Ухвала

від 27.11.2023 по справі 925/1919/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27 листопада 2023 року м. Черкаси справа № 925/1919/15(925/399/20)

Вх.суду № 18515/23 від 07.11.2023

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,

у судове засідання не з`явились: ліквідатор банкрута, представники від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" від 02.11.2023 №02-1/11 на дії державного виконавця у виконавчому провадженні у справі за позовною заявою

позивача, боржника у особі ліквідатора банкрута,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-І.Ф."

про стягнення 1 140 896,58 грн.

яку розглянуто у межах справи за заявою

ініціюючого кредитора, Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс",

до боржника, Приватного підприємства "Віталком",

про банкрутство юридичної особи

УСТАНОВИВ:

1. Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" подано скаргу від 02.11.2023 №02-1/11 з вимогами визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі Відділу ДВС) у виконавчому провадженні №68093280 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 27 жовтня 2020 року у справі №925/1919/15(925/399/20), які виразились у винесенні постанови від 19.10.2023 про повернення наказу Господарського суду Черкаської області від 27 жовтня 2020 року по справі №925/1919/15(925/399/20) стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" та скасувати цю постанову Відділу ДВС від 19.10.2023.

2. Ухвалами суду: від 08.11.2023 скаргу призначено для розгляду у спрощеному провадженні по суті; від 23.11.2023 оголошено перерву до 27.11.2023.

3. Заявник у скарзі від 02.11.2023 №02-1/11 (вх.суду №18515/23 від 07.11.2023) просив розглянути заявлені ним вимоги за відсутності його представника та на обґрунтування заявлених вимог пояснив,

що 11.01.2022 Золотоніським відділом державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було відкрито виконавче провадження №68093280 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 у справі №925/1919/15(/925/399/20) про стягнення з ТОВ "Транс-І.Ф" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 870 458,30 грн. основного боргу, 78 412,79 грн. 3% річних, 192 025,49 грн. пені, а всього 1 140 896,58 грн. (далі Наказ суду); що вказане виконавче провадження 14.02.2023 було прийнято до виконання Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) (Відділом ДВС);

що 25.10.2023 на адресу скаржника надійшла постанова Відділу ДВС від 19.10.2023 про повернення Наказу суду стягувачу без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" з тих мотивів, що у результаті вжитих державним виконавцем заходів належного боржнику на праві власності майна не виявлено;

що згідно даними з офіційного веб-сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі АСВП) державним виконавцем окрім формального винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та повернення виконавчого документа, ніякі інші, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" дії не вчинялися (зокрема, не було виявлено наявність каси боржника шляхом звернення до податкових органів та не накладено арешт на наявні у ній кошти; не вжито заходів для обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України тощо).

4. Ліквідатор банкрута у судовому засіданні 23.11.2023 проти задоволення скарги заперечив і пояснив, що остання складена формально, містить лише теоретичні викладки, посилання на акти законодавства і судову практику, однак не містить посилання на конкретні матеріали виконавчого провадження та не містить зазначення конкретних фактів допущених виконавцем порушень.

5. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у письмових поясненнях від 16.11.2023 №31159 (вх.суду №19107/23 від 16.11.2023) та його представник у судовому засіданні 23.11.2023 проти задоволення вимог заперечили і пояснили,

що державним виконавцем 14.02.2023, 03.05.2023, 14.07.2023 та 19.10.2023 були винесені постанови про арешт коштів боржника, які направлені до відповідних банківських установ, однак були повернуті останніми без виконання у зв`язку з відсутністю зареєстрованих за ТОВ "Транс-І.Ф." банківських рахунків;

що 14.02.2023, 07.04.2023, 27.04.2023, 15.05.2023, 16.06.2023, 14.08.2023, 29.08.2023, 30.08.2023, 16.10.2023 та 19.10.2023 державний виконавець направляв запити до Державної фіскальної служби України про рахунки боржника, відкриті у банках та інших фінансових установах, однак така інформація до вказаного органу не надходила;

що 14.02.2023, 16.02.2023, 23.02.2023, 07.04.2023, 03.05.2023, 16.06.2023, 14.07.2023, 30.08.2023, 13.10.2023 та 19.10.2023 державний виконавець звертався до банків із вимогами для отримання інформації, яка містить банківську таємницю (стосовно наявності та/або стану рахунків ТОВ "Транс-І.Ф.", однак отримав відповіді про те, що боржником у цих банківських установах рахунки не відкривалися;

що 07.04.2023, 28.04.2023, 18.05.2023, 27.06.2023, 20.08.2023, 21.08.2023, 01.09.2023, 12.09.2023, 13.10.2023 та 19.10.2023 державний виконавець направляв до реєструючих органів запити з метою виявлення рухомого та нерухомого майна, яке належить боржнику, однак такого майна у боржника не виявлено;

що 26.04.2023, 11.07.2023 та 16.10.2023 державним виконавцем здійснено виїзди за адресою місцезнаходження боржника та складені відповідні акти, проте установлено відсутність боржника за вказаною адресою, відсутність належного боржнику майна та відсутність господарської діяльності;

що 30.08.2023 державний виконавець звернувся до Головного управління ДПС у Черкаській області та Головного управління статистики у Черкаській області із запитами щодо наявної у боржника дебіторської заборгованості, однак отримав відповідь про те, що дебіторська заборгованість у боржника відсутня;

що 07.04.2023 державний виконавець направив до КП "ЧООБТІ" запит про надання йому документації (у т.ч. правовстановлюючої) на квартиру за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с.Привітне, вул.Леніна,1, кв.6, на який отримав відповідь про те, що право власності на вказане майно за боржником не зареєстроване та що інвентаризаційна справа на зазначений об`єкт нерухомості відсутня;

що державним виконавцем були накладені арешти на усе рухоме та нерухоме майно боржника і внесено необхідні записи у відповідні Реєстри;

що державним виконавцем регулярно формувалися інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, однак зазначені дії виявилися безрезультатними;

що за боржником зареєстровано обтяження 46584988, внесене Золотоніським відділом державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на підставі постанови про арешт майна номер №68093280, об`єкт обтяження усе нерухоме майно;

що державним виконавцем було внесено до суду подання про тимчасове обмеження особи (керівника боржника Фролова І.В.) у праві виїзду за межі України, у задоволенні якого ухвалою суду від 10.07.2023 було відмовлено;

що державним виконавцем вчинено усі можливі дії з метою примусового виконання рішення суду, однак вони виявилися безрезультатними.

6. Учасники справи були належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи, однак участі своїх повноважних представників у судовому засіданні не забезпечили.

Відділ ДВС у направленому суду клопотанні від 27.11.2023 №32562 (вх.суду №19660/23 від 27.11.2023) просив розгляд справи відкласти на інші дату та час у зв`язку з неможливістю явки представника через складні погодні умови.

Враховуючи ті обставини, що судді, працівники апарату та інші учасники судових засідань, які також проживають у цій же місцевості, з`явились у судове засідання, вказані причини неявки суд поважними не вважає.

Суд вважає, що учасник справи був належним чином повідомлений, однак, не з`явився без поважних причин.

Решта учасників справи про причини неявки до суду не повідомили.

Явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

7. Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

8. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

17.12.2015 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

12.04.2016 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гуріна Р.А.

02.04.2020 за вх.суду №5272/20 до суду у межах справи №925/1919/15 про банкрутство ПП "Віталком" звернувся ліквідатор останнього, арбітражний керуючий Гурін Р. із позовом від 02.04.2020 №02-01/33 про стягнення з ТОВ "Транс-І.Ф." 110 896,58 грн. за неналежне виконання ним своїх зобов`язань за договором поставки від 24.09.2015 №5.

13.08.2020 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/1919/15(925/399/20) вимоги позивача були задоволені повністю: стягнуто з ТОВ "Транс-І.Ф." на користь ПП "Віталком" 870 458,30 грн. основного боргу, 78 412,79 грн. 3% річних, 192 025,49 грн. пені. разом 1 140 896,58 грн.

27.10.2020 на виконання вказаного вище судового рішення видано наказ суду у справі №925/1919/15(925/399/20).

26.10.2021 ухвалою суду задоволено заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 18.09.2021 №18/1-09: замінено ПП "Віталком", яке згідно з наказом Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 у справі №925/1919/15(925/399/20) є стягувачем з ТОВ "Транс-І.Ф." 1 140 896,58 грн., його правонаступником, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

11.01.2022 постановою Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрито виконавче провадження №68093280 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 №925/1919/15(925/399/20).

18.01.2022 ухвалою суду задоволено скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 30.12.2021 №30-2/12: визнано неправомірною бездіяльність Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) під час примусового виконання наказів Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 та від 07.12.2021 у справі 925/1919/15 (925/399/20), яка виразилась у невчиненні виконавчих дій у строки передбачені статтями 13, 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язано Золотоніський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) усунути допущені порушення шляхом прийняття рішень чи подання повідомлень та направлення їх на адресу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" за результатами розгляду заяв від 12.12.2021 №12-2/12 та №12-3/12 про відкриття виконавчих проваджень на підставі наказів Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 та від 07.12.2021 у справі 925/1919/15 (925/399/20).

Вказаним судовим рішенням, зокрема, суд визнав встановленими обставини невчинення органом державної виконавчої служби дій з винесення постанов за результатами розгляду заяв ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 12.12.2021 №12-2/12 та №12-3/12 про відкриття виконавчих проваджень за наказами суду від 27.10.2020 та від 07.12.2021 у цій справі.

14.02.2022 виконавче провадження №68093280 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 №925/1919/15(925/399/20) прийнято до свого провадження Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі Відділ ДВС).

10.07.2023 ухвалою суду відмовлено у задоволенні подання головного державного виконавця Відділу ДВС Яворського О.М. від 16.06.2023 №14160 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ТОВ "Транс-І.Ф." Фролова І.В.

19.10.2023 постановою Відділу ДВС виконавчий документ (наказ Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 №925/1919/15(925/399/20) повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що у результаті вжитих державним виконавцем заходів належного боржнику на праві власності майна не виявлено.

07.11.2023 за вх.суду №18515/23 до суду надійшла скарга, що розглядається.

9. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1 ст.2 Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

ч.1 і 3 ст.13. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

ч.1, 3 і 4 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів;

ч.4 ст.75. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

ч.1 і 2 ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

ч.1,3 ст.327. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (...);

ч.1 ст.339. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права;

ч.1 і 2 ст.343. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу; у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника); якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно із Законом України "Про виконавче провадження":

ч.1 ст.13. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

ч.1-3 ст.18. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (…); виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (…); з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (…); безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (…); здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням (…); викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні (…); накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (…); у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (…); отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

10. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

10.1. Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації судового рішення способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов`язаних із виконанням.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження". Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №619/562/18).

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.

Пунктом 1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. У ч.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов`язки та права державного виконавця.

Тобто, обов`язок державного виконавця дотримуватись вимог Закону під час здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду закріплено законодавчо.

10.2. Скаржник стверджує, що станом на дату звернення до суду зі скаргою відсутня будь-яка інформація про дії державного виконавця щодо реального виконання рішення суду. Однак таке твердження не відповідає дійсності і спрямоване на введення суд в оману щодо дійсних обставин здійснення виконавчого провадження.

Так, скарга не містить переліку конкретних фактів порушень, допущених державним виконавцем, та щодо кожного факту порушення норми закону, яку порушено; суть допущеного порушення; доказів, якими воно підтверджується.

Єдиний доказ, яким обґрунтовує свої вимоги скаржник, є отримана з Автоматизованої системи виконавчого провадження з використанням індивідуального ідентифікатора доступу "Інформація про виконавче провадження" (далі Інформація). Разом з тим, Інформація містить лише відомості про винесені державним виконавцем рішення (постанови), тобто містить лише частину з фактично наявної інформації, у зв`язку з чим встановити повноту вчинених державним виконавцем дій з Інформації неможливо та у зв`язку з чим суд відхиляє її як доказ бездіяльності Відділу ДВС.

10.3. Суд ухвалою від 08.11.2023 зобов`язав Відділ ДВС надати письмові пояснення по суті викладених у скарзі обставин та надати суду у судове засідання для огляду матеріали виконавчого провадження №68093280. Ухвала суду Відділом ДВС була виконана.

Судом у судовому засіданні 23.11.2023 у присутності представників з використанням індивідуального ідентифікатора доступу (31545674БДГ4), наданого державним виконавцем, здійснено вхід до АСВП у виконавчому провадженні №68093280 та установлено, що документ з назвою "Інформація про виконавче провадження", який формується засобами АСВП, об`єктивно не містить переліку усіх прийнятих у виконавчому провадженні рішень, вчинених дій, та отриманих результатів, які фактично у цьому ж виконавчому провадженні в АСВП наявні.

Також судом за даними АСВП та пред`явленими суду паперовими матеріалами ВП №6809328 з`ясовано, що на підтвердження наданих Відділом ДВС пояснень у період з 11.01.2022 до 19.10.2023 державним виконавцем було винесено 17 постанов та створено/отримано 98 документів, які внесені в АСВП і відомості про які відсутні у скарзі.

Зокрема, державним виконавцем внесено до Автоматизованої системи виконавчого провадження постанови про арешт коштів та майна боржника; вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю; виклик керівника юридичної особи; запит ДФС про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та/або фізичних осіб підприємців; запит МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; шляхом сканування Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта; запити державного виконавця та відповіді на них, зокрема, повідомлення з банків та фінансових установ, а також подання про тимчасове обмеження (боржника керівника юридичної особи) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань та постановлену за результатами його розгляду ухвалу суду від 10.07.2023.

10.4. Відповідно до ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" скаржник як учасник (сторона) виконавчого провадження має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії.

Добросовісність поведінки скаржника полягає у тому, що він, перед зверненням до суду, повинен був використати усі можливі заходи для достовірного установлення обставин вчинення дій у виконавчому провадженні і отримання належних доказів цих обставин (як шляхом ознайомлення з АСВП так і шляхом ознайомлення з письмовими матеріалами виконавчого провадження, листування з Відділом ДВС) та наступного викладу конкретних обставин у заяві по суті (скарзі) з доданням отриманих доказів.

Натомість заявник, маючи доступ до усієї інформації в АСВП, зловживаючи процесуальним правом на подання скарги, умисно, з метою введення суду в оману, роздрукував з АСВП лише документ з назвою "Інформація про виконавче провадження", не проаналізував інші наявні в АСВП документи, не ознайомився з паперовими матеріалами виконавчого провадження, не виклав у скарзі достовірної інформації про вчинені Відділом ДВС дії і отримані результати.

Очевидним доказом цьому є посилання заявника на відсутність подання державного виконавця про тимчасове обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України, в той час як фактично таке подання розглядалося судом і за результатами його розгляду постановлено ухвалу суду від 10.07.2023.

10.5. Доказування обставин вчинення/невчинення дій у виконавчому провадженні здійснюється тією стороною, яка на такі обставини посилається (ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України).

У разі посилання учасника справи на невчинення виконавцем певних дій (вчинення яких є його обов`язком), суд може зобов`язати виконавця надати відповідні докази вчинення цих дій і лише у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Тобто заява по суті (скарга) повинна містити виклад конкретних обставин (фактів), які вказують на порушення закону.

У суду відсутній обов`язок з власної ініціативи та/або оскільки сторона має сумніви у належному виконанні виконавцем своїх обов`язків (чи не має інформації, яку він хотів би мати) "досліджувати" які фактичні дії ним вчинялись у виконавчому провадженні, тобто розслідувати обставини. Таке розслідування судом вчинених у виконавчому провадженні дій суперечить принципу диспозитивності (ст.14 ГПК України).

Тобто сторона не повинна давати завдання суду "з`ясовувати" вчинені/невчинені виконавцем дії, а повинна вказати: а) конкретні обставини/факти у заяві по суті, б) докази на їх підтвердження, в) у чому полягає незаконність дій (бездіяльності), г) яку норму закону порушено.

Суть господарського процесу, як і розгляду будь-якої справи в суді, полягає саме в тому, що суд (на відміну від органу досудового слідства) не проводить "розслідування" фактів (обставин) у суді процес "дослідження" стосується виключно наявних у справі доказів (поданих сторонами чи витребуваних судом за клопотанням сторін) і здійснюється виключно для підтвердження чи спростування обставин (фактів), на які посилається сторона у своїй заяві по суті (ч.1 ст.86, ч.2 ст.92, ч.1 ст.95, ч.2 ст.97, п.3 ч.1 ст.132, 134 ГПК України).

За таких обставин, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-тайс" від 02.11.2023 №02-1/11 повністю.

Ухвала суду набрала законної сили 04.12.2023. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 04.12.2023.

Направити цю ухвалу заявнику, ліквідатору банкрута, ТОВ "Транс-І.Ф.", Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управлвння Міністерства юстиції (м.Київ).

С у д д я Хабазня Ю.А.

Я-5

14-925-0001