Ухвала

від 04.12.2023 по справі 363/3141/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"04" грудня 2023 р. Справа № 363/3141/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Свєтушкіної Д.А. за участі секретаря Крикун Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовомзаступника керівникаКиївської обласноїпрокуратури вінтересах державив особіВишгородської районноїдержавної адміністраціїКиївської області, Київськогообласного тапо м.Києву управліннялісового тамисливського господарствадо Пірнівськоїсільської радиВишгородського району, ОСОБА_1 ,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруДержавне спеціалізованегосподарське підприємство«Ліси України»,в особіфілії «Вищедубечанськелісове господарство»Державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України» про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовомзаступника керівникаКиївської обласноїпрокуратури вінтересах державив особіВишгородської районноїдержавної адміністраціїКиївської області, Київськогообласного тапо м.Києву управліннялісового тамисливського господарствадо Пірнівськоїсільської радиВишгородського району, ОСОБА_1 ,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруДержавне спеціалізованегосподарське підприємство«Ліси України»,в особіфілії «Вищедубечанськелісове господарство»Державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України» про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки.

21 листопада 2023 року до Вишгородського районного суду Київської області від заступника керівника Київської обласної прокуратури до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить поновити провадження у справі № 363/3139/21 та прийняти до розгляду заяву Київської обласної прокуратури про забезпечення позову, та вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельну ділянку площею 0,0799 га з кадастровим номером 3221884001:32:017:0390, яка належить ОСОБА_2 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Лебедівської сільської ради від 23.10.2020 № 801-46-VII, всупереч вимог ст. ст. 56, 84, 116, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України, ст. ст. 5, 7, 57 Лісового кодексу України, відведено у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0799 га з кадастровим номером 3221884001:32:017:0390 для будівництва та обслуговування житлового будинку,. Здійснення будь-якої діяльності, не передбаченої режимом використання, на цих земельних ділянках або пошкодження їх будь-яким іншим чином матиме своїм наслідком втрату важливого об`єкта екосистеми, який має виняткове значення. Оскільки зареєстрована за ОСОБА_4 спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, права держави вважатимуться ефективно захищеними лише у разі, якщо ця ділянка повернеться у титульне володіння держави у первинному вигляді, зберігши свої унікальні природні характеристики. Можливість відповідача в будь-який момент змінити первісний об`єкт цивільних прав шляхом його поділу чи об`єднання, а також відчужити земельну ділянку, яка знаходиться у його володінні, є беззаперечною, а зазначене в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. Зважаючи на наведені обставини у справі, які переконливо свідчать про можливість відчуження спірної земельної ділянки або її використання з порушенням встановлених законодавством обмежень, з метою запобігання таким діями чи їх негативним наслідкам, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, необхідно вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на цю землю та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо неї.

Ухвалою судувід 22серпня 2023року посправі призначеносудову земельно-технічнуекспертизу, проведення якої доручено судовим експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут незалежних судових експертиз» та провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 29.11.2023 року провадження у справі відновлено.

Відповідно до наказу № 123в від 29 листопада 2023 року, голови Вишгородського районного суду Київської області Котлярової І.Ю., суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А. з 30 листопада 2023 року по 01 грудня 2023 року, включно, перебувала у відрядженні, в зв`язку з чим ухвала суду постановлена 04 грудня 2023 року.

Враховуючи норму ч.1 ст.153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви; одночасно з пред`явленням позову; після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 та 2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується окрім іншого накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти інші дії.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

За таких обставин, враховуючи обставини справи, та те, що спірна земельна ділянка, на яку позивач просить накласти арешт є предметом цього позову, а також враховуючи, що вказаний заявником вид забезпечення позову необхідний для подальшого уникнення можливості відчуження вищевказаної земельної ділянки, та вчинення інших реєстраційних дій,у зв`язкуз чимсуд дійшоввисновку пронаявність підставдля вжиттязаходів забезпеченняпозову шляхомнакладення арештуна вказанеспірне майно та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нього, який є співмірним із заявленими позовними вимогами та незастосування цього заходу може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

В контексті оцінки балансу інтересів сторін у питанні забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна, зазначені обставини дають суду підстави дійти висновку про перевагу інтересів саме позивача, адже саме його інтереси у разі невжиття відповідних заходів та задоволення позову потерпатимуть більше, оскільки їх відновлення буде більш ускладненим ніж відновлення інтересів відповідача, у разі вжиття таких заходів та відмови у задоволенні позову.

Суд вважає,що застосуваннязаявлених прокуроромзаходів забезпеченняпозов шляхомнакладенняарешту наспірну земельнуділянку тазаборони вчинятищодо неїбудь-якіреєстраційні дії спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача. Невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист його прав.

При цьому, обраний прокуроромвид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обмежується лише можливість розпорядитися цим спірним майном та вчиняти щодо нього будь-які реєстраційні дії. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги прокурора щодо забезпечення поову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельну ділянку площею 0,25 та з кадастровим номером 3221884001:32:017:0404, яка належить ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладені арешт та заборона може завдати збитків відповідачам, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбаченихст.154ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149, 150-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовомзаступника керівникаКиївської обласноїпрокуратури вінтересах державив особіВишгородської районноїдержавної адміністраціїКиївської області Київськогообласного тапо м.Києву управліннялісового тамисливського господарствадо Пірнівськоїсільської радиВишгородського району, ОСОБА_4 ,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруДержавне спеціалізованегосподарське підприємство«Ліси України»,в особіфілії «Вищедубечанськелісове господарство»Державного спеціалізованогогосподарського підприємства«Ліси України»про визнаннянедійсним розпорядження,скасування державноїреєстрації таповернення земельноїділянки - задовольнити.

Накласти арешт та заборонити державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3221884001:32:017:0404, яка належить ОСОБА_4 .

Дана ухвала відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження»є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Позивач: Заступник керівника Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996, знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, бул. Л.Українки, 27/2) в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 23569369, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шевченка, 1), Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (код ЄДРПОУ 35278561, знаходиться за адресою: 08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Стоянка, вул. Лісна, буд.15, фактична адреса: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 30).

Відповідач 1: Пірнівська сільська рада Вишгородського району (місцезнаходження: 07342, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Пірнове, вул. Спортивна, 1.

Відповідач 2: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі філії «Вищедубечанське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44994471, знаходиться за адресою: 07342, Київська область, Вишгородський район, с. Пірново, вул. Київська, 1).

Суддя Д.А. Свєтушкіна