Ухвала

від 05.12.2023 по справі 363/6866/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"05" грудня 2023 р. Справа № 363/6866/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Онопрієнка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгороді подання головного державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Орленко Марини Михайлівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника фізичної особи ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2023 року головний державний виконавець Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Орленко М.М. звернулася до суду з поданням, у якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу ОСОБА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №363/1956/22, виданий 05.06.2023 Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 заборгованості, яка складається з основної суми боргу 1018984,04 грн, індекс інфляції у розмірі

141791,64 грн, 3% річних 39494,10 грн.

В обґрунтуванняподання державнимвиконавцем зазначено,що у неїна виконанніперебуває виконавчепровадження №72065728з виконаннявиконавчого листа№363/1956/22,виданого 05.06.2023,про стягненняз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості,яка складаєтьсяз основноїсуми боргу-1018984,04грн.,індексінфляції урозмірі -141791,64грн.,3%річних -39494,10грн.У вказаномувиконавчому провадженніборжником є- ОСОБА_1 ,дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,який згідноматеріалів виконавчого провадження єгромадянином Україна. 20.06.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, майно належне боржнику на праві власності відсутнє, транспортних засобів, що належить на праві власності відсутнє, земельні ділянки відсутні. Виконавцем 01.11.2023 на адресу боржника надсилались виклики, щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця. Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику належать на праві власності 100% частки в статутному капіталі в ТОВ «Активність», ЄДРПОУ 35508568, 49% частки в статутному капіталі ТОВ «ІНФАНТЕКС», ЄДРПОУ 43213341, 50% частки в статутному капіталі в ТОВ «кОТТОН ТЕХНОЛОДЖІ», ЄДРПОУ 41443556, 100% частки в статутному капіталі в ТОВ «Бренд менеджмент компані», ЄДРПОУ 39944500, однак ОСОБА_1 рішення не виконує та, одержуючи доходи від вказаних підприємств, кошти по рішенню суду не сплачує. За повідомленням Державної міграційної служби України від 31.10.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , орган видачі 8032.

Державний виконавець, вказуючи, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, звернулася з цим поданням до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 441 ЦПК України суд негайно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Державний виконавець до суду не з`явилася, при цьому надіслала заяву про розгляд подання у ї відсутності.

Вивчивши доводи подання, дослідивши матеріали додані до нього, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання з таких підстав.

Згідно із статтею 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини 2 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян.

Судові гарантії законності виконавчого провадження та захисту прав його учасників полягають у тому, що до юрисдикції суду віднесено вирішення низки питань, які мають значення для виконання рішень суду та інших юрисдикційних органів, зокрема, таким є питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» наведені процесуальні права виконавців при здійсненні виконавчого провадження.

Так, згідно частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв`язання спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Так, пунктом 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню відповідно до положення, встановлених частиною третьою статті 12 ЦПК України.

Так, відповідно до частин першої, третьої статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів має визначатися судом і відноситься до його дискреційних повноважень.

Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені саме за ухилення від виконання зобов`язань, а не за наявність факту їх невиконання.

При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Судом встановлено,що напримусовому виконанніу державноговиконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Орленко М.М. перебуває виконавче провадження №72065728 з примусового виконання виконавчого листа №363/1956/22 від 18 квітня 2023 року, виданого Вишгородським районним судом Київської області 5 червня 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості, яка складається з основної суми боргу 1018984,04 грн, індекс інфляції у розмірі 141791,64 грн, 3% річних

39494,10 грн.

20 червня 2023 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно.

Під час виконавчого провадження, державний виконавцем вчинено такі дії:

16 жовтня 2023 року здійснено запит до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області щодо надання інформації про видачу документа, що дає право на виїзд з України і в`їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами на ім`я боржника ОСОБА_1 ;

складено Акт державного виконавця від 17 жовтня 2023 року, яким зафіксовано факт відсутності боржника за адресою: АДРЕСА_1 та відсутність майна для опису;

13 жовтня 2023 року здійснено запити з метою отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів; запит до державної фіскальної служби України щодо наявності рахунків у боржника;

01 листопада 2023 року на адресу ОСОБА_1 надіслано виклик державного виконавця про явку до виконавця на 14:30 01 листопада 2023 року;

4 грудня 2023 року здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , державний виконавець зазначила, що боржник рішення суду не виконує та ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов`язань.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, оскільки державний виконавець ініціює відповідне подання та скеровує його до суду, саме на нього покладається обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу (посадової особи).

Водночас, державним виконавцем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження умисного ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням. Так, у справі відсутні докази про те, що боржнику відомо про відкриття виконавчого провадження, а наявність у справі супровідного листа про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, надсилання боржнику виклику від 1 листопада 2023 про необхідність з`явитися до виконавця цього самого дня, не свідчать про те, що ОСОБА_1 їх було отримано та таких доказів не долучено до подання, тим більше, за адресою місця проживання боржника, останній відсутній, при цьому виконавцем не встановлено наявність чи відсутність поважності причин відсутності особи, беручи до уваги те, що нині на території України запроваджено воєнний стан. Будь-яких доказів про майнові права ОСОБА_1 у ТОВ «Активність», ТОВ «ІНФАНТЕКС», ТОВ «кОТТОН ТЕХНОЛОДЖІ», ТОВ «Бренд менеджмент компані» та одержання доходів від вказаних підприємств, до подання не додано.

Отже, за таких обставин відсутні підстави вважати, що боржник ОСОБА_1 , знаючи про відкрите виконавче провадження, ухиляється від виконання обов`язку, покладеного на нього судовим рішенням. Факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов`язання самостійно, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов`язків.

При розгляді питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон необхідно враховувати той факт, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки вона пов`язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Судові рішення у зазначеній категорії справ мають бути постановлені з ретельним вивченням та обґрунтуванням наданих державним виконавцем доказів навмисного ухилення боржника від виконання рішення суду.

Згідно із статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку про те, що у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження», статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», статтями 81, 260, 261, 353-355, 441 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні подання головного державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Орленко Марини Михайлівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника фізичної особи ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.П. Лукач