Рішення

від 04.12.2023 по справі 160/25255/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 рокуСправа №160/25255/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна" - адвокат Стовбун Руслан Володимирович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.07.2023 року №9254039/40879829 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.10.2022 року №12, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна";

- зобов`язати Державну податкову службуУкраїни зареєструвати податкову накладну від 12.10.2022 року №12, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна", в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.07.2023 року №9254042/40879829 про відмову у реєстрації податковоїнакладної від 24.10.2022 року №31, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю ГІДРЕКС УКРАЇНА;

- зобов`язати Державну податковуслужбу України зареєструвати податкову накладну від 24.10.2022 року №31, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність та необгрунтованість оскаржуваних рішень з огляду на наступне. Формою рішення стосовно первинних документів передбачено зазначення конкретних документів, які були не надані платником податків. Або, зазначенням конкретних документів, які були надані із порушенням законодавства. Однак, ця вимога, передбачена формою рішення, з боку комісії регіонального рівня не виконана. Контролюючим органом не зазначено шляхом конкретизації у додатковій інформації, які ж саме копії документів, складені ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» і надані комісії регіонального рівня, із порушенням законодавства. Контролюючим органом у окремій графі «додаткова інформація» вказано взагалі інші обставини, а саме «встановлено взаємовідносини з ризиковими СГ, відсутні сертифікати відповідності (декларації виробника) та інше», що суперечать висновкам надання документів, складених із порушення законодавства. ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» наголошує на тому, що пояснення містить всю необхідні інформацію щодо реальності здійснення господарської операції, та підтверджується всіма необхідними документами. Такі документи були надані товариством разом з повідомленням про надання пояснень та копій документів, однак, контролюючим органом не було взято їх до уваги. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 02.11.2023 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

27.10.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзиви, в яких він заперечує проти наведених відповідачами у своїх відзивах обставин та зазначає наступне. Посилання контролюючого органу на підставу надання документів з порушенням законодавства, а саме «встановлено взаємовідносини з ризиковими СГ, відсутні сертифікати відповідності (декларації виробника) та інше» є невизначеним та необґрунтованим, оскільки ТОВ «Гідрекс Україна» наголошує на тому, що всі необхідні підтверджуючі документи до податкових накладних від 12.10.2022 року №12 та від 24.10.2022 року №31 надані товариством в повному обсязі, що також підтверджується наданням первинних документів до суду та доказами надсилання контролюючому органу таких документів. Всі документи були складені відповідно до вимог чинного законодавства України, містять всі обов`язкові реквізити, підписи, печатки та інше. Тобто, товариством було надано відповідачу усі необхідні документи, та в яких відсутні будь-які порушення законодавства. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

31.10.2023 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому він не погоджується із позовними вимогами, вважає їх безпідставними та необгрунтованими виходячи із наступного. Закон України 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон 996) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавчо встановлений мінімум обов`язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів визначено у абзацах 1-7 частини другої статті 9 Закону № 996-ХІV, відповідно до яких первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Тобто, Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів. Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

31.10.2023 року на адресу суду від представника Державної податкової служби України надійшов відзив на позов, в якому він не погоджується із позовними вимогами, вважає їх необгрунтованими виходячи із наступного. Зазначає, що законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної. Відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги про зобов`язання ДПС зареєструвати спірні податкові накладні є необгрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН є передчасним. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна" (код ЄДРПОУ 40879829) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи у 2016 році, номер запису 12241020000078680 та є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником податку на додану вартість (ІПН 408798204632).

Основним видом діяльності Товариства є: Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням код КВЕД - 46.69. Іншими видами діяльності є: Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання, код КВЕД - 28.12; Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, код КВЕД - 45.20; Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, код КВЕД - 45.31; Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, код КВЕД - 45.32; Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками, код КВЕД - 46.14; Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами, код КВЕД - 46.15; Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва, код КВЕД - 46.63; Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, код КВЕД - 46.71; Неспеціалізована оптова торгівля, код КВЕД 46.90; Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, код КВЕД - 33.12; Установлення та монтаж машин і устатковання, код КВЕД - 33.20.

10.01.2022 року між TOB «ГІДРЕКС УКРАЇНА» (продавець) та TOB «ЗЕВС АВТОМАТИКА» (код ЄДРПОУ 40257852, покупець) було укладено договір поставки №1001.

Відповідно до п.1.1. договору поставки №1001, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у свою власність та оплатити товар на умовах, в кількості та за ціною (вартістю), що наводяться в рахунку-фактурі, або інших передбачених чинним законодавством документах та товар, які є невід`ємною частиною договору (додатки) та остаточно узгоджуються сторонами на кожну окрему партію товару.

12.10.2022 року ТОВ «ЗЕВС АВТОМАТИКА» перерахувало в адресу ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» попередню (часткову) оплату за товар, що підлягає постачанню, у розмірі 75 264,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 544,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №2412.

ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» складено податкову накладну від 12.10.2022 року №12 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Також 24.10.2022 року відповідно до видаткової накладної №318 ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» в адресу покупця відвантажено товар на суму 94 080,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 15 680,00 грн.). Доставка товару здійснювалась перевізником Нова пошта, з яким укладений договір про надання послуг з організації перевезення відправлень №267497 від 28.02.2019 року, та підтверджується товарно-транспортною накладною №20400271875507 від 24.10.2022 року.

ТОВ «ГІДРЕКС УКРАЇНА» складено податкову накладну від 24.10.2022 року №31 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних від 12.10.2022 року №12 та від 24.10.2022 року №31, поданих в установлений законодавством порядок до Єдиного реєстру податкових накладних, була зупинена, про що Державною податковою службою України було складено та направлено на адресу позивача квитанцію щодо зупинення реєстрації по кожній із зазначених податкових накладних.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено, що: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.10.2022 року №12 та від 24.10.2022 року №31 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник Д=2.5060%, Р=0 (Д=2.4802%, Р =6300.17 відповідно)».

На виконання вимог, викладених в квитанціях з метою підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних від 12.10.2022 року №12 та від 24.10.2022 року №31 позивачем 25.07.2023 року на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було направлено в електронній формі повідомлення №1 та №2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена та пояснення з доданими документами.

Однак, рішеннями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.07.2023 року №9254039/40879829 та від 27.07.2023 року №9254042/40879829 позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних від 12.10.2022 року №12 та від 24.10.2022 року №31, у зв`язку із встановленням взаємовідносин з ризиковим СГ, відсутністю сертифікатів відповідності (декларації виробника) та інше.

Позивачем було подано скарги до комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС на рішення комісії від 27.07.2023 року №9254039/40879829 та від 27.07.2023 року №9254042/40879829.

03.08.2023 року за результатами розгляду скарг комісією центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення за результатами розгляду скарг №61810/40879829/2 та №61791/40879829/2, якими залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підстави: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165(далі - Порядок №1165).

Відповідно до п.5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 до Порядку № 1165.

Так, платник податку відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абзацу першого п.49.2 і п.49.18 ст.49 ПК України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 5 та 6 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно п. 7, 8, 9 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, якими є:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної вподатковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок 520).

Відповідно до п. 2-11 Порядку 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстр платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження: інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питанні прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податково накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригуванню в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлене повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійсненню операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв`язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених і порушенням законодавства.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову і реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у томі числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахувань наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Тобто, первинним об`єктом судового дослідження в даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних від 12.10.2022 року №12 та від 24.10.2022 року №31 є встановлення взаємовідносин з ризиковим СГ, відсутність сертифікатів відповідності (декларації виробника) та інше.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Оскаржувані рішення Головного управління ДІІС в Дніпропетровській області не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, неправомірним є й посилання податкового органу у рішеннях про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на подання окремих документів з порушенням законодавства, без зазначення які саме документи платником податку були складені з порушенням законодавства та без оцінки достатності та належності первинних документів, наданих платником податків.

З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відповідно до якого було відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної. Податковий орган не позбавлений у випадку реєстрації податкової накладної перевіряти у подальшому реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом за механізмами, визначеними положеннями Податкового кодексу України.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, враховуючи той факт, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної визнано судом протиправними та скасовано, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, суд вважає доцільним зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 12.10.2022 року №12 та від 24.10.2022 року №31, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна", датою їх фактичного надходження.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Разом з тим, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн., суд зазначає таке.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було подано заперечення проти задоволення клопотання про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, у зв`язку з неспівмірністю та необґрунтованістю.

Дослідивши клопотання представника позивача про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд зазначає наступне.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 003018 від 21.11.2022 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 , копію ордеру на надання правової (правничої) допомоги серії АР №1141468 від 20.09.2023 року, копію рахунку на оплату №2-23/09/18 від 31.10.2023 року на суму 7000 грн., копію акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 30.10.2023 року, копію завдання №2 на надання правових (юридичних) послуг від 18.09.2023 року та копію договору про надання правових (юридичних) послуг від 12.09.2023 року №23/09/18.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 року у справі №686/31892/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, для підтвердження понесених стороною витрат на правову допомогу, така особа повинна надати до суду, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Однак, всупереч положенням статті 134 КАС України позивач не надав документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), які б свідчили про фактично понесені витрати на правничу допомогу.

Оскільки позивачем не надано вищевказаних доказів та документу, що свідчить про фактичну оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, у суду відсутня змога встановити дійсний розрахунок понесених позивачем вказаних витрат, у зв`язку з чим підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу відсутні.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України,при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 5368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України пропорційно.

Згідно із ч. 5ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.77, 90,241-246,250,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративнийпозов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.07.2023 року №9254039/40879829 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12.10.2022 року №12, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна".

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.07.2023 року №9254042/40879829 про відмову у реєстрації податковоїнакладної від 24.10.2022 року №31, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю ГІДРЕКС УКРАЇНА.

Зобов`язати Державну податкову службуУкраїни (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну від 12.10.2022 року №12, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна" (49038, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 68, код ЄДРПОУ 40879829), в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну від 24.10.2022 року №31, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна" (49038, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 68, код ЄДРПОУ 40879829), в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна" (49038, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 68, код ЄДРПОУ 40879829) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрекс Україна" (49038, м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, буд. 68, код ЄДРПОУ 40879829) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна