Постанова
від 04.12.2023 по справі 560/16769/23
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16769/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

04 грудня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Керівника Волочиської окружної прокуратури на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Волочиського районного споживчого товариства про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Керівник Волочиської окружної прокуратури звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Волочиського районного споживчого товариства в якому просив зобов`язати Волочиське районне споживче товариство привести у стан готовності захисту споруду протирадіаційне укриття за №84405, що знаходиться за адресою: вул.Садова, 34 а, в с.Кривачинці, Війтовецької ОТГ, Хмельницького району, Хмельницької області, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року позовну заяву позивача повернуто на підставі пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Керівник Волочиської окружної прокуратури Вінницької області подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Як свідчать матеріали справи, прокурор звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду в інтересах держави про зобов`язання Волочиського районного споживчого товариства привести у стан готовності захисту споруду протирадіаційне укриття за №84405, що знаходиться за адресою: вул.Садова, 34 а, в с.Кривачинці, Війтовецької ОТГ, Хмельницького району, Хмельницької області, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ДСНС (у тому числі ГУ ДСНС у Хмельницькій області) на звернення до суду із пред`явленими позовними вимогами у якості позивача, тому і у керівника Волочиської окружної прокуратури в особі держави також немає права на звернення до суду з такими вимогами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду по суті спору, виходячи з наступного.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 7 ст. 160 КАС України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із частинами третьою, четвертою, п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор зазначає про те, що у даному випадку відсутній державний орган, який уповноважений здійснювати представництво інтересів у спірних правовідносинах, а тому звернення прокурора до суду спрямовано на відновлення законності про використанні та забезпеченні функціонування об`єктів цивільного захисту.

В даному випадку, саме на Державну службу України з надзвичайних ситуацій покладено завдання з реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, а також здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту.

Досліджуючи питання, чи наділене ГУ ДСНС у Хмельницькій області належним обсягом компетенції, щоб набути повноваження позивача у цій справі, від імені та внаслідок бездіяльності якого прокурор звернувся до суду з цим позовом та встановлено, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Таким чином, враховуючи те, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ДСНС (у тому числі ГУ ДСНС у Хмельницькій області) на звернення до суду із пред`явленими позовними вимогами у якості позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у керівника Волочиської окружної прокуратури в особі держави також немає права на звернення до суду з такими вимогами.

При цьому, суд вірно врахував правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22 та дійшов висновку про відсутність підстав для звернення прокурора до суду з цим позовом.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги в оскаржуваній відповідачем частині, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Керівника Волочиської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.

СудСьомий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення04.12.2023
Оприлюднено06.12.2023
Номер документу115384447
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту

Судовий реєстр по справі —560/16769/23

Постанова від 13.02.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Уханенко С.А.

Ухвала від 12.02.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Уханенко С.А.

Ухвала від 12.02.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Уханенко С.А.

Ухвала від 06.06.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Уханенко С.А.

Ухвала від 22.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Уханенко С.А.

Постанова від 04.12.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 30.10.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 13.10.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 19.09.2023

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Шевчук О.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні