Постанова

від 04.12.2023 по справі 200/2843/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року справа №200/2843/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

за участі секретаря судового засідання Азарової К.В.,

представника позивача Яковлєва А.В.,

представника відповідача Палагути С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дирекція адміністративних будівель на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 200/2843/22 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дирекція адміністративних будівель до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної Казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дії, стягнення боргу з бюджетного відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС України у Донецькій області з відмови ТОВ Дирекція адміністративних будівель у праві на отримання бюджетного відшкодування в сумі 2527215 грн, що утворилась станом на серпень 2015 року;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Дирекція адміністративних будівель заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 2527215 грн, що утворилась станом на серпень 2015 року та пені у розмірі 138422,14 грн.

В обгрунтування позову зазначив, що станом на червень 2015 року на обліковому рахунку ПДВ у позивача утворилось від`ємне значення в сумі 2527215 грн, що підтверджується прийнятою податковим органом декларацією з ПДВ за травень 2015 року.

Після окупації м. Донецьк в 2014 році підприємство не мало можливості здійснювати господарську діяльність, не мало доступу до своєї документації та баз даних. В зв`язку з цим, позивач звернувся до податкового органу про надання інформації щодо можливості повернення від`ємного значення ПДВ у вказаному розмірі, на що податковий орган повідомив, що прийняв щодо позивача рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ і тому товариство не може подати відповідну декларацію з заявою про повернення від`ємного значення ПДВ.

Не погодившись з такою інформацією, позивач 23.06.2021 звернувся до податкового органу з заявою про повернення від`ємного значення ПДВ у сумі 2527215 грн.

Листом від 13.08.2021 податковий орган повідомив про відсутність підстав для отримання позивачем бюджетного відшкодування з посиланням на норму п. 184.7 ст. 184 ПК України.

Такі дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать приписам п. 184.9 ст. 184 ПК України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Податковий орган не виконав свого обов`язку, передбаченого п. 184.10. ст. 184 ПК України та не повідомив позивача про прийняття рішення щодо анулювання товариству реєстрації платника ПДВ. Навіть, якщо таке повідомлення було, позивач не мав можливості його отримати через окупацію м. Донецьк з 2014 року і відсутності доступу до офісу та документації.

Між тим, відповідно до п. 184.9 ст. 184 ПК України у позивача зберігається право на бюджетне відшкодування, незалежно від наявності рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Закон не містить положень, які позбавляють права на повернення передплати податку в разі неподання звітності в останній звітний період. В умовах триваючого збройного конфлікту податковий орган мав би змінити свою звичайну практику та не застосовувати процедуру мирного часу до умов окупації та її жертв.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передчасність позовних вимог, бо позивачем не було реалізовано право на отримання бюджетного відшкодування, при цьому суд першої інстанції послався на процедуру повернення від`ємного значення, яка застосовується до зареєстрованого платника податків, не врахувавши, що реєстрація позивача як платника ПДВ анульована і він не має можливості подати податкову декларацію з заявою на відшкодування ПДВ..

Жодна правова норма не передбачає позбавлення особи права на повернення належних їй коштів через те, що не була подана звітність в умовах окупації та активної фази збройного конфлікту.

Неврахування зазначеного призвело до непропорційного позбавлення позивача права на повернення від`ємного значення податку без визначеної законом необхідності та без легітимних цілей.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Дирекція адміністративних будівель є суб`єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ 31906784. З 08.05.2015 перебуває у стані припинення.

Товариством Дирекція адміністративних будівель подано до контролюючого органу податкову декларацію № 9193795784 від 18.09.2015 з податку на додану вартість за серпень 2015 року в якій ним суму від`ємного значення з ПДВ у розмірі 2572215 грн (рядок 20) включено до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 декларації з ПДВ Cума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду).

Рішенням Головного управління ДПС у Донецькій області № 223 від 13.05.2016 ТОВ Дирекція адміністративних будівель анульовано реєстрацію платника ПДВ позивача у зв`язку з ненаданням податкової звітності з податку на додану вартість за 12 послідовних податкових місяців та відповідно до пп. г п. 184.1 ст. 184 ПК України особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/ придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

23.06.2021 ТОВ Дирекція адміністративних будівель звернулось до ДПС у Донецькій області із заявою щодо повернення від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 2527215, 00 грн, в якій просило повідомити на якій саме підставі його позбавлено суми від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 2527215, 00 грн, що утворилась до анулювання свідоцтва платника ПДВ та надати відповідне документальне підтвердження, а також, якщо передбачені законом підстави для утримання від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 2527215, 00 грн відсутні, вимагало їх повернути на рахунок підприємства.

Головне управління ДПС у Донецькій області листом від 13.08.2021 № 22839/5/05-99-18-0313 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю Дирекція адміністративних будівель про відсутність у товариства права на отримання бюджетного відшкодування у зв`язку із тим, що за даними інформаційних систем ДПС України декларація з ПДВ за травень 2016 року, що є останнім звітним періодом після анулювання реєстрації підприємства у якості платника ПДВ, не подана.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не реалізоване передбачене діючим законодавством право на отримання бюджетного відшкодування, як платника ПДВ, який прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, оскільки не дотримано обов`язкової процедури повернення такого відшкодування, яка визначена податковим законодавством.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797-VІІІ від 21 грудня 2016 року, який набрав чинності з 1 січня 2017 року (далі - Закон № 1797-VІІІ), був змінений порядок бюджетного відшкодування ПДВ платникам цього податку, який не передбачає надання контролюючим органом відповідного висновку та його направлення до органу державного казначейства. Відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

На підставі пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як визначено підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі пункту 200.10. статті 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Форма податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до Декларації) затверджені наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, зареєстровані в міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

В формі декларації визначено, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку, зазначається платником у рядку 20.2.1. Декларації та у додатку 4 відповідно.

Подання податкової декларації до контролюючих органів регулюється статтею 49 ПК України.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Підпунктами 49.8, 49.9 статті 49 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно пункту 184.5 статті 185 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

На підставі пункту 184.6 статті 184 ПК України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до пункту 184.8 статті 184 ПК України у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов`язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов`язаний погасити суму податкових зобов`язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

Згідно пункту 184.9 статті 184 ПК України у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Аналіз вищезазначених положень податкового законодавства свідчить, що дійсно, якщо за результатами останнього податкового періоду платник податків має право на отримання бюджетного відшкодування, то таке відшкодування надається, незалежно від анулювання реєстрації платника ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, протягом строків, визначених розділом 5 «Податок на додану вартість» ПК України.

Між тим, таке право платника податків реалізується відповідно до приписів п. 200.7 ст.200 ПК України, тобто шляхом подання до податкового органу відповідної податкової декларації з додатками та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як свідчать матеріали справи в зв`язку з анулюванням позивачу реєстрації платника ПДВ рішенням № 223 від 13.05.2016 останнім податковим періодом з ПДВ ТОВ «Дирекція адміністративних будівель», з огляду на положення п. 184.6 ст. 184 ПК України, був травень 2016 року.

Рішення № 223 від 13.05.2016 про анулювання реєстрації платника ПДВ у зв`язку з ненаданням податкової звітності з податку на додану вартість за 12 послідовних податкових місяців позивачем не оскаржувалось, на час виникнення спірних правовідносин є чинним.

Однак, позивачем до податкового органу не подавалась декларація з ПДВ за вказаний період із зазначенням в ній до бюджетного відшкодування суми в розмірі 2572215 грн, як не подавався додаток 4 до декларації з ПДВ, тобто сума від`ємного значення до відшкодування не заявлялась.

13 серпня 2021 року позивач засобами поштового зв`язку подав до податкового органу заяву довільної форми про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 20-22 том 1). При цьому, позивач не надав податкову декларацію із зазначенням суми від`ємного значення податку на додану вартість, додаток 4 до декларації.

Листом від 13.08.2021 № 22839/5/05-99-18-0313 Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило ТОВ Дирекція адміністративних будівель про відсутність підстав для отримання позивачем бюджетного відшкодування у зв`язку з не поданням ним декларації з ПДВ за травень 2016 року, що є останнім звітним періодом після анулювання реєстрації підприємства у якості платника ПДВ.

Таким чином, оскільки позивачем не надано до податкового органу відповідну податкову декларацію з ПДВ з додатком 4, тобто не дотримано умови для реалізації свого права на отримання бюджетного відшкодування, визначені п. 200.7 ст. 200 ПК України, тому дії податкового органу щодо відмови товариству Дирекція адміністративних будівель у бюджетному відшкодуванні суми 2527215 грн є правомірними.

Як наслідок, позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 2527215 грн, що утворилась станом на серпень 2015 року та пені у розмірі 138422,14 грн, є передчасними та задоволенню не підлягають.

Суд не приймає доводи апелянта про неможливість подання в електронному вигляді податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування в зв`язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, оскільки з огляду на приписи п.п. 49.3, 49.8, 49.9 ст. 49 ПК України, за умови їх дотримання, платник податків не позбавлений права подати відповідну податкову декларацію в іншій, ніж електронна, формі.

Між тим, жодним із способів, визначених пунктом 49.3 статті 49 ПК України, позивач не скористався.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в зв`язку з недотриманням позивачем процедури отримання бюджетного відшкодування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Дирекція адміністративних будівель на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 200/2843/22 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2023 року у справі № 200/2843/22 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 04 грудня 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 04 грудня 2023 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв