Рішення

від 04.12.2023 по справі 620/5747/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2023 року Чернігів Справа № 620/5747/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссил» до Головного управління ДПС України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссил» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Чернігівській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 29.03.2023 №0000049-1302-2501 та рішення від 29.03.2023 № 30/130205 про опис майна у податкову заставу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Текссил» зазначає, що через військову агресію Російської Федерації проти України до Податкового кодексу України внесено зміни та доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України підпунктом 69.14. Так, відповідно до внесених змін тимчасово, з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому буде припинено воєнний стан, не підлягають нарахуванню та сплаті земельний податок й орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, за землі та паї: що розташовані на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації і перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних чи юридичних осіб, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України; які визначено як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією внесена Чернігівська область. Зважаючи на те, що на території Чернігівської області велись бойові дії, де і знаходиться майно ТОВ «Текссил», яке звільнена від сплати земельного податку, податкова вимога від 29.03.2023 №0000049-1302-2501 та рішення від 29.03.2023 № 30/130205 про опис майна у податкову заставу ГУ ДПС у Чернігівській області є незаконними та були прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню в повному обсязі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Текссил" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкової вимоги та рішення залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали суду для усунення недоліку поданої позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 11026,06 грн.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 ролдоавженотрозгляд справи.

У встановлений судом строк, від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній не погоджується із позовними вимогами та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувані вимога та рішення в повній мірі відповідають чинному податковому законодавству. Звертає увагу на те, що 06.05.2023 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 № 3050-ІХ. Таким чином, позивач має право на звільнення від сплати орендної плати з юридичних осіб тільки у періоді з 01.03.2022 по 31.12.2022, а у 2023 році сплата ним цього податку здійснюється на загальних підставах відповідно до положень ПК України. Разом з тим, підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону №3050 передбачені певні умови, за яких юридична особа може не сплачувати плату за землю за земельні ділянки, розташовані на територіях активних бойових дій. Тож позивач для звільнення від сплати за землю за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 мав подати до контролюючого органу відповідний уточнюючий податковий розрахунок, де самостійно визначити суму зменшення раніше нарахованих податкових зобов`язань. Втім, ТОВ «Текссил» така уточнююча податкова звітність до контролюючого органу не подавалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ТОВ «Текссил» згідно договору від 12.12.2016 №4315 орендує земельну ділянку площею 0,6001 га, кадастровий номер 7410100000:02:001:0025, що розташована в місті Чернігів по проспекту Миру, 283 (а.с.10-17).

Так, 18.02.2022 ТОВ «Текссил» подано до Головного управління ДПС у Чернігівській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік. Згідно із розрахунком, доданим до декларації, сума земельного податку за 2022 рік визначена в розмірі 549271,53 грн із щомісячними платежами за січень-листопад 2022 року в сумі 45772,63 грн, за грудень 2022 року в сумі 45772,63 грн з термінами сплати: 30.03.2022, 03.05.2022, 30.05.2022, 30.06.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022, 30.12.2022, 30.01.2023 (а.с. 48).

Окрім того, позивачем подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, де визначено щомісячний платіж за січень 2023 року в сумі 52638,37 грн з терміном сплати 02.03.2023 (а.с. 47).

Таким чином, як зазначає відповідач, станом на дату формування податкової вимоги 29.03.2023 загальна сума податкового боргу складала 556137,27 грн (а.с.6).

29.03.2023 Головне управління ДПС в Чернігівській області сформовано та направлено позивачеві податкову вимогу №0000049-1302-2501, яка отримана позивачем 12.04.2023 (а.с.6, 45 зворотн).

У податковій вимозі податковий орган попереджає, що у платника податків виник податковий борг та починаючи з 31.03.2022 на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), визначені Податковим кодексом України. Податковим органом буде здійснено опис майна в податкову заставу.

До податкової вимоги додано детальний розрахунок суми податкового боргу, відповідно до якого борг складається з орендної плати з юридичних осіб в сумі 556137,27грн.

Також, податковим органом було прийнято рішення від 29.03.2023 №30/130205, яким відповідно до ст.89 розділу II ПК України вирішено здійснити опис майна в податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків, а саме ТОВ «Текссил» (а.с. 8).

07.06.2023 ТОВ «Текссил» подана до контролюючого органу уточнююча податкова звітність (уточнюючий розрахунок №9311560197), тобто після звернення до суду з позовом про скасування спірної податкової вимоги (а.с. 49).

Відповідно до зазначеного уточнюючого розрахунку платником нараховані до зменшення податкові зобов`язання з плати за землю в загальній сумі 457 726 грн. 27 коп. за податкові періоди березень - грудень 2022 року.

Після отримання уточнюючого розрахунку відповідач 07.06.2023 відобразив в обліку зменшення зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб (зменшення боргу минулих років) на загальну суму 457 726 грн. 27 коп., що підтверджується випискою з ІКП з орендної плати з юридичних осіб (а.с. 50).

Разом з тим, позивач має не сплачений податковий борг в загальній сумі 256326,11 грн, а саме:

за лютий 2022 року в сумі 45772,63 грн. згідно податкового розрахунку №9034976903 від 18.02.2022 року;

податковий борг за податковий період з січня по квітень 2023 року в загальній сумі 210553,48 грн згідно податкового розрахунку № 9020375209 від 10.02.2023 (щомісячні платежі 52638,37 грн з термінами сплати: 02.03.2023року, 30.03.2023р., 01.05.2023р., 30.05.2023р.)

Не погоджуючись із податковою вимогою та рішенням про опис майна, ТОВ «Текссил» звернулося до суду за захистом своїх прав та інтересів.

По-перше, згідно з ч. 2 ст. ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі також ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. (підпункт14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Абзацом другим підпункту56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу Українипередбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1цьогоКодексу.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту56.18 статті 56 ПК України).

За правилами, встановленими пунктами59.1,59.3,59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов`язання до податкового боргу платника податків, процедура стягнення якого за загальними правилами розпочинається не раніше, ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (в редакціїПодаткового кодексу України, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Водночас, до забезпечувальних заходів виконання податкового обов`язку належить податкова застава, право якої виникає згідно ізПодатковим кодексом Україниі не потребує письмового оформлення (пункти88.1,88.2 статті 88 ПК України).

За визначенням, наведеним у підпункті14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Абзац третій пункту 89.3 статті 83 Податкового кодексу України передбачає, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Також слід звернути увагу на те, що згідно із пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (пп. 60.1.1 п. 60.1 ст.60 ПК України);

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу (пп. 60.1.2 п. 60.1 ст.60 ПК України);

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пп. 60.1.3 п. 60.1 ст.60 ПК України);

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп.60.1.4 п. 60.1 ст.60 ПК України);

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (пп.60.1.5 п. 60.1 ст.60 ПК України).

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту повного погашення за всіма видами податків і зборів.

Крім того, питання припинення податкової застави врегульованостаттею 93 Податкового кодексу України, відповідно до якої майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (підпункт93.1.1 пункту 93.1 статті 93 ПК України);

- визнання податкового боргу безнадійним (підпункт93.1.2 пункту 93.1 статті 93 ПК України);

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (підпункт93.1.3 пункту 93.1 статті 93 ПК України);

- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбаченихстаттею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання (підпункт 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 ПК України);

- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу (підпункт 93.1.6 пункту 93.1 статті 93 ПК України).

Згідно із пунктом93.2 статті 93 Податкового кодексу Українипідставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.

Пунктом 93.3 статті 93 Податкового кодексу України визначено, що порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 859/30727, затверджено Порядок застосування податкової застави податковими органами (далі - Порядок).

Пунктами 8, 12 розділу І Порядку установлено, що день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів відповідно до законодавства. Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II Кодексу.

Згідно із пунктами 1, 2 розділу ІІ та пункту 1 розділу IV Порядку опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу, яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна. Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу.

Податковий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п`ятиденний строк з дня складення акта опису майна.

Пунктами 1, 2 розділу VI Порядку установлено, що у випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення.

Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення у встановлені законодавством строки з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу.

У зв`язку з викладеним суд також враховує, що у постанові від 27.10.2022 у справі №240/9395/20 Верховний Суд дійшов такого висновку: «Аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України дають підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що виникнення податкового боргу чи податкової застави не пов`язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону. Проте обов`язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу. Якщо ж таке право виникло і контролюючий орган розпочав дії з реалізації своєї компетенції по вжиттю заходів з погашення податкового боргу, то воно в подальшому не може бути нівельовано, а правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження».

Поряд з цим передумовою прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є саме наявність податкового боргу. Натомість, податкова вимога не є тим рішенням, оскарження якого до суду саме по собі має наслідком визнання попередньо узгоджених грошових зобов`язань неузгодженими. Відсутні такі наслідки і у випадку скасування судом відповідної податкової вимоги.

Як видно з матеріалів справи, відповідачем прийнято податкову вимогу від 29.03.2023 №0000049-1302-2501, відповідно до якої станом на 28.03.2023 сума податкового боргу позивача становить 556137,27 грн.

У цій вимозі позивач також попереджено, що у нього виник податковий борг та починаючи з 31.03.2023 на будь-яке її майно, вартість якого відповідає сумі податкового боргу, розповсюджується право податкової застави.

Тому відповідачем також на підставі статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення 29.03.2023 №30/13-02-05 про опис майна у податкову заставу.

Разом з тим, суд бере до уваги те, що відповідно до уточнюючого розрахунку №9311560197 від 07.06.2023 ТОВ «Текссил» нараховані до зменшення податкові зобов`язання з плати за землю в загальній сумі 457726, 27 грн. за податкові періоди березень - грудень 2022 року.

Після отримання уточнюючого розрахунку податковий орган 07.06.2023 відобразив в обліку зменшення зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб (зменшення боргу минулих років) на загальну суму 457 726 грн. 27 коп., що підтверджується випискою з ІКП з орендної плати з юридичних осіб (а.с. 50).

Разом з тим, позивач має не сплачений податковий борг в загальній сумі 256326,11 грн, а саме:

за лютий 2022 року в сумі 45772,63 грн. згідно податкового розрахунку №9034976903 від 18.02.2022 року;

податковий борг за податковий період з січня по квітень 2023 року в загальній сумі 210553,48 грн згідно податкового розрахунку № 9020375209 від 10.02.2023 (щомісячні платежі 52638,37 грн з термінами сплати: 02.03.2023року, 30.03.2023р., 01.05.2023р., 30.05.2023р.)

Отже, наявні підстави для зменшення суми податкового боргу на суму 457 726 грн. 27 коп., яка зазначена в податковій вимозі від 29.03.2023 №0000049-1302-2501, однак позивач не надає докази сплати іншої частини зазначеного податкового боргу.

По-друге, суд звертає увагу на те, що підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно») передбачено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період березень 2022 року - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022.

На підставі вищевказаної постанови, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.

Відповідно до вказаного Переліку вся територія Чернігівської області (Код UA74000000000025378) віднесена до території, на якій ведуться (велися) бойові дії - територія активних бойових дій з 24.02.2022 по 03.04.2022.

Таким чином позивач має право на звільнення від сплати орендної плати з юридичних осіб тільки у періоді з 01.03.2022 по 31.12.2022, а у 2023 році сплата ним цього податку здійснюється на загальних підставах відповідно до положень ПК України.

Водночас, враховуючи вимоги чинного законодавства, для звільнення від сплати орендної плати з юридичних осіб за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 Товариство мало подати до контролюючого органу відповідний уточнюючий податковий розрахунок, де самостійно визначити суму зменшення раніше нарахованих податкових зобов`язань.

Разом із тим, з мотивів позовної заяви не вбачається подання ТОВ «Текссил» уточнюючого розрахунку до Головного управління ДПС в Чернігівській області на час винесення оскаржуваної податкової вимоги від 29.03.2023 та рішення про опис майна у податкову заставу від 29.03.2023, що виключало можливість звільнення останнього від сплати узгодженого податкового зобов`язання за ініціативою податкового органу.

Також суд зауважує, що відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На виконання підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України Міністерством фінансів України прийнято наказ від 29.07.2022 №225, яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі Порядок №225).

Відповідно до п.1 розділу II Порядку №225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цьогоКодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Відповідно до п. 3 розділу II Порядку №225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку установлено, що у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (пункт 7 Розділу ІІ Порядку).

З аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податків звільняється від виконання обов`язку, зокрема щодо сплати податків та зборів, тільки у разі прийняття контролюючим органом відповідного рішення щодо неможливості своєчасного виконання ним свого податкового обов`язку.

З огляду на матеріали справи із заявою про відсутність можливості своєчасно виконати податковий обов`язок зі сплати орендної плати за земню з юридичних осіб позивач до контролюючого органу у встановлені Порядком строки не звертався та щодо нього рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку контролюючим органом не приймалося.

Отже, підстав для звільнення від сплати податкових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб за 2022 рік, які платник податку самостійно визначив та задекларував не було, тому податкове зобов`язання є узгодженими та набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссил» підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частин третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно платіжної інструкції від 06.06.2023 № 3440 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 11026,06 грн. (8342,06 грн майнова + 2684,00 грн - немайнова), тому підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 4171,03 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссил» до Головного управління ДПС в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 29.03.2023 №0000049-1302-2501 в сумі 457 726 грн. 27 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссил» судовий збір у сумі 4171,03 (чотири тисячі сто сімнадцять) грн 03 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссил» (просп.Миру, буд.283, м.Чернігів, 14033, код ЄДРПОУ 35385523).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул.Реміснича, буд.11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Повний текст рішення складений 04 грудня 2023 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО