Постанова

від 30.11.2023 по справі 344/1558/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/1558/23

Провадження № 33/4808/492/23

Категорія ст. ст.130 ч.1 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,

за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Кінаш М.А.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кінаша М.А., в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 травня 2023 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.,-

в с т а н о в и в :

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, за наступних обставин.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.01.2023 о 00 год. 13 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Івасюка, 30 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Mercedes-Benz E", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога № 59 від 24.01.2023, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду адвокат захисник Кінаш М.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що обставини щодо суті вчиненого правопорушення, викладені в постанові суду не відповідають фактичним обставинам та доказам, наявним у справі, оцінені судом з порушенням принципу диспозитивності та презумпції невинуватості особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, і не можуть бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Посилається на те, що в матеріалах даної адміністративної справи і у самому провадженні відсутні дані, які свідчать, що водій проходив огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння та відсутні документально зафіксовані результати такого огляду. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать, що водієві пропонувалось пройти такий огляд на місці зупинки.

Вказує на відсутність таких даних у відеозаписах з нагрудних камер працівників УПП .

Вважає, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати свої права, оскільки працівники поліції не роз`яснювали йому його процесуальні права перед початком проходження огляду та під час його проведення.

Посилається на те, що направлення на огляд ОСОБА_1 перед проходженням огляду не наддавалось. На місці зупинки транспортного засобу будь-яких ознак перебування водія в стані сп`яніння виявлено не було.

Звертає увагу, що у даному провадженні відсутні дані, які дозволяють встановити випадку якими були технічні характеристики спеціального технічного засобу,яким було встановлено перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

Покликається на те, що у висновку ОНД зазначено, що огляд на стан сп`яніння проводився 24.01.2023 року о 00.53, тоді як до цього часу у водія здійснювався забір сечі на вміст заборонених речовин, а в 01.22 був проведений повторний огляд за допомогою тесту Драгер щодо наявності стану сп`яніння. Вважає незрозумілим, які з цих показників лягли в основу складеного висновку.

Зазначає, що з відео, яке міститься в матеріалах справи вбачається, що його поведінка на дії працівників поліції є адекватною та відповідає обставинам, в яких він опинився. Жодних ознак алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів,порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці не було в даному випадку, що вказує на відсутність правових підстав направляти ОСОБА_1 на медичне освідування.

Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 20.10.2023 р. захисник адвокат Кінаш М.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просила скасувати постанову суду та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вважала, що лікар медичного закладу не повинен використовувати для встановлення стану алкогольного сп`яніння технічний прилад «Драгер» невідомого походження і мав можливість дослідити біологічні зразки та отримати об`єктивний результат огляду на стан сп`яніння. Стверджувала, що її підзахисний ОСОБА_1 знає про наявність вищевказаного провадження, свідомо не з`явився в судове засідання апеляційної інстанції, оскільки не бажає приймати учать у судовому засіданні та повністю довіряє їй представництво своїх інтересів в суді. Вважала, що процедура огляду на стан сп`яніння у медичному закладі не повинна дублювати дії,які можуть бути виконані водієм транспортного засобу та працівниками поліції на місці зупинки автомобіля.

Апеляційний суд враховує, що особа, яка притягається до відповідальності та її захисник самостійно відповідно до принципу диспозитивності, вирішують питання щодо участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції. Умови застосування статті 6 Конвенції стосовно провадження в суді апеляційної інстанції залежать від особливостей певного провадження; слід взяти до уваги загалом проведений судовий процес у національній правовій системі, а також роль, яку відіграє у ньому суд апеляційної інстанції (Ермі проти Італії ) При цьому, обвинувачений може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим в апеляційному провадженні, або прямо, або своєю поведінкою (Кашлев проти Естонії, Хернандес Ройо проти Іспанії).

Апеляційний суд приймає до уваги, що в апеляційному порядку оскаржується рішення, яким ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення і в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у зв`язку з чим участь цієї особи в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою.

З метою перевірки доводів апеляційної скарги та у зв`язку із необхідністю витребування Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» Акту медичного огляду №59 від 24.01.2023 року та результатів лабораторних досліджень, розгляд провадження було перенесено на 30 листопада 2023 року. Однак, в наступні судові засідання суду апеляційної інстанції захисник не з`явилась, не повідомила про причини своєї неявки та не звернулась із клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що розгляд апеляційної скарги може бути проведений без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи захисника адвоката Кінаша М.А., апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін з наступних підстав.

Апеляційний суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що судова практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа "Гурепка проти України")

При цьому, позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.»

Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, враховуючи недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року, вважає за необхідне здійснювати правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Зі змісту судового рішення суду першої інстанції вбачається, що розгляд провадження відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та за участю її захисника адвоката Кінаша М.І.

Враховуючи, що в своїх доводах ОСОБА_1 та її захисник адвокат Кінаш М.А. посилаються на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення, суд апеляційної інстанції у повному обсязі перевірив вищевказані доводи та прийшов до висновку, що вони повністю спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Зокрема, суд першої інстанції вказав у мотивувальній частині судового рішення, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доводиться даними з протоколу серії ААД №204929 від 24.01.2023 про адміністративне правопорушення, направленням від 24.01.2023 року, висновком №59 від 24.01.2023 року, відеозаписами долученими до матеріалів справи та переглянутими в судовому засіданні.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №204929 від 24.08.2023, ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 24.01.2023 о 00 год. 13 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Івасюка, 30 керував транспортним засобом марки «Мерседес Бенз», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря нарколога на стан алкогольного сп`яніння №59 від 24.01.2023, чим порушила вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином , зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП звинувачується у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та порушенні вимог ст.2.9А Правил дорожнього руху України.

За змістом рішення Європейського суду по справі «Ґалстян проти Вірменії», протокол про адміністративне правопорушення, який містить обвинувачення та є головним доказом по справі, повинен мати відомості про точний час, коли цей документ був пред`явлений особі, яка притягається до відповідальності та чи мала вона достатній час на ознайомлення з ним.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором взводу №2 роти №8 БУПП в Івано-Франківській області лейтенант поліції Доловац Ярослава Ярославівна, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення містить дані, які свідчать про те, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи, про що свідчить його власноручний підпис.

Тимчасово вилучені документи ОСОБА_1 п/в ВХМ 870737.

Видано ОСОБА_1 тимчасовий дозвіл на право керування ТО ПК 361749..

Протокол про адміністративне правопорушення містить достатні дані про те, що ОСОБА_1 , був ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та отримала в копію протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується її власноручним підписом.

В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого водій ОСОБА_1 направлявся до КНП «ПНЦ ІФ ОР» о 00.31год. 24.01.2023 року у зв`язку із наявністю ознак сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродня блідість.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 59 від 24.01.2023 складеного о 01 год. 45 хв., ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає, що вищевказаний висновок зроблений лікарем Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру в межах наданих повноважень, відповідає вимогам Інструкції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд та часу та місця його проведення.

Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 вбачається, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 Порядку направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Відповідно до вищевказаного висновку медичного огляду вбачається, що вказаний огляд було проведено лікарем ОСОБА_3 24.01.2023 року 01 год.45 хв. стосовно ОСОБА_1 ,

У даному висновку лікаря було зафіксовано факт ознайомлення ОСОБА_1 із результатом огляду, про що свідчить власноручний підпис правопорушниці.

Апеляційний суд неодноразово звертав у своїх рішеннях увагу на те, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.

Зі змісту Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції №59 вбачається, що лікарем медичного закладу були прийняті необхідні заходи для встановлення стану водія транспортного засобу ОСОБА_1 , була досліджена поведінка обстежуваної особи, її стан свідомості , вегетативно-судинні реакції та рухова сфера, враховані дані про наявність нервово-психічяних захворювань та перенесені травми, відомості про останнє вживання наркотичних речовин чи алкоголю, лікарських препаратів. Зокрема, лікарем медичного закладу було застосовано прилад Драгер та отримано позитивний результат огляду, який становив 0.44 проміле та позитивний результат повторного тесту через 20 хв, який становив 0,37 проміле.

Крім того, в Акті містяться дані про відібрання біологічних зразків( сечі) та зазначено про результати лабораторних досліджень 0 0,84 проміле етанолу в сечі.

Вищевказані дані повністю узгоджуються із результатами токсикологічного дослідження №197 від 24.01.2023 року, відповідно до якого в сечі ОСОБА_1 виявлено етанол в концентрації 0,84 г/л (проміле).

Апеляційний суд вважає, що під час апеляційного розгляду не встановлені обставини, які свідчать про те, що вищевказаний медичний висновок щодо перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння не відповідає дійсності та зроблений з порушенням вимог, які регламентують його проведення.

Апеляційний суд вважає, що вищевказаний висновок зроблений лікарем Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» ОСОБА_3 в межах наданих повноважень, відповідає вимогам Інструкції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд та часу та місця його проведення.

Апеляційний суд, проаналізувавши сукупність досліджених доказів, приходить до переконання, що медичний висновок відповідає вимогам чинної Інструкції та ст.266 КупАП та є належним і допустимим доказом по справі.

Як вбачається з рапорту інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Івано-Франківській області ДПП молодший лейтенант поліції Жіляк Василь під час патрулювання у складі екіпажу Ясень-106 спільно із лейтенантом поліції Доловац Ярославна Ярославівна в м. Івано-Франківську, вул Івасюка,30 за порушення комендантської години о 00 год.13 хв. було зупинено транспортний засіб Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 водій ОСОБА_1 , в останнього виявлені ознаки наркотичного та алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук) та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що водій ОСОБА_1 погодився. Висновком лікаря № 59 встановлено, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння. По даному факту складено протокол серії ААБ 204929 ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника УПП в Івано-Франківської області ДПП капітану поліції ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

Відеозапис з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у вказаному огляді.

На відеозаписах вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль за порушення комендантської години, під час спілкування з водієм працівник поліції вказує на ознаки наркотичного сп`яніння та пропонує пройти огляд в медичному закладі. На дану пропозицію водій погоджується. ОСОБА_1 вказує на те, що наркотичні засоби взагалі не вживає, і в день зупинки він випив два стакани вина. В медичному закладі проходить огляд на алкогольне і наркотичне сп`яніння. Відеозаписом зафіксовано, що у водія транспортного засобу були відібрані біологічний матеріал для лабораторного дослідження. Усі тести на виявлення наркотичного сп`яніння негативні. Результат тесту за допомогою приладу Драгер становить 0.44 проміле, а результат такого повторного тесту через 20 хв становить 0,37 проміле.

Відеозаписом зафіксовано ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення, роз`яснення прав та обов`язків, подальшого порядку розгляду справи в суді та ознайомлення зі змістом протоколу.

Разом з тим, апеляційний суд неодноразово звертав у своїх рішеннях, що право на захисника, яке передбачено ст.268 КУпАП виникає у особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення, тільки після складання стосовно неї відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку ОСОБА_1 при проходженні огляду на визначення стану сп`яніння та оформленні матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до матеріалів справи та відеозаписів з відеореєстраторів працівників поліції вбачається, що правовою підставою для пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння було саме виявлення працівником поліції наявних ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 .

Вказаними відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушницю, яка керувала транспортним засобом з стані алкогольного сп`яніння.

Зафіксовані відеозаписом обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, з чим апеляційний суд повністю погоджується.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав вищевказані відеозаписи належним та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

В результаті перевірки доводів апеляційної скарги апеляційний судом не було встановлено порушень, передбаченого ст.266 КУпАП порядку проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння та приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що водій ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд, перевіривши сукупність доказів по справі, вважає, що сукупність досліджених доказів поза всяким розумним сумнівом доводить факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Апеляційний суд неодноразово зазначав, що керування транспортним засобом у стані сп`яніння є небезпечним правопорушення ступінь суспільної небезпеки якого є достатньо високою, оскільки таке правопорушення пов`язано із безпекою дорожнього руху та може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.

При накладенні стягнення було враховано судом першої інстанції характер вчиненого правопорушення, особу порушника та обставини, вчиненого адміністративного правопорушення.

З огляду на наведене підстав для скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника адвоката Кінаш М.А. залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 травня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду О.П. Васильєв