Ухвала

від 28.11.2023 по справі 754/16947/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1-кс/754/3748/23

Справа № 754/16947/23

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2023 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання ст.слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_4 , затвердженого прокурором Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102030000013 від 20.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч.2 ст.197-1 КК України,

встановив:

До слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва надійшло клопотання ст.слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102030000013 від 20.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.197-1, ч.2 ст.197-1 КК України, а саме:

- квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об єкта нерухомого майна 2630364580000;

- корпоративних прав засновника (частка в статутному капіталі) в ТОВ «Бережок» ЄДРПОУ: 43735081 в розмірі 10000 грн.;

- корпоративних прав засновника (частка в статутному капіталі) ТОВ «Ремонтник» ЄДРПОУ - 21604937 вартістю 2 200 000 грн.;

- транспортного засобу FOTON BJ1046, д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;

- причіп ПГМФ 8304-02, д.н.з. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 за невстановлених обставин у невстановленому місці та у невстановлений час, переслідуючи корисливий мотив, вступив у попередню змову з ОСОБА_6 , щодо самовільного зайняття земельної ділянки, розташованої в межах земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:62:201:0030 і території прибережної захисної смуги річки Десенка у Деснянському районі м. Києва та подальшого самовільного будівництва на ній будівель та споруд для розміщення закладу громадського харчування кафе «Берег» та зони відпочинку з метою використання їх при здійсненні підприємницької діяльності та отримання прибутку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 96, 112, 116-126, 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України, п.п. 3.1 - 4.2 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21 травня 2009 року №462/1518, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , достовірно знаючи про відсутність у них правових підстав володіння, користування земельними ділянками, рішень органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність або оренду земельних ділянок, дозволів на становлення тимчасових споруд, у період з травня 2008 року по вересень 2023 року самовільно зайняли належну територіальній громаді міста Києва земельну ділянку загальною площею 0,3011 га, розташовану в межах земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:62:201:0030 площею 0,1731 га та частини території прибережної захисної смуги річки Десенка у Деснянському районі м. Києва площею 0,1280 га в межах кадастрового кварталу 62:201, самовільно побудувавши на них 6 будівель площами 9 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м., 12 кв. м., 60 кв. м., 50 кв. м. відповідно та встановивши тимчасові споруди з тентовим покриттям в кількості 18 штук площами 25 кв. м., 25 кв. м., 6,25 кв. м., 6,25 кв. м., 25 кв. м, 50 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 6 кв. м., 6 кв. м., 9 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 2 споруди господарського призначення площами 8,75 кв. м. кожна та огородивши частково дерев`яним парканом. Надалі використовували вказані будівлі, споруди та земельну ділянку, огороджену частково дерев`яним парканом, для розміщення закладу громадського харчування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та зони відпочинку, для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку.

Рішенням Київської міської ради №97/9176 від 28.07.2020 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення "Деснянські луки" земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:62:201:0030, включно з земельною ділянкою площею 0,1731 га, на якій ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , самовільно побудовано 6 будівель площами 9 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м., 12 кв. м., 60 кв. м., 50 кв. м., розміщено тимчасові споруди з тентовим покриттям в кількості 13 штук площами 6,25 кв. м., 6,25 кв. м., 25 кв. м, 50 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 25 кв. м., 2 споруди господарського призначення площами 8,75 кв. м. кожна та дерев`яний паркан, віднесена до території, на основі яких оголошено ландшафтний заказник місцевого значення «Деснянські луки», що згідно ст. ст. З, 25 Закону України «Про природно- заповідний фонд України» відноситься до природно-заповідного фонду України та на підставі ст. 150 Земельного кодексу України належить до особливо цінних земель.

Не зважаючи на це, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , достовірно знаючи про належність земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:201:0030 до особливо цінних земель, не припинили вчинення кримінального правопорушення, земельну ділянку не звільнили, а продовжили самовільно займати вказану земельну ділянку особливо цінних земель для розміщення будівель та споруд закладу громадського харчування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зони відпочинку, для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, що спричинило шкоду у розмірі 1 243 876, 78 грн.

Крім того, реалізуючи злочинний умисел, направлений на самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, діючи з корисливих мотивів, в період з квітня 2008 по березень 2016 років ОСОБА_5 , діючи згідно заздалегідь розробленого плану з ОСОБА_6 , із залученням невстановлених осіб, діючи всупереч вимогам статей 125, 126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на земельну ділянку, Законів України «Про планування і забудову територій», «Про регулювання містобудівної діяльності», у відсутності розробленої та затвердженої проектної документації, права на виконання підготовчих та будівельних робіт, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, здійснили самовільне будівництво будівель, а саме: 6 будівель площами 9 кв. м., 9 кв. м., 9 кв. м., 12 кв. м., 60 кв. м., 50 кв. м., на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій в межах земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:62:201:0030 та частини території прибережної захисної смуги річки Десенка у Деснянському районі м. Києва, в межах кадастрового кварталу 62:201.

11.10.2023 ОСОБА_5 , повідомлено про підзору у самовільному зайнятті земельної ділянки, вчинене групою осіб, щодо земельних ділянок особливо цінних земель, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та у самовільному будівництві будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 197-1 КК України.

Крім того, в рамках кримінального провадження до підозрюваного ОСОБА_5 , заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у розмірі 1 243 876, 78 грн.

На даний час у власності ОСОБА_5 перебуває таке майно:

- квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер о б єкта нерухомого майна 2630364580000;

- корпоративні права засновника (частка в статутному капіталі) в ТОВ «Бережок» ЄДРПОУ: 43735081 в розмірі 10000 грн.;

- корпоративні права засновника (частка в статутному капіталі) ТОВ «Ремонтник» ЄДРПОУ - 21604937 вартістю 2 200 000 грн.;

-транспортний засіб FOTON BJ1046, д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;

- причіп ПГМФ 8304-02, д.н.з. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

На даному етапі проведення досудового розслідування у органу досудового розслідування з метою забезпечення конфіскації майна, та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_7 , на нерухоме майно, майнові, корпоративні права із забороною розпорядження та відчуження, на рухоме майно із забороною розпорядження, відчуження та користування.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, з викладених в ньому підстав, просив задовольнити клопотання в повному обсязі.

Вислухавши прокурора, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч.2 ст.170 КПК України арешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя доходить до висновків про часткове задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, із забороною розпорядження та відчуження, яке на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_7 , з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує , що в даному випадку обмеження права власності нерухомого та рухомого майна є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Разом з тим, слідчим суддею встановлено, що звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна підозрюваного, слідчий обґрунтовує необхідність арешту задля забезпечення цивільного позову у розмірі 1243876 гривень 78 коп.

Однак, корпоративні права засновника ОСОБА_7 (частка в статутному капіталі) в ТОВ «Бережок» складає 10000 гривень, в ТОВ «Ремонтник» складає 2200000 гривень, що є більшим майже в два рази від розміру позовних вимог.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено співмірність вартості майна, а саме, в частині арешту корпоративних прав засновника, які належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Також, слідчий в клопотанні зазначає, як підставу арешту майна підозрюваного ОСОБА_7 необхідність забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Санкцією ч.3 ст.197-1, ч.2 ст.197-1 КК України, за якими повідомлено про підозру ОСОБА_7 , покарання у виді конфіскації майна не передбачено, а тому зазначена підстава арешту майна ОСОБА_7 - забезпечення конфіскації майна як виду покарання слідчим є необґрунтованою.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170- 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_4 , затвердженого прокурором Деснянської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023102030000013 від 20.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч.2 ст.197-1 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) із забороною відчуження і розпорядження, а саме:

- квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2630364580000;

- транспортний засіб FOTON BJ1046, д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;

- причіп ПГМФ 8304-02, дн.з. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

В задоволенні іншої частини клопотання слідчого відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1