Рішення від 30.11.2023 по справі 752/16614/23

Справа № 752/16614/23

Провадження № 2/752/6443/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 листопада 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати виконавчий напис від 23.09.2019 року № 661, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Форвард» заборгованості в розмірі 60 097,33 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивувало тим, що 23.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. вчинено виконавчий напис № 60661 про стягнення з неї на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 60 097,33 грн.

Позивач зазначає, що даний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки, під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року.

Однак, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було перевірено безспірність заборгованості, тому наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

У зв`язку з викладеним, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 21.08.2023 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 32).

12.09.2023 року на адресу суду від відповідача АТ «Банк Форвард» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні вказаного позову, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що нотаріусом було вчинено виконавчий напис за заявою АТ «Банк Форвард» та перевірено подачу відповідачем на обґрунтування вимог повного пакету документів; розрахунок заборгованості у відповідності до умов кредитного договору, підтверджений випискою з рахунку позивача, відкритого в АТ «Банк Форвард» із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стячувача про непогашення заборгованості за кредитним договором, яку було надано приватному нотаріусу; позивач не надав суду жодних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог на спростування факту безспірності заборгованості за кредитним договором, неправильності розміру заборгованості.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено 23.09.2019 року приватним нотаріусом КМНО Незнайко Н.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 611, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 60 097,33 грн.

Відповідно до вказаного виконавчого напису позивач є боржником за кредитним договором № 99139086 від 16.08.2012 року, укладеним нею з ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард».

На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з позивача на користь відповідача боргу в загальному розмірі 60 097,33 грн.

Відповідно до положень ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених Законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ № 296/5 від 22.02.2012 року, зареєстрованого в МЮУ 22.02.2012 року за № 282/20595, - нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Згідно п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року, для одержання виконавчого напису при стягненні заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

З урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень ст. ст 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У постанові Верховного Суду України від 23.01.2018 року в справі № 310/9293/15-ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення.

Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Відповідно до виконавчого напису № 611 від 23.09.2019 року, його видано на підставі кредитного договору № 99139086 від 16.08.2012 року, укладеного позивачем з ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард».

Зазначений договір не є нотаріально посвідченим та його укладено шляхом подання позивачем заяви до банку у вигляді оферти, яку було прийнято банком.

Отже, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Крім того, відповідач повинен повідомити позивача про наявність заборгованості та інформацію про намір вчинити виконавчий напис у разі невиконання боржником даної вимоги.

Боржник повинен бути повідомлений не менш ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору.

Якщо жодна з цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

Зазначена правову позиція міститься в постановах Верховного Суду від 30.09.2019 року справа № 357/12818/17, від 27.08.2020 року справа № 554/6777/17, від 15.01.2020 року справа № 305/2082/14-ц.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач та нотаріус порушили порядок вчинення виконавчого напису № 611, адже позивачем не було отримано повідомлення про наявність заборгованості та пропозиції щодо її сплати.

Наведені обставини також вказують на те, що існування заборгованості, зазначеної нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірною, оскільки кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Інших доказів, що були надані відповідачем нотаріусу, які б підтверджували безспірність заборгованості позивача, відповідачем не надано.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, не встановив факту безспірності заборгованості за виконавчим написом, а як встановлено судом заборгованість не є безспірною, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволено, то з відповідача на користь позивача підлягає сплачений стягненню судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 13, 76-89, 137, 141, 258, 263-265, 270-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 611, вчинений 23.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 60 097,33 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 1 073,60 грн (одну тисячу сімдесят три тисячі гривні 60 копійок) сплаченого судового збору.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Банк Форвард», код ЄДРПОУ 34186061, юридична адреса: вул. Саксаганського, буд. 105, м. Київ, 01032.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко