Постанова

від 09.11.2023 по справі 752/11330/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/11330/21

Апеляційне провадження №22-ц/824/11091/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2023 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васильченко Лілії Ігорівни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року в справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Васильченко Лілії Ігорівни до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» АТ «Укрексімбанк», треті особи: Управління капітального будівництва Донецької міської ради, Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про розірвання кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом про розірвання кредитного договору.

В обґрунтування позову зазначив, що між Управлінням капітального будівництва міської ради та позивачем був укладений Договір №326 передачі майнових прав від 24.12.2013 року, за умовами якого управління передало, а позивач придбав майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (поштова адреса: АДРЕСА_2 ). З метою виконання п. 3.3. Договору №326 між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №51113С21від 30.12.2013року, за яким передбачено, що відповідач надає позивачу кредит у сумі 260 000,00 грн. з кінцевою датою погашення 29.12.2028 року для оплати інвестування коштів у будівництво квартири АДРЕСА_3 . З метою досягнення мети, визначеної кредитним договором та договором №326, сума кредиту була перерахована на рахунок Управління. Термін вводу в експлуатацію будинку АДРЕСА_4 відповідно до п. 6.1. Договору №326 був запланований на І квартал 2014 року. Однак у першому кварталі 2014 року та по теперішній час будинок в експлуатацію не введено та квартира за вказаною адресою не передана у власність позивача. У зв`язку з проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції позивач разом зі своєю родиною був вимушений покинути місце свого проживання та переїхати до міста Києва задля уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства та порушень прав людини. У 2015 році позивач був у Донецьку та відвідав об`єкт будівництва. Було встановлено, що будинок не побудований, будівництво не ведеться та станом на день подання позову Управлінням не виконано умов Договору №326, а саме не передано у власність позивачу квартиру, тобто не досягнуто цілі, визначеної кредитним договором. Отже, на думку позивача, невиконання Управлінням умов Договору №326 зумовило істотну зміну умов кредитного договору. Позивач позбавлений можливості отримати те, на що він розраховував під час укладення кредитного договору, а саме на отримання квартири у власність. За умовами кредитного договору позивача не звільнено від обов`язку погашення процентів за кредитним договором, метою якого було отримання грошових коштів для купівлі квартири за Договором №326. Позивач звернувся до відповідача з листом щодо розірвання кредитного договору за згодою сторін, однак згоди між сторонами не було досягнуто. Враховуючи, що відбулася істотна зміна обставин, зумовлена причинами, які сторони не можуть усунути після їх виникнення, саме невиконання Управлінням капітального будівництва міської ради зобов`язань за Договором №326, вбачаються підстави для розірвання кредитного договору на вимогу позивача.

На підставі наведеного, просив суд розірвати кредитний договір №51113С21 від 30.12.2013 року, укладений між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» АТ «Укрексімбанк» та ОСОБА_1 , у зв`язку з істотною зміною обставин.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

На час розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

30.10.2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Васильченко Лілії Ігорівни надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Дослідивши вищевказане клопотання, апеляційний суд дійшов наступного висновку:

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду на 02 листопада 2023 року, 10 годину 45 хвилин.

В подальшому ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року виправлено описку в ухвалі Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року, яка міститься у резолютивній частині ухвали, зазначивши вірно «09» листопада 2023 року, 10 годину 45 хвилин замість невірного «02» листопада 2023 року, 10 годину 45 хвилин.

Вищевказану ухвалу про виправлення описки було направлено сторонам по справі в тому числі і апелянту та доставлено останньому 09.10.2023 року об 11:01:04.

За таких умов, з вказаної дати представник апелянта є обізнаним про час і місце розгляду справи саме на 09.11.2023 року 10годину 45 хвилин. Окрім того апеляційним судом було розміщено на сайті суду й відповідне оголошення про виклик до суду.

Хоча на адресу апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Васильченко Лілія Ігорівна й направила заяву про неможливість прибути у судове засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, однак в заяві адвокат зазначала про неможливість явки в судове засідання саме 02.11.2023 року. Жодних обставин, які унеможливлюють явку сторони позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 09.11.2023 року, матеріали справи не містять.

В судове засідання 09.11.2023 року позивач та треті особи не з`явились, про розгляд справи належним чином повідомлялись, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надали.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, що не з`явились.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 24.12.2013 року між Управлінням капітального будівництва міської ради та ОСОБА_1 був укладений Договір №326 передачі майнових прав, за умовами якого Управління передає позивачу, а позивач придбаває майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (поштова адреса: АДРЕСА_2 ), на умовах та в порядку, що визначені в цьому Договорі.

Згідно з п. 1.4. Договору №326 Управління зобов`язане передати позивачу майнові права на квартиру, а позивач прийняти їх. Передача та приймання майнових прав здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі майнових прав. Позивач набуває право власності на майнові права після оформлення Акту приймання-передачі майнових прав.

Статтею 3 Договору №326 визначено, що на дату підписання цього Договору вартість майнових прав на квартиру складає 350 241,00 грн. Позивач сплачує 26% вартості майнових прав, зазначеної в п. 3.1. Договору, що складає 90 241,00 грн. протягом 30 банківських днів з дати підписання Договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Управління. Упродовж 30 банківських днів після підписання Договору позивач забезпечує оформлення кредитних документів та перерахування грошових коштів у розмірі 74% вартості майнових прав, зазначених у п. 3.1. Договору, що складає 260 000,00 грн. на рахунок Управління. У разі надання банком кредиту грошові кошти перераховуються банком безпосередньо на розрахунковий рахунок Управління.

30.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк»), як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Кредитний договір №51113С21.

Даним Кредитним договором визначено, що кошти надаються позичальнику на інвестування в будівництво нерухомості. Об`єктом інвестування є однокімнатна квартира АДРЕСА_3 . Продавець - Управління капітального будівництва міської ради - юридична особа, яка продає нерухоме майно, здійснює господарську діяльність, пов`язану з будівництвом та/або реалізацією нерухомого майна і має для цього всі передбачені чинним законодавством дозволи (ліцензії). Договір про надання часткової компенсації - Договір про надання часткової компенсації процентів від 30.12.2013р. №512-13-6, укладений між позичальником, позикодавцем та Донецьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», що є одержувачем (розпорядником) бюджетних коштів згідно з нормативно-правовими актами України.

Пунктом 2.1. Кредитного договору передбачено, що позикодавець надає позичальнику кредит у сумі 260 000,00 грн. з кінцевою датою повернення 29 грудня 2028 року для оплати інвестування коштів у будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_3 . Кредит надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. За рахунок власних коштів позичальник сплатив за інвестування коштів у будівництво авансовий платіж у сумі 90 241,00 грн.

За підпунктом 2.2.1. п. 2.2. Кредитного договору позикодавець щомісячно нараховуватиме проценти за користування кредитом у валюті кредиту в розмірі річної процентної ставки 16% річних.

Згідно з підпунктом 2.3.1. п. 2.3. Кредитного договору кредит надається позичальнику у валюті кредиту шляхом безготівкового переказу суми кредиту на рахунок продавця (Управління капітального будівництва міської ради) з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому рахунку позичальника.

Згідно платіжного доручення №1 від 30.12.2013р. на рахунок Управління капітального будівництва міської ради перераховано кредитні кошти в сумі 260 000,00 грн. з призначенням платежу «переказ кредитних коштів ОСОБА_1 за квартиру згідно договору передачі майнових прав №326 від 24.12.2013р.».

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем як позикодавцем за Кредитним договором виконані умови цього договору щодо надання в кредит грошових коштів, а тому відсутні підстави стверджувати про те, що виконання договору зі сторони відповідача позбавило позивача того, на що він розраховував при укладення договору, адже мета кредиту - інвестування в будівництво нерухомості, досягнута, інвестування відбулось.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Суть позиції позивача, яку він повторив і в суді апеляційної інстанції, полягає в наявності з його точки зору підстав для розірвання кредитного договору у зв`язку із зміною обстановки, яку він обґрунтовував неможливістю отримання проінвестованого будівництва житла в м. Донецьк. Такі доводи позивача були представлені в суді першої інстанції. Всім цим доводам суд першої інстанції надав відповідну правову оцінку, з якою фактично погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року в справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Зважаючи на наведене, у апеляційного суду відсутній обов`язок повторного зазначення тих висновків, які суд першої інстанції поклав в основу свого рішення, і з якими в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Як вбачається із матеріалів справи, суть істотної зміни обставин, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, полягала у нездійсненні будівництва будинку відповідно до договору №326 від 24.12.2013 року, укладеного між позивачем та Управлінням капітального будівництва міської ради м. Донецьк. За таких умов таке нездійснення будівництва має істотне значення саме стосовно договору передачі майнових прав № 326 від 24.12.2013 року. В той же час предметом оспорюваного договору було отримання від банку грошових коштів в порядку кредитних правовідносин та обов`язку подальшого повернення таких коштів. В свою чергу це означає, що інтересом позивача в оскаржуваному договорі було саме отримання кредитних коштів, що фактично і відбулося, відтак позивач отримав саме те, на що він розраховував при укладені договору.

За таких умов наявність передбачених законом підстав для розірвання договору через істотну зміну обставин в даному випадку констатовано бути не може, що і було належним чином встановлено судом першої інстанції при вирішенні даної справи. В свою чергу це обумовлює відсутність підстав для задоволення позову, а відтак і задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29.03.2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько