Ухвала

від 16.11.2023 по справі 757/53771/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53771/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань - Ємець Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сороновича Андрія Андрійовича про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у справі №757/53771/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЯМИЙ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національна рада України з питань телебачення радіомовлення про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року у провадження суду надійшла вказана заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сороновича Андрія Андрійовича про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у справі №757/53771/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЯМИЙ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національна рада України з питань телебачення радіомовлення про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди.

Так, заява мотивована тим, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2023 року, позов було задоволено частково, визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ "ПРЯМИЙ" в прямому ефірі телевізійної програми ТОК-ШОУ "ЕХО УКРАЇНИ". Зобов`язано відповідача ТОВ "ПРЯМИЙ" спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення резолютивної частини рішення суду у телевізійній програмі ТОК-ШОУ "ЕХО УКРАЇНИ" не пізніше 7 (семи днів) з дня набрання рішення суду законної сили. Зобов`язано стягнути з відповідача ТОВ "ПРЯМИЙ" моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Вказане судове рішення набуло законної сили 28.09.2023 року та за заявою представника стягувача, 23.10.2023 року Печерським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист для примусового виконання судового рішення 23.10.202 року вказаний виконавчий лист було передано до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва для примусового виконання.

Проте після розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем Печерського ВДВС 27.10.2023 року було видано постанову, якою виконавчий лист повернуто стягувану з огляду на те, що останній не відповідає вимогам ст 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, представник вказує, що виконавчий лист поєднує дві різнорідних вимоги до боржника, а саме: зобов`язальну вимогу (вчинення певних дій) та вимогу стягнення належних коштів, з огляду на що був повернутий без виконання.

Представник заявника в судове засідання подав заяву, про розгляд питання за його відсутності, вимоги підтримав.

Учасники розгляду у судове засідання не з`явилися, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Відповідно до положення ч. 3 ст.432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п.40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Згідно ч.3 ст.431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Частиною 2 статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Тобто, однієї із матеріальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про відсутність у боржника обов`язку повністю або частково виконати зобов`язання, у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно ч. 1ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Так, з матеріалів заяви вбачається, що 27.10.2023 державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Басілашвілі О.Б. повідомленням повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Відтак, підставою для повернення стало те, що у резолютивній частині виконавчого документа зазначено вчинення кількох дій.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими, оскільки така помилкова видача виконавчого листа призвела до неможливості виконання рішення суду.

Таким чином, вимоги про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Разом з цим, вимога зобов`язати видати два нових виконавчих листа, не підлягає задоволенню, оскільки зяявник не позбавлений права звернутись до суду про видачу належних виконавчих листів, після постановлення даної ухвали.

Відтак, вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.353,432 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,-

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Печерського районного суду міста Києва від 23.10.2023 року у справі №757/53771/21-ц ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЯМИЙ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національна рада України з питань телебачення радіомовлення про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації недостовірною, її спростування та відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині вимог - відмовити

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА