Рішення

від 30.11.2023 по справі 638/7672/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/7672/22

Провадження № 2/638/2004/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді- Цвіри Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Зінченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харків, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг Шевченківського району м. Харкова Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

встановив:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг Шевченківського району м. Харкова Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що він перебував у зареєстрованому шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 . Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова шлюб між ними було розірвано 07 липня 2022 року.

Зазначає, що 20 червня 2012 року відповідачка поїхала до Куп`янського району Харківської області с. Кирилівка на поховання свого рідного брата і повернулась додому через місяць. Після чого повідомила, що вирішила зібрати свої речі та залишиться проживати в селі окремо. Таким чином, як стверджує позивач, сторони проживають окремо понад 10 років, кожен своїм життям, претензій один до одного не мають.

Крім того зазначає, що відповідач не бере участі в утриманні житла за адресою: АДРЕСА_1 , не несе витрат на його утримання та витрат по оплаті житлово-комунальних послуг. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про вирішення питання щодо зняття відповідачки з реєстрації у кв. АДРЕСА_2 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 січня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2023 року підготовче провадження закрито. Справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2023 року клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик свідків задоволено. Викликано для допиту у судовому засіданні свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У судове засідання позивач не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.

Фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26 січня 1996 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_5 було укладено шлюб.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 липня 2022 року шлюб між сторонами розірвано.

З довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 .

Показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , допитаних у судовому засіданні, підтверджено факт того, що відповідач ОСОБА_2 не проживає за вищевказаною адресою приблизно 10 років.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Відповідно до статті 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верхового суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», наявність чи відсутність прописки сама по собі не може біти підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не проживає у спірному помешканні без поважних причин понад рік, тому згідно з ч.2 ст. 405 ЦК України вона вважається такою, що втратила право на користування цим житлом.

Оцінивши всі докази в сукупності, а також те, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є законними, доведеними, а тому позов підлягає задоволенню.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, приймаючи до уваги позицію позивача, який не просить суд стягнути з відповідача сплачений ним за подання до суду даної позовної заяви судовий збір, суд вважає, що судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 69, 81, 89, 264, 265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг Шевченківського району м. Харкова Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням- задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг Шевченківського району м. Харкова Департаменту реєстрації Харківської міської ради (місцезнаходження: 61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 17-А).

Суддя Д.М. Цвіра