Рішення

від 05.12.2023 по справі 566/1085/23

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№566/1085/23

Р ІШ ЕН НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року смт.Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі : головуючого судді Феськова П.В.

при секретарі: Подолець Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Млинів Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися всуд зпозовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина на:

- земельну ділянку площею 4,0241 га (кадастровий номер 5623886400:04:005:0054), надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Перемилівського старостинського округу Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області (державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-РВ №029304);

- земельну ділянку площею 0,35 га (кадастровий номер 5623886400:04:005:0211), надану для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Перемилівського старостинського округу Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №213059).

Відповідно до заповіту від 28.07.1998 року, посвідченого секретарем Перемилівської сільської ради Стьопіна О.В. зробила розпорядження на випадок своєї смерті, а саме житлового будинку, хліва, льоха та сертифікат серії РВ №0070729 на право на земельну частку (пай) заповіла своєму сину ОСОБА_6 .

Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до державного нотаріуса звернулися ОСОБА_6 та ОСОБА_4

11 лютого 2014 державним нотаріусом Млинівської районної державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_5 , зареєстровану в реєстрі за №18/2004.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Мошків, Дубенського (Млинівського) району Рівненської області помер ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на земельні ділянки, що належали ОСОБА_5 , спадщину після смерті якої прийняв ОСОБА_6 , але не встиг оформити своїх спадкових прав.

За таких обставин вони прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 шляхом спільного проживання із спадкодавцем. Інші спадкоємці, що прийняли спадщину відсутні, а заповіту покійний не залишив. 20 травня 2015 державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_6 , зареєстровану в реєстрі за №173/2015.

В подальшому державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори на їх ім`я були видані свідоцтва про право на спадщину за законом в рівних частинах на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_6 .

В серпні 2023 позивач ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Другої Рівненської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4,0241 га (кадастровий номер 5623886400:04:005:0054) та земельну ділянку площею 0,35 га (кадастровий номер 5623886400:04:005:0211), які належали покійній ОСОБА_5 , спадщину після смерті якої прийняв ОСОБА_6 , але не встиг оформити своїх спадкових прав.

18 серпня 2023 року державним нотаріусом Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій було зазначено, що у зв`язку із неподанням всіх необхідних відомостей видача свідоцтва про право на спадщину за законом неможливо.

Також державний нотаріус повідомила, що у зв`язку з тим, що в заповіті вказано сертифікат на право на земельну частку (пай), а спадкове майно складається із земельних ділянок, що посвідченні державними актами, видати свідоцтво про право на спадщину неможливо. За цих обставин державний нотаріус рекомендувала звернутись із відповідним позовом до суду.

Просятьсуд визнатиза ними по1/3частинімайна за законом, що залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - на 1/3 частки земельної ділянки площею 4,0241 га, кадастровий номер 5623886400:04:005:0054, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-РВ №029304) та земельну ділянку площею 0,35 га, кадастровий номер 5623886400:04:005:0211, надану для ведення особистого селянського господарства (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №213059), які розташовані на території Перемилівського старостинського округу Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, що належали ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивачі не з`явились. Представник позивачів надіслав суду письмове клопотання у якому зазначено, що позивачі позовні вимоги підтримують з підстав зазначених у позовній заяві, просив розглядати справу у його відсутності. (а.с.127)

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. (а.с.53).

Враховуючи положення ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права.

Згідно ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до ст.392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03 жовтня 2013 року, актовий запис 07. (а.с.8)

Згідно довідки Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області №110 від 25.08.2023 року, на момент смерті ОСОБА_5 , яка була зареєстрована в АДРЕСА_1 , склад сім`ї слідуючий: ОСОБА_5 померла. (а.с.9)

Згідно заповіту від 28.07.1998 року, посвідченого секретарем Перемилівської сільської ради Стьопіна О.В. зробила розпорядження на випадок своєї смерті, а саме житлового будинку, хліва та льоха та сертифікат серії РВ №0070729 на право на земельну частку (пай) заповіла своєму сину ОСОБА_6 . (а.с.10)

Як вбачається з копії державного акту на право приватної власності на землю від 19 липня 2001 року серії ІІІІ-РВ №029304 на підставі рішення Перемилівської сільської ради народних депутатів від 28.04.2001 року №136 ОСОБА_5 передана у приватну власність земельна ділянка площею 4,02 га на території Перемилівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.11-13)

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку від 05 жовтня 2011 року серії ВЗ №213059 на підставі розпорядження голови Млинівської райдержадміністрації від 12 серпня 2008 року №299, ОСОБА_5 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,35 га на території Перемилівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. (а.с.14)

11 лютого 2014 державним нотаріусом Млинівської районної державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_5 , зареєстровану в реєстрі за №18/2004. (а.с.17)

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27.10.2014 року ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 66 роки, про що зроблено відповідний актовий запис за №07. (а.с.18)

27 травня 2015 державним нотаріусом Другої Рівненської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_6 , зареєстровану в реєстрі за №173/2015. (а.с.21)

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.08.2016 спадкоємцями майна ОСОБА_6 , 1948 р/н, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його дружина ОСОБА_2 , донька ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 , які спадкують 1/3 частку у спадщині. (а.с.22)

З постановидержавного нотаріусаРівненської державноїнотаріальної конториРівненської областіпро відмовуу вчиненнінотаріальної дії№663/02-31від 18.08.2023року вбачається,що ОСОБА_1 не надановсіх необхіднихвідомостей. Окрімтого повідомленоостанній,що узв`язку зтим,що взаповіті вказаносертифікат направо наземельну частку(пай),а спадковемайно складаєтьсяіз земельнихділянок,що посвідченнідержавними актамивидача свідоцтвапро правона спадщинує неможливим.(а.с.23)

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом та заповітом відповідно до статті 1217 ЦК України.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами статті 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади, та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п. 4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом №296/5 Мінюсту від 22.02.2012 року), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

За правилами встановленими в ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).

За правилами встановленими в ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено судом, позивачі є спадкоємцями першої черги після смерті їх батька та чоловіка, що підтверджується свідоцтвами про народження, свідоцтвом про одруження, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя. (а.с.24-29)

Відповідно до листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Стаття 328 ЦК України визначає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до ч.5 указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Частиною 6 указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 передбачено, що у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

З інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області відомо, що взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ №0070729 громадянці ОСОБА_5 видано державний акт на право приватної власності на землю від 19.07.2001 серії ІІІ-РВ №029304, кадастровий номер земельної ділянки 5623886400:04:005:0054 та державний акт на право власності на земельну ділянку від 05.10.2011 серії ЯЗ №213059, кадастровий номер земельної ділянки 5623886400:04:005:0211. (а.с.16)

З моменту видачі державного акту сертифікат на право на земельну частку (пай) був списаний.

Пункт 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом №296/5 Мінюсту від 22.02.2012 року) визначає, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

За таких обставин, не зважаючи на волю спадкодавця ОСОБА_5 щодо переходу права власності на земельну частку (пай) після її смерті до її сина ОСОБА_6 , позивачі позбавлені права на оформлення своїх спадкових прав по закону, так як ОСОБА_5 не було змінено заповіту у зв`язку із видачою державного акту взамін сертифіката на право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ст.ст. 41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються законом. Кожен має право будь - якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

В ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Таким чином, беручи до уваги неможливість оформлення спадкових прав у встановленому законом порядку, враховуючи що відповідач не заперечує проти задоволення позову, що не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов слід задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.328, 392, 1216, 1217, 1225 ЦК України, ст.131 ЗК України, ст.ст.8, 18, 76, 81, 133, 141, 206, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 провизнання прававласності наспадкове майнозадовольнити.

Визнати заОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 )по 1/3частиніправа власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - на 1/3 частки земельної ділянки площею 4,0241 га, кадастровий номер 5623886400:04:005:0054, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-РВ №029304) та земельну ділянку площею 0,35 га, кадастровий номер 5623886400:04:005:0211, надану для ведення особистого селянського господарства (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №213059), які розташовані на території Перемилівського старостинського округу Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, що належали ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05.12.2023 року.

Суддя П.В.Феськов