Ухвала

від 29.11.2023 по справі 991/2030/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/2030/22

Провадження № 1-кп/991/31/22

УХВАЛА

про відмову у закритті провадження

29 листопада 2023 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 (у режимі відеоконференції),

розглянув у підготовчому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_24 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 і ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження № 52019000000000522 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 344 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 351-2 КК України.

(1)Зміст заявлених клопотань

Зі змісту клопотань захисників ОСОБА_24 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 і ОСОБА_11 вбачається, що кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК), оскільки після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.

У своєму клопотанні захисник ОСОБА_25 зазначив, що на підставі Закону України № 2147- VIII від 03.10.2017, частину першу статті 284 КПК було доповнено пунктом 10.

Відповідно до п. 4 «Прикінцевих положень» Закону ця норма не має зворотної дії в часі та застосовується до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі- ЄРДР) після введення у дію цих змін (16.03.2018 року).

Захисник наголосив, що виявлення та реєстрацію кримінальних правопорушень у цьому провадженні за ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 Кримінального кодексу України (далі - КК) здійснено органами досудового розслідування саме після цієї дати.

Зі свого боку захисник ОСОБА_23 також вказав, що первинні факти та обставини, що були підставою і предметом розслідування у кримінальному провадженні № 42014100020000046 від 25.02.2014 р., жодним чином не пов`язані з обставинами, які виникли, були виявлені та зареєстровані в ЄРДР у 2019 році.

Водночас ці відомості спочатку зареєстровано як окремі, самостійні провадження і лише потім об`єднано з кримінальним провадженням № 42014100020000046.

Зважаючи на зміст та суть пред`явленого обвинувачення, воно стосується лише тих кримінальних правопорушень, відомості про які було внесено після 16.03.2018. Отож, дія положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК розповсюджується на це кримінальне провадження.

Зі змісту клопотань обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_15 вбачається, що строк досудового розслідування закінчився ще 16.09.2020, оскільки згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

На думку заявників, обрахунок двомісячного строку мав розпочатися саме з дня повідомлення про підозру (17.07.2020), а не з наступного, та бути врахованим в строк досудового розслідування.

В обґрунтування цього вказали, що максимальна кількість днів у місяці становить 31 день, зокрема, в липні та серпні саме така кількість. Тобто у цьому випадку двомісячний строк складав 62 календарних дні.

Проте сторона обвинувачення помилково обраховувала строки з наступного дня після повідомлення особи про підозру (18.07.2020), вважаючи останнім днем двомісячного строку саме 17.09.2020 (що становить 63 календарних дні).

У зв`язку з наведеним вище, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (далі- ВАКС) 17.09.2020 постановив ухвалу про продовження строку досудового розслідування поза межами такого строку.

У своєму клопотанні обвинувачений ОСОБА_8 також зазначив, що 20.08.2020 детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) звернувся до заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) із клопотанням про продовження строку досудового розслідування у цьому провадженні до 3- х місяців. Проте це клопотання розглянуто не було відповідно до вимог процесуального законодавства.

Отож, на думку заявника, відсутність постанови прокурора про продовження строку досудового розслідування свідчила про фактичну відмову у його продовженні і виключала подальше звернення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку до 6- ти або 12- ти місяців.

Проте 17.09.2020 слідчий суддя задовольнив клопотання детектива та продовжив строк досудового розслідування до 17.01.2021 (на 6 місяців).

Зважаючи на викладене, вказану ухвалу постановлено поза межами строку досудового розслідування та з порушенням приписів чинного законодавства.

Крім того обвинувачені у своїх клопотаннях зазначили, що 06.01.2021 слідчий суддя постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до 8- ми місяців.

Проте всупереч вимогам законодавства, детектив повторно звернувся з таким клопотанням. Востаннє строк досудового розслідування у цьому провадженні продовжено до 17.03.2021 (ухвалою слідчого судді від 15.01.2021).

Сторона обвинувачення вкотре звернулася із клопотанням про продовження такого строку, однак слідчий суддя ухвалою від 17.03.2021 відмовив у його задоволенні.

Отож, захист стверджував, що останній день строку досудового розслідування у цьому провадженні - 17.03.2021, і всі подальші процесуальні дії вчинялися поза ним.

До того ж захисники ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_25 та обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_8 і ОСОБА_15 вказали, що відповідно до положень ч. 7 ст. 295-1 КПК у разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК: закрити провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернутися до суду, зокрема, з обвинувальним актом.

Проте на думку сторони захисту, зазначена стаття не змінює загальні строки досудового розслідування, встановлені ст. 219 КПК, шляхом їх продовження. Тобто строк, визначений цією статтею, є спеціальним процесуальним строком, встановленим законом для вчинення відповідних процесуальних дій під час проведення досудового розслідування, та обраховується виключно у межах цього граничного строку.

У реєстрі матеріалів досудового розслідування, який додається до обвинувального акта, вказано, що 17.03.2021 прокурор склав доручення у порядку ст. 290 КПК на відкриття матеріалів досудового розслідування та повідомлення про завершення досудового розслідування.

З клопотань захисту вбачається, що цього ж дня детектив НАБУ сформував лист на ім`я підозрюваних у цьому провадженні та їх захисників, у якому повідомлялося про завершення досудового розслідування і було роз`яснено право стороні захисту на доступ до матеріалів провадження. Копії вказаних листів направлено 17 та 18.03.2021 року на адреси згаданих осіб.

Також захисники ОСОБА_23 , ОСОБА_19 та обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_8 і ОСОБА_15 наголосили, що згідно з ч. 6 ст. 115 КПК якщо відповідну дію належить вчинити, зокрема, в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах. Тобто строк для вчинення будь-яких процесуальних дій сплив у момент завершення робочого дня САП та НАБУ - о 18:00 год.

Однак як вбачається з поштових накладних, листи направлено поза межами робочого часу органів досудового розслідування та поштового відділення.

Зі свого боку захисник ОСОБА_25 зазначив, що на момент виготовлення листа із повідомленням про завершення досудового розслідування, детективи НАБУ не мали доручення прокурора, у порядку, передбаченому ст. 290 КПК. Вказане доручення було виготовлено пізніше строку складення листів-повідомлень.

Направлення файлів на електронні адреси учасників кримінального провадження також не є належним повідомленням про завершення досудового розслідування. Крім того такі листи не завірено електронним цифровим підписом уповноваженої особи НАБУ.

Захисники ОСОБА_24 та ОСОБА_20 у своїх клопотаннях зазначили, що повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів, у передбачений процесуальним законом спосіб, ні їм, ні їх підзахисним не було здійснено.

В обґрунтування цього захисник ОСОБА_24 наголосив на тому, що слідчий суддя ВАКС, під час вирішення клопотання про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, констатував, що сторона обвинувачення не надала суду доказів того, коли саме повідомлено, зокрема, захисника ОСОБА_24 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

На думку захисника ОСОБА_25 та обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_15 , детективи НАБУ порушили порядок щодо повідомлення про відкриття матеріалів кримінального провадження, і, як наслідок, строки досудового розслідування 17.03.2021 не зупинено.

З матеріалів провадження вбачається, що потерпілий ОСОБА_28 розпочав ознайомлення з матеріалами саме 17.03.2021. Однак потерпілий не є стороною у цьому провадженні, тому дія положень ч. 5 ст. 219 КПК на нього не розповсюджується, і строк його ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у таких випадках не зупиняє перебігу строку досудового розслідування.

Надалі сторона обвинувачення звернулася із клопотанням про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Слідчий суддя ВАКС своєю ухвалою від 13.10.2021 задовольнив таке клопотання та встановив відповідний строк до 15.06.2022, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів кримінального провадження.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 219 КПК строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення, зокрема, підозрюваному і його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Водночас захисник ОСОБА_23 та обвинувачений ОСОБА_15 у своїх клопотаннях зазначили, що у зв`язку з тим, що останнім днем строку досудового розслідування у цьому провадженні є 17.03.2021, цілком очевидною є неможливість його зупинення для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, оскільки не можливо зупинити строк, який вже сплив.

Сторона обвинувачення звернулася до суду з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення поза межами строку досудового розслідування.

До того ж захист наголошував, що обвинувальний акт складено і затверджено 16.06.2022, направлено до суду 17.06.2022, а надійшов він до ВАКС 20.06.2022, тобто поза межами строку досудового розслідування.

(2)Позиції учасників провадження

Захисник ОСОБА_18 та обвинувачений ОСОБА_12 не заперечували проти задоволення клопотань щодо тих осіб, які заявили такі клопотання, або у чиїх інтересах вони заявлені. Проте у разі їх задоволення, просили щоб матеріали щодо ОСОБА_12 було виділено та продовжено розгляд провадження по суті.

Зі свого боку захисник ОСОБА_22 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали заявлені клопотання, вважаючи їх обґрунтованими.

Потерпілі ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 і ОСОБА_31 у своїх письмових запереченнях просили відмовити у закритті провадження, оскільки, на їх думку, строки досудового розслідування після повідомлення особам про підозру не закінчилися.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заявлених клопотань, оскільки вони є необґрунтованими. Строки досудового розслідування не порушено, а отже провадження не може бути закрито за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Доводи захисту щодо дати закінчення строку 16.09.2020 з моменту вручення підозри є хибними. Двомісячний строк мав закінчитися саме 17.09.2020.

Твердження щодо відсутності постанови прокурора про продовження такого строку до 3- х місяців також не відповідають вимогам процесуального закону, оскільки це є дискреційним повноваженням прокурора. Провадження належить до винятково складних, тому сторона обвинувачення прийняла рішення звернутися до слідчого судді з клопотанням про продовження строку до 12- ти місяців.

Також сторона захисту зазначала, що слідчий суддя 06.01.2021 відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку, проте ця інформація не відповідає дійсності, оскільки клопотання було повернуто, а не відмовлено у його задоволенні.

На думку прокурора, відповідно до вимог ч. 7 ст. 259-1 КПК п`ятиденний строк, протягом якого сторона обвинувачення мала здійснити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 цього Кодексу, після відмови слідчим суддею у продовженні строку, є «гарантією» для вчинення таких дій.

До того ж в ході досудового розслідування сторона захисту оскаржувала бездіяльність прокурора щодо невчинення дій згідно з ч. 2 ст. 283 КПК. Слідчий суддя розглянув цю скаргу та визнав її безпідставною, обґрунтовуючи своє рішення тим, що звернення до суду з обвинувальним актом складається з кількох етапів.

Отож, строки досудового розслідування у цьому провадженні дотримано зважаючи на таке.

17.03.2021 прокурор доручив детективу повідомити підозрюваних, захисників і потерпілих про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів для ознайомлення. Так сторона обвинувачення використала 1 день із зазначеного п`ятиденного строку.

18.03.2021 перебіг строку фактично зупинився. Надалі ухвалою слідчого судді сторону захисту було обмежено в ознайомленні з матеріалами до 15.06.2022.

16.06.2022 складено і затверджено обвинувальний акт, а 17.06.2022 його скеровано до суду.

У зв`язку з наведеним, після 15.06.2022 сторона обвинувачення використала ще 2 дні з п`яти відведених, отож, строки не завершилися.

(3)Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні клопотань

Заслухавши заявників та думку інших учасників, дослідивши матеріали справи та документи, надані сторонами, суд дійшов висновку, що у клопотаннях про закриття цього кримінального провадження слід відмовити з таких підстав.

З матеріалів, наданих стороною захисту вбачається, що першочергово відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 25.02.2014 у кримінальному провадженні № 42014000100000046 за ознаками кримінальних правопорушень, що не пов`язані із обставинами, зазначеними в обвинувальному акті.

Протягом січня-липня 2019 у ході розслідування цього провадження в органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, за результатами яких було отримано інші дані та інформацію, яка стала підставою для внесення відомостей до ЄРДР.

Судом встановлено, що виявлення та реєстрацію кримінальних правопорушень у цьому провадженні здійснено органами досудового розслідування у 2019 та 2020 роках.

Первинні факти та обставини, що були підставою і предметом розслідування у кримінальному провадженні № 42014100020000046 від 25.02.2014 р., жодним чином не пов`язані з обставинами, які були виявлені у ході розслідування зазначеного провадження і згодом зареєстровані в ЄРДР.

Отож, зважаючи на зміст та суть пред`явленого обвинувачення, воно стосується лише тих кримінальних правопорушень, відомості про які було внесено після введення в дію положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Твердження сторони захисту про те, що двомісячний строк досудового розслідування з моменту повідомлення особам про підозру у вчиненні злочину закінчився ще 16.09.2020, а день повідомлення про підозру мав бути врахований в строк досудового розслідування не відповідають вимогам процесуального закону.

Зі змісту реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 17.07.2020 обвинувачених у цьому провадженні повідомлено про підозру.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Разом з тим, при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця (ч. 4 ст. 115 КПК) та не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (ч. 5 ст. 115 КПК).

Отож, законодавець зробив лише два виключення для обрахунку строків, за яких враховується день, з якого починається строк. Повідомлення про підозру у цьому переліку відсутнє.

До того ж оскільки строк при повідомленні особі про підозру у вчиненні злочину обраховується місяцями, то хибним є застосуванням правила обчислення строку днями.

Таким чином, так як повідомлення про підозру відбулося 17.07.2020, то при обрахунку цей день не включається, а відлік розпочинається з 18.07.2020. А відповідним числом останнього місяця є 18.09.2020.

Таких же висновків при обрахунку строків 11.09.2023 дійшла об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 711/8244/18.

Доводи захисту про те, що відсутність постанови прокурора про продовження строку досудового розслідування до 3- х місяців свідчила про фактичну відмову у його продовженні і виключала подальше звернення до слідчого судді з клопотанням про продовження такого строку до 6- ти або 12- ти місяців є необґрунтованими.

Згідно з ч. 3 ст. 294 КПК якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених п. 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;

2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;

3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

Зважаючи на положення частин четвертої та п`ятої статті 295 КПК прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов`язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування. Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови.

Зі змісту наданих до клопотання додатків вбачається, що 20.08.2020 детектив НАБУ звертався до заступника Генерального прокурора із відповідним клопотанням про продовження строку до 3- х місяців.

У відповідь Генеральний прокурор 02.09.2020 повернула його без розгляду Директору НАБУ у зв`язку з невідповідністю нормам КПК. У листі прокурор зазначила, що може погодити клопотання про продовження строку до 12- ти місяців, яке розглядається слідчим суддею, відповідно до вимог законодавства.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів констатує, що фактично заступник Генерального прокурора не продовжував і не відмовляв у продовженні такого строку, про що свідчить відсутність відповідної постанови, як того вимагає процесуальний закон.

Зазначене клопотання детектива було повернуто у зв`язку з його невідповідністю нормам КПК.

До того ж кодекс не містить заборони звернення із клопотання про продовження строку до 6-ти або 12-ти місяців до слідчого судді у випадку відсутності постанови прокурора про продовження такого строку попередньо до 3-х місяців.

Встановлення судового контролю у продовженні строку досудового розслідування слідчим суддею після повідомлення особі про підозру навпаки підвищує гарантії для незалежного оцінювання потреби в такому продовженні.

З реєстру матеріалів досудового розслідування та додатків до клопотань сторони захисту вбачається, що 17.09.2020 слідчий суддя все ж таки продовжив строк досудового розслідування у цьому провадженні до 6- ти місяців (до 17.01.2021).

За твердженнями захисту сторона обвинувачення вчергове зверталася із клопотанням про продовження строку досудового розслідування, проте 06.01.2021 слідчий суддя відмовив у його задоволенні. Всупереч вимогам законодавства, детектив повторно звернувся з таким клопотанням, яке було задоволено.

Згідно з ч. 2 ст. 295-1 КПК, слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог цієї статті, повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.

Такі доводи заявників суперечать змісту згаданої ухвали. Слідчий суддя повернув клопотання детективу, а не відмовив у його задоволенні.

Крім того зазначений факт не перешкоджав повторному зверненню з клопотанням про продовження строку, після виправлення недоліків.

Зі змісту реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 15.01.2021 слідчий суддя продовжив строк досудового розслідування до 8- ми місяців, тобто до 17.03.2021.

17.03.2021 слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування у цьому провадженні.

На думку більшості заявників, останнім днем строку у цьому провадженні є 17.03.2021, і всі подальші процесуальні дії вчинялися поза ним.

Зважаючи на вищенаведене, строки досудового розслідування дійсно востаннє продовжувались слідчим суддею до 17.03.2021 включно.

11.03.2021 сторона обвинувачення звернулася до ВАКС з черговим клопотанням про продовження строку досудового розслідування, завчасно, як цього вимагає ч. 5 ст. 294 КПК (клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого ст. 219 цього Кодексу).

Положеннями ч. 3 ст. 295-1 КПК встановлено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Як вже зазначалося, ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку слідчий суддя постановив в останній день попередньо визначеного ним же строку.

Відповідно до ч. 7 ст. 295-1 КПК у разі відмови у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 цього Кодексу: закрити кримінальне провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Аналізуючи зміст ч. 7 ст. 295-1 КПК, можна зробити висновок, що законодавець визначив додатковий п`ятиденний строк прокурору для здійснення зазначених дій, зокрема й на випадок виникнення таких ситуацій, як відмова у продовженні строку в останній день його дії.

Тож, прокурор прийняв рішення про завершення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом.

Така дія складається з кількох етапів: повідомлення підозрюваних, захисників і потерпілих про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів для ознайомлення, складання, затвердження та вручення копій обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним та їх захисникам, скерування обвинувального акта до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 290 КПК визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання, зокрема, обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє також потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті (ч. 7 ст. 290 КПК).

Як відомо з матеріалів провадження та відомостей, наданих сторонами, 17.03.2021 прокурор САП ОСОБА_5 склав доручення у порядку ст. 290 КПК на детектива НАБУ ОСОБА_32 на повідомлення про завершення досудового розслідування підозрюваних, їх захисників і потерпілих, та надання доступу до матеріалів.

Цього та наступного дня письмові повідомлення було направлено за адресами місця проживання, реєстрації, роботи та на електронні адреси зазначених осіб.

До того ж частиною 5 статті 219 КПК передбачено, що строк із дня ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Крім того сторона захисту у своїх клопотаннях посилалася на порушення положень ч. 6 ст. 115 КПК, якими встановлено, що при обчисленні процесуальних строків, якщо відповідну дію належить вчинити в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах. Тобто строк складання доручення прокурором, а також направлення письмових повідомлень не мав перевищувати 18:00 год 17.03.2021.

Однак зі змісту наданих стороною захисту матеріалів вбачається, що слідчий суддя постановив ухвалу про відмову у продовженні строку 17.03.2021 о 17:55 год.

Зважаючи на доводи захисту, відповідно до вимог зазначеної статті, сторона обвинувачення мала всього 5 хвилин на вчинення відповідних дій.

Так колегія суддів вважає, що дії, які вчинялися стороною обвинувачення у цей день після 18:00 год були цілком виправданими та вимушеними, оскільки згідно з положеннями ч. 5 ст. 219 КПК день повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового включається до загальних строків досудового розслідування. А як вже згадувалось раніше, 17.03.2021 було останнім днем, по який продовжувався строк.

До того ж відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

З матеріалів вбачається, що ухвалою слідчого судді від 13.10.2021 відповідне клопотання задоволено та встановлено строк для ознайомлення до 15.06.2022, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів кримінального провадження.

Зважаючи на зміст обвинувального акта, його було складено і затверджено 16.06.2020 (на наступний день після спливу строку для ознайомлення). 17.06.2020 згідно з поштовою накладною та описом вкладення, наданого прокурором, направлено до суду.

Отож, підсумовуючи викладене, сторона обвинувачення чітко виконала вимоги ч. 7 ст. 295-1 КПК. Після відмови слідчим суддею у продовженні строків досудового розслідування, прокурор у той самий день визнав зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, сформувавши доручення детективу повідомити підозрюваним, їх захисникам та потерпілим про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів.

17.03.2021 та 18.03.2021 детективи направляли відповідні письмові повідомлення.

Після отримання таких повідомлень, мав розпочатися процес ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Проте як вбачається з досліджених документів, через зволікання при такому ознайомленні, слідчий суддя встановив строк стороні захисту для ознайомлення до 15.06.2022.

Тобто період з моменту направлення повідомлень по встановлений строк для ознайомлення фактично не обраховувався у згаданий п`ятиденний строк.

Після 15.06.2022 сторона обвинувачення використала 2 дні з 5 відведених для того щоб скласти, затвердити та направити обвинувальний акт до суду.

Таким чином, обвинувальний акт було направлено у строк, визначений законом, тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття цього кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

На підставі викладеного, суд постановив:

-у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_24 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 і ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження № 52019000000000522 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_33 ОСОБА_34