до актів Кабінету Міністрів України, а саме, у Правила користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі Правила № 1198).

Згідно з п. 36 Правил № 1198, одним із зобов`язань теплопостачальної організації є зміна розміру нарахувань за теплову енергію у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії для потреб відповідної категорії споживачів, згідно з вимогами цих Правил.

Відповідно до п. 47 Правил № 1198, у разі щомісячної зміни для теплопостачальної організації згідно з умовами договору постачання природного газу ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), що використовується для виробництва теплової енергії, теплопостачальна організація змінює розмір нарахувань за спожиту теплову енергію для відповідної категорії споживачів теплової енергії.

Підставою для зміни розміру нарахувань за спожиту теплову енергію є умова, коли ціна природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), придбаного теплопостачальною організацією у відповідному місяці є відмінною (більшою або меншою) від ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), врахованої у структурі тарифів на теплову енергію, встановлених уповноваженими органами для відповідної категорії споживачів.

Таким чином, Позивач виконав перерахунок розміру нарахувань за спожиту у січні - квітні 2022 теплову енергію без зміни інших складових тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.11.2021 № 933 та від 30.12.2021 № 1050 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" для споживачів м. Харкова".

З огляду на умови Договору, фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відсутність доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 10527,74 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного, Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського обласного Державного підприємства по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" (вул. Космічна, 21-А, м. Харків, 61165; ідентифікаційний код 05490960) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код 31557119) заборгованість за невиконання зобов`язань за Договором про постачання теплової енергії № 1364 від 01.03.2002 в сумі 701'849,50 грн та 10'527,74 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України

Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код 31557119);

Відповідач - Харківське обласне Державне підприємство по агрохімічному забезпеченню сільського господарства "Облагрохімія" (вул. Космічна, 21-А, м. Харків, 61165; ідентифікаційний код 05490960).

Повне рішення складено "04" грудня 2023 р.

СуддяІ.В. Трофімов