Ухвала

від 29.11.2023 по справі 490/11488/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/3494/2023

Справа 490/11488/23

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 листопада 2023 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до КП «Дорога» про стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з КП «Дорога» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2020 року по 30.01.2022 року в сумі 101325,40 грн., а також моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн. та компенсацію невикористаної щорічної відпустки у розмірі 30000,00 грн.

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідност.175 ЦПК України,позовна заява подається до суду в письмовій формі, з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України.

Частиною 4ст. 177 ЦПК Українивизначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 23Цивільного кодексуУкраїни моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати. Зміст наведеної статті не дозволяє дійти висновку, що від сплати судового збору звільняються позивачі у зв`язку із поданням ними позовів про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок невиплати заробітної плати. Спосіб відшкодування моральної шкоди грішми не підміняє собою розуміння моральної шкоди як немайнової шкоди.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн., отже, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1073,60 грн.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України«Про судовийзбір» позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

При подачі позовної заяви позивачем не сплачено судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди.

Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Постановою Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Аналогічна правова позиція визначена і устатті 23 Цивільного кодексу України.

При цьому, пунктом 4 вказаної Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, наприклад докази причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, наприклад, докази витрат на лікування.

У позові заявлено вимогу про стягнення суми відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн.

При цьому, позивачем не зазначено докази, що підтверджують завдання моральної шкоди, докази додаткових витрат, причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, а також не надано відповідного розрахунку, згідно якого позивач оцінив свої моральні страждання.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

На підставі вищевказаної норми Закону, позивачу необхідно надати суду довідку про нарахування та сплату заробітної плати за період з 01.01.2020 року по 30.01.2022 року.

При цьому, у разі неможливості надання доказів позивач, разом з поданням позовної заяви має право відповідно до ч.1ст.84 ЦПК Україниподати до суду клопотання про витребування доказів, якщо такий доказ він не може подати самостійноі позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених уст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогамст. 185 ЦПК України,-

За такого, заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Дорога» про стягнення заробітної плати -залишити без руху.

Надати позивачуп`ятиденний строкз дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів та сплатою судового збору.

Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.

Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова