Постанова

від 01.11.2007 по справі 12/182пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

01 листопада 2007 р.                                                                                  

№ 12/182пн 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г.,  Швеця О.В.

за участю представників сторін

позивача відповідача розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1- паспорт не з'явились

повідомлені належним чином                   

ОСОБА_1.

на рішення

господарського суду Донецької

області

від

19.07.2007 року 

у справі

№ 12/182пн

за позовом

ОСОБА_1  

до  про

Товариства з обмеженою

відповідальністю " ЦИДИЛО и К " включення до складу учасників

товариства

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИДИЛО и К"  про включення його до складу учасників

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИДИЛО и К" з часткою у

статутному ( складеному) капіталі розміром 87,5 % вартістю 8203 грн.,  посилаючись 

на  те,  що право 

на  частку у  статутному 

( складеному

капіталі)    Товариства з     обмеженою      відповідальністю  "ЦИДИЛО и К"

Доповідач: Гоголь Т. Г.

розміром 87,5 %., належить  йому на підставі договору дарування від

02.03.2006 року.

Господарський суд  Донецької області рішенням від 19.07.2007

року (суддя Склярук О.І.)  відмовив в

задоволенні позову. Рішення вмотивоване тим, що доля у статутному фонді Товариства

з обмеженою відповідальністю "ЦИДИЛО и К", була передана шляхом

дарування позивачу особою, що не була і не є учасником товариства та не має

прав та обов'язків учасників товариства, які закріплені за учасниками

товариства, Законом України "Про господарські товариства", у тому

числі і право відступати долю у статутному фонді .

ОСОБА_1 звернувся до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення

господарського суду Донецької області від 19.07.2007 року скасувати, ухвалити

нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення

господарським судом норм матеріального права, а саме: частини 1 статті 205,

частини 1 статті 208, частини 1 статті 209 

частини 1 статті 316, частини 1 статті 321, частини 5 статті 1268,

статті 1269 Цивільного кодексу України. Скаржник послався  на те, що оскільки він володіє правом на

істотну частку у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю

"ЦИДИЛО и К" розміром 87,5 %. інші учасники товариства не мають

законної можливості вирішувати долю цієї частки її власника, оскільки збори

учасників з цього приводу не є повноважними, відповідно статті 60 Закону

України "Про господарські товариства".

Відповідач не скористався своїм

правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь

Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування

норм процесуального права в рішенні господарського суду Донецької області у

даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 1117

Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному

порядку судові рішення,  касаційна

інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє

правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм

матеріального і процесуального права. 

Предметом спору у даній справі є

матеріально -правова вимога ОСОБА_1 про включення його до складу учасників

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИДИЛО и К" з часткою у

статутному ( складеному) капіталі розміром 87,5 % вартістю 8203 грн. При цьому

позивач зауважував, що право  на  частку в 

статутному  (складеному) капіталі

товариства з обмеженою відповідальністю у зазначеному розмірі належить  йому на підставі договору дарування від

02.03.2006 року. В процесі розгляду справи господарським судом Донецької

області встановлено, що договір дарування 

від 02.03.2006 року був укладений між  

громадянкою ОСОБА_2, яка придбала право на частку в статутному капіталі

товариства за свідоцтвом про право на спадщину, та громадянином

ОСОБА_1(позивачем у справі). ОСОБА_2не входила до складу учасників Товариства з

обмеженою відповідальністю "ЦИДИЛО и К", оскільки, рішенням загальних

зборів учасників від 17.06.2006 року їй було відмовлено в прийнятті.  Слов'янський міськрайонний суд  Донецької області, розглянувши позов ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів 

учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИДИЛО и К"

від 17.06.2006 року, в задоволенні позовних вимог відмовив. Апеляційною

інстанцією рішення   Слов'янського

міськрайонного суду від 09.11.2006 року залишено без змін, а відтак ні

громадянка ОСОБА_2 ні громадянин ОСОБА_1 не були учасниками Товариства з

обмеженою відповідальністю"ЦИДИЛО и К". Підвідомчість спорів

господарським судам України унормована , зокрема, статтею 12 Господарського

процесуального кодексу України. Пунктом 4 наведеної норми передбачено, що до

компетенції господарських судів щодо розгляду справ, відносяться справи які

виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та

його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником який вибув, а

також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що

пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності

цього товариства, крім трудових спорів. Отже, в розумінні наведеної норми, не

підлягає розгляду в господарському суді спір, якщо стороною у справі не є ні

господарське товариство, ні його учасник (засновник, акціонер).

Приписами статті 62 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у прийнятті

позовної заяви якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Господарський суд Донецької області прийняв до свого провадження та розглянув

справу по суті яка не підвідомча судам господарської юрисдикції, чим порушив

норми статей 12 та 62 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 статті 1119

Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція має право за

результатами розгляду касаційної скарги скасувати рішення суду першої інстанції

та припинити провадження у справі з підстав передбачених у статті 80 цього ж

Кодексу, зокрема, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах

України.

З огляду на наведене рішення

господарського суду Донецької області від 19.07.2007  року  у

цій справі підлягає  скасуванню, а

провадження у справі припиненню.

Керуючись статтею 12, пунктом 1

статті 80, статтями  1115

,  1117 , пунктом 4 статті 1119,

статтями 11110 , 11111 Господарського процесуального

кодексу України, Вищий  господарський суд  України

ПОСТАНОВИВ:  

        Рішення господарського суду Донецької

області від 19.07.2007  року  у справі 

№  12/182пн скасувати, провадження

у справі припинити.

Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Головуючий        суддя                                                  

Т. Добролюбова

Судді                                                                                 Т.Гоголь

В.Швець