Рішення

від 23.11.2023 по справі 308/5806/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5806/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Вільчак В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, цивільну справу за позовною заявою Ужгородської окружної прокуратури до Баранинської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення ради, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська окружна прокуратура звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Баранинської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення ради, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ужгородською окружною прокуратурою вивчено стан дотримання вимог земельного законодавства в частині правомірності розпорядження Руськокомарівською сільською радою земельною ділянкою за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га.

Встановлено, що на підставі рішення Руськокомарівської сільської ради від 18.06.2020, між вказаним органом місцевого самоврядування та ОСОБА_1 07.10.2020 укладено договір оренди землі, відповідно до якого в користування передано земельну ділянку за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га, для ведення фермерського господарства.

За умовами договору, земельна ділянка, що передається у користування не обтяжена нерухомим майном (п. 2.2 Договору). Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №322207383 від 07.02.2023 також вбачається відсутність на вказаній земельній ділянці будь-якого об`єкту нерухомості.

Разом з тим, з рішення Руськокомарівської сільської ради від 18.06.2020 та договору оренди землі від 07.10.2020 вбачається, що земельні торги щодо продажу права оренди на вказану земельну ділянку не проводились, тому рішення Руськокомарівської сільської ради від 18.06.2020 щодо передачі в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га, для ведення фермерського господарства, підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Зауважує, що відповідно до технічної документації із землеустрою (кадастрового плану земельної ділянки) на земельній ділянці розташований водний об`єкт ставок, при цьому площа земельної ділянки під ставком складає 2,9160 га, гідротехнічними спорудами 0,8796 га. Дані характеристики земельної ділянки жодним чином не відображені в договорі оренди земельної ділянки. Вказане свідчить про належність вказаної земельної ділянки до земель водного фонду, також про порушення встановленого законом порядку її відведення в оренду шляхом застосування конкурентних процедур.

Прокурор вказує, що оскільки спірний договір оренди земельної ділянки, за відсутності для цього підстави, визначеної в абз. 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

Отже, у разі, коли правочин є нікчемним, за загальним правилом сторона може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю. Разом з цим, право оренди ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, за наведених обставин, ефективним способом захисту інтересів держави буде зобов`язання ОСОБА_1 повернути Баранинській об`єднаній територіальній громаді земельну ділянку за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га, та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі наведеного, прокурор просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Руськокомарівської сільської ради від 18.06.2020 щодо передачі в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га. для ведення фермерського господарства; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га. для ведення фермерського господарства; зобов`язати ОСОБА_1 повернути Баранинській об`єднаній територіальній громаді земельну ділянку за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га. для ведення фермерського господарства.

Прокурор не скористався право на участь у судовому засіданні та подав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та розглянути справу без його участі. Додатково просить суд вирішити питання розподілу судових витрат та скасування заходів забезпечення позову.

Представник Баранинської сільської ради також не скористався правом на участь у судовому засіданні та сільський голова подав заяву, згідно якої рада позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився та його представник ОСОБА_2 подав заяву, згідно якої повідомив суд про визнання позовних вимог стороною відповідача.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що рішенням Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 18.06.2020 ОСОБА_1 надано у довгострокове користування строком на 49 років земельну ділянку площею 4.49 га. за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100. Ухвалено укласти та зареєструвати договір оренди земельної ділянки та встановлено орендну плату.

На виконання вказаного рішення органу місцевого самоврядування, між Руськокомарівською сільською радою та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди землі №б/н від 07.10.2020.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек,єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №322207383 від 07.02.2023, земельна ділянка за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1971767721248, площа: 4.49 га, перебуває у власності територіальної громади Руськокомарівської сільської ради, та вказана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 07.10.2020.

Згідно абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За приписами ч. 2 ст. 127 ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору оренди, продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього кодексу.

Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 134 ЗК України у вказаній редакції).

Частина 2 ст. 134 ЗК України у вказаній редакції передбачала виняток із загальних вимог до конкурентного продажу земельних ділянок: не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів, використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями, будівництва об`єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів, надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні, надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено, розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України, надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб, надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно - приватного партнерства відповідно до закону, надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала, будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд), передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва, передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності.

Суд зазначає, що абзац 16 ч. 2 ст. 134 ЗК України, за нормами якого передбачалось можливість отримання права оренди на земельні ділянки для ведення фермерського господарства без необхідності проведення земельних торгів (до 03.04.2016) змінено Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів».

Отже, ч. 2 ст. 134 ЗК України була незастосовна для передачі в оренду спірної земельної ділянки без проведення земельних торгів для фермерського господарства.

У такому випадку, потрібно застосовувати загальні правила статті 135 ЗК України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатом яких укладати відповідний договір, проте торгів із продажу права оренди на земельну ділянку не було.

Таким чином, рішення Руськокомарівської сільської ради від 18.06.2020 щодо передачі в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га для ведення фермерського господарства, підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку, що спірна земельна ділянка, яка належить Баранинській об`єднаній територіальній громаді, була передана в оренду всупереч нормативно регламентованій процедурі, а тому державна реєстрація права оренди на таку підлягає скасуванню, а земельна ділянка поверненню територіальній громаді.

Щодо повноважень прокурора на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне. Так, керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом самостійно в інтересах держави виступаючи позивачем у даній справі.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява 61517/00, пункт 27).

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналіз ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

З матеріалів позову встановлено та прокурором обґрунтовано належними та достатніми доказами в чому на його думку полягає порушення оспорюваним рішенням про надання земельної ділянки в оренду та державна реєстрація такого права на підставі вказаного рішення інтересам держави, а також в чому полягає таке порушення, необхідності захисту інтересів саме прокурором, а також обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, аналіз досліджених у справі доказів свідчить, що прокурором було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень, зважаючи на те, що відповідачі позов визнали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Також, за приписами ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За такого, суд вважає за необхідне повернути позивачу п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №302 від 03.04.2023 у розмірі 4 697 (чотири тисячі шістсот дев`яносто сім) грн., а решту судових витрат необхідно стягнути з відповідачів на користь позивача.

Одночасно, судом встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.04.2023 накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га., із забороною власнику, орендарю та іншим особам здійснити дії на її забудову, відчуження, поділ, об`єднання, вчинення реєстраційних та нотаріальних дій.

За приписами ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Виходячи з вищевикладеного та приймаючи до уваги той факт, що прокурор просить суд скасувати вжиті заходи забезпечення позову, суд вважає, що вжиті на час розгляду судом справи заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 12, 13, 18, 81, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Руськокомарівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 18.06.2020 щодо передачі в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га. для ведення фермерського господарства.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га. для ведення фермерського господарства.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути Баранинській об`єднаній територіальній громаді земельну ділянку за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га. для ведення фермерського господарства.

Повернути Закарпатській обласній прокуратурі п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №302 від 03.04.2023 у розмірі 4 697 (чотири тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень.

Стягнути з Баранинської сільської ради та ОСОБА_1 на користьЗакарпатської обласної прокуратурисудовий збір у розмірі по 2 348,5 (дві тисячі триста сорок вісім грн. п`ятдесят коп.) грн. з кожного.

Після набрання рішенням законної сили скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від 19.04.2023 у вигляді накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 2124881800:12:012:0100, площею 4.49 га., із забороною власнику, орендарю та іншим особам здійснити дії на її забудову, відчуження, поділ, об`єднання, вчинення реєстраційних та нотаріальних дій.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Особи,які бралиучасть усправі,але небули присутніу судовомузасіданні підчас проголошеннясудового рішення,можуть податиапеляційну скаргупротягом тридцятиднів здня отриманнякопії цьогорішення.Апеляційна скаргаподається безпосередньодо Закарпатськогоапеляційного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе