Рішення

від 29.11.2023 по справі 389/2394/23

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.11.2023

ЄУН 389/2394/23

Провадження №2-о/389/93/23

Рішення

іменем України

29 листопада 2023 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Іванової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, заінтересована особа: Знам`янська міська рада Кіровоградської області,

з участю: представника заявниці- адвоката Урсаленко К.О.,

встановив:

ОСОБА_1 25.07.2023 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 2000 року та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вона перебувала з останнім у фактичних шлюбних відносинах. Проживаючи з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу як чоловік і дружина, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, утримували нерухоме майно, були зареєстровані за однією адресою. Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 7,31 га, розташованої на території Петрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. З метою прийняття спадщини вона вимушена звернутися до суду з даною заявою, в якій просила встановити факт її спільного проживання з померлим ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 2000 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заявниця та її представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої вирішення питання щодо заявлених вимог відніс на розсуд суду.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили той факт, що заявниця близько 25 років проживала разом з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловік і дружина до часу смерті останнього без реєстрації шлюбних відносин, проте такі відносини існували фактично, вони були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, тримали господарство, обробляли земельну ділянку. Після смерті ОСОБА_2 заявниця здійснювала його поховання.

Заслухавши пояснення представника заявниці, покази свідків, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, про що Знам`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 10.01.2023 складено відповідний актовий запис №27.

Відповідно до довідки №331 від 11.05.2023, виданої квартальним комітетом №18 м.Знам`янка, заявниця з січня 2000 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 проживала разом з останнім у цивільному шлюбі за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровограської області №01-40/664/6 від 14.03.2023, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований по АДРЕСА_1 з 30.01.2002. На час його смерті разом з ним була зареєстрована заявниця. За даною адресою остання зареєстрована з 20.09.1989.

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії III-КР №027975, виданим 20.05.2002 Знам`янською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, ОСОБА_2 був власником земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0226, розташованої на території Знам`янської територіальної громади (до складу якої шляхом приєднання увійшла колишня територія Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області).

Після смерті ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Знам`янської державної нотаріальної контори Кіровоградської області 17.03.2023 заведена спадкова справа №16/2023, заява про прийняття спадщини надійшла від заявниці. Інші спадкоємці відсутні. Від імені померлого заповіти не посвідчувалися, про що свідчить Інформаційна довідка зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №71831241 від 17.03.2023.

У роз`ясненні нотаріуса від 10.10.2023 за №784/02-14 вказано, що свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 заявниці не може бути видано, оскільки відсутні документи, що підтверджують факт її проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Згідно з ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту визнання його недійсним неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Положеннями ст.1264 ЦК України регламентовано, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно з п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Частиною другою статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Про утворення особами сім`ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчать положення ст.74 СК України. Встановлення такого факту передбачено в судовому порядку (п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України).

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №686/15993/21, від 09.11.2022 у справі №753/10315/19, від 16.11.2022 у справі №199/3941/20.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства тощо.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Отже, за вимогою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу предметом доказування є наявність обставин ведення сторонами спільного господарства, наявності в них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї.

Суд вважає встановленим, що протягом тривалого часу заявниця та ОСОБА_2 до дня смерті останнього проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, піклувалися один за одного, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю, після смерті ОСОБА_2 заявниця займалася його похованням, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами та показами свідків.

Враховуючи, що факт проживання заявниці разом з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу знайшов своє підтвердження, встановлення даного факту необхідно заявниці з метою реалізації права на оформлення спадкового майна і він не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, а тому вимога про встановлення факту проживання заявниці з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу підлягає задоволенню частково, а саме за період з 01.01.2004 до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Задовольняючи частково вимоги заявниці суд враховує, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ч.1 ст.58 Конституції України).

Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Пунктом 1 розділу VII Прикінцевих положень СК України визначено, що СК України набирає чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 01.01.2004.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» до сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються лише в частині тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права та обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК України.

Інститут спільного проживання осіб як чоловіка і жінки було введено в національне законодавство СК України, який набрав чинності одночасно з набранням чинності ЦК України, тобто з 01.01.2004.

КпШС Української РСР, який діяв до 31.12.2003, таких положень не містив. Отже, вказаний факт може бути встановлений лише з 01.01.2004, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.01.2020 у справі №546/912/16-ц.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт проживання заявниці з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не може бути встановлений в період до 31.12.2003.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.3, 21 СК України, ст.ст.5, 1217, 1218, 1220, 1221, 1223, 1258, 1264 ЦК України, ст.ст.3, 263-265, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с.Ульянівка Бобринецького району Кіровоградської області, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 01.01.2004 до ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині заявлених вимог, відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок заявниці.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявниця: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Знам`янська міська рада Кіровоградської області, місце знаходження: вул.Михайла Грушевського,19, м.Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, 27400, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32986436.

Повний текст рішення суду складено 04.12.2023.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва