Ухвала

від 01.12.2023 по справі 638/18801/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/18801/23

Провадження № 1-кс/638/3188/23

УХВАЛА

Іменем України

01 грудня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу представника Ізюмської філії Харківського обласного центру зайнятості ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

в с т а н о в и в:

29 листопада 2023 року засобами поштового зв`язку до суду надійшла скарга Ізюмської філії Харківського обласного центру зайнятості ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 22 листопада 2023 року.

Скарга обґрунтована тим, що Ізюмська філія Харківського обласного центру зайнятості подала 23.11.2023 до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області заяву за вих № 522/13.02/19 про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України. Всупереч вимогам ст. 214 КПК України уповноваженими особами Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області не були внесені до ЄРДР відомості за вказаною заявою.

В судове засідання скаржник не з`явився, у скарзі просив суд розглянути справу за його відсутністю.

Представник Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області в судове засідання не з`явився, його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги з додатками, слідчий суддя зазначає про наступне.

Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.1 ст.214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч.2 ст.214 КПК).

Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.

До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК).

Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК.

Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), за якою якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 вказано, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

У своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення від 22.11.2023 представник Ізюмської філії Харківського обласного центру зайнятості ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_4 своєчасно не повідомила центр зайнятості про те, що виїхала за кордон 30.03.2022, при цьому до 27.01.2023 дистанційно отримувала консультації із працевлаштування, в телефонному режимі підтверджувала намір шукати роботу, перебувати на обліку. Однак станом на 23.07.2023 не повернулась. Внаслідок зазначених дій ОСОБА_4 незаконно отримала допомогу по безробіттю у розмірі 5733 грн. Заявник вбачає в діях останньої ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України.

Втім, на переконання суду, викладені у заяві обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, про які він зазначає у своїй заяві. При цьому, заявник не наводить будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення зазначених ним у заяві протиправних дій, ґрунтуючись виключно на суб`єктивному уявленні щодо правомірності таких дій та власному аналізі і бачені норм законодавства про кримінальну відповідальність.

Зазначені обставини позбавляють орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що підстави для зобов`язання посадових осіб Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою представника Ізюмської філії Харківського обласного центру зайнятості ОСОБА_3 відсутні, а тому в задоволенні таких його вимог слід відмовити.

Лише самих відомостей, викладених у заяві та не підтверджених конкретними фактами та доказами, на переконання суду, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння правопорушення, яке підслідне Ізюмському РУП ГУНП в Харківській області, інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.

Керуючись ст. 303-307, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги представника Ізюмської філії Харківського обласного центру зайнятості ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1